Ухвала

від 13.10.2020 по справі 922/2829/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" жовтня 2020 р.м.ХарківСправа № 922/2829/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Трейд Сервіс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Слобожанщини", с. Яковлівка про стягнення 32502,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Трейд Сервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Слобожанщини", відповідач, в якому просить суд стягнути на свою користь 32502,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок не оплати відповідачем поставленого позивачем товару, а саме: шнековий (гвинтовий) конвеєр Ф-159 L-6000 за видатковою накладною №ХТ-0000227 від 03.07.2019. Судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09.09.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01.10.2020 об 11:00.

16.09.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він вказує на те, що сума заборгованості сплачена відповідачем 07.09.2020; просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2102,00 грн. судового збору.

30.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він підтвердив оплату суми заборгованості та зазначив, що провадження у цій частині підлягає закриттю. Проти стягнення судових витрат з відповідача заперечував, зокрема, вказував на те, що оскільки рішення у даній справі не ухвалюється, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою суду від 01.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання було відкладено на 13.10.2020 о 09:45.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №219 від 07.09.2020 відповідачем була оплачена заборгованість у розмірі 32502,00 грн.

Позовна заява була подана позивачем до суду 02.09.2020 про що свідчить накладна Укрпошта Експрес (а.с.36).

Тобто, сума заборгованості була сплачена відповідачем після подачі позову до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума сплачена відповідачем у повному обсязі після подачі позову до суду, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору останньому необхідно звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

При цьому, у даному разі судом враховані вимоги процесуального закону.

Так, системний аналіз норм господарського процесуального законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» );

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та що, у даному разі, домовлено сторонами умовами Договору про надання правової (правничої) допомоги №АБ-058776 від 06.07.2020.

Так, відповідно до умов вищевказаного договору про надання правової допомоги (п. 1.1 договору), адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту при його взаємовідносинах з правоохоронними органами (органи МВС, прокуратура, СБУ тощо), органами Державної фіскальної служби, органами виконавчої служби, Державної аудиторської служби, органами нотаріату, будь-якими контролюючими органами, будь-якими іншими центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами державної реєстрації актів цивільного стану, слідчими суддями, суб`єктами державної реєстрації, в цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших правовідносинах, в господарських, адміністративних та загальних судах по першій, апеляційній та касаційній інстанціях у господарських, адміністративних, цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 1.2 договору, клієнт надає право адвокатському бюро при здійсненні своїх повноважень і виконання зобов`язань за цим Договором: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси КЛІЄНТА у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами; брати участь у судових засіданнях, знайомитись з матеріалами справи, журналом судового засідання, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, а також користуватись всіма іншими правами, наданими законодавством України адвокату, як: представнику позивача, відповідача, третьої особи в цивільних справах та представнику цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представнику потерпілого; захиснику підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого; особі, яка надає правову допомогу свідку в кримінальному провадженні; представнику особи, яка залучена до участі в будь-яких розшукових та/або слідчих діях в будь-якому статусі.

Згідно п. 2.1 договору, момент початку надання правової допомоги визначається датою підписання цього договору.

Відповідно до розділу 4 договору, вартість наданих правових (правничих) послуг адвокатське бюро розраховує самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання правової (правничої) допомоги. Оплата за цим договором здійснюється не пізніше 5-ти (п`яти) днів з моменту отримання клієнтом рахунку/рахунків від адвокатського бюро. Сторони зазначають, що при укладенні цього договору вони: діяли добровільно та повністю усвідомлюючи правові наслідки укладення даного правочину; прийняли до уваги рекомендаційні узагальнення щодо розміру гонорару адвоката, затверджені Рішенням № 17 від 21.03.20018 Розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області. За результатами наданої правової (правничої) допомоги складається акт прийому-передачі, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті прийому-передачі вказується короткий зміст наданої адвокатським бюро правової (правничої) допомоги, дата її надання, тривалість, та загальна вартість. Оплата може здійснюватися в будь-якій формі, не забороненій законодавством України.

Із наявного у матеріалах справи платіжного доручення №5540 від 26.08.2020 вбачається, що ТОВ "Харків Трейд Сервіс" сплачено адвокату 6000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5240 від 31.10.2018 на ім`я Апазіді К.Ю. та ордер на надання правової допомоги серії ДН №058776 від 26.08.2020 ТОВ "Харків Трейд Сервіс" за договором про надання правової допомоги №АБ-058776 від 06.07.2020 у господарському суді Харківської області.

Водночас, з`ясовуючи питання щодо надання відповідачем належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконання послуг, перелік складових наданих послуг, вартість складових наданих відповідних послуг, враховуючи вказівки Верховного суду, викладені у постанові від 10.12.2019 по справі № 922/377/19, суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду належним чином засвідчені копії документів, а саме: договір про надання правової допомоги №АБ-058776 від 06.07.2020; замовлення на надання послуг згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №АБ-058776 від 06.07.2020; Акт виконаних робіт № 1 від 26.08.2020; рахунок-фактура №АБ-058776 від 26.08.2020; платіжне доручення №5540 від 26.08.2020; орендар серії ДН №058776 від 26.08.2020.

З урахуванням наведеного, до матеріалів справи долучено необхідні документи, що підтверджують витрати позивача, пов`язані з оплатою ним послуг, наданих адвокатом у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.

Водночас відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, згідно статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

З урахуванням наведеного, використовуючи свої дискреційні повноваження, враховуючи надання позивачем належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123-129, 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №922/2829/20.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Слобожанщини" (62470, Харківська область, Харківський район, с. Яковлівка, вул. Зоріна, 49, код ЄДРПОУ 39345594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Трейд Сервіс" (61058, м. Харків, пров. Іванівський, 5, код ЄДРПОУ 38494071)) - 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", для вирішення питання про повернення судового збору він має звернутися до господарського суду з відповідним клопотанням.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала підписана 15 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова