Рішення
від 23.09.2020 по справі 520/8196/2020
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. № 520/8196/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Жукової О.С.,

представника позивача - Федчишина Д.В.,

представника відповідача та третьої особи - Котляр Н.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПІРРА" до Державного агентства рибного господарства України, третя особа: Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "ПІРРА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державного агенства рибного господарства України "Про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта" від 20.12.2019 № 558.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що при винесенні оскаржуваного наказу Державним агентством рибного господарства України та його територіальними органами не було дотримано вимог законодавства, у тому числі і Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме: у визначений Законом спосіб та порядку не здійснювались перевірки ПП Пірра , факти порушень не фіксувались. Крім того, жодних приписів про порушення Режиму, вимог Інструкції № 4, зокрема, порядку здійснення штучного розведення, вирощування риби та інших водних живих ресурсів ПП "ПІРРА" не отримувала. Отже, у Державного агентства рибного господарства України були відсутні законні підстави для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища в межах Харківської області, наданого для користувача ПП "ПІРРА".

Ухвалою суду від 02.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що Законом України Про тваринний світ прямо передбачено право Держрибагентства приймати рішення про припинення використання об`єктів тваринного світу у зв`язку із порушенням встановлених умов спеціального використання такого об`єкту. Враховуючи встановлені порушення, та на підставі пункту 3.3 Інструкції, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області порушено перед Державним агентством рибного господарства України питання про скасування Режиму Вільхівського водосховища Харківського району Харківської області. У зв`язку із цим поданням Держрибагентством прийнято оскаржуваний наказ.

Від представника третьої особи надійшли пояснення в яких зазначено, що Управлінням проведено аналіз рибогосподарської діяльності та встановлено невиконання ПП "ПІРРА" вимог Режиму у повному обсязі. У зв`язку з цим, на адресу Державного агентства рибного господарства України 01.11.2019 направлено подання про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища, розташованого на території Харківського району Харківської області, користувачем якого є ПП "ПІРРА".

Ухвалою суду від 09.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів викладених у відзиві на адміністративний позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статуту Приватного підприємства "ПІРРА" до предмета діяльності зазначеного підприємства, зокрема, належить: прісноводне рибальство, прісноводне рибництво (аквакультура), спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) тощо. Також відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ПП "ПІРРА" є: 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура).

На замовлення ПП "ПІРРА" Державним підприємством Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості Укриброект розроблено Режим рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища та 27.12.2016 було погоджено Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області. 27.02.2017 Державне агентство рибного господарства України погодило Режим для користувача ПП "ПІРРА" на термін дії: від 27.02.2017 до 27.02.2026.

Зазначеним режимом на позивача було покладено обов`язок по здійсненню заходів та контролю щодо вселення посадкового матеріалу, вилучення водних біоресурсів за видами, визначено допустимі знаряддя і засоби лову та їх кількість, визначено періоди заборони на лов тудових видів водних біоресурсів, рекомендовано строки зариблення, визначено порядок здійснення любительського рибальства на водоймі. Також покладено обов`язок по здійсненню догляду за санітарним станом прибрежної зони, обліку вилову риби по видам та передачі інформації органам рибоохорони, охорони водних біоресурсів.

У зв`язку із невиконанням ПП "ПІРРА" вимог Режиму, зокрема непроведення вилучення та вселення водних біоресурсів, нездійснення обліку вилову риби за видами та передачі інформації до управління та контролю за любительським рибальством на адресу Державного агентства рибного господарства України 01.11.2019 направлено подання про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища, розташованого на території Харківського району Харківської області, користувачем якого є ПП Пірра .

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 20.12.2019 № 558 скасовано Режим рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища.

Позивач вважаючи наказ Державного агентства рибного господарства України Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта від 20.12.2019 № 558 протиправним звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів від 08 липня 2011 року №3677-VI визначено основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Згідно зі ст. ст. 9, 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Державне агентство рибного господарства України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та здійснюється згідно з Положенням про Державне агентство рибного господарства України, затвердженим Указом Президента України від 30 вересня 2015 №895 (далі - Положення №895).

Підпунктом 44 п. 3 Положення № 895 визначено, що основними завданнями Держрибагентства є, зокрема, погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контроль діяльності спеціальних товарних рибних господарств.

Частиною 3 ст. 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Згідно пункту 1.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 року за №64/14755 (далі - Інструкція №4) режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (далі - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.

Спеціальне товарне рибне господарство (далі - СТРГ) - суб`єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних та водних видів водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням водних живих ресурсів під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів спеціального товарного рибного господарства та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що позивач з часу отримання режиму не виконував передбачених Режимом умов рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища, а саме:

- вилов риби в ставку не проводився;

- за дозвільними документами на спеціальне використання водних біоресурсів позивач не звертався;

- контроль за любительським рибальством відповідно до п. 15 Режиму не проводився;

- облік вилову риби за видами та передача інформації до Управління не здійснювався.

З матеріалів справи також вбачається, що за невиконання позивачем вимог Режиму Харківським рибоохоронним патрулем складено протоколи про адміністративне правопорушення від 30.08.2018 № 001104 та від 18.05.2018 № 001109.

Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 12.06.2018 по справі 635/3253/18 судом встановлено, що 30 квітня 2018 року приблизно о 14.00 годині ОСОБА_1 на мосту через Вільхівське водосховище у Харківському районі Харківської області здійснювала вилов риби під час нерестової заборони на вилов риби забороненим для любительського рибальства знаряддям лову, а саме - сіткоснастевим екраном, чим остання порушила п.3.15 Правил любительського і спортивного риболовства. Факт вчинення зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №001104від 30квітня 2018 року, описом-оцінкою знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, виявлених у правопорушника від 30 квітня 2018 року, розпискою про прийняття на відповідальне зберігання рибальського майна та водних живих ресурсів від 30 квітня 2018 року.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнно винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КпАП України і накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) грн.

Також, відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 10.10.2018 по справі 635/3655/18 судом встановлено, що ОСОБА_2 , 18 травня 2018 року о 04 год.30 хв. на Вільхівському водосховищі поряд з с. Степанки Харківського району Харківської області, ловив рибу забороненим знаряддям лову в період нерестової заборони, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Вказані постанови набрали законної сили та станом на день розгляду справи судом є чинними, та мають доказову інформацію для суду стосовно наявності з боку позивача порушення наказу п. 15 Режиму рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища.

Отже, судом встановлено, що позивач, ігноруючи вимоги чинного законодавства, виданого йому Режиму рибогосподарської експлуатації Вільхівського водосховища, не здійснював контроль з лову риби.

Порядок проведення робіт із штучного розведення (відтворення), переселення та акліматизації водних біоресурсів (включаючи види, які занесені до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об`єктах загальнодержавного значення (крім водних об`єктів, розташованих у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду), у тому числі у водних об`єктах, які експлуатуються в режимі спеціального товарного рибного господарства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами України, іноземцями й особами без громадянства, що виконують комплекс робіт з відтворення водних біоресурсів (далі - виконавці відтворення), та роботу Комісії з контролю за проведенням робіт із вселення водних біоресурсів регламентує Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затверджений наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 № 414, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 27.07.2012 за № 1270/21582 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку визначено перелік документів, які виконавці відтворення повинні не пізніше ніж за два тижні подати до територіального органу Держрибагентства України, в зоні діяльності якого розташований відповідний рибогосподарський водний об`єкт (його частина), для проведення робіт зі штучного розведення (відтворення) водних біоресурсів, пов`язаних з подальшим вселенням їх у рибогосподарський водний об`єкт (його частину).

Так, з матеріалів справи вбачається, що заявка позивача про вселення водних біоресурсів у Вільхівське водосховище від 22.10.2019 була надана без повного пакету документів згідно з Порядком (було відсутнє ветеринарне посвідчення), про що Позивача було повідомлено листом Управління від 01.11.2019 вих. № 1-3-17/2199-19.

Крім того представник позивача не заперечував той факт, що вказана заявка про вселення водних біоресурсів у Вільхівське водосховище за весь час дії режиму була надіслана вперше.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції звітність про обсяги вселення водних біоресурсів у рибогосподарські водні об`єкти СТРГ подається користувачем територіальному органу рибоохорони до першого числа наступного місяця після закінчення робіт з відтворення про обсяги вилову водних біоресурсів. Однак, позивачем протягом останніх 3-ох років пункт 2.11 Інструкції не виконується.

Також суд критично ставиться до тверджень позивача щодо відсутності надходжень до нього будь-яких приписів та повідомлень, оскільки в матеріалах справи містяться докази про те, що на адресу позивача надсилалися листи: від 04.06.2019 вих. № 1-3-/1139-19, від 29.08.2019 вих. 1-5-/1615-19 про порушення вимог Режиму.

Суд зазначає, що Інструкцією №4 не конкретизовано, в який спосіб має бути повідомлений позивач про порушення Режиму, вимог Інструкції № 4, а тому направлення листів простою кореспонденцією є достатнім засобом повідомлення користувача, з огляду на що, твердження позивача про неналежне повідомлення не знайшли свого підтвердження та спростовані в судовому засіданні.

Враховуючи всі вищезазначені порушення, суд вважає, що Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області правомірно порушено перед Державним агентством рибного господарства України питання про скасування Режиму Вільхівського водосховища Харківського району Харківської області та в свою чергу Держрибагентхством прийнято оскаржуваний наказ.

Щодо твердження позивача про процедурні порушення відповідача щодо непроведення перевірки та необхідність застосовувати до спірних правовідносин Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до статті 11 Закону України Про тваринний світ , державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, інші уповноважені органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Статтею 13 Закону України Про тваринний світ визначено, що до повноважень уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, окрім іншого, належить:

здійснення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу організація робіт з охорони, використання і відтворення об`єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища їх існування, умов розмноження і шляхів міграції;

розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об`єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об`єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення;

вирішення відповідних питань у сфері користування об`єктами тваринного світу;

прийняття рішення про припинення використання об`єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України Про тваринний світ , право спеціального використання об`єктів тваринного світу припиняється в разі:

закінчення строку, на який було надано відповідний дозвіл чи інший документ на право їх використання;

добровільної відмови підприємств, установ, організацій та громадян від використання об`єктів тваринного світу;

припинення діяльності підприємств, установ, організацій та громадян, які використовували об`єкти тваринного світу;

порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об`єктів тваринного світу;

жорстокого поводження з дикими тваринами (незалежно від виду тварин, форми вчинення такого діяння та наслідків, що настали).

Право використання об`єктів тваринного світу може бути також припинено на підставі рішення суду в разі систематичного невиконання підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлених законодавством правил, норм та інших вимог або договірних обов`язків щодо охорони, використання і відтворення об`єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом України Про тваринний світ прямо передбачено право Держрибагентства приймати рішення про припинення використання об`єктів тваринного світу у зв`язку із порушенням встановлених умов спеціального використання такого об`єкту.

Відповідно до статті 21 Закону України від 17 березня 2011 року N 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади", пунктів 7, 8 Положення про Держрибагентство, постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 року N 1263 "Про утворення територіальних органів Державного агентства рибного господарства" наказом Мінагрополітики від 19 січня 2012 року N 26 затверджено Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України.

Згідно із пунктом 1 Положення про органи рибоохорони органи рибоохорони - Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області, басейнові управління, басейновий відділ - є територіальними органами Держрибагентства, які діють у складі Держрибагентства і йому підпорядковуються.

Відповідно до статті 10 цього Закону N та пункту 4 Положення про органи рибоохорони посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження, зокрема, давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Принцип пропорційності (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобовязання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття законні очікування (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та юридичної визначеності (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Ступінь чіткості закону, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів - яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, - значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється цейзакон, а також кількості та статусу тих, кому закон адресований. Ступінь чіткості, який треба забезпечувати при формулюванні конституційних положень, з огляду на загальний характер, може бути нижчим, ніж в інших законах („Реквеньї проти Угорщини" від 20.05.1999).

Повертаючись до обставин справи, суд враховує, що до повноважень відповідача віднесено державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у процесі ведення господарської діяльності, в т.ч. але не виключно, право погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний контроль (нагляд) за їх дотриманням; здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства; погоджувати видачу дозволів на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; а також зупиняти або припиняти промисел та інші роботи у разі порушення вимог Закону Про виключну (морську) економічну зону України .

В даному випадку оскаржуваним актом індивідуальної дії скасовано Режим Вільхівського водосховища Харківського району Харківської області, у суворій відповідності до вимог спеціального законодавства та на підставі відповідного обґрунтування.

Таким чином, вказаними вище законодавчими актами чітко визначено наявність повноважень у Держрибагентства щодо прийняття рішення про припинення права використання об`єктів тваринного світу, а Інструкція, як нормативно-правовий акт уповноваженого державного органу, прийнята у відповідності до законів та деталізує їх положення, зокрема щодо визначення способу припинення права користування та контролю за діяльністю спеціальних товарних рибних господарств шляхом скасування Режиму.

Як встановленому наведеними нормами законодавства, неодноразове порушення діючого законодавства, порушення та невиконання умов Режиму позивачем, відповідно до норм Інструкції №4, тягне за собою скасування відповідачем даного Режиму, що і було реалізовано шляхом винесення оскаржуваного наказу від 20.12.2019 № 558.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ПІРРА" до Державного агентства рибного господарства України, третя особа: Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2020 з урахуванням перебування судді Севастьяненко К.О. у щорічній відпустці з 25.09.2020 по 28.09.2020.

Суддя Севастьяненко К.О.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.09.2020
Оприлюднено19.10.2020
Номер документу92250576
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/8196/2020

Рішення від 23.09.2020

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Севастьяненко К.О.

Рішення від 23.09.2020

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Севастьяненко К.О.

Ухвала від 02.07.2020

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Севастьяненко К.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні