Рішення від 01.10.2020 по справі 917/727/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 р. Справа № 917/727/20

За позовною заявою Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, пров. Шкільний, 2, с. Попівка, Зіньківський район, Полтавська область, 38161

до Приватного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Надра України" ПрАТ "НАК "Надра України", вул. Євгенії Мірошниченко, 10, м. Київ, 03151

про припинення права користування земельною ділянкою та скасування рішення.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 01.10.2020 р.

Обставини справи. Попівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Надра України" ПрАТ "НАК "Надра України", в якому позивач просить:

- припинити право користування земельною ділянкою площею 8,12 га., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А, кадастровий номер земельної ділянки №5321384801:01:025:0003, яке посвідчене Державним актом на право постійного користування землею II-ПЛ №000455 і виданий відповідно до Рішення Попівської сільської ради народних депутатів від 28.12.1998 року № 3 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3.

- скасувати рішення Попівської сільської ради від 07.11.2018 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Надра України .

Ухвалою суду від 19.05.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 16.06.2020 р.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали.

15.06.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву, посилаючись на дистанційний режим роботи компанії, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (вх. № 6281).

В судовому засіданні 16.06.2020 р. представник позивача підтримав подане клопотання та просив суд задовольнити його. Представник позивача проти клопотання відповідача не заперечував.

Ухвалою суду від 16.06.2020 р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Надра України" ПрАТ "НАК "Надра України" про продовження строку для подання відзиву; відкладено підготовче засідання на 23.07.2020 р. на 10:30 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалу суду від 16.06.2020 р. отримано представником відповідача 24.06.2020 р., про що свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи № 3600115052428.

22.07.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання призначеного на 23.07.2020 р., в зв`язку з відрядженням представника (вх. № 7766).

Судове засідання, призначене на 23.07.2020 р. на 10:30 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.07.2020 р. призначено дату наступного підготовчого засідання на 18.08.2020 р. та продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

17.08.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8790), який долучений судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.08.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 01.10.2020 р..

01.10.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою уповноваженого представника (вх. № 10936). вказане клопотання надійшло до суду електронною поштою без ЕЦП. Доказів підтвердження хвороби представника додано не було.

При цьому суд зазначає, що згідно частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Явка представника відповідача в судове засідання 01.10.2020 р. не визнавалась, строки розгляду справи по суті закінчились, а отже клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В судовому засіданні 01.10.2020 р. представником позивача викладено зміст позовних вимог.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представнику позивача надано заключне слово, який підтримав свою позицію викладену письмово та озвучену в судових засіданнях.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Державним актом на право постійного користування землею II-ПЛ № 000455, виданим відповідно до Рішення Попівської сільської ради народних депутатів від 28.12.1998 року № 3, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3, земельна ділянка площею 8,12 га., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А, Опішнянській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння передано в постійне користування для розміщення виробничої бази (а.с. 56-60). Починаючи з 2004 року Опішнянська нафтогазорозвідувальна експедиція глибокого буріння Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія". Таким чином, на думку позивача, вказаною земельною ділянкою фактично користувалося НАК Надра України . Згідно відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на залишки виробничої бази зареєстровано за НАК Надра України Код ЄДРПОУ 31169745.

Рішення Попівської сільської ради від 07.11.2018 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Надра України надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землекористування щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею - 8,12 га. в с.Попівка, вул. Польова, 8а, з них: - 8,12 га. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (а.с. 63).

Позивач зазначає, що користування землею в Україні є платним. Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі. Приписами підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Щодо вжиття заходів стосовно плати за землю Попівською сільською радою було надіслано до відповідача Лист від 10.01.2020 року за №02-0/13 (а.с. 57).

Згідно відповіді Голови правління ПрАТ НАК Надра України земельна ділянка площею 8,12 га., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с.Попівка, вул. Польова, 8А, не перебуває у користуванні компанії та право користування не оформлено (а.с. 58).

Таким чином, на думку позивача, ПрАТ НАК Надра України користується земельною ділянкою не сплачуючи плату за неї. Відповідно до довідки розрахунку Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ПрАТ НАК Надра України не сплачено за період, що охоплюється позовною давністю на суму 1 005 740,75 грн. (а.с. 55-56).

Відповідно до п. "д" статті 141 Земельного Кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

На підставі викладеного, позивач просить суд припинити право користування земельною ділянкою площею 8,12 га., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А, кадастровий номер земельної ділянки №5321384801:01:025:0003, яке посвідчене Державним актом на право постійного користування землею II-ПЛ №000455 та скасувати рішення Попівської сільської ради від 07.11.2018 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Надра України .

Відповідач проти задоволення вимог заперечує, вказує, що Попівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області ніколи не виявляла порушень щодо ПрАТ НАК Надра України в частині користування земельною ділянкою за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А. Позивачем до суду взагалі не подано жодних доказів систематичної несплати земельного податку, у своєму позові лише наголошує на необхідності здійснення плати за землю.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Державним актом на право постійного користування землею II-ПЛ № 000455, виданим відповідно до Рішення Попівської сільської ради народних депутатів від 28.12.1998 року № 3, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3, земельна ділянка площею 8,12 га., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А, Опішнянській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння передано в постійне користування для розміщення виробничої бази (а.с. 59-67).

Рішення Попівської сільської ради від 07.11.2018 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Надра України надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землекористування щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею - 8,12 га. в с. Попівка, вул. Польова, 8а, з них: - 8,12 га. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (а.с. 63).

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За приписами статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пункту б) частини 1 статті 96 ЗК України, одним із обов`язків землекористувачів є своєчасна сплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

В свою чергу, положеннями статті 144 ЗК України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, який передбачає чотири стадії процедури припинення права користування земельними ділянками, а саме: виявлення порушення, виконання вказівок по усуненню виявлених порушень, звернення до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, за результатами розгляду якого приймається рішення про припинення суб`єктивного права користування земельною ділянкою; оскарження землекористувачем рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою в судовому порядку.

При цьому, стаття 143 ЗК України визначає випадки примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

З аналізу положень статті 143 ЗК України вбачається, що перелік випадків примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється саме у судовому порядку, є вичерпним, і не передбачає такої підстави як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, за наявності підстав, передбачених пунктом "д" статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться в загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з положеннями статті 144 ЗК України.

Позивачем не надано доказів про дотримання порядку припинення права відповідача щодо користування спірною земельною ділянкою.

Згідно відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.08.2020 р., номер інформаційної довідки 220107157, відповідач є власником об`єктів нерухомого майна (перелік вказаний в інформаційній довідці), які знаходяться на земельній ділянці площею 8,12 га, за адресою: Полтавська обл., Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А. Підстава реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1 (а.с. 115-117).

Відповідно до статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені та істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Припинення права постійного користування відповідача спірною земельною ділянкою призведе до порушення права власності на належні йому будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., Зіньківський район, с. Попівка, вул. Польова, 8А, оскільки складовим права власності є право власника вільно розпоряджатись належним йому майном.

Звернувшись в суд з даним позовом про припинення права користування земельною ділянкою, позивачем не враховано те, що на останній знаходяться об`єкти нерухомого майна належні відповідачеві.

Крім того, позивачем не надано належних доказів систематичної несплати відповідачем земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати при розгляді даної справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.