Рішення

від 05.10.2020 по справі 323/3402/19

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/3402/19

Провадження № 2/323/130/20

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

05.10.2020 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головоючого судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Дзюбаненко О.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Левченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Преображенська сільська рада Оріхівського району Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 2323987800:06:001:0097 . По сусідству з ним, у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 , яка є спадкоємицею користувача сусідньої земельної ділянки. Відповідач облаштувала прилеглу до його будинку земельну ділянку загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Преображенській сільській раді парканом та встановила на стіні свого будинку витяжну трубу котла твердого палива, а також кожного року переорюючи ріллю відповідач та її покійний чоловік шляхом самозахвату зміщували межу ділянки та зменшували її розмір. З початком опалювального сезону у зв`язку з невірною експлуатацією котла твердого палива та невірним встановленням витяжної труби усі їдкі речовини, що є продуктами згорання утворюють задимленість його подвір`я, що призводить до: поганого самопочуття його родини від дихання продуктами згорання котла твердого палива; неможливості відчинити квартирку для провітрювання його житлового приміщення; відсутності можливості сушіння випраної білизни на подвір`ї. З даного приводу він неодноразово звертався зі скаргами до уповноважених органів, а саме до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. На протязі всього часу з моменту виникнення конфлікту він намагався вирішити дане питання мирним шляхом, однак 20 жовтня 2016 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшов позов від ОСОБА_5 (покійного чоловіка відповідача) до нього про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, який ухвалою суду від 21 квітня 2017 року був залишений без розгляду. Право власності на житловий будинок він отримав згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за № 2-1412 від 27.06.1995 року. За будинком була закріплена земельна ділянка у розмірі 2499 кв. м., яку він отримав у власність згідно рішення сесії місцевої ради за №12 від 25.09.2009 року, тоді як реєстрація речових прав на нерухоме майно, а саме вищевказаної земельної ділянки відбулася 28.10.2015 року. Незважаючи на його вимоги до відповідача щодо звільнення земельної ділянки загального користування від вказаних елементів благоустрою відповідач так і не здійснив його демонтаж та не впорядкував згідно з вимогами чинного законодавства. Крім цього, відповідач не допускає органи місцевого самоврядування на територію земельної ділянки , яка є комунальною власністю до теперішнього часу, за адресою: АДРЕСА_1 , для врегулювання даного питанняшляхом виміру меж земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом усунення недоліків системи опалення на своєму житловому будинку, а також не чинити перешкод та надати допуск органів місцевого самоврядування і землеврядної організації для встановлення меж земельних ділянок.

21.11.2019 року судом було зроблено запит до Преображенської об`єднаної територіальної громади Оріхівського району Запорізької області з приводу місця реєстрації відповідача - ОСОБА_4 та 03.12.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на запит, відповідно до якої ОСОБА_4 , згідно записів погосподарської книги, обліковується за Адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 03.12.2019 року було відкрито провадження у справі, а розгляд справи призначений в порядку загального позовного провадження та було призначено підготовче судове засідання на 24.12.2019 року, а також надано строк відповідачу на надання відзиву на позовну заяву.

Підготовче судове засідання, яке було призначено на 24.12.2019 року за заявою позивача було відкладено на 14.01.2020 року.

14.01.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення третьої особи - задоволено; залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Преображенську сільську раду Оріхівського району Запорізької області та даною ухвалою було надано час третій особі надати до суду письмові пояснення по даній справі., у зв`язку з чим підготовче судове засідання було відкладено до 06.02.2020 року.

21.01.2020 року до суду від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на відзив.

Підготовче судове засідання, яке було призначено на 06.02.2020 року було відкладено на 26.02.2020 року, у зв`язку з неявкою представника третьої особи. Також, у даному підготовчому засіданні представником відповідача було долучено до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.04.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 13.04.2020 року, за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 , було відкладено на 18.05.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 18.05.2020 року, у зв`язку з неявкою сторін по справі, було відкладено на 11.06.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 11.06.2020 року, за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 , було відкладено на 01.07.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 01.07.2020 року було відкладено на 07.09.2020 року, у зв`язку з неявкою представника третьої особи.

Судове засідання, яке було призначено на 07.09.2020 року, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 , було відкладено на 05.10.2020 року.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги позовної заяви та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у самій позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ОСОБА_7 в судовому засіданні при вирішенні питання щодо заявлених позовних вимог покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторін, допитавши заявленого представником позивача свідка, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів ст. 2 ЦПК України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з встановлених судом обставин, предметом поданого ОСОБА_1 позову є вимога власника житлового будинку індивідуальної забудови до суміжного землекористувача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, закріпленою за житловим будинком, для його обслуговування.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України та ЗК України.

Судом встановлено, що 27.06.1995 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-1412, виданого Оріхівською нотаріальною конторою, набув право власності на житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та право користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей будинок, площею 2499 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 189265474 від 19.11.2019 року (а.с. 14).

Суміжними користувачами цієї земельної ділянки являвся ОСОБА_5 , якому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35), та наразі являється ОСОБА_4 , яка в порядку спадкування за законом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , що не заперечується сторонами по справі, а отже, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Відповідно до рішень Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області № 10 від 25.09.2009 року та № 14 від 16.03.2010 року ОСОБА_5 було передано безкоштовно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2278 га.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Частиною другою статті 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно з положеннями статті 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом при розгляді справи не встановлено порушень відповідачем прав позивача, які потребують захисту у спосіб, обраний ним при пред`явлені позову, заявлені позивачем вимоги в частині зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом усунення недоліків системи опалення на її житловому будинку жодними доказами не підтверджені, так як з наданих позивачем копій фотокарток взагалі не можливо зрозуміти за якою адресою вони були зроблені. Крім цього, відповідно до дати, яка мається на фотокартках, то дані фотознімки були зроблені 13.08.2017 року, тоді як з позовом позивач звернувся 20.11.2019 року. Інших доказів, які б підтверджували позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом усунення недоліків системи опалення на її житловому будинку позивачем не надано.

Крім цього, не надано позивачем й доказів, які б підтверджували те, що відповідач чинить будь-які перешкоди та не надає допуску органів місцевого самоврядування та землеврядної організації до земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення меж земельних ділянок.

Більш того, дані ствердження позивача спростовуються показами допитаного у судовому засіданні, яке відбувалося 05.10.2020 року, в якості свідка представника третьої особи ОСОБА_7 (даний свідок допитувався у відповідності до ст. 92 ЦПК України), який зазначив, що коли він, як представник Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, разом з представником землеврядної організації приїжджали заміряти межі земельних ділянок, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то жодних перешкод зі сторони користувачів земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 здійснено не було.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, при відмові у задоволенні позову судові витрати позивачу не компенсуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 103, 104, 152 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 82, 92, 141, 258, 259, 265, 280, 284, 353, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Преображенська сільська рада Оріхівського району Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлений 15.10 . 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.В. Смокович