Рішення

від 16.10.2020 по справі 904/4445/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4445/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНКОМ-Т", м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості з оплати поставки товару за Договором поставки № 19/1622 від 03.04.19р. у сумі 306 353,69 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНКОМ-Т" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості з оплати поставки товару за Договором поставки № 19/1622 від 03.04.2019 у сумі 306 353,69 грн., яка складається з суми основного боргу - 280 793,04 грн., 3% річних - 9 426,89 грн., інфляційних втрат - 16 133,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 19/1622 від 03.04.19, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 18.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач відзив на позов не надав, про наявність справи у суді знав, що підтверджується підписом його представника у поштовому повідомленні № №4930102052090, правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням Договору поставки, умов та строку поставки товару, встановлення факту постави товару та встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНКОМ-Т" (далі - постачальник, позивач) та Акціонерним товариством обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВЬКИЙ ТРУБОПРОВОДНИЙ ЗАБОД" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №19/1622 (далі - договір).

На умовах, визначених в розділах цього договору, постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є невід`ємною його частиною (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнах і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим Кодексом України. Ціна товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2010), передбачених відповідною специфікацією до цього договору (п. 2.2. договору).

Згідно із п. 2.3 договору ціна товару, вказана в додатках до цього договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню, якщо інше не передбачено відповідною специфікацією до цього договору.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що сума договору складається з сум специфікацій, що є невід`ємною частиною договору.

Товар за цим договором поставляється на умовах, вказаних в специфікаціях до цього договору, згідно Інкотермс 2010 (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.2. договору товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях.

Товар передається постачальником покупцю на підставі Акту приймання-передачі та/або товаросупроводжувального документа з відміткою покупця про приймання товару (п. 3.9. договору).

Датою поставки товару і датою переходу права власності є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі або дата, зазначена покупцем на товарно-транспортній накладній про приймання товару. Сторони у відповідній Специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на товар (п. 3.10 договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору. При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

У відповідності до п. 7.1. договору в разі невиконання, або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором, винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України з відшкодуванням добросовісній стороні фактично заподіяного збитку.

Цей договір набуває чинності з дати підписання його повноважним представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін, і діє до 31.12.2021, а в частині не невиконаних зобов`язань за договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Датою підписання цього договору вважати дату, вказану в правому верхньому кутку на першій сторінці цього договору (п. 11.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2019, 11.04.2019, 02.05.2019, 14.05.2019, 04.06.2019 та 18.06.2019 сторонами підписано Специфікації №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 (а.с. 26, 29, 36, 39, 44, 47).

В зазначених специфікаціях сторони визначили, що розрахунок за поставлений товар покупцем здійснюється на умовах 100% вартості товару протягом 75 календарних днів від дати поставки.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1 225 095,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представники сторін без заперечень та виставленими рахунками-фактури (а.с. 27, 28, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 37, 38, 40, 41, 42, 43, 45, 46, 49, 50).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 944 301,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 48, 51-53), в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 280 793,04 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно зч.1-2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.

Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 280 793,04 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 16 133,76 грн. та 3% річних - 9 426,89 грн. за період з 20.06.2019 по 28.07.2020.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що сума 3% річних за період з 20.06.2019 по 28.07.2020, яка підлягає до стягнення становить 9 414,52 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 12,37 грн. слід відмовити

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з серпня 2019 року по червень 2020 року складають 7 746,76 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 8 387,00 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 280 793,04 грн., 9 414,521 грн. - 3% річних, 7 746,76 грн. - інфляційних втрат.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 8 387,00 грн. та 3% річних - 12,37 грн. слід відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНКОМ-Т" до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості з оплати поставки товару за Договором поставки № 19/1622 від 03.04.19р. у сумі 306 353,69 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Столетова, б. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНКОМ-Т" (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27, оф. 307, код ЄДРПОУ 0679733999) суму основного боргу у розмірі 280 793,04 грн ., 9 414,52 грн. - 3% річних, 7 746,76 грн. - інфляційних втрат та 4 469,31 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНКОМ-Т" інфляційних втрат у сумі 8 387,00 грн. та 3% річних - 12,37 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.2020

Суддя Н.Г. Назаренко