Рішення

від 29.09.2020 по справі 659/44/20

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/44/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в особі головуючого-судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., за участі: представника позивача - адвоката Долгополова О.В., розглянувши під час судового розгляду в залі суду смт. Нижні Сірогози Херсонської області позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Відродження юридична адреса: вул. Братів Ярмаш, 54 с. Вільне Нижньосірогозького району Херсонської області (ЄДРПОУ 32364872) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про тлумачення умов правочину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про тлумачення змісту п.41 договорів оренди землі від 01.12 2015р., які були укладені між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю Відродження та орендодавцями - відповідачами по справі в частині застосування права з врахуванням п.39,40 цих Договорів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 грудня 2015 року кожен з відповідачів окремо уклав з ТОВ Відродження Нижньосірогозького району договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 10 років до 01 грудня 2025 року, оскільки кожному з них належать на праві приватної власності земельні ділянки, які розташовані у межах Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області. Так, ОСОБА_1 належать земельні ділянки площею 4,6 га, кадастровий номер 6523882000:01:009:0002 та площею 12,1439 га, кадастровий номер 6523882000:01:009:0007; ОСОБА_2 належить належить земельна ділянка площею 13,92 га, кадастровий номер 6523882000:01:016:0001; ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:054:0005; ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:02:009:0001; ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:054:0004; ОСОБА_6 кизи належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:009:0010; ОСОБА_10 належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:009:0004; ОСОБА_8 належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:048:0001; ОСОБА_9 належить земельна ділянка площею 34,25 га, кадастровий номер 6523882000:03:044:0005; ОСОБА_11 належить земельна ділянка площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:054:0006.

Відповідно до п. 39 Договору оренди, укладеного між сторонами 01 грудня 2015 року, умовами прпинення договору є: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб, або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у встановленому законом порядку; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно п.40 Договору оренди землі сторони дійшли угоди, що дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов`язків,передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Пунктом 41 Договору оренди землі вiд 01 грудня 2015 року передбачено, що розірвання договору оренди землі допускається .

Враховуючи наявність різного тлумачення сторонами п. 39, 40, 41 Договору в частині необхідності застосування права на розірвання договору в односторонньому порядку (п. 41 Договору) лише при наявності умов, передбачених п. 39, 40 Договору.

Також зазначає , що у відповідності з наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2019 року № 4078/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень скарry ТОВ Відродження задоволено у повному обсязі i скасовано yci реєстраційні дiї спірних земельних ділянок i в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і їх обмеження, повернуто реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ Відродження . При цьому у пункті 7 висновку комісії з питань розгляду справ у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 25.11.2019 р., згідно з умовами договорів оренди землі від 01.12.2015 р, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (п.41 договорів). Водночас умовами зазначених договорів оренди землі не визначено, як саме здійснюється їх розірвання в односторонньому порядку.

Представник позивача під час судового розгляду позовні вимоги підтримав, посилаючись на зазначені у позові підстави.

Відповідачі, представник відповідачів - адвокат Джалілов А.І. в судове засідання не з"явилися, надавши заяву про слухання справи у їх відсутність. Відзиву на позов не надали.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно з частиною 3 цієї норми при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною 3 цієї статті, відсутня можливість визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина 4 статті 213 ЦК України).

Таким чином, у частинах 3, 4 статті 213 цього Кодексу визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.

У розумінні наведених положень закону тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення суперечностей та прогалин у трактуванні його положень.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює наявні умови угоди.

Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

За змістом цієї статті тлумачення змісту правочину можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони. Тлумачення змісту правочину є правом суду, а не обов`язком за умови наявності спору.

Метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумаченні правочину суд насамперед повинен брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, вжитих у правочині.

Суд приходить до висновку, що норми, встановленні ст. 213 ЦК України , в даному випадку дозволяють визначити зміст пунктів 39,40,41 договорів оренди землі від 01.12.2015 р. укладені між ТОВ Відродження та відповідачами без їх тлумачення, оскільки вони викладені чітко і зрозуміло.

Виникнення суперечностей між сторонами щодо порядку здійснення їх розірвання в односторонньому порядку не може бути підставою для тлумачення судом умов правочину, а відповідні спори, у разі їх виникнення, підлягають вирішенню в окремих судових провадженнях з встановленням фактичних обставин справи.

Пункт 41 зазначених договорів оренди чітко викладено, асаме зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку - допускається, таким чином цей пункт є зрозумілим.

Суд також враховує, що відповідно змісту ч.4 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, можливість зазначення в змісті договору оренди щодо одностороннього розірвання договору оренди, передбачена вищезазначеною нормою.

При цьому суд вважає, що, заявляючи позовні вимоги про тлумачення змісту договору, сторони фактично порушили питання щодо встановлення судом змісту законодавства, яким регулюються правовідносини щодо розірвання спірного договору та факту відповідності договору вимогам чинного законодавства, що суперечить законодавчо визначеним правилам тлумачення змісту правочину.

Слід зазначити, що долучений представником позивача висновок експерта у галузі права щодо тлумачення умов првочину- договору оренди землі, судом не приймається до уваги при вирішенні даної справи (а.с.110 - 115), оскільки він не узгоджується з вимогами ч.1 ст. 114 ЦПК України. Крім того, в порушення вимог ч.2 ст. 114 ЦПК України, його зміст фактично містить, яке рішення має бути прийнято судом за результатами розгляду справи.

Викладене дає підстави для висновку, що підстави для тлумачення умов договору оренди землі відсутні, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, керуючись ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Відродження юридична адреса: вул. Братів Ярмаш, 54 с. Вільне Нижньосірогозького району Херсонської області (ЄДРПОУ 32364872) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про тлумачення умов правочину - відмовити.

Повне рішення суду складено 8.10.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Суддя: О. С. Цесельська