Рішення

від 15.10.2020 по справі 640/12007/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ № 640/12007/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС

до Головного управління ДФС у м. Києві

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС (далі також - позивач, ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС , Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 17.05.2019 №1165725/36946004; визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 03.06.2019 №29684/36946004/2; зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві виключити з бази переліку ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС склало податкову накладну №2 від 01.04.2019, яку надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак Товариство через особистий кабінет платника податків отримало від ГУ ДФС у м. Києві рішення від 17.05.2019 №1165725/36946004 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а за наслідками розгляду відповідної поданої скарги - рішення від 03.06.2019 №29684/36946004/2 про залишення такої скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін. Позивач не погоджується з правомірністю цих рішень органу ДФС, вважає його формальним, невмотивованим та прийнятим без урахування поданих платником з метою підтвердження реальності вчиненої господарської операції пояснень і документів.

Позивач також заперечував проти правомірності дій органу ДФС щодо включення ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС до переліку ризикових платників, як такого, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/12007/20 та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2019 до участі у цій справі залучено Державну фіскальну службу України в якості другого відповідача.

Від представника ГУ ДФС у м. Києві через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, разом з копією витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2019 №468. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача 1 навів пояснення щодо правового врегулювання спірних правовідносин і підтвердив наведені в позові обставини зупинення реєстрації податкової накладної позивача в Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, прийняття комісіями ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України оспорюваних рішень. Крім того, представник відповідача послався на витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2019 №468, за змістом якого за наслідками проведеного моніторингу податкових накладних було здійснено розгляд платників та виявлено, що ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС відповідає Критеріям ризиковості платника податків, затвердженого листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04.

Відповідач 2 (ДФС України) правом на подання до суду відзиву на позовну заяви та/або додаткових документів не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд судової справи.

У свою чергу представник позивача подав до суду заперечення на відзив відповідача 1, проте без доказів надсилання примірників такого на адресу відповідачів.

В подальшому ухвалою від 15.10.2020 суд здійснив заміну відповідачів в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України на їх процесуальних правонаступників, а саме - на Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України.

Розглянувши подані представниками позивача і відповідача 1 документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС (як продавцем) і Приватним виробничо-торгівельним підприємством ЯНА (як покупцем) 01.04.2019 був укладений договір купівлі-продажу товару №01/04-2019-1. За умовами цього договору продавець в порядку та на умовах даного договору зобов?язується продати у власність покупця сільськогосподарську продукцію рослинництва урожаю 2018 року власного виробництва. Покупець зобов?язується прийняти товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Кількість товару, його ціна та вартість одиниці, якісні характеристики, умови продажу товару (в т.ч. термін відвантаження товару, термін проведення розрахунків за товар) обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару, що є невід?ємними частинами цього договору.

Поставка товару здійснюється автомобільним/залізничним транспортом продавця або покупця (за домовленістю сторін).

Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюється у національній валюті України та шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Зокрема, згідно підписаного представниками сторін додатку №1 від 01.04.2019 до договору купівлі-продажу, сторонами було узгоджено наступне: предмет поставки - кукурудза у кількості 300 тон (допустима відсоток відхилення - 5), ціна за одиницю товару - 3 458,33 грн., вартість партії - 1 244 998,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 207 499,80 грн.), певні якісні характеристики партії товару, умови поставки - FCA (автомобільним транспортом покупця) за правилами Інкотермс-2010 , адресу місцезнаходження товару, строк поставки - до 4 квітня 2019 року, умови оплати - покупець сплачує 100% вартості товару на умовах часткової попередньої оплати.

В рамках цього договору купівлі-продажу ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС виставило на адресу ПВТП ЯНА рахунок-фактуру №01/04 від 01.04.2019 на суму 1 244 998,80 грн.

У свою чергу ПВТП ЯНА 01.04.2019 та 02.04.2019 перерахувало на користь ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС кошти у сумах 788 499,24 грн. і 456 499,56 грн., в якості оплати за кукурудзу згідно рахунку-фактури №01/04 від 01.04.2019. Наведені обставини підтверджується поданими позивачем до суду разом з позовними матеріалами роздруківками електронних платіжних доручень контрагента-покупця №332 від 01.04.2019, №407 від 02.04.2019, виписки банку з розрахункового рахунку ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС за вказані дати.

За змістом видаткової накладної №04/04 від 04.04.2019 та ряду товарно-транспортних накладних ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС відвантажило ПВТП ЯНА партію товару (кукурудзи) в кількості 275,102 тони.

Крім того, за наслідками проведеної між сторонами звірки взаєморозрахунків та на виконання листа-вимоги контрагента-покупця вих. №77 від 05.04.2019, ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС повернуло ПВТП ЯНА частину коштів за недопоставлений товар на суму 103 326,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 221,10 грн.), шляхом безготівкового переказу коштів (платіжне доручення №552 від 08.04.2019).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС виписало на адресу ПВТП ЯНА (отримувача) електронні податкові накладні №2 від 01.04.2019 на суму 788 499,24 грн. (в т.ч. ПДВ 131 416,54 грн.) та №3 від 02.04.2019 на суму 456 499,56 грн. (в т.ч. ПДВ 76 083,26 грн.).

Як стверджує позивач в тексті позовної заяви, надіслана ним засобами електронного зв`язку до ДФС України з метою здійснення реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр) податкова накладна №3 від 02.04.2019 була безперешкодно прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас за наслідками надіслання до ДФС України податкової накладної №2 від 01.04.2019, Товариство 02.05.2019 отримало електронну квитанцію про те, що цей документ прийнято, проте його реєстрація зупинена. Зі змісту роздруківки електронної квитанції від 02.05.2019 вбачається, що підставою для зупинення реєстрації цієї податкової накладної позивача стала наступна: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку . У зв?язку з чим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів (без наведення переліку таких документів), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, 17.05.2019 Комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія при ГУ ДФС у м. Києві), прийняла рішення за №1165725/36946004, яким відмовила ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС у здійсненні реєстрації податкової накладної №2 від 01.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступну: ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Документи щодо підтвердження відповідності продукція (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) .

27.05.2019 ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС подало скаргу на зазначене рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, разом з поясненнями по суті вчиненої господарської операції, за наслідками якої була виписана зупинена податкова накладна, та про господарську діяльність товариства в цілому. До цієї скарги платником в обгрунтування своїх пояснень від 27.05.2019 №1 також були додані копії первинних та інших документів.

За результатами розгляду скарги платника Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №29684/36946004/2 від 03.06.2019 про залишення такої скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін. В якості підстави для прийняття цього рішення визначено наступну: не надання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків .

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (чинним на час прийняття оскаржуваних рішень).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117) (чинним на час прийняття оскаржуваних рішень), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, за змістом положень Порядку №117 підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що змісти пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної №2 від 01.04.2019 зупинено (як зазначено в квитанції від 02.05.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Наведені обставини свідчать про те, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем 1 застосував формулювання, яке п. 6 та 7 Порядку не передбачено. Тобто, за змістом квитанції про зупинення податкової накладної від 02.05.2019 контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної з підстави, яка не передбачена законодавством.

У взаємозв`язку з наведеним суд також зважає на те, що згідно п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості мали визначатися ДФС України та обов`язково погоджуватися Міністерством фінансів України.

Так, ДФС України своїм листом від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій. Такі Критерії були погоджені Міністерством фінансів України (лист Мін?юсту від 31.10.2018 №26010-06-5/28170).

Зокрема, пп. 1.6 п. 1 цього листа від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04 передбачено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і

пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Зі змісту наданих відповідачем 1 документів суд встановив, що 26.04.2019 ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС було винесено на розгляд Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних як таке, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків. А саме в тексті поданого представником відповідача витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 26.04.2019 №468 зафіксовано наступне: за результатами моніторингу податкових накладних за 26.04.2019 встановлено 33 підприємства, якими подано на реєстрацію податкові накладні з постачання товарів (робіт, послуг) відмінних від придбання, та які відповідають п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04, а саме: … ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36946004), придбано: шайби, автошини, щебінь, пісок, послуги, паливо; реалізація: кукурудза .

Суд встановив, що таке рішення Комісії від 26.04.2019 не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04. Зокрема, в тексті протоколу засідання Комісії при ГУ ДФС у м. Києві відсутні посилання на жодні офіційні джерела інформації, матеріали і документи, зі змісту яких контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження походження товару за номенклатурою у податковій накладній ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС №2 від 01.04.2019.

Між тим, дослідивши та проаналізувавши зміст письмових пояснень ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС від 27.05.2019 та копії поданих позивачем до суду документів, суд дійшов висновку про спростування сумніву контролюючого органу щодо походження реалізованої Товариством на адресу свого контрагента-покупця (ПВТП ЯНА ) партії товару згідно податкової накладної №2 від 01.04.2019 повністю такими документами. Зокрема, позивач документально обгрунтував та довів те, що товар сільськогосподарського призначення (кукурудза) був ним вирощений на орендованих позивачем землях та за допомогою третьої особи-виконавця сільськогосподарських робіт (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що перебуває на спрощеній системі оподаткування та відповідно не є платником податку на додану вартість).

Також суд вказує на те, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі Критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04, є безпідставним.

З цього приводу суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд розцінює протокольне рішення Комісії від 26.04.2019 №468 про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, як індивідуальний акт в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таке протокольне рішення є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, та стосується прав позивача.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій та критерії ризиковості платника податку, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта призводить до його протиправності.

В даному випадку суд встановив, а відповідачів не довели суду протилежного, що протокольне рішення від 26.04.2019 №468 не відповідає таким вимогам, встановленим для індивідуального акту суб?єкта владних повноважень, а тому є протиправним.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).

Суд звертає увагу на те, що у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача не зазначено орієнтовного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих позивачем контролюючому органу та до суду пакету документів суд вважає, що у розглядуваному випадку позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні копії підтверджуючих документів та детальні пояснення, яких було цілком достатньо для прийняття Комісією при ГУ ДФС у м. Києві рішення про реєстрацію податкової накладної позивача. Протилежного суду відповідачами не було доведено.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарської операції, на підставі якої виписано зупинену податкову накладну №2 від 01.04.2019, достатність таких документів для прийняття рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відсутність належної вмотивованості та необгрунтованість протокольного рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2019 №468, суд дійшов висновку про відсутність у комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правових підстав для прийняття рішення від 17.05.2019 №1165725/36946004 про відмову у реєстрації податкової накладної позивача №2 від 01.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як наслідок суд погоджується із правомірністю заявленої позивачем вимоги про визнання протиправним і скасування такого рішення комісії регіонального рівня (Комісії при ГУ ДФС у м. Києві) від 17.05.2019 №1165725/36946004.

Стосовно правомірності заявленої позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії центрального рівня (при ДФС України) від 03.06.2019 №29684/36946004/2, прийнятого за наслідками розгляду скарги платника (позивача) на рішення комісії регіонального рівня від 17.05.2019 №1165725/36946004 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.04.2019, суд дійшов висновку про задоволення такої позовної вимоги.

Так, за змістом п.п. 1, 12 і 13 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - скарги), здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну (далі - комісія).

За результатами розгляду скарги комісія приймає рішення щодо скарги за формою згідно з додатком 2, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в такому випадку згідно п. 19 цього ж Порядку задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу);

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

залишає скаргу без розгляду.

В силу положень ч. 18 Порядку розгляду скарг такі рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та водночас можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, з огляду на наведені вище по тексту цього рішення висновки суду про протиправність рішень комісії регіонального рівня та враховуючи положення п. 18 Порядку розгляду скарг, суд вважає також протиправним рішення комісії центрального рівня від 03.06.2019 №29684/36946004/2 та вбачає достатні підстави для скасування такого рішення.

Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 01.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання ДПС України, як процесуального правонаступника ДФС України, вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 01.04.2019 датою її отримання ДФС (тобто, 26.04.2019, що зафіксовано у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 2, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про зобов?язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС з переліку ризикових платників, то суд дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення такої вимоги. Оскільки станом на час розгляду даної справи в суді сторони не подали до суду жодні документальні докази на підтвердження актуальності статусу ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС , як такого, що віднесений до переліку ризикових платників податків з урахуванням п. 1.6 Критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04, та/або того, що права/ інтереси позивача на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних інших його податкових накладних були порушені внаслідок прийняття Комісією при ГУ ДФС у м. Києві протокольного рішення від 26.04.2019 №468.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №646 від 01.07.2019, ТОВ УКРЄВРОБУД ПЛЮС під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 5 763 грн.

Виходячи з обсягу задоволених на користь позивача позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС (ідентифікаційний код 36946004, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, оф. 228) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов?язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 17.05.2019 №1165725/36946004 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.04.2019в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Державній фіскальній службі України від 03.06.2019 №26984/36946004/2.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 01.04.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС (ідентифікаційний код 36946004), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 26.04.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС (ідентифікаційний код 36946004, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, оф. 228) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЄВРОБУД ПЛЮС (ідентифікаційний код 36946004, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, оф. 228) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок