Рішення

від 06.10.2020 по справі 915/258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 915/258/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

без участі прокурора, представника позивача та представників відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, вул.Івана Виговського, 18, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55213

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр.Миру, 34, м.Миколаїв, 54034; код ЄДРПОУ 39825404

до 1-го відповідача: Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області, вул.Садова, 4, с.Лукашівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55242; код ЄДРПОУ 20904560

до 2-го відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Троя» , вул.Первомайська, 33, с.Болеславчик, Первомайський район, Миколаївська область, 55220; код ЄДРПОУ 22436910

про:

- визнання недійсним договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур;

- повернення земельної ділянки

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №35-1585вих-20 від 02.03.2020 в якій просить суд:

- визнати недійсним договір про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015, зі змінами внесеними додатковою угодою від 23.05.2017, укладений між Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» та Приватним виробничо - комерційним підприємством «Троя» ;

- зобов`язати Приватне виробничо - комерційне підприємство «Троя» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» земельну ділянку з кадастровим номером 4825484200:06:000:0177 площею 50,0 га, вартістю 1 540 861,51 грн., розташовану в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.08.2015 між Лукашівським НВК (Замовником) та приватним виробничо-комерційним підприємством «Троя» (Виконавцем) укладено договір про сумісне вирощування сільськогосподарських культур. Відповідно до п.1 Договору, з метою підвищення ефективності господарського використання земельної ділянки Замовник доручає виконання, а Виконавець в період з 05.08.2015 по 05.08.2020 приймає на себе обов`язок надавати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур та проводити комплекс агротехнологічних заходів (оранка, посів, культивація та інше) на належній Замовнику земельній ділянці площею 50 га. Зазначає, що вказаний Договір укладено з грубим порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим він підлягає визнанню недійсним. Лукашівський НВК, як постійний користувач земельних ділянок, не наділений правомочністю здійснення розпорядження спірною землею, зокрема щодо її передачі в користування третім особам. Освітнім закладом у порушення вимог чинного земельного законодавства та з перевищенням обсягу прав, які він мав на спірну землю, укладено договір щодо фактичної передачі у користування землі. Вказує, що умови спірного договору свідчать, що за своєю правовою природою він є саме договором оренди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України. Враховуючи, що Договір укладено відповідачами з метою приховання іншого правочину - договору оренди землі (оскільки, визначено істотні умови такого правочину - об`єкт оренди, строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру), способу та умов розрахунків, порядку її внесення, пролонгації договору), він, відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України, є удаваним. Вказує, що спірний договір не є договором про спільну діяльність чи договором підряду, а є прихованими договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, є підстави для визнання його недійсним.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/258/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.04.2020 року.

30.03.2020 року до суду від позивача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшли письмові пояснення (а.с. 132-133), в яких позивач зазначає, що згідно вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Пунктом 4.13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії га кадастру від 17.11.2016 №308 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення, в порядку, визначеному законодавством, на території Миколаївської області. Головне управління підтримує вимогу керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області щодо визнання недійсним Договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015 з підстав наведених у позовній заяві. Стосовно зобов`язання ПВКП Троя повернути у розпорядження держави в особі Головного управління з правом постійного користування Лукашівського НВК земельну ділянку площею 50,00 га, розташовану в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, позивач зазначає, що матеріали справи не містять інформації про те, що земельні ділянки вибули з розпорядження держави та з постійного користування Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.04.2020, у зв`язку з веденням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями) відкладено підготовче засідання без визначення дати, ухвалено провести підготовче засідання у справі №915/258/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» та про дату, час підготовчого засідання у справі №915/258/20 повідомити учасників справи додаткового відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2020 року.

21.08.2020 року до суду від відповідача-2 Приватного виробничо-комерційного підприємства «Троя» надійшов відзив (а.с. 160-162), в якому відповідач-2 зазначає, що за своїм змістом оскаржуваний договір можна визначити як договір про спільну діяльність без об`єднання вкладів учасників. Чинне цивільне законодавство, зокрема ст. 1130 ЦК України не передбачає в якості обов`язкової умови такого договору визначення ціни спільної діяльності. Відповідачі, які укладали оскаржуваний договір, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Укладений відповідачами договір від 12.01.2018 має на меті реальне настання правових наслідків для обох сторін. На виконання вимог ст. 1131 ЦК України договір про організацію ведення підсобного сільського господарства укладено в простій письмовій формі. Тобто, за твердженням відповідача-2, є всі підстави стверджувати, що відповідачами під час укладення оскаржуваного по справі договору дотримано всі умови, визначені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Це, в свою чергу, з урахуванням положень ст. 215 ЦК України виключає підстави для визнання правочину недійсним. Із посиланням на викладене та приписи ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 213, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 637, ст. 628 Цивільного кодексу України відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позову.

26.08.2020 року до суду від відповідача-1 Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області надійшов відзив (а.с. 167-169), який за своїм змістом є аналогічним відзиву відповідача-2.

26.08.2020 року до суду від відповідачів надійшло клопотання від 06.08.2020 року про закриття провадження у справі.

В обгрунтування клопотання зазначено, що строк дії укладеного між відповідачами спірного договору від 05.08.2015 року про сумісне вирощування сільськогосподарських культур, закінчився 05.08.2020 року, у зв`язку із чим сторони здійснили остаточний розрахунок між собою та завершили виконання оскаржуваного позивачем договору. Вказують, що на даний час земельна ділянка перебуває в постійному користуванні відповідача-1 - Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області. На думку відповідачів, станом на 05.08.2020 року предмет спору у даній справі відсутній, оскільки строк дії договору закінчився. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України відповідачі просять закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

26.08.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.09.2020 року.

31.08.2020 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2 Приватного виробничо-комерційного підприємства «Троя» , в якій прокурор заперечує проти доводів відповідача-2, викладених у відзиві.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, підготовче засідання у справі №915/258/20 призначене на 01.09.2020 року - не відбулось.

03.09.2020 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1 Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області, в якій прокурор заперечує проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві.

03.09.2020 року до суду від прокурора надійшло заперечення на клопотання відповідачів від 06.08.2020 року про закриття провадження у справі, в якому прокурор зазначає, що факт закінчення строку дії спірного договору не є підставою для закриття провадження у справі щодо позовної вимоги про визнання спірного договору недійсним, оскільки його недійсність встановлюється на момент вчинення такого правочину. Зазначає, що на даний час наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про повернення земельної ділянки, просить повернути судовий збір в сумі 23 112,92 грн сплачений за майнову вимогу, позовні вимоги про визнання недійсним договору підтримує.

Ухвалою суду від 04.09.2020 року підготовче засідання призначено на 16.09.2020 року.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року закрито провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання Приватного виробничо - комерційного підприємства «Троя» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» земельну ділянку з кадастровим номером 4825484200:06:000:0177 площею 50,0 га, вартістю 1 540 861,51 грн., розташовану в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району, у зв`язку із відсутністю предмету спору. В частині вимоги про визнання недійсним договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015, зі змінами внесеними додатковою угодою від 23.05.2017, укладений між Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» та Приватним виробничо - комерційним підприємством «Троя» , відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. Повернуто Прокуратурі Миколаївської області судовий збір у сумі 23 112,92 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині майнової вимоги.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015, зі змінами внесеними додатковою угодою від 23.05.2017, укладеного між Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» та Приватним виробничо - комерційним підприємством «Троя» .

Ухвалою суду від 16.09.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.10.2020 року.

Сторони у судове засідання повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 16.09.2020 року. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

06.10.2020 року до суду від прокурора надійшла заява про розгляд справи без його участі у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання Первомайської районної ради народних депутатів від 22.11.1994 року, Лукашівській середній школі видано державний акт серії ІІ-МК №002343 від 25.12.1995 року на право постійного користування землею площею 50,0 га в межах згідно з планом користування, землю надано у постійне користування для підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101 (а.с. 39-40).

29.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Землевпорядник» (виконавець) та Лукашівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області (користувач земельної ділянки) склали акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання про наступне: Межі земельної ділянки за кадастровим № 4825484200:06:000:0177, яка знаходиться в межах території: Лукашівська сільська рада, Первомайський район, Миколаївська область, площею 50,0 га наданої власнику/користувачу земельної ділянки Лукашівський НВК «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів» для ведення підсобного сільського господарства, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 22 шт. (а.с. 54)

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу: НВ-4801403912015; дата формування: 15.05.2015 ) земельна ділянка з кадастровим номером 4825484200:06:000:0177, площею 50 га, відноситься до державної власності, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, зареєстрована за Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області на підставі державного акту від 25.12.1995 ІІ-МК 002343; дата державної реєстрації земельної ділянки: 15.05.2015 (а.с. 55).

05.08.2015 року між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Троя» (виконавець) та Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» (замовник) укладено договір про сумісне вирощування сільськогосподарських культур (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого з метою підвищення ефективності господарського використання земельної ділянки замовник доручає виконання, а Виконавець в період з 05.08.2015 року по 05.08.2020 року зобов`язується надавати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур та проводити комплекс агротехнологічних заходів (оранка, посів, культивація та інше) на належній замовнику земельній ділянці площею 50 га (а.с. 59).

Відповідно до п. 2 Договору сторони зобов`язуються протягом дії договору виконувати наступні умови:

2.1. Зобов`язання замовника:

При необхідності забезпечити виконавця допомогою в обробітку землі.

2.2. Зобов`язання виконавця:

2.2.1. Своєчасно і якісно виконувати зазначені вище роботи по обробітку землі і вирощуванні сільськогосподарських культур.

2.2.2. При виконанні робіт дотримуватись правил техніки безпеки, правил протипожежної безпеки, а також правил використання земель, передбачених ст. 84 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 Договору щорічно при розрахунках замовнику належать 33 940,00 грн, при умові, що всі затрати по вирощуванню сільгоспкультур несе виконавець, якщо певні затрати буде нести замовник, то вал зібраної культури повинен ділитися між сторонами пропорційно понесених ними затрат.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплату проводити не пізніше 31 грудня.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору Договір може бути розірвано достроково: за взаємною згодою сторін після закінчення сільськогосподарського року.

Відповідно до п. 5.3 Договору за взаємною згодою сторін Договір може бути пролонгований на додатковий термін.

Відповідно до п. 5.5 Договору Договір вступає в дію від дня його підписання сторонами.

23.05.2017 року сторонами підписано додаткову угоду до Договору, якою сторони домовились п. 3.1 Договору читати: «Щорічно при розрахунках замовнику належать 90 510,00 грн, при умові, що всі затрати по вирощуванню сільськогосподарських культур несе виконавець, якщо певні затрати буде нести замовник, то вал зібраної культури повинен ділитися між сторонами пропорційно понесених ними затрат» .

Лукашівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» листом №2 від 16.01.2020 року, наданим на запит прокуратури №35-53вих.20 від 09.01.2020, повідомив наступне:

1. Лукашівський НВК використовує земельну ділянку площею 50,0 га в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району. Земля фактично обробляється Приватним виробничим комерційним підприємством Троя на підставі Договору Про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05 серпня 2015 року та Додаткової угоди до Договору Про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 23 травня 2017 року. На даний час земля засіяна озимою пшеницею.

2. Передачу земельної ділянки Лукашівським НВК ПВКП Троя для здійснення фактичної обробки землі здійснено на основі наявності в Лукашівському НВК Державного Акту на право постійного користування землею (серія ІІ-МК № 002343) від 25 грудня 1995 року.

3. Сума отриманих коштів Лукашівським НВК у 2019 році від ПВКП Троя за використання землі - 90510,00 грн, згідно Договору. Перераховано фактично 111 530,00 грн. Гроші перераховуються на р/р відділу освіти Первомайської райдержадміністрації. З вище вказаної суми вираховується податок у сумі - 13 575,61 грн.

4. НВК не має свого бухгалтерського підрозділу, таким чином, контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку сумісного вирощування с/г культур здійснюється централізованою бухгалтерією відділу освіти Первомайської райдержадміністрації.

5. Лукашівський НВК участі у спільній діяльності не приймає, вкладу у грошовому еквіваленті не здійснював, матеріально-технічна база освітнього закладу не залучається до спільної діяльності.

6. Учні та вчителі НВК протягом зазначеного періоду до робіт пов`язаних із спільним обробітком землі не залучалися.

7. Сума, яка відповідно до договору повинна бути сплачена замовнику, вираховувалася за формулою: не менше встановленого відсотка податку, згідно Закону від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 61-62).

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом №10-14-0.164-684/2-20 від 28.01.2020 повідомило Первомайській місцевій прокуратурі про те, що інформація щодо факту укладення договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур між Лукашівським НВК Первомайського району та ПВКП Троя в Головному управлінні Держгеокадастру у Миколаївській області відсутня. Протягом минулих років перевірки стану додержання вимог земельного законодавства при використанні сільськогосподарських земель Лукашівським НВК Первомайського району не проводились (а.с. 89).

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом №10-14-0.6-873/2-20 від 04.02.2020 року повідомило Первомайську місцеву прокуратуру про те, що згідно вимог частини 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Надання оцінки цивільно-правовим угодам, які не мають наслідком виникнення, зміну або припинення земельних відносин, не належить до повноважень Головного управління. Зазначає, що Головному управлінню стало відомо про факт укладання між Лукашівським НВК Первомайського району та ПВКП Троя договору про спільний обробіток земельної ділянки з листа Первомайської місцевої прокуратури від 29.01.2020 № 35-562 вих-20. Враховуючи викладене інформує, що Головне управління до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки не зверталось. Перевірки за минулі роки не проводились (а.с. 90).

Згідно пояснень директора Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» №7 від 04.02.2020 року, ПВКП Троя виплатило НВК згідно договору про сумісне використання землі грошові кошти в сумі 90 510,00 грн (а.с. 70).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03.02.2020 року становить 1 540 861,51 грн (а.с. 58).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що договір про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015, укладений між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Троя» (виконавець) та Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» (замовник), є удаваним, оскільки його вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому, сам прихований договір оренди укладено з порушенням земельного законодавства, з огляду на що підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, частина 1 статті 203 названого Кодексу визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

У статті 1130 Цивільного кодексу України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень ч. 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17.

При цьому, зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення спірного договору - 05.08.2015) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч. 2).

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

За умовами договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015 року, з урахуванням додаткової угоди від 23.05.2017 року, передбачені пунктом 3.1 договору грошові кошти, є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою, в даному випадку, вирощування сільськогосподарських культур. За умовами Договору, вирощування сільськогосподарських культур та проведення комплексу агротехнологічних заходів на земельній ділянці здійснюється тільки відповідачем-2 без участі відповідача-1, який, у свою чергу, лише отримує грошові кошти у розмірі, визначеному Договором, при цьому, надає відповідачу-2 земельну ділянку, належну йому на праві постійного користування.

Як зазначено вище, Лукашівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» листом №2 від 16.01.2020 року, наданим на запит прокуратури №35-53вих.20 від 09.01.2020, повідомив, що участі у спільній діяльності не приймає.

За наведених обставин, між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються, а умови укладеного між відповідачами правочину свідчать про те, що останні фактично уклали договір оренди земельної ділянки, а відтак, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

В силу частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із ч. 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 7 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення спірного договору - 05.08.2015) орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України унормовано, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З огляду на зазначене, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним Договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015 року (з урахуванням додаткової угоди від 23.05.2017 року), оскільки сторонами в момент вчинення правочину не були додержані вимоги частин 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин було вчинено з метою приховати договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору у розумінні статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. У даному випадку, судом установлено недотримання відповідачами вимог земельного законодавства, яким обумовлено порядок та умови для передачі земельних ділянок в оренду, недотримання яких тягне за собою недійсність договору.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави, то слід зазначити, що відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз.1, 2 ч.4 ст.23 цього ж Закону).

Згідно з частинами 2, 4 статті 53 ГПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч.2). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4).

При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив про користування земельною ділянкою відповідачем-2 з порушенням земельного законодавства.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області є територіальним органом Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 року №53) завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Миколаївської області.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Миколаївської області.

Звідси ГУ Держгеокадастру наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Миколаївської області.

Як зазначено вище, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом №10-14-0.6-873/2-20 від 04.02.2020 року повідомило Первомайську місцеву прокуратуру про те, що з позовом про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки не зверталось (а.с. 90).

Отже, прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказаний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015, зі змінами внесеними додатковою угодою від 23.05.2017, укладеного між Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» та Приватним виробничо - комерційним підприємством «Троя» , підлягають задоволенню.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 06.11.2019 року у справі №916/1424/18.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

При зверненні до суду з позовом Прокуратурою Миколаївської області сплачений судовий збір у сумі 25 214,92 грн згідно платіжного доручення №142 від 13.02.2020 року (а.с. 116), з яких:

- 2 102,00 грн за немайнову вимогу про визнання недійсним договору;

- 23 112,92 грн за майнову вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку вартістю 1 540 861,51 грн (1 540 861,51 х 1,5% = 23 112,92).

Як зазначено вище, ухвалою суду від 16.09.2020 року повернуто Прокуратурі Миколаївської області судовий збір у сумі 23 112,92 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині майнової вимоги.

Судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172), по 1 051,00 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.08.2015, зі змінами внесеними додатковою угодою від 23.05.2017, укладений між Лукашівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» та Приватним виробничо - комерційним підприємством «Троя» .

3. Стягнути з Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I - II ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області (вул.Садова, 4, с.Лукашівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55242; код ЄДРПОУ 20904560) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір у сумі 1 051,00 грн.

4. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Троя» (вул.Первомайська, 33, с.Болеславчик, Первомайський район, Миколаївська область, 55220; код ЄДРПОУ 22436910) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір у сумі 1 051,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.10.2020.

Суддя Н.О. Семенчук