Рішення

від 12.10.2020 по справі 160/6761/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 160/6761/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ІМТ ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

22.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ІМТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області:

а) форми «Р» від 23.04.2020 № 0007260519 про зобов`язання сплатити податок на прибуток у сумі 162 196,25 грн, у тому числі штрафна санкція 32439,25 грн.

б) форми «Р» від 23.04.2020 № 0007270519 про зобов`язання сплатити податок на додану вартість у сумі 727 943,75 грн. у тому числі штрафна санкція 145 588,75 грн.

в) форми «ПН» від 23.04.2020 №0007280519 про зобов`язання сплатити штрафні санкції по податку на додану вартість за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у сумі 291 177 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки згідно договору від 01.09.2016 року №1004 КУ позивач, як експедитор, та ТОВ Фірма Вікант , як замовник, уклали договір транспортного експедирування. ПП ІМТ Плюс було включено до складу доходів в декларацію по податку на прибуток, в періоді, в якому були підписані акти виконання транспортно-експедиторських послуг після отримання на адресу позивача первинних документів від перевізників. Крім того, позивач зазначає, що згідно відповіді на заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що податкові зобов`язання з податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року донараховані в розмірі 25366 грн. (за 2016 рік контролюючим органом не визначаються у зв`язку з обмеженнями, встановленими п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України), але згідно податкового повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2020 року №0007260519 податкові зобов`язання з податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року донараховані в розмірі 129757 грн. Позивач вказує на те, що згідно з п. 1.4 договору №1004 КУ від 01.09.2016 року, на підтвердження наданих експедитором замовнику послуг за договором сторони складають та підписують акт про виконання транспортно-експедиторських послуг. Згідно з п. 6.4 договору №1004 КУ від 01.09.2016 року підставою для виставлення рахунку-фактури та акту надання транспортно-експедиційних послуг слугують дані подорожних листів, завірені замовником, а також відмітки замовника в супровідних листах. ПП ІМТ Плюс було включено до податкових зобов`язань та зареєстровані податкові накладні в періоді, в якому були підписані акти виконання транспортно-експедиторських послуг між підприємствами на підставі договору від 01.09.2016 року №1004 КУ після отримання всіх первинних документів від перевізників. Крім того, позивач зазначає, що згідно відповіді на заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року донараховані в розмірі 548244 грн., але згідно податкового повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2020 року №0007270519, податкові зобов`язання за цей період донараховані в сумі 582355 грн. На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/6761/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 23.06.2020 року.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 13.07.2020 року.

16.07.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що за перевіряємий період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року підприємством за посередницькими операціями відображено витрати - 132974211,88 грн., таким чином комісійна винагорода 3 % повинна складати - 3989226,35 грн. Всього дохід повинен бути - 136963757,11 грн., однак за даними бухгалтерського обліку дохід 133726757,11 грн., заниження на 3236681,13 грн. Дане порушення виплинуло на несвоєчасне нарахування Винагороди експедитора за організацію транспортно-експедиційних послуг, яка становить 3% від вартості перевезення та визначається сторонами в заявці замовника, підтвердженій експедитором за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року, заниження доходу встановлено на суму 97100 грн. Дане порушення вплинуло на заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року на суму 647336 грн. Якщо експедитор-платник ПДВ надає послуги резиденту потрібно нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою 20%. Донарахування податку на прибуток вплинуло порушення по непроведеному списанню кредиторської заборгованості, яка набула статусу безнадійної відповідно до вимог п.п.14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки по контрагентах: ТОВ Технолог Трейд та ТОВ Транслем , таким чином занижено дохід за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року на суму 616973 грн. Також встановлено заниження об`єкта оподаткування за 2018 рік на 9800 грн. при відображені рядка 03 Декларації Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року. Порушення виникло внаслідок невідображення у рядку 3.1.10 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації з податку на прибуток за 2018 рік благодійної допомоги, наданої неприбутковій організації Клуб Кривбас . Перевіркою граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування накладних в ЄРПН, визначених відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено порушення підприємством в частині нереєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму реалізації транспортно-експедиторських послуг. На порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ПП ІМТ Плюс не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН на ТОВ Фірма Вікант на суму ПДВ - 647336 грн. Відповідно до ст. 120-1.2 Податкового кодексу України до підприємства передбачено застосування штрафної санкції у розмірі 50%. На підставі викладеного, відповідач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

13.07.2020 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено до 29.07.2020 року.

В судове засідання, призначене на 29.07.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні до 12.08.2020 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 12.08.2020 року, прибули представники сторін, представник відповідача просив відкласти розгляд справи у зв`язку з неотриманням відповіді на відзив. Судом задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче засідання до 26.08.2020 року.

17.08.2020 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача та вказано, що згідно відзиву на позовну заяву, відповідач приводить один з прикладів несвоєчасного відображення доходної частини підприємства. В даному випадку акт надання послуг №488 від 11.06.2019 року від ТОВ Караванлогістик було перевиставлено на замовника ТОВ Фірма Вакант у періоді надходження на адресу ПП ІМТ Плюс оригіналів документів, підтверджуючих факт надання послуг від перевізника, тобто у червні 2019 року, згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №633 від 17.06.2019 року. Згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі №804/1335/14 між ПП Імпекс Метал Трейдінг (на теперішній час ПП ІМТ Плюс ) та ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що рахунок та товарно-транспортна накладна є обов`язковим документом, що підтверджує фактичне отримання послуги за вантажне перевезення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу. Таким чином, ПП ІМТ Плюс було включено до складу доходів в декларацію по податку на прибуток, в періоді, в якому були підписані акти виконання транспортно-експедиторських послуг після отримання на адресу позивача первинних документів від перевізників. Також, ПП ІМТ Плюс було включено до податкових зобов`язань та зареєстровані податкові накладні в періоді, в якому були підписані акти виконання транспортно-експедиторських послуг між підприємствами на підставі договору від 01.09.2016 року №1004 КУ.

В судове засідання, призначене на 26.08.2020 року, з`явились представники сторін, підтримали обрані правові позиції. З метою отримання додаткової інформації по суті розгляду справи, судом відкладено підготовче судове засідання на 09.09.2020 року.

В судове засідання, призначене на 09.09.2020 року, з`явились представники сторін. Судом відкладено підготовче судове засідання на 23.09.2020 року.

22.09.2020 року представником відповідача надані суду письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що 1095 днів відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України рахується з дня подання ПП ІМТ Плюс уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік - 20.04.2017 року. Проте, враховуючи, що вказаний строк закінчується 20.04.2020 року, тобто у періоді, в якому діють положення абз. 4 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, (а саме зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102), перебіг строків позовної давності зупиняється з 18.03.2020 року. Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 23.04.2020 року мав право нарахувати податкові зобов`язання за період з 18.03.2017 року, з урахуванням положень абз. 4 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України. Перевіркою встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на донараховані податкові зобов`язання з ПДВ за транспортно-експедиційні послуги. У відповіді на заперечення зазначено, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, та податкові зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік контролюючим органом не визначаються у зв`язку з обмеженнями, встановленими п. 102.1 ст. 102 ПК України. Крім того, згідно абз. 4 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України зупиняється перебіг строків давності, отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 23.04.2020 року мав право нарахувати податкові зобов`язання за період з 18.03.2020 року.

В судове засідання, призначене на 23.09.2020 року, з`явився представник відповідача, від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Судом закрито підготовче провадження ухвалою від 23.09.2020 року та призначено до розгляду по суті на 12.10.2020 року.

В судове засідання, призначене на 12.10.2020 року, з`явився представник відповідача, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч.ч. 1, 9 ст. 205, ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПП ІМТ Плюс (код ЄДРПОУ 35527842) зареєстровано юридичною особою 19.12.2007 року, перебуває на обліку в Криворізькій центральній ОДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

02.01.2020 року у зв`язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2020 рік ПП ІМТ Плюс на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП ІМТ Плюс №38-п з 20.01.2020 року тривалістю 10 робочих днів.

28.01.2020 року прийнято наказ №416-п Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП ІМТ Плюс з 03.02.2020 року терміном на 5 робочих днів.

На підставі направлень від 17.01.2020 року №227, від 17.01.2020 року №228, від 17.01.2020 року №229 відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу №38-п від 02.01.2019 року, проведена планова виїзна документальна перевірка ПП ІМТ Плюс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За наслідком перевірки складено акт від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842, яким встановлено порушення ПП ІМТ Плюс , зокрема:

- п.п.14.1.11, п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п.140.5.9 п. 140.5 ст. 140, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року на 129757 грн., в тому числі за 2016 рік - 104391 грн., за 2017 рік - 12495 грн., за 2018 рік - (-1945 грн.), за 3 квартали 2019 року - 14816 грн.;

- п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п.п. ж п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року донараховано податок на додану вартість у сумі 750165 грн. по кожному періоду;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме підприємством порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму податку на додану вартість 647336 грн.

Інші порушення, встановлені актом перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842, не є предметом розгляду у цій справі.

Згідно висновків Верховного Суду у справі №2а/0470/12238/11, складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов`язань. При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов`язань за результатами перевірки.

Не погоджуючись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842, позивачем подані заперечення на акт перевірки.

Згідно п.6. розд.5. Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками документальної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків (при проведенні документальної перевірки дотримання законодавства з питань державної митної справи - до контролюючого органу, який проводив перевірку) протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки) документальної перевірки, які у разі їх подання стануть невід`ємною частиною (додатком) до акта (довідки) документальної перевірки.

Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення документальної перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 глави 4 розділу II Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 розділу V цього Порядку постійних комісій при відповідних контролюючих органах.

Платник податку (його законний представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про бажання платника податку взяти участь у розгляді заперечень робиться позначка у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта (довідки) документальної перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податку про місце і час проведення розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за 2 робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта (довідки) документальної перевірки є обов`язковою.

За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими особами контролюючих органів, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами контролюючих органів, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки. Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення. На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

На виконання наведених норм, 17.04.2020 року відповідачем було надано відповідь на заперечення за вих. №38968/10/04-36-05-19 Про результати розгляду заперечень , в яких вказано, що документів, що спростовують висновки акту перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842 до заперечень не надано.

Враховуючи наведене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає висновки за результатами проведеної перевірки ПП ІМТ Плюс від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842 обґрунтованими, правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Додатково у відповіді на заперечення податковим органом повідомлено, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період січень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, та податкові зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік контролюючим органом не визначаються у зв`язку з обмеженнями, встановленими п. 102. ст. 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, податковим органом викладено наступні порушення з визначенням сум нарахувань:

- п.п.14.1.11, п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п.140.5.9 п. 140.5 ст. 140, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року на 25366 грн., в тому числі за 2017 рік - 12495 грн., за 2018 рік - (-1945 грн.), за 3 квартали 2019 року - 14816 грн.;

- п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п.п. ж п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року донараховано податок на додану вартість у сумі 548244 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме підприємством порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму податку на додану вартість 548244 грн.

З аналізу відповіді на заперечення від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19, судом встановлено, що відповідачем під час перевірки заперечень ПП ІМТ Плюс встановлено неналежне дотримання перевіряючими під час перевірки строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.

У зв`язку зі встановленими фактами недотримання перевіряючими строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, податковим органом було відкориговано суми податкових зобов`язань, які мають бути нараховані позивачу за наслідками проведеної перевірки у бік зменшення та виключено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період січень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, та податкові зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік з розрахунку сум зобов`язань, які мають бути нараховані позивачу рішеннями, прийнятими за результатами проведеної перевірки.

Натомість, на підставі акту перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842, відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 23.04.2020 року:

- №0007260519 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 162196,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 129757 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 32439,25 грн.;

- №0007270519 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 727943,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 582355 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 145588,75 грн.;

- №0007280519 про застосування суми штрафу в розмірі 50% на суму 291177 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 582355 грн.

З аналізу наведених податкових повідомлень-рішень, судом встановлено, що визначені в них суми нарахувань розраховані на підставі висновків акту перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842 без врахування позиції податкового органу, викладеної у відповіді на заперечення позивача від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19, тобто з включенням до розрахунку сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період січень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, та податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2016 рік.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що позивачем не оскаржується процедура та підстави проведення перевірки, відтак суд надає правову оцінку лише винесеним по суті оскаржуваним рішенням та дотриманню їх прийняття нормам податкового законодавства з урахуванням строків давності.

Судом встановлено, що між ПП ІМТ Плюс (експедитор) та ТОВ Фірма Вікант (замовник) укладено договір на транспорте експедирування від 01.09.2016 року №1004 КУ, згідно умов якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

Пунктом 1.4 договору визначено, що на підтвердження наданих експедитором замовнику послуг за договором, сторони складають та підписують акт про виконання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з пунктом 2.1 договору експедитор забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника згідно заявок замовника.

Відповідно до пункту 6.1 договору за надання послуг за цим договором замовник сплачує експедитору винагороду за тарифами, в розмірі та в строки, погоджені сторонами. Розмір тарифів сторони погоджують з врахуванням діючих ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги. Сторони можуть змінювати розмір тарифів та суму винагороди експедитора в більшу або меншу сторону відповідно до зміни кон`юнктури ринку транспортно-експедиторських послуг і цін на паливо-мастильні матеріали.

На підставі пункту 6.2 договору винагорода експедитора за організацію транспортно-експедиційних послуг становить 3% від вартості перевезення та визначається сторонами в заявці замовника, підтвердженій експедитором.

Пунктом 6.3 договору визначено, що замовник може оплатити винагороду експедитору за транспортні та експедиторські послуги авансом разом з поданням заявки (передоплата).

Згідно з пунктом 6.4 договору остаточний розрахунок за транспортно-експедиторські послуги замовник проводить на підставі рахунка-фактури експедитора й акта про виконання транспортно-експедиторських послуг. Підставою для виставлення рахунку-фактури та акта за надані транспортно-експедиторські послуги слугують дані подорожніх листів, завірені замовником, а також відмітки замовника в супровідних документах.

На протязі 2016 - 2019 років ПП ІМТ ПЛЮС укладало замовлення із замовником - ТОВ ФІРМА ВІКАНТ на вантажні перевезення його товару, в яких зазначало перевізників, серед яких було підприємство ТОВ КАРАВАНЛОГІСТІК (код ЄДРПОУ 40290685), на яке містяться посилання в акті перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842. Постачальники вантажних послуг, в тому числі і ТОВ КАРАВАНЛОГІСТІК , виписували акти на виконання робіт, послуг, товарно-транспортні накладні, які мають необхідні реквізити, печатки та підписи, що не спростовується відповідачем ані в акті перевірки, ані у відповіді на заперечення.

Акти на виконання робіт, послуг від постачальника ТОВ КАРАВАНЛОГІСТИК відповідають фактично наданим послугам, що, зокрема, підтверджується товарно-транспортними накладними, які наведені в акті перевірки від 14.02.2020 року №7393/04-36-05-19/35527842 та відповіді на заперечення від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- згідно відповіді на заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що податкові зобов`язання з податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року донараховані в розмірі 25366 грн. (за 2016 рік контролюючим органом не визначаються у зв`язку з обмеженнями, встановленими п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України), але згідно податкового повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2020 року №0007260519 податкові зобов`язання з податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року донараховані в розмірі 129757 грн.;

- згідно відповіді на заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року донараховані в розмірі 548244 грн., але згідно податкового повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2020 року №0007270519, податкові зобов`язання за цей період донараховані в сумі 582355 грн.

Як встановлено судом вище, що під час розгляду заперечень позивача, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було здійснено перерахунок сум донарахованих податкових зобов`язань в бік зменшення, з огляду на строки давності визначення податкових зобов`язань, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.

Натомість при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки, викладені у відповіді на заперечення від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19, не були враховані відповідачем при здійсненні розрахунку сум нарахувань спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам, суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, норма п. 102.1 ПК України пов`язує відлік строку давності саме з останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Відповідна позиція застосування строків давності викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 824/760/17 та від 28.11.2018 у справі № 808/2282/17.

Судом встановлено, що ПП ІМТ Плюс 20.04.2017 року було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік №9270873291. Отже, строк у 1095 днів має рахуватись з дати подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2016 рік, тобто з 20.04.2017 року по 20.04.2020 року.

В той час, суд звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем 23.04.2020 року, тобто після спливу 1095 днів з дня подання ПП ІМТ Плюс уточнюючої декларації - 20.04.2017 року.

Разом з цим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020, згідно якого на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідна норма внесена до Податкового кодексу України абз. 3 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає в поясненнях, поданих до суду 22.09.2020 року, що 1095 днів відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України рахується з дня подання ПП ІМТ Плюс уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік - 20.04.2017 року. Проте, враховуючи, що вказаний строк закінчується 20.04.2020 року, тобто у періоді, в якому діють положення абз. 4 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, (а саме зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102), перебіг строків позовної давності зупиняється з 18.03.2020 року. Отже, на думку відповідача, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 23.04.2020 року мав право нарахувати податкові зобов`язання за період з 18.03.2020 року, з урахуванням положень абз. 4 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України.

Надаючи правову оцінку таким доводам, суд зазначає, що порядок розгляду заперечень платника податків на акт перевірки визначено у Податковому кодексі та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 (далі - Порядок).

Пунктом 86.7 статті 86 Кодексу передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим пункту 6 розділу V Порядку.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, залишається в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до четвертого абзацу пункту 86.7 статті 86 Кодексу рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Таким чином, за наслідками проведення документальної перевірки, в ході якої виявлено порушення зі сторони платника податків, відповідний акт перевірки повинен бути в установленому порядку наданий або надісланий платникові податків. При цьому, платник податків має право, після отримання акта перевірки, надати контролюючому органу свої заперечення до акту. Та лише після цього, податковий орган вправі прийняти відповідне рішення за наслідком перевірки з обов`язковим врахуванням висновків, викладених під час розгляду заперечень на акт перевірки.

Судом встановлено, що в порушення наведених норм, відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень 23.04.2020 року не було враховано відповідь на заперечення позивача від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19 та не було зменшено нараховані позивачу податкові зобов`язання з урахуванням строків давності.

Неврахування відповідачем висновків, викладених у відповіді на заперечення позивача від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19, є порушенням встановленого порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, визначених п. 86.8 ст. 86 ПК України, що є неприпустими та наслідком чого є визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, оскільки останні є такими, що прийняті без врахування всіх обставин та доказів, зібраних під час здійснення дій з проведення перевірки та розгляду заперечень.

Суд вважає недоречним посилання представника позивача на абз. 3 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, оскільки вказані зміни були включені до Податкового кодексу України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020, який набрав чинності з 02.04.2020 року, оскільки станом на момент розгляду заперечень та прийняття відповіді на заперечення, датованої 17.04.2020 року, були чинні зміни, внесені абз. 3 п. 52-2 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, та було прийнято рішення про неврахування до розрахунку сум податкових зобов`язань періоди нарахувань поза межами строків давності.

Відповідно до ст 2 Кодексу адміністративного судочиснтва України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на предмет дотримання наведеним вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що вони є такими, що прийняті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дотримання принципу передбачуваності.

З аналізу судом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на відповідність критеріїв, закріплених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства йдеться про відповідність умовам передбачуваності та врахування обставин, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки, тобто таких, що відповідають принципу правової визначеності.

Судом не встановлено при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень дотримання принципу правової визначеності та передбачуваності рішень суб`єкта владних повноважень - відповідача, оскільки нараховані суми зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є більшими ніж ті, що підлягають нарахуванню позивачу, у зв`язку із самостійно встановленими посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області обставинами під час надання відповіді на заперечення від 17.04.2020 року за вих. №38968/10/04-36-05-19.

З огляду на викладене, суд вважає, що прийняті з порушенням процедури прийняття податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд не надає правову оцінку встановленим під час перевірки порушенням, оскільки надання такої оцінки можливо в межах перевірки прийнятих податкових повідомлень-рішень з дотриманням процедури їх прийняття.

Також, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, перевірка правомірності винесення рішень суб`єкта владних повноважень, суд не проводить розрахунок податкових зобов`язань, оскільки нарахування таких сум податковими повідомленнями-рішеннями належить до дискреційних повноважень податкового органу.

Відтак, наслідком встановлення судом недотримання процедури прийняття податкового повідомлення-рішення є скасування такого податкового повідомлення-рішення, як протиправного.

Інші доводи учасників справи не спростовують встановленого порушення процедури прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 17720,00 грн. (платіжне доручення №723 від 18.06.2020 р.) підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства ІМТ ПЛЮС (вул. Гетьманська, 5-А, м. Кривий Ріг, 50074, код ЄДРПОУ 35527842) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області форми Р від 23.04.2020 № 0007260519 про зобов`язання сплатити податок на прибуток у сумі 162 196,25 грн, у тому числі штрафна санкція 32439,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області форми Р від 23.04.2020 № 0007270519 про зобов`язання сплатити податок на додану вартість у сумі 727 943,75 грн. у тому числі штрафна санкція 145 588,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області форми ПН від 23.04.2020 №0007280519 про зобов`язання сплатити штрафні санкції по податку на додану вартість за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у сумі 291 177 грн.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Приватного підприємства ІМТ ПЛЮС документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 17720 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова