Рішення

від 03.09.2020 по справі 480/272/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 р. Справа № 480/272/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Пономаренко В.П.

представника відповідача - Рибалка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/272 за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська рада про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська рада та просить:

- визнати незаконною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради оформлену у формі листа від 29.11.2019р. №137/08.01-12 у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво нежитлових будівель для ведення торгівлі по АДРЕСА_1 " ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради переглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2019 вхідний №559535.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2007 році позивач уклав з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 0,0408 га по АДРЕСА_1 з цільовим використання земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:06:001:0301 "Під розміщення літнього торгівельного майданчика". Оскільки орендована земельна ділянка прилягає до гірдрокар"єру під назвою Блакитні Озера , то додатково 01.08.2007 р. було укладено договір з райдержадміністрацією з облаштування місць масового відпочинку на території прибрежної зони, її санітарного очищення та благоустрою загальною площею 75000 кв. м. Під час дії попереднього договору оренди земельної ділянки та договору з благоустрою, позивач облаштував літній торгівельний майданчик та зону відпочинку, де і здійснював свою господарську діяльність, своєчасно сплачуючи орендну плату. По завершенні строку дії попереднього договору між ФОП ОСОБА_1 та Сумською міською радою виник судовий спір щодо продовження троку дію договору, і після задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , 01.12.2018 р. між сторонами було укладено новий договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:06:001:0301, а речове право оренди було зареєстровано 14.01.2019 р. Договір від 01.08.2007р. згідно до положень пункту 4.2. договору автоматично продовжує свою дію на кожні наступні два роки за відсутності заперечень сторін і діє до нині.

При цьому, позивач вказує, що з моменту облаштування літнього майданчика та місць відпочинку з 2007 року пройшло більше 10 років. А тому, з метою збереження привабливого виду та можливості подальшого успішного використання об`єктів у господарській діяльності, позивач дійшов висновку, що об"єкти потрібно обновити (реконструювати) тощо. Тому, позивач з метою реконструкції існуючих споруд, замовив у спеціаліста та виготовив Містобудівний розрахунок з техніко - економічними показниками нежитлових будівель для ведення торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , який спільно з іншими необхідними у такому випадку документами подав до відповідача спільно із заявою встановленого зразка від 21.11.2019р.

Однак, як вказує позивач, не зважаючи на те, що його наміри забудови повністю відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, відповідач листом № 137/08.01-12 від 19.11.2019 р. повідомив позивача про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень.

Так, у своєму листі серед підстав у відмові у видачі містобудівних умов та обмежень відповідач зазначає такі підстави відмови у їх видачі:

- Відсутність витягу з Державного земельного кадастру;

- На орендованій земельній ділянці не передбачено договором розміщення капітальних будівель;

- Намір забудови земельної ділянки не відповідає функціональному призначенню території. Визначеної планом зонування території м. Суми, земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги;

- На схемі генерального плану відсутній майданчик для сміттєзбірників.

Позивач стверджує, що зазначені відповідачем причини у відмові у видачі містобудівних умов та обмежень є надуманими, не мають під собою законодавчого обґрунтування, а тому рішення відповідача є повністю незаконним.

Позивач звертає увагу суду на те, що як слідує із копії заяви позивача від 21.11.2019 р. до заяви позивачем було додано витяг з Державного земельного кадастру, а тому твердження відповідача про відсутність цього Витягу, викладене у листі від 19.11.2019 р., є повністю безпідставним.

Що стосується твердження відповідача про те, що на цій земельній ділянці не передбачено розміщення капітальних будівель, то це твердження спростовується пунктом 1.3. договору оренди земельної ділянки від 01.12.2018 р., згідно до якої, земельна ділянка відноситься до категорії - землі житлової та громадської забудови.

Що стосується того, що ніби-то ця земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги, земельна ділянка віднесена до території зони об`єктів природно - заповідного фонду, то це твердження відповідача повністю спростовано інформацією, яка викладена у листі Сумського обласного управління водних ресурсів від 11.01.2012р. №48 (а.с.37-38) про те, що водойма має штучне походження, утворилась на місці колишнього піщаного кар`єру у результаті стікання дощових та талих вод і являє собою гідрокар`єр, захисна зона якого може становити лише 50 метрів.

Крім цього, позивач вказує на те, що як слідує з містобудівного розрахунку та доданого викопіювання з графічних матеріалів щодо зонування м. Суми, відстані зони санітарної охорони витримані, і об`єкт забудови знаходиться поза цією охоронною зоною. Про знаходження об`єкту проектування за межами захисної прилежної смуг свідчить і графічний матеріал, оприлюднений на офіційному сайті сумської міської ради, як додаток до рішення від 06.03.2013 р. № 2180-МР.

Що стосується відсутності майданчика для сміттєзбірників, то у позивача у наявності договір про надання послуг на щоденний вивіз сміття (побутових відходів) з ТОВ Сервісресурс від 01.08.2019 р. і чинне законодавство не вимагає обов`язково мати у місці відпочинку громадян та місці розміщення літнього торгівельного майданчика обов`язкове розташування майданчика для збору сміття, а достатньо просто сміттєвих урн. Проектування та розміщення таких майданчиків для збору сміття у населеному пункті здійснюється у межах розроблення та затвердження генерального плану населеного пункту та детальних планів забудови окремих районів населеного пункту, а не окремими суб`єктами господарювання.

З урахуванням викладеного позивач вважає протиправною та безпідставною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради оформлену у формі листа від 29.11.2019р. №137/08.01-12 у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво нежитлових будівель для ведення торгівлі по АДРЕСА_1 " ОСОБА_1 та просить зобов`язати відповідача переглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2019 вхідний №559535.

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що вимоги позивача не визнає, просила суд відмовити в їх задоволенні зважаючи на обставини викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.547-53).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази у справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного :

Як свідчить з матеріалів справи, у 2007 році позивач уклав з Сумською міською радою договір о р е н д и земельної ділянки площею 0,0408 га по АДРЕСА_1 з цільовим використання земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:06:001:0301 під розміщення літнього торгівельного майданчика. Додатково, 01.08.2007 р., було укладено договір з райдержадміністрацією з о б л а ш т у в а н н я місць масового відпочинку на території прибрежної зони, її санітарного очищення та благоустрою загальною площею 75000 кв. м.

Як стверджує позивач, під час дії договору оренди земельної ділянки та договору з благоустрою, позивач облаштував літній торгівельний майданчик та зону відпочинку, де і здійснював свою господарську діяльність. По завершенні строку дії попереднього договору між ФОП ОСОБА_1 та Сумською міською радою виник судовий спір щодо продовження троку дію договору, і після задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , 01.12.2018 р. між сторонами було укладено новий договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:06:001:0301, а речове право оренди було зареєстровано 14.01.2019 р. Що стосується договору від 01.08.2007 р., то він по завершенню строку дії 15.10.2008 р. згідно до положень пункту 4.2. договору автоматично продовжує свою дію на кожні наступні два роки за відсутності заперечень сторін і діє до нині.

Посилаючись на те, що з моменту облаштування літнього майданчика та місць відпочинку з 2007 року пройшло більше 10 років, з метою збереження привабливого виду та можливості подальшого успішного використання об`єктів у господарській діяльності, їх відновлення та реконструкції існуючих споруд, позивач замовив у спеціаліста та виготовив Містобудівний розрахунок з техніко - економічними показниками нежитлових будівель для ведення торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , який спільно з іншими необхідними у такому випадку документами подав до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради спільно із заявою від 21.11.2019 р.

Відповідач листом № 137/08.01-12 від 19.11.2019 р. повідомив позивача про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень. У своєму листі серед підстав у відмові у видачі містобудівних умов та обмежень відповідач зазначає такі підстави відмови у їх видачі:

- Відсутність витягу з Державного земельного кадастру;

- На орендованій земельній ділянці не передбачено договором розміщення капітальних будівель;

- Намір забудови земельної ділянки не відповідає функціональному призначенню території. Визначеної планом зонування території м. Суми, земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги;

- На схемі генерального плану відсутній майданчик для сміттєзбірників.

- Позивач стверджує, що зазначені відповідачем причини у відмові у видачі містобудівних умов та обмежень є надуманими, не мають під собою законодавчого обґрунтування, а тому рішення відповідача є повністю незаконним.

Вважаючи таку відмову протиправною та безпідставною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та визначаючись зі своєю позицією щодо відмови у задоволенні позовних вимог, суд виходив з наступного:

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності №3038-УІ містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27.04.2016 №662-МР №4086-МР зі змінами від 06.08.2019 №5466-МР

(надалі - Положення - яке офіційно оприлюднене і доступно на Інформаційному порталі Сумської міської ради smr.gov.ua в розділі Головна - Документи - Реєстр чинних нормативних актів https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/reestr-chynnyh-normativnikh- aktiv.html), відповідач по справі є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на території м. Суми.

Згідно пп.3.2.5 п. 3.2 розділу III Положення - Управління надає відповідно до закону містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок.

Таким чином, компетенція управління архітектури та містобудування Сумської міської ради закріплена ч. З ст. 29 Закону № 3038-УІ та п. 1.1 розділу І та пп.3.2.5 п. 3.2 розділу III Положення.

Тож, враховуючи спеціальні норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-УІ, за результатом отриманої заяви про видачу містобудівних умов та обмежень відповідач вправі здійснити дві юридично значущі дії: задовольнити її та видати містобудівні умови та обмеження, або ж вмотивовано відмовити у наданні.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження віднесено до основних складових вихідних даних.

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для в і д м о в и у н ад а н н і містобудівних умов та обмежень є:

1) н е п о д а н н я визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Перелік підстав для відмови є вичерпним та імперативним.

Як вже зазначалося вище, 21.11.2019 Позивач через Управління Центр надання адміністративних послуг у м.Суми Сумської міської ради - подав Заяву від 21.11.2019 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та додав відповідні документи - для їх подальшого направлення Відповідачу.

29.11.2019 Відповідач листом від 29.11.2019 №137/08.01-12 відмовив у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень та повернув заяву з доданими до неї документами Позивачу вказавши на:

- в і д с у т н і с т ь комплекту документів : Відсутній витяг з Державного земельного кадастру, який передбачений ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-УІ;

- невідповідність намірів забудови містобудівній документації зокрема земельна ділянка щодо забудови якої звертається позивач знаходиться в Зоні об`єктів природно-заповідного фонду та прибережно-захисних смуг Р-1 , а також що вона розташована в межах прибережної захисної смуги де не дозволяється нове будівництво.

У відповідності до п.1 ч. 4 ст. 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності однією з підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень

Отже, позивач не надав витяг з Державного земельного кадастру - який обов`язково має додаватись до заяви відповідно до вимог ч.З ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-УІ. Дана обставина підтверджується описом документів, що додавалися до заяви позивачем (а.с.59), який підписано безпосередньо позивачем ОСОБА_1 , який фактично визнав факт відсутності відповідного витяг з Державного земельного кадастру у додатках до заяви.

Щодо посилання відповідача на невідповідність намірів забудови містобудівній документації зокрема земельна ділянка щодо забудови якої звертається позивач. Відповідач стверджує, що земельна ділянка знаходиться в Зоні об`єктів природно-заповідного фонду та прибережно-захисних смуг Р-1 , а також на те, що вона розташована в межах прибережної захисної смуги де не дозволяється нове будівництво.

Позивач спростовує дані твердження позивача з посиланням на інформацію, яка викладена у листі Сумського обласного управління водних ресурсів від 11.01.2012 р. № 48 про те, що водойма має штучне походження, утворилась на місці колишнього піщаного кар`єру у результаті стікання дощових та талих вод і являє собою гідрокар`єр, захисна зона якого може становити лише 50 метрів.

Однак суд зазначає, що даний лист не може бути взято судом до уваги як доказ того, що земельна ділянка не знаходиться в Зоні об`єктів природно-заповідного фонду та прибережно-захисних смуг Р-1 . По-перше, даний лист датований 2012 р., тоді як позивач звернувся з заявою до відповідача у 2019 році. Суд допускає, що за спливом часу (з 2012 рооку по 2019 рік) статус та стан об"єктів, зон і меж земельних ділянок міг змінитися.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивач намагається довести свою позицію з посиланням на лист Сумського обласного управління водних ресурсів від 11.01.2012 р. № 48 (ва.с.37), який фактично було адресовано не позивачу, а В.О. директора ДП Укрспецзем" за відповідний запит даного підприємства. При цьому, сам запит до матеріалів справи не надано, зміст відповідного запиту а ні суду, а ні представнику позивача не відомий, ДП "Укрспецзем" не є стороною у справі.

З урахуванням викладених обставин та зважаючи на положення ст.74 КАС України, суд не вважає даний доказ належним та допустимим.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.7 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська рада про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.09.2020.

Суддя О.М. Кунець