Рішення

від 12.10.2020 по справі 922/2487/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2487/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське будівельне підприємство "Шлях"(61093, м. Харків, пров. Верхівський, 13; ідент. код 19466876)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, 25, кв. 69; ідент. код 31557192)

про стягнення 39103,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Українське будівельне підприємство "Шлях", 06.08.2020 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Харківська торгівельна компанія", в якій просить суд: стягнути з ТОВ "Харківська торгівельна компанія" загальну заборгованість у розмірі 39103,22 грн., з яких: 23545,05 грн. основного боргу, 5316,18 грн. інфляційні збитки та 1302,98 грн. 3% річних складають заборгованість за договором оренди № 1212/16-01 від 12.12.2016 року; 1800,00 грн. основного боргу, 406,42 грн. інфляційні збитки та 125,80 грн. 3% річних складають заборгованість за договором оренди № 1212/16-02 від 12.12.2016 року; 5070,60 грн. основного боргу, 1144,74 грн. інфляційні збитки та 391,45 грн. 3% річних складають заборгованість за договором оренди № 1212/16-03 від 12.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ТОВ "Харківська торгівельна компанія" зобов`язань за переліченими договорами оренди в частині своєчасної сплати передбачених договорами платежів. В якості правових підстав посилається на норми статей 525, 530, 610, 611, 612, 629, 651, 653, 782 ЦК України. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2020 прийнято позовну заяву ТОВ "Українське будівельне підприємство "Шлях" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2487/20, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.08.2020 р. була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, 25, кв. 69), судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання довести до суду свою правову позицію по суті спору. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

У строк визначений судом для подання заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, жодних документів від відповідача не надходило.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

12 грудня 2016 року між ТОВ "УРБП "ШЛЯХ" (орендодавець) та ТОВ "Харківська торгівельна компанія" (орендар) було укладено договір оренди № 1212/16-01, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування нежитлові приміщення площею 36,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, пров. Верхівський, 13.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 1212/16-01 сума орендної плати в місяць складає 4' 007,64 грн. Електроенергія та газ не входять у вартість орендної плати, дані витрати виставляються окремими рахунками як додаткові послуги.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 1212/16-01 передача Об`єкта оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється Актом прийому-передачі.

Факт передачі майна в користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 12.12.2016 р. (а.с. 27).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 1212/16-01, укладеною між сторонами 31.12.2016 р., строк дії договору оренди № 1212/16-01 було пролонговано до 31.12.2017 р.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди № 1212/16-01, укладеною між сторонами 31.08.2017 р., договір оренди № 1212/16-01 було розірвано з 01.09.2017 р.

Орендовані приміщення та передані в користування майно, що розташоване за адресою м. Харків, пров. Верхівський, 13 було повернуто власнику, про що були складені та підписані відповідні акти повернення офісних приміщень та меблів від 31.08.2017 р. (а. с. 31-31)

У п. 3.2 договору № 1212/16-01 сторонами було обумовлено, що орендна плата повинна бути сплачена у вигляді передплати за 1 (один) місяць не пізніше 10 числа поточного місяця.

На підтвердження факту надання позивачем у користування відповідачу майна до матеріалів справи позивачем були надані підписані сторонами акти здачі-приймання робіт на загальну суму 40150,88 грн., а саме акти: № ОУ-0000231 від 31.12.2016 на суму 2585,60 грн.; № ОУ-0000014 від 31.01.2017 на суму 4007,64 грн., № ОУ-0000034 від 28.02.2017 на суму 4007,64 грн., № ОУ-0000051 від 31.03.2017 на суму 9965,05 грн., № ОУ-0000068 від 30.04.2017 на суму 5061,37 грн., № ОУ-0000086 від 31.05.2017 на суму 4874,44 грн., № ОУ-0000104 від 30.06.2017 на суму 4772,34 грн., № ОУ-0000122 від 31.07.2017 на суму 4876,80 грн.

Крім того, позивач зазначає, що ним за результатом надання послуг у серпні 2017 року було складено та направлено відповідачеві акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000149 від 31.08.2017 р. на суму 4' 857,41 грн. Претензій один до одного щодо якості та об`єму наданих послуг у сторін не було.

Таким чином, позивач наголошує, що ним належним чином та у повному обсязі виконані взяті на себе зобов`язання, які прийняті відповідачем без зауважень, натомість, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконав своїх зобов`язань за договорами оренди № 1212/16-01 від 12.12.2016 р., а саме не здійснив у повному обсязі оплати по орендній платі, перерахувавши на банківський рахунок орендодавця лише 21463,24 грн., зокрема: 26.12.2016 року - 2585,60 грн.; 16.02.2017 р. - 8251,76 грн., 14.03.2017 р. - 3771,16 грн., 27.04.2017 р. - 6854,72 грн., у зв`язку з чим заборгував позивачу 23545,05 грн.

Станом на час звернення з позовом заборгованість за договором оренди № 1212/16-01 у розмірі 23545,05 грн. відповідачем не сплачена.

Одночасно, 12 грудня 2016 року між ТОВ "УРБП "ШЛЯХ" (орендодавець) та ТОВ "Харківська торгівельна компанія" (орендар) було укладено договір про надання місця для паркування автотранспорту №1212/16-02 від 12.12.2016, відповідно до умов якого орендодавець - ТОВ "УРБП "ШЛЯХ" передає орендарю - ТОВ "Харківська торгівельна компанія" одне паркувальне місце для автотранспортних засобів, що знаходиться на території ТОВ "УРБП "ШЛЯХ" за адресою м. Харків, пров. Верхівський, 13.

Факт передачі паркувального місця в користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 12.12.2016 р. (а.с. 48).

Відповідно до п. 3.2 Договору № 1212/16-02 сума орендної плати в місяць складає 360,00 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 1212/16-02, укладеною між сторонами 31.08.2017 р., договір оренди № 1212/16-02 було розірвано з 31.08.2017 р.

Орендоване паркувальне місце, що розташоване за адресою м. Харків, пров. Верхівський, 13 було повернуто власнику, про що було складено та підписано відповідний акт повернення паркувального місця від 31.08.2017 р. (а. с. 49) .

За результатами надання позивачем у користування відповідачу в користування паркувального місця сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт на загальну суму 2752,26 грн., копії яких надані позивачем до матеріалів справи позивачем, а саме акти: № ОУ-0000232 від 31.12.2016 на суму232,26 грн.; № ОУ-0000015 від 31.01.2017 на суму 360,00 грн., № ОУ-0000035 від 28.02.2017 на суму 360,00 грн., № ОУ-0000055 від 31.03.2017 на суму 360,00 грн., № ОУ-0000069 від 30.04.2017 на суму 360,00 грн., № ОУ-0000087 від 31.05.2017 на суму 360,00 грн., № ОУ-0000105 від 30.06.2017 на суму 360,00 грн., № ОУ-0000123 від 31.07.2017 на суму 360,00 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що ним за результатом надання послуг у серпні 2017 року було складено та направлено відповідачеві акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000141 від 31.08.2017 р. на суму 360,00 грн. Претензій один до одного щодо якості та об`єму наданих послуг у сторін не було.

Таким чином, позивач наголошує, що ним належним чином та у повному обсязі виконані взяті на себе зобов`язання, які прийняті відповідачем без зауважень, натомість, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконав своїх зобов`язань за договорами оренди № 1212/16-02 від 12.12.2016 р., а саме не здійснив у повному обсязі оплати по орендній платі, перерахувавши на банківський рахунок орендодавця лише 1312,26 грн., зокрема: 26.12.2016 року - 232,26 грн.; 16.02.2017 р. - 720,00 грн., 14.03.2017 р. - 360,00 грн., у зв`язку з чим заборгував позивачу 1800,00 грн.

Станом на час звернення з позовом заборгованість за договором оренди № 1212/16-02 у розмірі 1800,00 грн. відповідачем не сплачена.

Крім того, 12 грудня 2016 року між ТОВ "УРБП "ШЛЯХ" (орендодавець) та ТОВ "Харківська торгівельна компанія" (орендар) було укладено договір оренди №1212/16-03, відповідно до умов якого орендодавець - ТОВ УРБП ШЛЯХ передає орендарю - ТОВ Харківська торгівельна компанія у тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 31,3 кв. метра, розташовані за адресою м. Харків, пров. Верховський, 13, у якості складського приміщення.

Факт передачі складського приміщення в користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 12.12.2016 р. (а.с. 65).

Відповідно до п. 3.1 Договору № 1212/16-03 сума орендної плати в місяць складає 1014,12 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 1212/16-03, укладеною між сторонами 31.12.2016 р., строк дії договору оренди № 1212/16-03 було пролонговано до 31.12.2017 р.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди № 1212/16-03, укладеною між сторонами 31.08.2017 р., договір оренди № 1212/16-01 було розірвано з 01.09.2017 р.

Орендоване складське приміщення, що розташоване за адресою м. Харків, пров. Верхівський, 13 було повернуто власнику, про що було складено та підписано відповідний акт повернення складського приміщення від 31.08.2017 р. (а. с. 68) .

За результатами надання позивачем у користування відповідачу в користування складського приміщення сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт на загальну суму 7753,14 грн., копії яких надані позивачем до матеріалів справи позивачем, а саме акти: № ОУ-0000233 від 31.12.2016 на суму 654,30 грн.; № ОУ-0000016 від 31.01.2017 на суму 1014,12 грн., № ОУ-0000036 від 28.02.2017 на суму 1014,12 грн., № ОУ-0000053 від 31.03.2017 на суму 1014,12 грн., № ОУ-0000070 від 30.04.2017 на суму 1014,12 грн., № ОУ-0000088 від 31.05.2017 на суму 1014,12 грн., № ОУ-0000106 від 30.06.2017 на суму 1014,12 грн., № ОУ-0000124 від 31.07.2017 на суму 1014,12 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що ним за результатом надання послуг у серпні 2017 року було складено та направлено відповідачеві акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000142 від 31.08.2017 р. на суму 1014,12 грн. Претензій один до одного щодо якості та об`єму наданих послуг у сторін не було.

Таким чином, позивач наголошує, що ним належним чином та у повному обсязі виконані взяті на себе зобов`язання, які прийняті відповідачем без зауважень, натомість, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконав своїх зобов`язань за договорами оренди № 1212/16-03 від 12.12.2016 р., а саме не здійснив у повному обсязі оплати по орендній платі, перерахувавши на банківський рахунок орендодавця лише 3696,66 грн., зокрема: 26.12.2016 року - 654,30 грн.; 16.02.2017 р. - 2028,24 грн., 14.03.2017 р. - 868,84 грн.,27.04.2017 р. - 145,28 грн., у зв`язку з чим заборгував позивачу 5070,60 грн.

Станом на час звернення з позовом заборгованість за договором оренди № 1212/16-03 у розмірі 5070,60 грн. відповідачем не сплачена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань за загальний період з 11.01.2017 року по 31.07.2020 (включно) позивачем нараховано до стягнення з відповідача (окремо по кожному факту прострочення): з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у загальному розмірі 1820,23 гри. та інфляційні втрати у загальному розмірі 6867,34 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зобов`язання відповідача з оплати орендних платежів виникли на підставі вказаних нормативних актів та договорів оренди № 1212/16-01, № 1212/16-02 та № 1212/16-03 від 12.12.2016 р.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з орендної плати за вищезазначений період не надав, доводів позивача не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги суду не надав. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у загальній сумі 30415,65 грн. є обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 30415,65 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати орендних платежів, позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 ГПК України, просить суд стягнути з відповідачів 3% річних за період з 11.01.2017 року по 31.07.2020 (включно) у розмірі 1820,23 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2017 по липень 2020 у розмірі 6867,34 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем окремо по кожному факту прострочення за загальний період з січня 2017 по липень 2020 зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 6867,37 грн., та 3% річних за період з 11.01.2017 року по 31.07.2020 (включно), сума яких складає 1820,23 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 2, 11, 74, 129, 233, 236- 238, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, 25, кв. 69; ідент. код 31557192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське будівельне підприємство "Шлях" (61093, м. Харків, пров. Верхівський, 13; ідент. код 19466876) суму боргу у розмірі 30415,65 грн., 1820,23 грн. - 3% річних, 6867,34 грн. інфляційних втрат, а також 2102,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "12" жовтня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков