Постанова

від 15.10.2020 по справі 640/6931/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6931/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправними бездіяльність, дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України щодо не списання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11150,15 грн;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державну фіскальну службу України списати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11150,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11150,15 грн, що міститься в інтегрованій картці платника є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, в зв`язку з чим підлягає списанню.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із тим, що законом не визначено порядок списання заборгованості та/або виключення з інтегрованих карток платників податкового боргу будь-яких податків і зборів визначених податковим законодавством.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11150,15 грн. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11150,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятих відповідачем рішень. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Наголошує, що списання податкового боргу позивача протирічить вимогам пп.12.3.12 п.12.3 ст.12 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України .

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Таргет Сервіс-Агро взято на облік як платник податків 23.01.2001 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управлінні ДФС у м. Києві та в 2014 році взятий на облік в органах державної податкової служби платником фіксованого сільськогосподарського податку.

У листопаді 2018 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управлінні ДФС у м. Києві із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

Листом від 04.12.2018 за № 116359/10/26-15-56-07 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для видачі довідки, оскільки згідно інтегрованої картки платника, станом на 04.12.2018 по Товариству з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро обліковується заборгованість по платежу 18050500.

З метою списання податкового боргу Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро звернулося до Державної фіскальної служби України.

Листом від 13.12.2018 за № 40372/6/99-99-12-03-05-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що Законом України Про створення вільної економічної зони Крим не визначено порядок списання заборгованості та/або виключення з інтегрованих карток платників податкового боргу з будь-яких податків і зборів, визначених податковим законодавством.

18.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Таргет Сервіс-Агро звернулося до начальника Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із заявою № 58 про скасування заборгованості згідно із Законом України Про створення вільної економічної зони Крим .

Листом від 16.01.2019 за № 979/10/21-22-12-04-08 Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомило позивача, що здійснення нарахувань податкових зобов`язань не відповідає положенням Закону України Про створення вільної економічної зони Крим , оскільки сума податкового боргу утворилась після дати початку окупації АР Крим. Одночасно в листі вказано, що на даний час відсутні нормативно-правові акти, які визначають порядок виконання положень Закону України Про створення вільної економічної зони Крим . При цьому, в листі зазначено, що платники податків, які мають об`єкти оподаткування на території Автономної Республіки Крим та по яких обліковується податковий борг, не мають можливості здійснити перерахування коштів до бюджету.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідачів, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушено право позивача на списання податкового боргу в розмірі 11150,15 грн, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав осіб, які наділені такими правами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Проте за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.

Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно п. 101.2 статті 101 ПК України під терміном безнадійний розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (пп. 101.2.1);

- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (пп. 101.2.2);

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (пп. 101.2.3);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 101.2.4);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (пп. 101.2.5).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 101.5 ст. 101 ПК України).

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577), який розроблений відповідно до статті 101 ПК України.

Пунктом 3.1 Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до пункту 3.2 вказаного Порядку днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Законом України від 12.08.2014 №1636-VII Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (далі - Закон №1636), положення якого набрали чинності 27.09.2014, підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 26 такого змісту: На період дії Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України .

Пунктом 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.04.2014 №1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі - Закон №1207-VII), який набрав чинності з 27.04.2014 року, установлено, що цей Закон втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб, або з дня прийняття Верховною Радою України рішення про визнання цього Закону таким, що втратив чинність.

За змістом частини другої статті 2 Закону №1207-VII датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014 року.

У відповідності до положень підпункту 12 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ Крим діють з урахуванням того, що зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ Крим норм статей 59, 60, 87 - 101, 124, 126 і 129 ПК України.

При цьому пунктом 15.1 статті 15 Закону №1636 визначено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань за будь-якими податками (зборами, обов`язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до Сакської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку від 31.01.2014, відповідно до якої самостійно визначив грошове зобов`язання на 2014 рік в розмірі 11537,45 грн із щомісячною сплатою в період січень-червень в розмірі 384,58 грн, липень-вересень в розмірі 1922,91 грн, жовтень-листопад в розмірі 1153,75 грн, за грудень - 1153,74 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 24.02.2014 № 46, позивачем сплачено фіксований сільськогосподарський податок за січень 2014 року в розмірі 384,58 грн.

Як вбачається з витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом за цільовими формами, за позивачем у Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі обліковується податковий борг у сумі 11150,15 грн.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що грошове зобов`язання позивача у сумі 11150,15 грн виникло після тимчасової окупації, дату якого визначено 20.02.2014, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність права у позивача на списання податкового боргу.

Судом першої інстанції вірно вказано, що держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

При цьому, невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав осіб, які наділені такими правами.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів.

Так, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.10); здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу (підпункт 19-1.1.10).

При цьому, згідно із статтею 19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; виконує інші функції, передбачені законом.

Таким чином, списання податкового боргу не належить до повноважень Державної фіскальної служби України та віднесено до компетенції контролюючих органів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності права у позивача на списання податкового боргу, що вказує на наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання податкового боргу позивача зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 11150,15 грн та зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати дану заборгованість.

Доводи апелянта, що списання податкового боргу позивача протирічить вимогам пп.12.3.12 п.12.3 ст.12 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України колегією суддів не приймаються, оскільки аналізуючи положення даного Закону, а також приписи Податкового кодексу України, в даному випадку відсутні підстави, які б унеможливлювали списання безнадійної заборгованості, що міститься в інтегрованій картці платника, враховуючи, що нарахування такого боргу зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку відбувалось під час окупації тимчасових територій.

Крім того, доказів наявності у позивача іншої заборгованості, окрім вищезазначеної, відповідачами на надано.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна