Рішення

від 06.10.2020 по справі 914/1963/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 справа № 914/1963/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест груп , м. Київ, до відповідача:фермерського господарства Агро Престиж , с. Дідилів Кам`янка-Бузького району Львівської області, про: стягнення 14'438,09 грн (з яких: 11'464,82 грн - заборгованість, 2'746,91 грн - пеня та 226,36 грн - інфляційні втрати). Представники сторін не викликались (не повідомлялись). 1. Судові процедури.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест груп до фермерського господарства Агро Престиж про стягнення 14'438,09 грн (з яких: 11'464,82 грн - заборгованість, 2'746,91 грн - пеня та 226,36 грн - інфляційні втрати).

1.2. Ухвалою суду від 06.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Вказану ухвалу суду позивач та відповідач отримав 11.08.2020, що підтверджується перевіркою відстеження поштових повідомлення (7901413352129, 7901413352110). Реєстр згрупованої поштової кореспонденції, згідно з яким судом направлялись поштові конверти, долучено до матеріалів справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

1.3. Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

1.4. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

1.5. Отже, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку розглянути спір по суті.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2. Аргументи сторін

2.1. У позовній заяві ТзОВ Агроспецінвест груп (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання ФГ Агро Престиж (Відповідач у справі) своїх договірних зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим у Відповідача виник борг перед Позивачем у загальному розмірі 11'464,82 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов`язань Відповідачу нараховано 2'746,91 грн - пені та 226,36 грн - інфляційних втрат.

2.2. Відповідач - ФГ Агро Престиж відзиві на позов не подав, проти позову не заперечив.

3. Обставини справи.

3.1. 12 вересня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест Груп (Продавець) та фермерським господарством (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № АК-17/19 (надалі - Договір). Відповідно до умов цього Договору, Продавець зобов`язується передавати узгодженими партіями Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати за нього певну грошову суму (ціну Товару). Найменування Товару (номенклатура, асортимент, сорт) його кількість і ціна, а також валютний еквівалент ціни товару, зазначається у Специфікаціях (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною Договору. Сторони вважають за можливе погодити в зазначених документах тільки ту інформацію про Товар, яка їм необхідна. Якість Товару відповідає сертифікату якості або іншому обов`язковому документу, зазначеному у специфікації (накладній) (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору, ціна Товару є договірною і повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем на умовах 100 % передплати в строки, узгоджені Сторонами у Специфікації. Якщо у Специфікації строки не вказані, то Покупець сплачує Продавцю ціну Товару протягом 7 календарних днів з моменту укладення цього Договору.

3.2. Так, на виконання взятих на себе Договірних зобов`язань Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 21'464,82 грн, що підтверджується наступними документами:

а) Специфікація № 1 від 12.09.2019 на суму 5'150,58 грн, Специфікація № 2 від 13.09.2019 на суму 11'578,56 грн, Специфікація № 3 від 18.09.2019 на суму 4'735,68 грн;

б) Видатковими накладними № 403 від 13.09.2019 на суму 5'150,58 грн, № 406 від 13.09.2019 на суму 11'578,56 грн та № 408 від 18.09.2019 на суму 4'735,68 грн;

в) Товарно-транспортними накладними № 16 від 13.09.2019, № 19 від 13.09.2019 та № 21 від 18.09.2019;

г) Довіреностями на отримання Товару № 1209 від 12.09.2019 та № 1809 від 18.09.2020.

Свій обов`язок з оплати Відповідач виконав частково 12.02.2020 у розмірі 10'000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку Позивача.

3.3. Попередньо, претензією № 04/п від 11.12.2019 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою сплатити 21'464,82 грн заборгованості за поставлений товар, адже з моменту поставки Товар залишався повністю не оплаченим. Відповідач відповіді на претензію не надав.

4. Позиція суду.

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 4.1. Договору, ціна Товару є договірною і повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем на умовах 100 % передплати в строки, узгоджені Сторонами у Специфікації. Якщо у Специфікації строки не вказані, то Покупець сплачує Продавцю ціну Товару протягом 7 календарних днів з моменту укладення цього Договору.

4.2. Як з`ясовано судом та не спростовано ФГ Агро Престиж , Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товар на загальну суму 21'464,82 грн, що підтверджується матеріалами справи та встановлено у п. 3.2. даного рішення.

Кореспондуючий обов`язок з оплати за отриманий Товар Відповідач виконав частково 12.02.2020 у розмірі 10'000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку Товариства. Будь-яких інших доказів щодо оплати Товару у матеріалах справи немає та сторонами не надано.

Відтак, вимоги позивача про стягнення 11'464,82 грн - заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

4.3. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 226,36 грн - інфляційних втрат, перевіривши наданий розрахунок, зазначає, що такий розрахунок здійснено частково правильно, правильним є нарахування на 332,76 грн, однак суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому, заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 226,36 грн.

Щодо розрахунку трьох відсотків річних, який здійснений в описовій частині позовної заяви та не поданий у прохальній, суд зазначає, що Позивач самостійно визначив предмет спору і суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог.

4.4. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до умов пункту 8.4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов`язку з оплати Товару, передбаченого у п. п. 3.1.1. цього договору, при умові що 100 % передплата не проведена або проведена не в повному обсязі, а Товар фактично поставлений і прийнятий Покупцем, Покупець на вимогу, сплачує Продавцю неустойку, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд, розглянувши вимоги Позивача про стягнення 2'746,91 грн - пені, перевіривши наданий останнім розрахунок, вказує, що заявлений період за який просить стягнути пеню позивач є за межами визначеними ч. 6 ст. 232 ГК України. Окрім того, відповідний розрахунок повинен здійснюватись окремо по кожній партії товару (заборгованості, яка виникла). За сукупності вказаних умов, суд здійснивши власний розрахунок пені за обраний позивачем період, дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню у розмірі 2'387,40 грн. Розрахунок пені здійснений судом, долучено до матеріалів справи.

4.5. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'049,66 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

5.2. Окрім того, суд звертає увагу Позивача, що у зв`язку із сплатою останнім судового збору у більшому розмірі на 168,00 грн ніж передбачено Законом України Про судовий збір , вказана сума може бути повернута платнику, в порядку передбаченому ст. 7 вищевказаного закону.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства Агро Престиж (80462, Львівська область, Кам`янака-Бузький район, село Дідилів, вулиця Л. Українки, будинок 1; ідентифікаційний код 39583832) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агроспецінвест Груп (02002, місто Київ, вулиця Є. Сверстюка, будинок 23, офіс 1109А; ідентифікаційний код 39994045) 11'464,82 грн - заборгованості, 226,36 грн - інфляційних втрат, 2'387,40грн - пені та 2'049,66 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.10.2020.

Суддя В.П. Трускавецький