Рішення

від 16.10.2020 по справі 904/4460/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4460/20 за позовом Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин № 272 "Гастроном", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин № 272 "Гастроном" заборгованість у розмірі 15 840,62 грн., з яких 13 141,65 грн. - основний борг, 350,47 грн. - 3% річних, 357,44 грн. - втрати від інфляції та 1 991,06 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням від 22.01.2019 №4964ТС в частині повної та своєчасної оплати за використання об`єкта благоустрою.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов не подав. Направлені за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (49050, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 117, ідентифікаційний код 19087794) поштові відправлення (ухвала суду від 17.08.2020) повернулися на адресу суду, як не вручені.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18 зазначив, що виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про використання об`єктів благоустрою не за функціональним призначенням, строк дії договору, умови надання у користування об`єктів благоустрою, порядок та внесення плати, розмір плати, наявність заборгованості із оплати, періоди прострочки.

Так, судом встановлено, що 22.01.2019 між Комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради (орган контролю) та Товариством з обмеженою відповідальністю Магазин № 272 "Гастроном" (користувач) укладено договір про використання об`єктів благоустрою (далі - ОБ) не за функціональним призначенням №4964ТС.

Відповідно до п.1.1 договору орган контролю, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає користувачу об`єкт благоустрою, визначений у п.1.2 цього договору, розташований на територіях, які віднесено до сфери контролю, за плату на визначений термін для використання об`єкта не за функціональним призначенням, а користувач зобов`язується використовувати визначений п.1.2 цього договору об`єкт благоустрою та здійснити оплату за тимчасове використання об`єкта благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов договору, виконувати інші обов`язки згідного цього договору.

Найменування ОБ, який надається для використання: частина території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 8 кв.м. Спосіб в який ОБ буде використано не за функціональним призначенням - встановлення не властивих ОБ елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування покупців і проведення грошових розрахунків з покупцями під час продажу товарів, надання послуг у разі здійснення діяльності поза стаціонарними торгівельними об`єктами. Місцезнаходження ОБ - проспект Гагаріна, буд. 117, Соборний район у межах, визначених схемою ОБ (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору право на використання ОБ не за функціональним призначенням виникає у користувача з 17 лютого 2019 року і діє строком до 17 серпня 2019 року.

Виконання цього договору та використання ОБ не за функціональним призначенням не може бути наслідком виникнення у користувача права власності на зазначені існуючі або відновлені об`єкти благоустрою та їх частини (п.1.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору користувач протягом 5 календарних днів від дати укладення цього договору здійснює оплату за використання ОБ за період дії договору з дати його укладення по останнє число першого календарного місяця дії договору. Оплата за використання ОБ у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється користувачем щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності користувача. Перерахування плати здійснюється користувачем на поточний рахунок органу контролю, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений органом контролю користувачеві письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання ОБ здійснюється за весь час фактичного використання ОБ до дати підписання акта приймання-передачі ОБ органу контролю включно.

Згідно з п. 4.6 договору користувач звільняється від плати за весь час, протягом якого ОБ не міг бути використаний ним через обставини, які він не відповідає. До таких обставин належить в тому числі, але не виключно проведення аварійно-відновлювальних робіт та/або проведення ремонту та/або реконструкцію ОБ органом контролю та/або іншими особами за попередньою письмовою згодою органу контролю. В такому разі користувач звільняється від плати за період з дати початку проведення робіт до дати закінчення проведення відповідних робіт, обидві дати підтверджуються документально.

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє строком до 17 серпня 2019 року, а в частині обов`язку користувача щодо здійснення розрахунків та сплати штрафних санкцій та пені - до повного виконання користувачем зазначених обов`язків (п.9.1 договору).

Сторонами підписано Додаток №2 до договору, а саме Калькуляцію №233 від 22.01.2019 вартості плати за тимчасове використання об`єктів благоустрою, відповідно до якої плата за надання права на тимчасове використання обертів благоустрою міста не за функціональним призначенням за адресою пр. Гагаріна, 117 становить 106,85 грн. за 1 день.

17 лютого 2019 року сторонами підписано акт приймання-передачі відповідно до якого орган контролю передав, а користувач прийняв об`єкт благоустрою, визначений у п. 1.2 договору.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання з оплати за користування об`єктом благоустрою у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за період з січня по вересень 2019 року у розмірі 13 141,65 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарське зобов`язання виникає із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору (п.4.5) строк внесення плати за використання об`єкта благоустрою є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості відповідач не надав.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані позивачем докази заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 13 141,65 грн. враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів такої оплати, є більш вірогідними для підтвердження заборгованості.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 1991,06 грн., 3% річних у розмірі 350,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 357,44 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.4 договору за несвоєчасну оплату за використання об`єкту благоустрою користувач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми плати за кожен день прострочення.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1991,06 грн. за загальний період з 17.08.2019 по 17.02.2020.

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом враховано, що строк оплати за кожний місяць настає 15 числа поточного місяця (п. 4.5) договору, відповідно нарахування штрафних санкцій за кожним платежем припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач нараховує пеню на всю суму заборгованості одночасно, однак не враховує того, що строк нарахування пені на періодичні платежі закінчується окремо щодо кожного з платежів.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1 397,11 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 350,47 грн. за період з 17.08.2019 по 06.07.2020 та інфляційні втрати у розмірі 357,51 грн. за період з серпня 2019 року по квітень 2020 року.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем правильно, тому вимога про стягнення 3% річних у розмірі 350,47 грн. підлягає задоволенню повністю.

Щодо розрахунку інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Втрати від інфляції, де початком та кінцем періоду нарахування є обмежений місяць (початком періоду нарахування втрат від інфляції зазначена середина місяця 17.08.2019) не можуть бути нараховані (аналогічна правова позиція міститься у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).

Разом з цим, за розрахунком суду у правильні періоди, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем, що є його правом, тому вимога про стягнення індексу інфляції у розмірі 357,44 грн. підлягає задоволенню повністю.

За викладеного з відповідача підлягає стягнення 15 246,67 грн., з яких 13141,65 грн. - основний борг, 1397,11 грн. - пеня, 350,47 грн. - 3% річних та 357,44 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 023,18 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин № 272 "Гастроном" про стягнення заборгованості за договором використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин № 272 "Гастроном" (49050, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 117, ідентифікаційний код 19087794) на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, кім.723, ідентифікаційний код 35609280) заборгованість у розмірі 13 141,65 грн. (тринадцять тисяч сто сорок одна грн. 65 коп.), пеню у розмірі 1 397,11 грн. (одна тисяча триста дев`яносто сім грн. 11 коп.), 3% річних у розмірі 350,47 грн. (триста п`ятдесят грн. 47 коп.), інфляційні втрати розмірі 357,44 грн. (триста п`ятдесят сім грн. 44 коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 023,18 грн. (дві тисячі двадцять три грн. 18 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.2020

Суддя О.М. Крижний