Рішення

від 07.10.2020 по справі 907/788/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/788/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Полянської сільської ради Свалявського району, село Поляна Свалявського району до товариства з обмеженою відповідальністю "ІХАС", с. Солочин Свалявського району про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення суми 103.172,03грн. заборгованості по орендній платі

За участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Солочинською сільською радою Свалявського району Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІХАС" від 13.05.2005 року за реєстровим №2754 з послідуючими змінами і доповненнями, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №0405070700024 від 01.06.2005 року та стягнення суми 103.172,03 грн. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/788/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10 лютого 2020 року.

24.01.2020 до суду надійшло клопотання Полянської сільської ради Свалявського району №69/02-20 від 17.01.2020 про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва.

Ухвалою суду від 10.02.2020 було замінено позивача Солочинську сільську раду Свалявського району Закарпатської області, (89321, с. Солочин 241 "а" Свалявського району, Закарпатської області код ЄДРПОУ 25445006) - на його правонаступника Полянську сільську раду Свалявського району (89313, Закарпатська обл., Свалявський район, село Поляна, вулиця Духновича, будинок №63, код ЄДРПОУ 04351587).

Ухвалою суду від 10.02.2020 відкладено підготовче засідання на 26.02.2020р.

В судовому засіданні 26.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 березня 2020 р.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", рекомендацій Ради суддів України, розпорядження голови Західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 року №06-41/01, розпорядження голови Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2020 №01-03/4-о/д з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19), судом відкладено розгляд справи по суті №907/788/19 в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 07.09.2020 розгляд справи по суті призначено на 07 жовтня 2020.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що відповідачем порушено умови договору щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в установлених в договорі сумах та строки. Внаслідок чого за період з 11.05.2019 по 11.12.2019 року у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 94 181,28 грн. Вказані обставини надають позивачу право на нарахування штрафних санкцій, відсотків річних, а також на дострокове розірвання договору оренди.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2005 року на підставі рішення Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 16.09.2004 р. 26 сесії 2 скликання Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки ТОВ ІХАС в ур. Поляини строком на 49 років з встановленою ставкою орендної плати за її користування в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки між Солочинською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю ІХАС с. Солочин було укладено договір за № 2754 оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,7892 га, яка знаходиться на території територіальної громади с.Солочин (с. Солочин, урочище Полянки , Свалявський район, Закарпатська область) наданій в строкове платне користування із яких 1,6491 га - для будівництва туристичного комплексу, 1,14 га - для рекреаційних цілей - організації зони відпочинку).

Строк дії Договору до 49 років терміном до 13.05.2054 року (п. 8 Договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального оформлення та його державної реєстрації (п. 44 Договору).

Договором та внесеними до нього змінами і доповненнями, які підписано сторонами, нотаріально посвідчено і в установленому порядку зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі встановлено істотні умови договору, зокрема, орендну плату в розмірі 5502,83 грн., яка вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі ( п. 9, 11, 12 договору). При цьому обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця, щомісячно до 10 числа поточного місяця на підставі договору.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 825 437,84 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої управлінням Держгеокадастру у Свалявському районі від 29.03.2018 р.

Згідно з приписами п.п. 14, 31.3 даного Договору оренди Сторони погодили, що Орендодавець в односторонньому порядку вносить зміни до даного Договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства.

Згідно узгодженого сторонами за договором розрахунку орендної плати внаслідок чергової індексації грошової оцінки орендованої земельної ділянки станом на 2017 рік (розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на той момент 2 825 437,84 грн.), сторони погодили розмір орендної плати в сумі 11 77166 грн. в місяць (угоджений сторонами розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.п. 36,37 Договору - зміна його умов можлива у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 39 договору зокрема передбачено що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України.

За доводами позивача, відповідачем порушено умови договору щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в установлених в договорі сумах та строки.

Як вбачається з долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості, за період з 11.05.2019 по 11.12.2019 року у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 94 181,28 грн.

Відповідно до п. 42 договору сторони обумовили, що за не виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Зокрема у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки національного банку України за кожен день прострочення.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми 94 181,28 грн. основного боргу по орендній платі та у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору , просить суд стягнути суму 8 248,59 грн. пені, суму 742,16 грн. 3% річних.

Разом з тим посилаючись на порушення умов договору оренди в частині сплати орендних платежів позивач вимагає достроково розірвати укладений з відповідачем договір.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново - господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що договором оренди від 13 травня 2005 року орендодавець передав, а ТОВ ІХАС с.Солочин прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,7892 га, яка знаходиться на території територіальної громади с.Солочин (с. Солочин, урочище Полянки , Свалявський район, Закарпатська область).

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 94 181,28 грн., відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача суму 8 248,59 грн. пені у відповідності до пункту 42 Договору.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 42 договору сторони обумовили, що за не виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Зокрема у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки національного банку України за кожен день прострочення.

Суд здійснивши перевірку нарахування заявленої до стягнення суми 8 248,59 грн. пені дійшов висновку, що така розрахована вірно, у зв`язку з чим позовна вимога про її стягнення підлягає задоволенню повністю.

З посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати, позивачем, заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 742,16 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене суд, здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми 742,16 грн. 3% річних прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги у повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Солочинською сільською радою Свалявського району Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІХАС", суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачене систематичне (два і більше випадки) невнесення орендної плати, встановленої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Приписами ст. 34 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п.п. 36,37 Договору - зміна його умов можлива у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 39 договору зокрема передбачено що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України.

Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати за землю становить 94 181,28 грн. за період з 11.05.2019 по 11.12.2019 року.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6.03.2019 у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи умови договору оренди та приписи чинного законодавства України, а також те, що станом на момент подання позову у відповідача наявний факт систематичної не сплати орендної плати, на момент винесення судового рішення заборгованість з орендної плати становить більше трьох місяців, що на думку суду є істотними порушеннями умов договору, суд приходить до висновку, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі від 13 травня 2005, укладеного між Солочинською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю ІХАС с. Солочин є правомірною та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Полянської сільської ради Свалявського району, село Поляна Свалявського району до товариства з обмеженою відповідальністю "ІХАС", с. Солочин Свалявського району про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення суми 103.172,03грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІХАС", (89321, Закарпатська обл., Свалявський район, село Солочин, будинок №213 "А", код ЄДРПОУ 32271013) на користь Полянської сільської ради Свалявського району (89313, Закарпатська обл., Свалявський район, село Поляна, вулиця Духновича, будинок №63, код ЄДРПОУ 04351587) суму 103 172,03грн. (сто три тисячі сто сімдесят дві гривні 03 коп.) в т. ч. 94 181,28 грн. основного боргу по орендній платі, суму 8 248,59 грн. пені, суму 742,16 грн. 3% річних, а також суму 3 842,00 грн.(три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) - у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

3.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13 травня 2005 року, укладений між Солочинською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю ІХАС с. Солочин за реєстровим №2754 з послідуючими змінами і доповненнями, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №0405070700024 від 01.06.2005 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.10.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі