Рішення

від 16.10.2020 по справі 358/864/20

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/864/20 Провадження № 2/358/545/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради про визнання права власності на будинок в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку набувальної давності на житловий будинок 1966 року забудови, загальною площею - 70,00 кв.м., житловою площею - 41,10 кв.м., допоміжною площею - 28,90 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: сарай, вбиральня, що розташований по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказаний будинок належав його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах. Після смерті матері спадщину фактично прийняв його батько ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя спадкодавцем було залишено заповіт, згідного якого все нажите ним за життя майно, він заповів ОСОБА_4 , його (позивача) брату. Проте, ОСОБА_4 вже більше тридцяти років проживає на території Російської Федерації та не з`являється в Україні, спадщину після смерті батька, до якої входить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняв і приймати не бажає.

Від дня смерті батька і до сьогодні, а це 15 років, він (позивач) особисто здійснює нагляд за будинком, за власні кошти утримує його, здійснює необхідні для нормального функціонування житлового приміщення ремонтні роботи, обробляє землю біля будинку, господарює у даному будинку та на сьогоднішній день залишається єдиним добросовісним володільцем і користувачем вказаного житлового будинку. Позивач стверджує, що визнання за ним права власності на даний будинок не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Посилаючись на положення ст.ст. 328 ч. 1, 344 ЦК України позивач просить задовольнити його вимоги.

Представник позивача ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач - Богуславська міська рада свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору дарування від 18 квітня 1967 року, посвідченого державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності в рівних частках на житловий будинок 1966 року забудови, житловою площею - 41,10 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: сарай, вбиральня, що розташовані по АДРЕСА_2 . Право власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на даний будинок було зареєстровано 22.05.1967 року в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1126.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Богуслав Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Богуславського райвиконкому Київської області 01.03.1995.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Богуслав Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області 13.09.2005.

Згідно даних технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2 , даний будинок має такі технічні характеристики: житловий будинок 1966 року забудови, загальною площею - 70,00 кв.м., житловою площею - 41,10 кв.м., допоміжною площею - 28,90 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: сарай, вбиральня.

Згідно довідки виконавчого комітету Богуславської міської ради №2190 від 15.10.2020 адреса житлового будинку, який належав спадкодавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 .

Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 15 жовтня 2020 року, складеним комісією в складі Білковського В.М., Остапенка О.М., Василенка В.Є., який засвідчено депутатом Богуславської міської ради Василенком В.Є., підтверджується факт, що позивач ОСОБА_1 від дня смерті батька ОСОБА_2 з 11 вересня 2005 року і до сьогодні відкрито, безперешкодно користується будинком АДРЕСА_1 , доглядає за будинковолодінням та прибудинковою територією, здійснює поточний ремонт будинку та господарських будівель.

Задовольняючи вимоги позивача суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституцції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач надав суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 10 років, отже визнання права власності за позивачем на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 420 гривень 40 коп.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок 1966 року забудови, загальною площею - 70,00 кв.м., житловою площею - 41,10 кв.м., допоміжною площею - 28,90 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: сарай, вбиральня, що розташований по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 22.07.2020 року, згідно квитанції № 97 на р/р UA898999980313101206000010080, в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", що становить 420 гривень 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов