Постанова

від 13.10.2020 по справі 140/2121/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2121/19 пров. № А/857/8804/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М.,Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року про відмову у роз`ясненні судового рішення (суддя - Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ковальсько-пресове підприємство до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ковальсько-пресоване підприємство в липні 2019 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, у якому просило стягнути з Державного бюджету на користь позивача пеню на бюджетну заборгованість у сумі 499415 грн. 09 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №140/2121/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Головне управління ДФС у Волинській області нарахувати та виплатити ТОВ Ковальсько-пресове підприємство через Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області пеню відповідно до пункту 200.15, пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за період із 22.05.2017 по 05.07.2019 на бюджетну заборгованість по ПДВ за листопад 2014 року.

Відтак, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №140/2121/19 набрало законної сили.

В червні 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №140/2121/19 в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ТОВ Ковальсько-пресове підприємство через Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області пеню відповідно до пунктів 200.15, 200.23 статті 200 ПК України за період із 22.05.2017 по 05.07.2019 на бюджетну заборгованість по ПДВ за листопад 2014 року. На обґрунтування вимог заяви зазначає, що з рішення суду першої інстанції не вбачається, яку суму пені повинно виплатити позивачу Головне управління ДПС у Волинській області, тобто резолютивна частина рішення допускає неоднозначність та довільність трактування результату розгляду даної позовної вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №140/2121/19 в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення заяви про роз`яснення судового рішення. Апеляційна скарга обґрунтована тими ж доводами, що й заява про роз`яснення судового рішення, подана заявником до суду першої інстанції.

Позивач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач фактично просить роз`яснити порядок та спосіб (механізм) виконання рішення суду, а не саме рішення, а тому відсутні підстави для його роз`яснення на підставі положень статті 254 КАС України.

Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильне застосування судом таких норм є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування відсутні з огляду на таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У пункті 19 постанови Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 №7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз`яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз`яснення.

Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №140/2121/19, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане рішення є зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 КАС України Зміст рішення та містить усі необхідні складові та реквізити.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що визначений статтею 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.

Зміст заяви Головного управління ДПС у Волинській області про роз`яснення судового рішення вказує на те, що заявнику не зрозумілий порядок та механізм його виконання, що виключає можливість його роз`яснення в порядку статті 254 КАС України.

Встановлення порядку виконання рішення суду положеннями статті 254 КАС України не передбачено як підставу для роз`яснення судового рішення.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Разом з цим, при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Зазначена позиція апеляційного суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 03 квітня 2019 року у справі №800/416/17.

За приписами статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.

Таким чином, законодавцем розмежовано порядок роз`яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим (стаття 254 КАС України) та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання (статті 378 КАС України).

На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз`яснити позивач, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз`яснення саме через незрозумілість способу його виконання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення та задоволення заяви.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №140/2121/19 слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись частиною третьою статті 243, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року про відмову у роз`ясненні судового рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 16 жовтня 2020 року.