Рішення

від 13.10.2020 по справі 496/1574/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1574/20

Провадження № 2/496/1283/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мединської К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

прокурора - Кириліна Є.Ю.,

неповнолітнього - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, треті особи: Служба у справах дітей Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Андрієво-Іванівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, Іллічівська місцева прокуратура Одеської області, про повернення дитини матері, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить повернути їй на виховання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що внаслідок нестачі уваги з боку батька її син виріс складним підлітком , нерегулярно відвідував школу, не піддавався впливу як з її боку, так і збоку педагогічного колективу та соціальних служб, внаслідок чого рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2019 року його у неї було відібрано без позбавлення батьківських прав. Сина було направлено на навчання до Андрієво-Іванівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського спілкування, де він виховується по теперішній час. За час перебування там, її син змінився в кращу сторону, почав краще вчитися, проявляє повагу до старших та однолітків. Позивач щоденно спілкується з сином, пересилає йому грошові кошти, на святкові дні забирала його додому. Вважає, що на даний час відпали обставини, які стали підставою для відібрання сина, який також бажає повернутися додому, звернулася до суду з вказаним позовом.

Позивачка в судовому засіданні на позові наполягала та просила його задовольнити, посилаючись на те, що її син виправився та у неї є змога надалі його виховувати та матеріально забезпечувати.

Представник позивачки також підтримала позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки позивачка не має постійного житла, протягом 2017-2018 років у неї постійно виникали проблеми з вихованням сина, який не відвідував школу, не ночував вдома, на зауваження не реагував, перебував на обліку в школі. Перебуваючи в центрі реабілітації в м. Одесі, він тікав з закладу, після чого у позивачки не ночував. Згідно характеристик з місць його навчання, продовжувати навчання не бажає. На навчання і проживання сина матері необхідно буде витрачати значні кошти, а на даний момент у школі дитина на державному забезпеченні. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивачка не в змозі забезпечити належних умов для життя та виховання сина.

Прокурор Кирилін Є.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та підтримав представника відповідача. Крім цього, зазначив, що сама позивачка не змінила свого ставлення по відношенню до сина.

Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що бажає повернутися до матері та сестер, та буде продовжувати навчання.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей до суду не з`явилась, але в матеріалах справи є пояснення органу, в яких вона провести розгляд за її відсутності.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням суду від 14.03.2019 року було задоволено позов органу опіки та піклування Біляївської міської ради Одеської ради та відібрано у ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав її сина.

Актом прийому дитини КЗ Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської обласної адміністрації неповнолітнього ОСОБА_4 прийняли до притулку.

На даний час перестали існувати підстави для знаходження дитини у закладі, мати прагне повернути сина додому, тому звернулась до суду з відповідним позовом.

Згідно довідки директора школи-інтернату № 79 від 27.03.2020 року, мати ОСОБА_5 підтримує з ним зв`язок, пересилає кошти на особливі потреби, брала додому на свята.

Відповідно характеристики наданої вихователем школи-інтернату, ОСОБА_4 за період навчання показав себе, як учень з середнім рівнем навчання, з великою кількістю пропусків занять, однак в той же час має інтерес до гуманітарних наук. У спілкуванні з вчителями та дорослими виявляє повагу. Знаходить спільну мову з однолітками, займається спортом, самооцінка потребує підвищення.

За приписами ст. 7 Сімейного кодексу України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Неповнолітній ОСОБА_4 прагне повернутись до матері та сестер, яких у нього три, що підтверджується довідкою про склад сім`ї № 995 від 221.04.2020 року та актом від 21.01.2020 року, де вказано, що в буд. АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_1 та її три доньки.

Актом обстеження житлово-побутових умов від 27.12.2019 р. було встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 , де проживає мати неповнолітнього з його сестрами, створені добрі умови для виховання дітей.

Згідно довідки Одеського центру зайнятості від 28.02.2020 р. № 19/02, ОСОБА_1 не перебуває на обліку по безробіттю.

Згідно довідки ГУ АФУ в Одеській області від 28.08.2020 року № 404/02-6, позивач пенсійних виплат не отримує.

У ст. 8 Конвенції про права дитини, яка була ратифікована Україною 27.02.1991 року зазначено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, а ст. 9 вказаної Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.3 ст.170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Враховуючи обставини справи, визнання позову відповідачами та третіми особами, вимоги Конвенції ООН про права дитини 1989 року щодо якнайкращого забезпечення інтересів дитини, реалізації права батьків на вжиття заходів для повернення дитини та обов`язку національних органів влади вживати такі заходи, суд приходить до висновку про те, що відпали причини, які перешкоджали належному вихованню малолітньої дитини її матір`ю.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

Керуючись ст.ст. 12, 76-80, 206, 259, 263, 265, 268, 272, 353 ЦПК України, п.8 Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ст.ст. 170, 273 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Органу опіки та піклування Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області (місцезнаходження: 67600, Одеська область, м. Біляївка, проспект Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 33579244), треті особи: Служба у справах дітей Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 25997299), Андрієво-Іванівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавленого батьківського піклування (місцезнаходження: Одеська область, Миколаївський район, с. Андрієво-Іванівка, вул. Центральна, 49, код ЄДРПОУ 20992771), Іллічівська місцева прокуратура Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, 17) про повернення дитини матері - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виховання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Суддя Буран В.М.