Рішення

від 16.10.2020 по справі 381/1807/20

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/891/20

381/1807/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача Дячук Н.В.,

за участю представника відповідача Курбет С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області Третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання права власності на самочинне будівництво,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в особі представника адвоката Дячук Н.В., до Фастівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3211200000:02:001:0277, на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2019, посвідчений Чернишовою О.А., приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області. На зазначеній земельній ділянці у 2019 році ним було розпочато будівництво житлового будинку з масардою загальною площею 137,1 кв.м., житловою площею 100 кв.м., проте ввести його до експлуатації та отримати право власності в позасудовому порядку він не може, оскільки дозвільних документів на його будівництво не отримав. З метою реєстрації декларації про готовність об»єкта до експлуатації щодо самочинно збудованого об»єкта звернувся до Фастівської міської ради, яка рекомендувала йому звернутися до суду. З метою проведення технічного обстеження самочинно збудованого житлового будинку позивач звертався до КП ФМР «Фастівське БТІ» та на підставі поданої заяви було проведено первинну інвентаризацію будинку та зроблено технічний паспорт. Житловий будинок збудований на земельній ділянці, яка належить позивачу, будівництва будинку не порушує права інших осіб, будинок побудований відповідно до будівельних, санітарних та протипожежних норм і правил, а тому вважає, що має всі підстави для визнання за ним права власності на самочинно збудований житловий будинок.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду від 22 липня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду від 17.09.2020 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача - Фастівської міської ради Київської області у судовому засідані проти позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи - Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у судове засідання не з`явився, проте був належним чином повідомлений про час розгляду справи. Клопотань від представника не надходило.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно положень ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором, або законом, а право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

При розгляді справи судом встановлено, що 21.06.2019 року позивачем придбано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 гектарів, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3211200000:02:001:0277, на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2019, посвідчений Чернишовою О.А., приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 2267.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3211200000:02:001:0277 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Станом на 13.05.2020 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 з якого вбачається про проведення технічного обстеження побудованого житлового будинку Літ. А , наявність будівель: будинок літ. А загальною площею 1000 кв.м.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта - житлового будинку літ. А що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 07.09.2020, за результатами проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об»єктів: житлового будинку літ. А що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість їх безпечної експлуатації.

Частиною 1 ст.375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до 5 частини вказаної статті, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В Постанові від 30 березня 2016 року, ухваленій у справі №6-265цс16, Верховний Суд висловив правову позицію щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу а також правової визначеності самочинного будівництва. Так, стаття 876 Цивільного Кодексу України щодо визначення замовника власником об`єкта будівництва застосовується лише у взаємозв`язку зі ст. 331 цього Кодексу щодо обов`язкової умови про наявність права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно. В інших випадках відповідно до ст.376 ЦК України такі об`єкти будівництва та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України, суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Пункт 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначає, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України) та землекористувачі (стаття 95 ЗК України). Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) передбачено, що суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було надано земельну ділянку у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Оскільки, позивач є власником земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, суд вважає необхідним застосувати ст. ст. 331, 376 ЦК України, визнавши за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, з моменту його прийняття до експлуатації.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 15,16,331.375,376 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області Третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_2 право власності на самочинно збудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту прийняття нерухомого майна до експлуатації.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей