Постанова

від 13.10.2020 по справі 826/5305/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5305/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Креатив до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0013701404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем допущено порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, що призвело до не оприбуткування готівки, тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Креатив , за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 14.03.2017 №0476/26/15/14/37400951.

Такою перевіркою встановлено, що позивачем надаються послуги в сфері туризму за готівковий та безготівковий розрахунок через зареєстрований опломбований та переведено у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та з використанням електронних платіжних засобів; в ході перевірки встановлений факт не оприбуткування готівкових коштів 23.12.2016 в сумі 166 640,26 грн. у розділі 2 КОРО на підставі фіскального звітного чеку № 0698, а саме сума готівкових розрахунків за 23.12.2016 до графи 5 розділу КОРО не облікована, запис відсутній.

Вказане, за висновком перевіряючих, є порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме, готівкові кошти у сумі 166 640,26 грн., не були оприбутковані шляхом вчинення відповідного запису в книзі обліку розрахункових операцій від 18.02.2016 № 3000027673р/4 на підставі фіскального звітного чеку РРО від 23.12.2016 № 0698.

На підставі висновків перевірки, Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0013701404, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Креатив застосовано штрафні санкції у розмірі 833 201,30 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що сума готівкових коштів проведена ТОВ Творча майстерня Креатив через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку РРО, що підтверджується фіскальними звітними чеками, на отримані суми, які підклеєні до КОРО, на підставі цих чеків того самого дня зроблено записи в КОРО про отримані суми, але бухгалтер помилково записала до графи 5 розділу 2 КОРО суму за чеком за попередній день, яка була рівна 0 . Помилка, допущена при внесенні записів до КОРО, не вплинула на процес оприбуткування грошей, тому оскаржуване рішення, яким до позивача застосовані фінансові санкції за несвоєчасне оприбуткування готівки є неправомірним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правомірність проведеної перевірки не є предметом спору у даній справі.

Постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 цього Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Облік в КОРО здійснюється на основі даних РРО, а саме на підставі Z-звіту.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі.

Отже, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання у КОРО є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, роздруковано та вклеєно відповідний Z-звіт.

Згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З матеріалів справи вбачається, що сума готівкових коштів проведена позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку РРО, що підтверджується фіскальними звітними чеками, на отримані суми, які підклеєні до КОРО, на підставі цих чеків того самого дня зроблено записи в КОРО про отримані суми, але бухгалтер помилково записала до графи 5 розділу 2 КОРО суму за чеком за попередній день, яка була рівна 0 . Така помилка була в подальшому виправлена.

Позивачем до КОРО було підклеєно денний Z-звіт на відповідну суму, також 23.12.2016 позивачем оприбутковано 166 640,26 грн., шляхом оформлення 23.12.2016 відповідних касових ордерів. Згідно з квитанцією від 23.12.2016 № 10289_2 на рахунок позивача в ПАТ ПУМБ внесена касова виручка в сумі 166 640,26 грн. Відповідно до банківської виписки від 26.12.2016.

Колегія суддів зазначає, що наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства чи наявність такого запису з порушенням процедури внесення такої інформації не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а може означати лише порушення порядку ведення КОРО. Отже, готівкові кошти позивача були оприбутковані у відповідності до вимог чинного законодавства.

Чинне законодавство України не передбачає, що відсутність запису про рух готівки та суми розрахунків у Книзі обліку розрахункових операцій при наявності прибуткового касового ордеру, фіскальних звітних чеків є однозначним підтвердженням факту неоприбуткування коштів. При цьому, розбіжностей між даними КОРО та сумами, внесеними в касу підприємства, перевіркою не було встановлено.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 16.10.2020