Рішення

від 06.10.2020 по справі 916/1761/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1761/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/1761/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (просп. Перемоги, будинок 65, місто Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30929821)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНЧ" (вулиця Жоліо-Кюрі, будинок 62, квартира 141, місто Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 40977028)

про стягнення 238423,27 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС" звернулось до одарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНЧ" про стягнення 238423,27 грн., з яких 103680,00 грн. основна сума заборгованості, 36009,27 грн. пені, 97200,00 грн. штрафу, 1534,00 грн. відсотків річних.

Ухвалою від 18.06.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.07.2020.

20.07.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився. Строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.09.2020.

04.09.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№23360/20).

07.09.2020 представник відповідача у судове засідання не з`явився, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.09.2020.

17.09.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, оголошено перерву до 06.10.2020.

29.09.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача (вх.№25767/20).

06.10.2020 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування вимог посилається на укладення з відповідачем Договору на виконання робіт №223 та Додатку №1 до цього Договору. Вказує, що відповідач (Виконавець) прийняв на себе зобов`язання за винагороду виконувати для позивача (Замовника) роботи, в тому числі, але не обмежуючись, розробити Веб-сайт, мобільні додатки, програмне забезпечення для ЕОМ, рекламні матеріали, постери. Сторони домовилися, що Виконавець зобов`язується за оплату виконати для Замовника роботи з розробки корпоративного сайту, який складається з трьох етапів розробки. Вартість робіт за Додатком №1 до Договору складає 194400 грн., строк виконання робіт - 72 робочих дні з дня сплати попередньої оплати. Оплата проводиться поетапно.

Позивач вказує, що перерахував відповідачу 29.05.2019 попередню оплату у розмірі 64800,00 грн., 11.12.2019 перерахував 38880,00 грн. Зазначає, що Виконавець мав виконати всі роботи та передати Замовнику 11.09.2019.

Просить стягнути основну суму боргу, яка складається із попередньо сплачених коштів у розмірі 103680,00 грн., пеню у розмірі 36009,27 грн., штраф у розмірі 97200,00 грн., 1534,00 грн. відсотків річних.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у судові засідання не з`явився, представника не направив, жодних заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не отримував повідомлення про дату наступного судового засідання, однак, ухвалу суду від 07.09.2020 отримав 17.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 6511912678853 (вх.№41204/20 від 22.09.2020), а ухвалу суду від 17.09.2020 відповідач отримав 26.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 6511912684209 (вх.№42440/20 від 29.09.2020).

Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.05.2019 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ТАС (далі - позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СПАНЧ (далі - відповідач, Виконавець) укладено Договір на виконання робіт №223 (далі - Договір). Відповідно до п.2.1. Договору Виконавець зобов`язується за винагороду виконувати для Замовника роботи, в тому числі, але не обмежуючись, розробляти Веб-сайти, мобільні додатки, програмне забезпечення для ЕОМ, рекламні матеріали, постери. Конкретний перелік робіт вказується у відповідних Додатках до цього Договору.

Згідно з п.2.2. Договору Виконавець виконує роботи на підставі Додатків, наданих Замовником Виконавцю, і які стають невід`ємною частиною Договору тільки після підписання їх обома сторонами. У Додатках можуть бути визначені: перелік, вартість, способи оплати робіт, строки надання, способи і формати передачі результатів виконаних робіт та інші умови за домовленістю Сторін.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що вартість робіт, терміни і порядок оплати за цим Договором встановлюються в Додатках до цього Договору, які є невід`ємною його частиною. Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в цьому Договорі, на підставі рахунків, наданих Замовнику Виконавцем.

Відповідно до п.6.1. Договору Виконавець приступає до виконання робіт за цим Договором після отримання попередньої оплати по першому етапу, згідно положень додатків до даного договору (в разі поетапної оплати робіт). Завершення кожного етапу оформляться актом здачі-прийому робіт, підписання якого є підставою для виконання робіт по наступному етапу та перерахування наступного платежу.

Прийом-передача робіт за цим Договором проводиться Виконавцем по кожному етапу після його завершення в наступному порядку (п.6.2.):

- Уповноважений представник Виконавця інформує Замовника про завершення виконання робіт по етапу і Сторони узгоджують місце і час прийому робіт, яке має відбутися не пізніше 5 днів з дати отримання повідомлення від Виконавця;

- Передача результатів робіт по етапу може відбуватися як в електронному вигляді, так і шляхом персональної передачі або демонстрації результату робіт Виконавцем або його уповноваженим представником Замовника;

- Про отримання повідомлення про завершення робіт по етапу та строки розгляду їх результатів уповноважений представник Замовника повідомляє Виконавцю протягом 1 дня з моменту їх отримання;

- Розгляд наданих результатів робіт по етапу проводиться Замовником протягом 3-х робочих днів. Якщо Замовнику необхідний додатковий термін для розгляду результатів робіт, він повинен письмово повідомити про це Виконавця. У разі відсутності такого повідомлення Виконавець має право відкласти виконання робіт за Договором до його отримання;

- Після закінчення терміну розгляду результатів робіт по етапу Виконавець надає Замовнику акт здачі-прийому проміжних робіт на підписання. Замовник зобов`язується підписати наданий йому акт здачі-прийому проміжних робіт протягом 5 робочих днів або в цей же строк направити Виконавцю письмові зауваження з результатами робіт, виходячи з домовленостей Сторін і затвердженого технічного завдання. Виконавець повинен розглянути письмові зауваження Замовника і в разі їх обгрунтованості повідомити про термін їх усунення, який не може перевищувати 10 робочих днів;

- Якщо етап, за яким здаються роботи, передбачав розробку будь-яких зразків, документів чи інших даних, їх зразок (роздруківка ескізів, дизайну сторінок, документів або передачі інших даних в електронному вигляді) передається Замовникові і про це зазначається в акті, а такий документ або такі дані стають невід`ємною частиною Акту здачі-прийому проміжних робіт;

- Виконавець має право не приступати до виконання робіт з наступного етапу до моменту підписання акту здачі-прийому проміжних робіт по попередньому етапу та її оплати в повному обсязі, а також отримання платежу з наступного етапу.

Згідно з п.6.3. Договору передача результатів всіх робіт за цим Договором здійснюється згідно Додатка до цього Договору шляхом підписання акту здачі-прийому робіт, а також (при наданні послуг з розробки веб-сайту) перенесення сайту на хостинг Замовника та передачу програмного коду сайту.

27.05.2019 між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору на виконання робіт №223 від 27.05.2019 (далі - Додаток).

Відповідно до Додатку, сторони домовились про те, що Виконавець зобов`язується виконати для Замовника роботи за відповідним переліком, які складають перший етап розробки корпоративного сайту. Термін виконання (в робочих днях) розробки корпоративного сайту сторони погодили у 72 робочих дні.

Перший етап розробки корпоративного сайту включає, за домовленістю сторін: розробку технічного завдання (8 днів); прототипування, а саме створення інтерактивних прототипів, що показують майбутнє розташування блоків сайту (5 днів); розробка графічної концепції головної сторінки, візуального вигляду (4 дні); дизайн сторінок сайту (та мобільних сторінок) (10 днів).

Другий етап розробки корпоративного сайту включає: верстка макетів сайту (фронт-енд) (20 днів); програмування сайту (бек-енд) (18 днів).

Третій етап розробки корпоративного сайту включає: підключення зверстаних макетів до системи адміністрування (4 дні); тестування (2 дні); передача сайту та перенос на хостінг замовника (1 день).

Пунктом 2.1. Додатку сторони погодили, що вартість робіт становить 194400,00 грн.

Відповідно до п.2.2. Додатку оплата послуг проводиться наступним чином:

- Перед початком виконання робіт Замовник оплачує Виконавцю попередню оплату, 64800 грн. шляхом перерахування грошових коштів протягом 5 банківських днів на поточний рахунок Виконавця з моменту підписання Сторонами цього Додатку на підставі рахунку, наданого Замовнику Виконавцем (п.2.2.1 Додатку);

- 64800,00 грн. Замовник сплачує Виконавцю після завершення другого етапу, вказаного в цьому Додатку та підписання Сторонами Акту здачі-приймання робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт (п.2.2.2. Додатку);

- 64800,00 грн. Замовник сплачує Виконавцю після завершення всіх робіт, виконаних Виконавцем відповідно цього Додатку, та підписання Сторонами Акту здачі-приймання робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт.

Строк виконання робіт становить 72 робочих днів з дня сплати попередньої оплати, передбаченої цим Додатком.

28.05.2019 Виконавець виставив рахунок на оплату №133 (а.с.18) на суму 64800,00 грн. за перший етап розробки корпоративного сайту.

29.05.2019 Замовником рахунок був сплачений, що підтверджується платіжним дорученням №638746600 (а.с.19).

10.12.2019 Виконавцем знову виставлено рахунок №167 на суму 38880,00 грн. (а.с.20) за другий етап розробки корпоративного сайту (передоплата).

Замовником рахунок був оплачений, що підтверджується платіжним дорученням №638758803 на суму 38880,00 грн. від 11.12.2019 (а.с.21).

21.02.2020 позивачем було направлено відповідачеві претензію (а.с.22-24), що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком (а.с.25, 26). У вказаній претензії Замовник просив повернути сплачені кошти у розмірі 103680,00 грн., сплатити пеню у розмірі 23609,77 грн., сплатити штраф у розмірі 97200,00 грн.

Як вбачається із перевірки статусу відстеження відправлення, Виконавцем претензію не було отримано у зв`язку із неврученням під час доставки.

Під час розгляду справи позивач направив відповідачеві лист-відмову від договору на виконання робіт №223 за вих.№154 від 06.08.2020 (а.с.74).

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, між сторонами не підписано жодного акту здачі-приймання робіт, ані за повне виконання робіт за договором, ані за будь-який етап виконання робіт.

Втім, позивачем сплачено 103680,00 грн. у порядку передплати Виконавцеві.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п.3 ч.3 цієї статті, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Ч.ч.1,3 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач порушив умови Договору щодо надання робіт, що є недопустимим згідно зі ст. 525 ЦК України. В свою чергу, вказані обставини є підставою для стягнення суми передплати, яка безпідставно утримується відповідачем, у судовому порядку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 103680,00 грн. попередньо сплачених коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що Виконавець несе відповідальність за порушення строків виконання робіт. При порушенні Виконавцем строків виконання робіт, Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від загальної вартості робіт за цим Договором за кожний календарний день прострочення, а також сплачує штраф у розмірі 50% від загальної вартості робіт за цим Договором та відшкодовує Замовнику понесені ним збитки.

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Також порушення зобов`язань згідно приписів ч. 2 ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, іншими законами або договором.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що він здійснений частково невірно.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №756/2781/16-ц від 30.10.2019.

Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 27498,28 грн. у межах шестимісячного періоду нарахування.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Господарський кодекс України не містить поняття пені. Водночас, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, господарським законодавством закріплено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18.

Суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

Відповідно до вказаної норми у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення штрафу у розмірі 97200,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних у розмірі 1534,00 грн., і встановлено його правильність.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 16, 530, 626, 629, 662, 663, 665, 693, 1212 ЦК України, ст. 174 ГК України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (просп. Перемоги, будинок 65, місто Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30929821) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНЧ" (вулиця Жоліо-Кюрі, будинок 62, квартира 141, місто Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 40977028) про стягнення 238423,27 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНЧ" (вулиця Жоліо-Кюрі, будинок 62, квартира 141, місто Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 40977028) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (просп. Перемоги, будинок 65, місто Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30929821) 103680,00 грн. попередньо сплачених коштів, 27498,28 грн. пені, 97200,00 грн. штрафу, 1534,00 грн. відсотків річних, 3448,67 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 06.10.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 16 жовтня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков