Постанова

від 24.07.2007 по справі 5843-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5843-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.07.2007Справа №2-19/5843-2007А

За позовом – Державної податкової інспекції у Білогірському районі, м.Білогірськ АР Крим

До відповідача – ДП «Білогірський райпобуткомбінат», м.Білогірськ АР Крим

Про стягнення 15432,63  грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 15423,63  грн. податкових зобов'язань. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму податкової заборгованості з податку по ПДВ, податку на землю, податку з володільців транспортних засобів, комунальному податку.

У процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача податкову заборгованість станом на 25.05.2007 р. у розмірі 20740,94 грн. у тому числі податок на додану вартість 1763,43 грн. та пеню 4,73 грн.; податок із власників транспортних засобів 1930,71 грн. та пеню 164,14 грн.; податок на землю 13101,10 грн. та пеню 2291,32 грн.; комунальний податок 1468,41 грн. та пеню 17,10 грн.

На день слухання справи від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу по наявним документам, а від відповідача надійшла заява, згідно якої він визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2-1 Прикінцевих положень  Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

ДП «Білогірський райпобуткомбінат» зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності 06.03.2000 року Білогірською районною державною адміністрацією, що підтверджується довідка про включення до ЄДРПОУ (а.с.8).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Державною податковою інспекцією у Білогірському районі було проведено перевірку фінансового стану ДП «Білогірський райпобуткомбінат» від 20.03.2007 р., якою встановлено, що основний податковий борг становить 20740,94 грн., а саме: податок на додану вартість 1763,43 грн. та пеня 4,73 грн.; податок із власників транспортних засобів 1930,71 грн. та пеня 164,14 грн.; податок на землю 13101,10 грн. та пеня 2291,32 грн.; комунальний податок 1468,41 грн. та пеня 17,10 грн.

ДПІ у Білогірському районі прийнято рішення № 0000021501/0 від 19.01.2007 р. про застосування штрафної санкції на суму 1763,43 грн. (а.с.32).

На день слухання справи від відповідача надійшла заява, згідно якої він визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких находиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, що встановлюють порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборах ( обов'язковим платежам ), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, вживаних до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями).

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачені у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із п.1.6 ст.1 Закону У країни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) примусове стягнення – це звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Згідно із ч.2 ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» (№ 1251 від 25.06.1991 року із змінами та доповненнями) фінансові  санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами  державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він оспорює суму боргу, чи оскаржує прийняті щодо нього рішення, також відповідач не надав доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню.   

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Стягнути з ДП «Білогірський райпобуткомбінат» (97600, АР Крим, м.Білогірськ, вул.Луначарського, 13, р/р 26003222324203; 26004222324202; 26005222324201 ВАТ «ЕБРЗ», м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 03061350) на користь бюджету (відомостей про р/р не має) 20740,94 грн.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступна та резолютивна частина Постанови проголошена у судовому засіданні 24.07.2007 року у 15 год. 25 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.