Рішення

від 15.05.2007 по справі 5033-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5033-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2007Справа №2-15/5033-2007

За позовом Державного підприємства „Керченський морський торговельнийпорт” (98312 АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554)

До відповідача Державного підприємства аварійно-рятувальних та підводно-технічних робіт (98312 АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 46, код ЄДРПОУ 16323343)

Про стягнення 11003,43 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –   Климачова Л.С., довіреність б/н 06.10.2005 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

        Обставини справи: Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт”  звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Державного підприємства аварійно-рятувальних та підводно-технічних робіт про стягнення 11003,43  грн., в тому числі 10451,43 грн. основного боргу, 105,37 грн. інфляційних витрат, 66,99 грн. річних, 379,64 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг № 1-3 від 02.01.2005 р. щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі  10451,43 грн., що стало приводом для звернення Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт”  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування процентів за користування грошовими коштами та інфляційних витрат, а також штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зміну  позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача 552,00 грн., в тому числі 379,64 грн. пені, 105,37 грн. інфляційних витрат та 66,99 грн. річних, в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити у зв'язку з погашенням позивачем суми боргу.

Суд приймає вказану заяву до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

02.01.2005 р. між Державним підприємством  „Керченський морський торговельний порт” (Порт) (позивач) та Державним підприємством аварійно-рятувальних та підводно-технічних робіт (АСПТР) (відповідач) був укладений договір про надання послуг 1-3. (а.с.  10-11).

Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом останнього є розміщення аварійно-рятувальних судів АСПТР на допоміжних причалах порту, а також відшкодування АСПТР видатків Порту по оплаті земельного податку за користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні Порту, пропорційно площі земельної ділянки під основними засобами АСПТР та прилеглій території.

Відповідно до пункту 1.2 Договору площа земельної ділянки та прилеглої території під основними засобами АСПТР складає 0,51 га, без урахування причальної лінії, біля якої розташовуються аварійно-рятувальні судна АСПТР.

Строк дії вказаного Договору обумовлений розділом 5 Договору та становить з 01.01.2005 р. по 31.12.2006 р. з можливістю наступної пролонгації

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що витрати Порту по сплаті земельного податку відшкодовуються на підставі діючих на момент оплати ставок земельного податку у відповідності з законодавством України та площі земельної ділянки та прилеглої території, на якій розташовані основні засоби АСПТР.

Згідно пункту 3.3 Договору оплата причального збору та відшкодування витрат здійснюється АСПТР відповідно виставленого рахунку в семиденний термін з дня його отримання.

На виконання вимог вказаного Договору позивачем супровідним листом № юр/5335 від 06.12.2006 р. (а.с. 16) були направлені рахунки на відшкодування витрат за 2005 р. на загальну суму 4726,52 грн., зокрема

Рахунок № 3043 від 01.02.05 р. на суму 1181,63 грн. (а.с. 18)

Рахунок № 3494 від 13.05.05 р. на суму 1181,63 грн. (а.с. 19)

Рахунок № 3994 від 10.08.05 р. на суму 1181,63 грн. (а.с. 20)

Рахунок № 4450 від 04.11.05 р. на суму 1181,63 грн. (а.с. 21)

Вказані рахунки були отримані відповідачем 08.12.2006 р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні. (а.с. 17).

Супровідним листом № юр/197 від 11.01.2007 р. (а.с. 22) були направлені рахунки на відшкодування витрат за 2006 р. на загальну суму 5724,91 грн., зокрема

Рахунок № 3185 від 09.02.06 р. на суму 1223,10 грн. (а.с.24)

Рахунок № 3779 від 19.05.06 р. на суму 1223,10 грн. (а.с. 25)

Рахунок № 4188 від 17.08.06 р. на суму 1223,10 грн. (а.с. 26)

Рахунок № 4533 від 20.11.06 р. на суму 1223,10 грн. (а.с. 27)

Рахунок № 4674 від 30.11.06 р. на суму 832,51 грн. (а.с. 28)

Вказані рахунки були отримані відповідачем 19.01.2007 р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні. (а.с. 23).

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором, в результаті чого за ним склалася заборгованість  за надані послуги у розмірі 10451,73 грн., що і послужило підставою для звернення Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт”   із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку, та нарахування штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України представив докази оплати заборгованості за договором в розмірі 10451,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 11.05.2007 р. (а.с. 44).

Вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем 11.05.2007р., тобто після подання позовної заяви Державним підприємством „Керченський морський торговельний порт”  (02.04.2007 р.).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 10451,43 грн. заборгованості за 2005 р., 2006 р., за договором, через що  провадження  у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10451,43  грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 105,37 грн. та 3% річних у розмірі 66,99  грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Так, у відповідності з пунктом 2.2 Договору строк оплати встановлений протягом 7 днів з моменту отримання рахунку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства аварійно-рятувальних та підводно-технічних робіт інфляційних витрат у розмірі 105,37 грн. за період з 16.12.2006 р. по 26.03.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Вимоги позивача про стягнення з Фермерського господарства “Легенда-Р” 3% річних у розмірі 66,99 грн. за період з 16.12.2006 р. по 26.03.2007 р.  підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 379,64 грн. за період з 16.12.2006 р. по 26.03.2007 р.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.4 Договору сторони передбачили відповідальність АСПТР за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку подвійної облікової ставки  Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Отже, загальна сума пені за прострочення виконання зобовязання відповідачем за період з  16.12.2006 р. по 26.03.2007 р. становить 379,64 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства аварійно-рятувальних та підводно-технічних робіт (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 46, код ЄДРПОУ 16323343, рах. № 26002301392600 Промінвестбанк м. Керчи МФО 324548) на користь Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” (98312, м. Керч, вул.. Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554, рахунок № 26008019089 в КФ АБ „Експрес-Банк” м. Сімферополь, МФО 384674)  66,99 грн. річних, 105,37 грн. інфляційних витрат, 379,64 грн., пені, 110,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

4.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.