Рішення

від 11.09.2020 по справі 160/7580/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року Справа № 160/7580/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2020 №1572146/32693212 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт № 1 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт №1 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним складено податкову накладну та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної була зупинена, платнику запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем направлено до податкового органу письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації податкової накладної. Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду поданих документів було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Не погодившись із таким рішенням, позивачем було подано скаргу до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яку залишено без задоволення. Зазначене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН позивач вважає незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 відкрито провадження у справі № 160/7580/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач-1 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 49122/20 від 11.08.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, зокрема: у контролюючого органу відсутня можливість встановити наявність у перевізника вантажних автомобілів для здійснення перевезення великовагових та об`ємних вантажів. В подальшому, позивачу було запропоновано надати пояснення та необхідні документи, однак рішенням комісії було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.05.2020 №1 з причин надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач-2 - ДПС України надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №49120/20 від 11.08.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДПС України від вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 28 Порядку.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, видами діяльності ТОВ Спецгідроремонт є: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний); 42.91 Будівництво водних споруд; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

У лютому 2019 року ТОВ Спецгідроремонт придбало у ТОВ Машпром Холдинг (і.к. 39167148) товар (агрегат гідравлічний тип 06014285, в комплекті з блоками, частково розібраний (роторний компресорний насос для кар`єру для відкритих кар`єрів) згідно договору № 0119 від 09.01.2019. Факт поставки підтверджено накладною № 6 від 18.02.2019. Товар на склад ТОВ Спецгідроремонт було перевезено автомобілем за рахунок постачальника, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р6 від 18.02.2019.

Товар оприбутковано на складі, про що свідчать OCB по рах. 281 та картки складського обліку матеріалів. Товар має паспорт 06014310 та сертифікат про приймання і перевірку готової продукції для гідравлічних систем.

Товар у період з моменту поставки зберігався в складських приміщеннях, розташованих за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Транспортна, 95, які перебувають в користуванні ТОВ Спецгідроремонт на підставі договорів оренди № 10300-О від 30.04.2018 та № 0102-О від 02.01.2020.

Податкова накладна № 2 від 18.02.2019, що складалась постачальником (ТОВ Машпром Холдинг ) була зареєстрована в ЄРПН на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року по справі № 160/3984/19.

ТОВ Спецгідроремонт в повному обсязі проведено розрахунки із ТОВ Машпром Холдинг за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

З метою отримання доходу, ТОВ Спецгідроремонт вирішило реалізувати (поставити) вищевказаний товар ТОВ Енергополюс (і.к. 35229520), в зв`язку з чим було укладено договір від 24.04.2020 № 0424.

Відповідно до умов договору від 24.04.2020 № 0424, ТОВ Спецгідроремонт бере на себе зобов`язання з поставки гідравлічного агрегату Покупцю (ТОВ Енергополюс ), а ТОВ Енергополюс прийняти та оплатити поставлений товар в асортименті згідно специфікації. Термін поставки (відповідно до Специфікації) складає 20 календарних днів з моменту укладання договору, поставка на склад покупця (ТОВ Енергополюс ) здійснюється силами постачальника (п. 4.1. Договору).

На виконання умов договору від 24.04.2020 № 0424, 08.05.2020 ТОВ Спецгідроремонт відвантажило (поставило) товар, на підставі чого було складено видаткову накладну №1 від 08.05.2020. Транспортування зі складу ТОВ Спецгідроремонт на склад ТОВ Енергополюс виконано ТОВ Горизонт ВВ Плюс (і.к. 39840690) на підставі договору про надання послуг від 06 березня 2019 року № 0306. Факт перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною № P1 від 08.05.2020 та актом наданих послуг № 12 від 08.05.202. Товар було прийнято уповноваженою особою ТОВ Енергополюс за довіреністю № 15 від 08.05.2020.

Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПК України, ТОВ Спецгідроремонт було складено податкову накладну № 1 від 08.05.2020 на суму 3105450,00 грн без ПДВ, 621090,00 грн ПДВ, всього 3726540,00 грн з ПДВ та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.05.2020 до вказаної податкової накладної було отримано квитанцію, згідно якої: Документ прийнято, реєстрація зупинена, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку , запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Користуючись наданим платнику податку правом, ТОВ Спецгідроремонт направило на адресу податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності здійснення господарських операцій, відображених у податковій накладній від 08.05.2020 №1. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з контрагентом ТОВ Енергополюс .

Комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 20.05.2020 № 1572146/32693212, яким ТОВ Спецгідроремонт відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.05.2020.

Підставою прийняття рішення зазначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Проте, в рішенні не зазначено, які самі документи складені з порушенням, та в чому саме полягають порушення в їх складанні.

Не погодившись із Рішенням від 20.05.2020 №1572146/32693212, позивач у відповідності із Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165 засобами електронного зв`язку звернувся 21.05.2020 із відповідною скаргою до Комісії ДПС з питань розгляду скарг.

Рішенням Комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 за №20424326932122 скаргу ТОВ Спецгідроремонт залишено без задоволення та рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

В якості підстави відмови в задоволенні скарг вказано: ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси.... . При цьому, посилання на те, які саме документи не була надані, відсутні.

Не погоджуючись із означеними діями відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

15.05.2020 з метою усунення критерію ризиковості, визначених п. 8 Додатку 1 Порядку, позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та додатки до нього, в яких містяться пояснення та докази.

Суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, вказано детальну інформацію, щодо виду господарської діяльності, яку здійснює підприємство, її облік згідно даних КВЕД, також надало конкретну інформацію, щодо обставин господарської операції, яка потягла за собою необхідність реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість.

Однак, контролюючому органу було недостатньо поданих документів та пояснень, у зв`язку з чим 20.05.2020 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Слід зазначити, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, мають бути зазначені конкретні документи, однак, при прийнятті рішення від 20.05.2020 №1572146/32693212 про відмову у реєстрації податкової накладної, податковим органом не були зазначені конкретні документи, які складені з порушенням законодавства.

В рішенні від 09.06.2020 №20424/32693212/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, податковим органом зазначено підставу, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

В оскарженому рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме копії документів складені з порушенням норм чинного законодавства. Лише в рішенні від 09.06.2020 №20424/32693212/2 більш конкретно та обґрунтовано відповідач зазначає підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, однак зазначена підстава міститься лише в рішенні про розгляд скарги.

Натомість, як встановлено судом, позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Також, судом встановлено факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ Енергополюс та рух активів між вказаними суб`єктами господарювання.

Так, судом досліджено договір поставки № 0424 від 24.04.2020, укладений між позивачем та ТОВ Енергополюс ; видаткову накладну № 1 від 08.05.2020; товарно-транспортну № Р1 від 08.05.2020; платіжні доручення № 840 від 13.05.2020, № 839 від 13.05.2020, № 828 від 13.05.2020, № 837 від 13.05.2020, № 835 від 13.05.2020, № 834 від 13.05.2020, № 838 від 13.05.2020, № 836 від 13.05.2020, № 832 від 14.05.2020; та інші документи, які містяться в матеріалах справи.

Оскільки рішення від 20.05.2020 №1572146/32693212 про відмову в реєстрації податкової накладної суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, це свідчить про його необґрунтованість, а тому вказане рішення підлягає скасуванню судом.

Також, зі змісту квитанції від 08.05.2020 встановлено, що відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Проте, відповідачем не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкових накладних.

Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надавав.

Таким чином, у квитанції від 08.05.2020 відповідачем, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. в п. 201.16.1. ст. 201 Податкового кодексу України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на надання платником податків документів, складених з порушенням, комісія має навести дані щодо таких документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації.

Посилання в рішенні за №1572146/32693212 від 20.05.2020 на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Суд зазначає, що рішення комісії за №1572146/32693212 від 20.05.2020 про відмову у реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення та чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначене рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків до контролюючого органу було надано всі складені у відповідності до норм законодавства документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а належним способом захисту порушеного права є саме скасування протиправного рішення.

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів та на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.05.2020 року.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2020 №1572146/32693212 прийнято без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №1 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13 реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання саме ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт № 1 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У відповідності до ч.1, ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ Спецгідроремонт було сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. та підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань із відповідачів пропорційно.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано копію договору про надання правової допомоги від 13 травня 2020 року № АОП 13/20, укладеного між ТОВ Спецгідроремонт та АО Перман , предметом якого є надання правової допомоги у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в залежності від його процесуального статусу; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, а також складення заяв, клопотань, пояснень, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у судах, державних, контролюючих та правоохоронних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.

Розділом 4 зазначеного договору встановлено гонорар, в якому зазначено, що при розрахунку гонорару застосовується погодинна форма оплати. Розмір гонорару за 1 годину роботи складає 1000 (одна тисяча) грн. Загальний розмір гонорару визначається в актах прийому-передачі наданих послуг (правової допомоги).

Жодних інших документів на підтвердження фактично понесених позивачем витрат за результатами наданої правової допомоги адвокатом з детальним описом проведених дій, суду не надано.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що виконані адвокатом дії мають бути здійснені адвокатом фактично та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Суду не надано жодного документи (акту наданих послуг, рахунків та інше) на підтвердження дійсно витрачених адвокатом годин, за результатами надання правової допомоги, суду надано лише орієнтовний розрахунок послуг, що можуть бути надані в майбутньому.

Вказаний орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, які будуть понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи становить 10000 (десять тисяч) грн.

Суд зазначає, що адвокатом не було подано до суду детального розрахунку, із чого саме складається зазначена сума.

Також, суд вказує на те, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання

Також, суду не надано належним чином складеного платіжного документу на перерахування суми коштів за надання правової допомоги.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року по справі №806/2143/18 (адміністративне провадження №К/9901/4571/19).

Оскільки такого фінансового документу, який би підтверджував сплату адвокату коштів позивачем суду не надано, у суду відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено не дотримання адвокатом розумності та виправданості гонорару, як це передбачено статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Таким чином, в жодному з наданих документів не доведено співрозмірності витраченого часу адвоката та суми гонорару, оскільки викладені в них обставини надання правової допомоги складені формально, фактично сума гонорару не залежить від витраченого часу ані на надання консультацій, ані на складання позовної заяви, оскільки були складені на майбутнє та містять орієнтовний розрахунок гонорару та наданих послуг, які могли би бути надані адвокатом.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція Верховним судом викладена в постановах від 08 травня 2018 року у справі №810/2823/17, від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16, від 24 січня 2019 року у справі № 716/155/1 від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт (вул. Дніпропетровське шосе, 2, м. Кривий Ріг, 50086, і.к. 32693212) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, і.к. 43145015), Державної податкової служби України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053, і.к. 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2020 №1572146/32693212 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт № 1 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт № 1 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання, а саме: 08.05.2020.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгідроремонт судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 11 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова