Постанова

від 06.10.2020 по справі 520/11075/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 520/11075/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представника позивача - Летючого В. П.,

представника відповідача - Зінченка В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Прод Поставка" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 25.02.2020 року) по справі № 520/11075/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Прод Поставка"

до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Прод Поставка" (далі - ТОВ"Опт Прод Поставка", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області:

№ 608767/202 від 24.11.2017 про визначення штрафу у розмірі 297 293,00 грн.;

№ 0088411214 від 27.11.2017 про визначення штрафу у розмірі 1 360,00 грн.;

- податкову вимогу ГУ ДФС у Харківській області № 3526-17 від 15.01.2018 про сплату податкового боргу у розмірі 298633 грн.;

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 608767/202 від 24.11.2017 про визначення штрафу у розмірі 297 293,00 грн, податкової вимоги № 3526-17 від 15.01.2018 в частині визначення штрафу у розмір 297 293,00 грн, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду в цій частині та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що підприємством сума бюджетного відшкодування була відображена в податковій звітності за серпень 2017 на підставі податкових декларацій з ПДВ за серпень , вересень, жовтень, грудень 2016 та січень 2017 із сум від`ємних значень.

Проте податковий орган не повідомляв позивача про невизнання декларацій з ПДВ за серпень-жовтень 2016 р. податковою звітністю, а подання декларацій з ПДВ за грудень 2016 р., січень 2017 р. до відповідача 20.09.2017 р., тобто після подання декларації за серпень 2017 р., не є порушенням п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України.

ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач) не надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19.09.2017 позивачем подано податку декларацію з ПДВ за серпень 2017 № 81837, в якій (рядок 16.1 ) від`ємне значення , що включається до складу податкового кредиту попереднього звітного періоду , задекларовано суму 1 736 727 грн. , яка складається із сум від`ємного значення попередніх періодів.

Відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Опт Прод Поставка" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2017 р., за результатами якої складено акт від 04.10.2017 № 14451/20-40-12-02- 08/40370152 (а.с. 8-10).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем положень Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, задекларованого з податку на додану вартість за серпень 2117 р. від 19.09.2017 р. № 8183, а саме:

- відповідно до п.п. 200.1. 200.1. 200. 7, 200.9 cт. 200 ПК України ТОВ "Опт Прод Поставка" не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 547 635,00 грн;

- в порушення п. 200.4 cт. 200 ПК України підприємством неправомірно відображено значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (р. 16.1 декларації за серпень 2017 р.), що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на 1189092 грн. та, в свою чергу, до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2017 р. на 1 189 092,00 грн.

24.11.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №608767/202, яким визначена штрафна санкція (штраф) у розмірі 297 293,00 грн (а.с. 6).

19.10.2017 відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Опт Прод Поставка" з питання своєчасності подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 р., січень - липень 2017 р., за результатами якої складено акт № 16010/20-40-14-18/ НОМЕР_1 від 19.10.2017.

Актом перевірки встановлено несвоєчасне подання ТОВ "Опт Прод Поставка" податкових декларацій з ПДВ за грудень 2016 р., січень - липень 2017 р. (а.с. 11-12).

27.11.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0088411214, яким позивачу визначена штрафна санкція (штраф) у розмірі 1360 грн. ( зворотний бік а.с. 6).

15.01.2018 податковим органом винесено податкову вимогу № 3526-17 про сплату податкового боргу у розмірі 298 633,00 грн (а.с. 7).

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога прийняті ГУ ДПС у Харківській області в межах повноважень, у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 16.1. ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Згідно п.п. 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21).

Згідно п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу ІІІ Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є:

- розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

- довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

- заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку № 21.

Відповідно до пункту 5 пункту 4 розділу V Порядку №21

- у рядку 16 відображаються від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду:

- у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до пп. 5 п. 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що в податковій декларації з ПДВ за серпень 2017 року задекларовано бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1 736 727,00 грн. (а.с. 69-70).

В декларації р.16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» у сумі 1 736 728 грн., яка складається з сум від`ємних значень наступних податкових періодів (згідно даних додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року та додатка 3 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року): 08.2016 - 413347 грн., 09.2016 - 242526 грн., 10.2016-166104 грн., 11.2016 202250 грн., 12.2016 - 229973 грн., 12.2016 - 229973 грн., 01.2017-137142 грн., 02.2017 - 291727 грн., 03.2017 - 53658 грн.

Декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 р., вересень 2016 р., жовтень 2016 р. не визнано як податкову звітність. Декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року, січень 2017 року до органів ДФС подано з порушенням п.п.49.18.1 п.19.18 ст.49 ПКУ, а саме : 20.09.2017 року, тобто після подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року (вх. №81837 від 19.09.2017 року).

Отже , як вірно зазначено судом першої інстанції, сума, яка задекларована по рядку 16.1 (переноситься значення 21 декларації за попередній звітний період) та в подальшому до бюджетного відшкодування на рахунковий рахунок в податковій декларації з ПДВ за серпень 2017 року не може складатись з сум від`ємних значень за серпень 2016, вересень 2016, жовтень 2016, по а тому є неправомірно відображеною.

Разом з декларацією позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (а.с. 71-72).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем в заяві не зазначено період податкової декларації з податку на додану вартість, в якій визначено бюджетне відшкодування (рядок 20.2), що не відповідає приписам ст. 200 ПК України.

Крім того, до декларації позивачем додано розрахунок суми бюджетного відшкодування, в якому в таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України зазначено, що сума податку, фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України складає 0 грн (а.с. 73-74).

Таким чином, в порушення п. 200.1, п.200.4 ст.200 ПК України позивачем неправомірно відображено значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (р. 16.1 декларації за серпень 2017), що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 1 189 092 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2017 р. на 1 189 092 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення відповідача № 608767/202 від 24.11.2017 про визначення штрафу у розмірі 297 293,00 грн є правомірним та не підлягає скасуванню.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що податкові декларації з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2016 визнані податковою звітністю та прийняті податковим органом. Доводи апелянта щодо відсутності підстав для не визнання зазначених декларацій податковою звітністю колегія суддів вважає такими, що не спростовуються висновків суду, оскільки доказів оскарження дій податкового органу в судовому порядку, та визнання їх неправомірними до суду не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо подання декларацій з ПДВ за грудень 2016, січень 2017 до податкового органу 20.09.2017 , тобто після подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 не є порушенням п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування податкової вимоги № 3526-17 від 15.01.2018 в сумі 297 293,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що оскільки в ході судового розгляду справи встановлено наявність у позивача податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням у розмірі 297 293,00 грн, відповідачем правомірно винесено податкову вимогу № 3526-17 про сплату податкового боргу у розмірі 297293 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення № 608767/202 від 24.11.2017 про визначення штрафу у розмірі 297 293,00 грн та податкову вимогу від 15.01.2018 № 3526-17 про сплату податкового боргу у розмірі 297293 грн, діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Прод Поставка" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року по справі № 520/11075/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 16.10.2020