Рішення

від 05.10.2020 по справі 914/1885/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 справа № 914/1885/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна , м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Пі.Ді.Ем , м. Київ

про : стягнення в розмірі 31 003, 65 грн

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Махник О.В.

Представники учасників справи:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Пі.Ді.Ем про стягнення 31 003, 65 грн заборгованості, з яких 15 529, 08 грн заборгованість за надані послуги, 14 694, 84 грн. - пеня, 378, 04 грн інфляційні втрати, 401, 69 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі №914/1885/20 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.09.2020 р. Явка представників учасників справи у судове засідання визнана судом необов`язковою.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 05.10.2020р.

В судове засідання 05.10.2020 представники сторін не з`явилися, причин не явки не повідомили. Відповідач відзив на позов не подав.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 17.08.2020р. про відкриття провадження у справі, що надсилалось на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 12А, ідентифікаційний код 39398410) повернулось на адресу суду з відміткою про причини невручення: адресат відсутній за вказаною адресою .

Поштове відправлення з ухвалою суду від 16.09.2020р., що надсилалось на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 12А, ідентифікаційний код 39398410), ідентифікатор поштового відправлення 7901413438104, адресату не вручено, станом на 05.10.2020р. вказане поштове відправлення на адресу суду не поверталось.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 08.07.2019р. у справі №904/10192/14, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, зокрема, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду господарської справи судом.

У судовому засіданні 05.10.2020р., суд, зважаючи на те, що явка уповноважених представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, відсутність заяв та клопотань представників сторін, зокрема про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Грінера Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Пі.Ді.Ем. 01 червня 2018 року було укладено договір №259/А/18-к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних і рідких відходів, а відповідач оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Однак, відповідач обов`язки по Договору щодо оплати наданих йому послуг у повному обсязі не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі з вимогою про стягнення з відповідача 15 529, 08 грн. заборгованості за надані послуги згідно Договору.

Крім того, за неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу - 14 694, 84 грн. - пені , 401, 69 грн. - 3% річних, 378, 04 грн. - інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов по суті спору не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Грінера Україна (далі-Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пі.Ді.Ем. (далі- Споживач, Відповідач) 01 червня 2018 року було укладено договір №259/А/18-к про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором ( далі - послуги).

Договір набирає чинності з моменту його укладення та підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року (п. 10.1. Договору).

Згідно п.10.2 Договору, Сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними з 01.06.2018 року.

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п. 11.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1.-3.2. Договору, обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.

Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про затвердження тарифу і визначається в додатку 1 до цього договору.

Згідно п. 4.9. Договору у разі зміни вартості послуги на підставі рішення органу місцевого самоврядування, нова величина тарифу встановлюється для розрахунків з дати набрання чинності відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Згідно п. 5.2.1.Договору позивач зобов`язується оплачувати у встановлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як стверджує позивач, він належним чином виконував взяті на себе зобов`язання та надавав відповідачу обумовлені договором послуги.

Відповідно до п. 7.1 Договору, Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги - шляхом сплати пені в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Листом Галицької районної адміністрації від 16 червня 2020 року №31-вих-44675 підтверджується, що на території Галицького району ТзОВ Грінера Україна здійснює свою діяльність з вивезення ТПВ.

За період існування між сторонами договірних відносин, у період з 02.01.2018 року по березень 2020 року Позивачем надано послуги за Договором на загальну суму 20 360, 11 грн., однак відповідачем надані послуги оплачено лише частково, у сумі 4 831, 03 грн.

Вартість наданих Позивачем послуг за жовтень 2018р.- березень 2020р. підтверджується долученими позивачем до позовної заяви актами надання послуг: №15947 від 31 жовтня 2018р. на суму 952, 57 грн., №18958 від 30 листопада 2018р. на суму 944, 38 грн., №2201 від 29 грудня 208р. на суму 939, 73 грн., №2724 від 31 січня 2019р. на суму 961, 84 грн., №5783 від 28 лютого 2019р. на суму 953, 82 грн., №8880 від 31 березня 2019р. на суму 955, 07 грн., №12020 від 30 квітня 2019р. на суму 958, 63 грн., №15329 від 31 травня 2019р. на суму 961, 66 грн., №18669 від 30 червня 2019р. на суму 956, 84 грн., №22031 від 31 липня 2019р. на суму 925, 72 грн., №25417 від 31 серпня 2019р. на суму 921, 98 грн., №28810 від 30 вересня 2019р. на суму 925, 72 грн., №32275 від 31 жовтня на суму 926, 63 грн., №35765 від 30 листопада 2019р. на суму 929, 11 грн., №39281 від 31 грудня 2019р. на суму 929, 62 грн., №2444 від 31 січня 2020р. на суму 931, 31 грн., №5906 від 29 лютого 2020 р. на суму 934, 26 грн., №9363 від 31 березня 2020р. на суму 472, 76 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату згідно Договору №259/А/18К у період з жовтня 2018 року по березень 2020 року.

Окрім цього, як зазначив позивач, щомісячно Виконавець через програму М.Е.Вос в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструє податкові накладні, до яких Споживач постійно має доступ і відповідно володіє інформацією про нарахування йому вартості послуг за Договором.

Відповідно до п. 6.2.9. Договору, виконавець зобов`язується зменшувати розмір плати за послуги в разу тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та документа, що підтверджує його/їх відсутність - довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби чи відбування покарання.

Як зазначив позивач, жодних повідомлень про припинення дії Договору Відповідач на адресу позивача не надсилав, жодних заяв чи документів про тимчасову відсутність Боржника у приміщенні (вул. Січових Стрільців, 2, магазин Поляна) на адресу позивача не надходило.

У зв`язку з введенням на території України карантину, Позивач призупинив нарахування вартості послуг з вивезення побутових відходів з 17 березня 2020 року.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, а доказів, що спростовують встановлені судом факти відповідачем на надано.

Станом на 14.07.2020р. заборгованість відповідача перед позивача за Договором становить 15 529, 08 грн.

Оскільки відповідач не оплатив вчасно та в повному обсязі надані йому послуги, позивач нарахував відповідачу 14 694, 84 грн. - пені , 401, 69 грн. - 3% річних, 378, 04 грн. - інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Грінера Україна на підставі договору №259/А/18К від 01.06.20108року, надавало послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових ТзОВ Пі.Ді.Ем. .

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 15 529, 08 грн. заборгованості з оплати наданих позивачем згідно Договору від 01 червня 2018 року №259/А/18-к послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів.

Судом встановлено, що на виконання умов цього Договору позивачем у період з 01 січня 2017 року до 29 лютого 2020 року було надано послуги на суму 14 403,84 грн.

Згідно п. 5.2.1.Договору позивач зобов`язується оплачувати у встановлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Відповідно до п. 4.2 Договору, платежі повинні вноситися не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За вказаний період, відповідно до платіжних доручень, відповідачем ТОВ ГАЛ АРС частково сплачено за вказані послуги 5 967,52 гривень.

Відтак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті наданих послуг зокрема оплативши надані послуги з порушенням встановлених договором строків оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що позивачем нарахування інфляційних втрат у сумі 378, 04 грн. здійснено вірно, відтак такі вимоги підлягають до задоволення.

При перевірці розрахунку 3% річних, судом встановлено, що позивачем невірно визначено періоди прострочення грошового зобов`язання, зокрема у першому періоді вірним є нарахування 3% річних з 21.12.2018р. (20.12.2018р. є останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з оплати за надані позивачем послуги), у другому періоді вірним є нарахування з 21.01.2019р., у третьому- 21.02.2019р., у четвертому - 21.03.2019р., у восьмому - з 21.07.2019р.

Відтак, здійснивши власний перерахунок суми 3% річних, з урахуванням встановлених вищих недоліків здійсненого позивачем розрахунку, судом з`ясовано, що до задоволення підлягає сума 3% річних у розмірі 400, 90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 Договору, Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги - шляхом сплати пені в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст.1 Закону України Про відповідальність об`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше100 відсотків загальної суми боргу.

З посиланням на умови укладеного сторонами Договору, а також положення Закону України „Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню за порушення строків оплати вартості наданих послуг у загальному розмірі 14 694, 84 грн. у розмірі 1% від простроченої суми.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань передбачено, що нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України Про державний матеріальний резерв , статтею 36 Закону України Про телекомунікації , статтею 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій . У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань , а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини .

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, судом встановлено, що нарахування пені здійснено вірно, відповідно до стягнення підлягає пеня у загальному розмірі 14 694, 84 грн.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пі.Ді.Ем. (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 12А, ідентифікаційний код 39398410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна ( 79008 м.Львів, вул. Староєврейська, 22, код ідентифікаційни код 35429502 ) - 15 529, 08 грн. заборгованості за надані послуги, 14 694, 84 грн. пені, 378, 04 грн. - інфляційних втрат; 400, 90 грн. - 3% річних та 2102,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Синчука М.М. на самоізоляції.

Суддя М.М. Синчук