Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/7621/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 910/7621/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Будярмарок", м.Харків, про стягнення 14919,59 грн, за участю представників:

позивача - Березовського В.В. (довіреність № 607 від 25.06.2020), в режимі

відеоконференції;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, м.Київ, 01.06.2020 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Будярмарок", м.Харків, про стягнення грошових коштів (пені) у сумі 14919,59 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході здійснення департаментом внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Бази ВТК за період з 01.01.2015 по 30.09.2019 встановлено факти прострочення виконання робіт під час розроблення відповідачем (виконавцем за Договором № 15 від 08.12.2015 на виконання проєктних робіт) проєктно-кошторисної документації за договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2020 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/7621/20; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.10.2020, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Тобто, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи, судом засобами поштового зв`язку направлялись копії ухвал від 20.08.2020 та від 22.09.2020 на юридичну адресу останнього: 61082, м. Харків, пр. Московський, 144, зазначену в позовній заяві, і яка зазначена як місцезнаходження підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте, копії вищевказаних ухвал були повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Крім того, ухвали суду від 20.08.2020 та від 22.09.2020 були опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, відповідач не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судових засідань, і відповідно мав змогу надати суду відзив на позовну заяву або клопотання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України з обґрунтованими поясненнями причин неможливості бути присутнім у судових засіданнях. Тобто відповідач мав змогу ознайомитися зі змістом ухвал самостійно, навіть якщо ухвалу в паперовому вигляді ним не було отримано.

За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому відповідач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

При цьому, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, у зв`язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи доказами, згідно ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

08.12.2015 між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - позивач, замовник, База ВТК) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурний дім" (попереднє найменування відповідача, далі - виконавець, підрядник) було укладено Договір № 115 на розробку проектної документації на будівництво 4-х 40-квартирних будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в м. Вишгород Київської області.

В подальшому найменування відповідача було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Будярмарок", про що 19.11.2019 було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що виконавець розпочинає роботи за Договором не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання від замовника документів, передбачених п. 1.2 Договору.

Зазначені в п. 1.2 Договору документи були отримані відповідачем в день укладання Договору, що підтверджується, зокрема, додатками до Договору.

Невід`ємним додатком до Договору є графік виконання та оплати робіт (Додаток 2).

В п. 3.2 Договору сторони погодили, що загальний термін виконання робіт виконавцем передбачений зазначеним графіком при цьому у випадках порушення строків, встановлених Додатком 2 до цього Договору, відповідальність виконавця регулюється розділом 8 Договору з урахуванням актів чинного законодавства України.

09.06.2016 сторони дійшли згоди збільшити вартість виконання робіт, у зв`язку з чим до Договору укладено додаткову угоду № 1, графік виконання та оплати робіт викладено у новій редакції із продовженням строків виконання окремих видів проектних робіт.

15.12.2016 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, згідно з умовами якої строк дії Договору було продовжено до 31.12.2017 з метою продовження виконання договірних зобов`язань сторонами.

13.06.2017 сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору, де погодили збільшити приблизну договірну ціну. При цьому графік виконання робіт виклали в новій редакції.

Загальний термін виконання робіт виконавцем за Договором передбачений графіком виконання та оплати робіт, що є додатком 2 до Договору (в графіку, що є додатком до Договору на момент його укладення граничний строк був встановлений на 11.04.2016, разом з тим після внесення до Договору змін, графік, у редакції, викладеній в додаткових угодах до Договору, містив граничний термін 15.05.2017).

Датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання сторонами актів здавання-приймання розробленої проектної документації (п. 3.3 Договору).

У випадку порушення строків, встановлених додатком 2 Договору, відповідальність виконавця регулюється розділом 8 Договору з урахуванням чинного законодавства (п. 3.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконано всі обов`язки за Договором, зокрема: надано вихідні дані (між сторонами підписано завдання на проектування, в складі якого надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що є додатком до Договору), необхідні для виконання робіт; здійснено оплату за виконані проектні роботи; на прохання контрагента укладено додаткові угоди до Договору, в тому числі стосовно продовження строків виконання окремих етапів робіт.

Проте, в ході здійснення департаментом внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Бази ВТК за період з 01.01.2015 по 30.09.2019 (згідно довідки за грудень 2019 року) встановлено факти прострочення виконання робіт під час розроблення виконавцем проектно-кошторисної документації за Договором.

Згідно з п. 1.4 Договору, виконання робіт виконавцем повинно здійснюватися, виходячи з вимог завдання на проектування, інших вихідних даних, наданих замовником, норм ДБН та чинного законодавства України.

З урахуванням пунктів 1.3, 3.2, 3.3 Договору, відповідач зобов`язаний був приступити до виконання робіт протягом трьох днів з моменту укладення Договору та передати позивачу виконані роботи в повному обсязі за актами здавання-приймання до 15.05.2017 (останній етап до 15.05.2017 - згідно додатку 2 графіка виконання та оплати у редакції додаткової угоди № 3 до Договору).

Проте, виконані роботи з проектування за актами відповідачем передано позивачу із суттєвим порушенням умов Договору, а саме простроченням виконання встановлених умовами Договору строків виконання та здачі робіт:

- роботи за актом виконаних робіт № 3 позивачу передано лише 10.06.2016 (кінцевий строк виконання та здачі робіт згідно графіка до 22.05.2016);

- роботи за актом виконаних робіт № 4 позивачу передано лише 10.06.2016 (кінцевий строк виконання та здачі робіт згідно графіка до 21.03.2016);

- роботи за актом виконаних робіт № 5 позивачу передано лише 10.06.2016 (кінцевий строк виконання та здачі робіт згідно графіка до 09.03.2016);

- роботи за актом виконаних робіт № 6 позивачу передано лише 10.06.2016 (кінцевий строк виконання та здачі робіт згідно графіка до 05.04.2016);

- роботи за актом виконаних робіт № 8 позивачу передано лише 13.12.2016 (кінцевий строк виконання та здачі робіт згідно графіка до 26.05.2016);

- роботи за актом виконаних робіт № 9 позивачу передано лише 16.06.2017 (кінцевий строк виконання та здачі робіт згідно графіка до 10.04.2017);

- роботи за актом виконаних робіт № 10 позивачу передано лише 03.07.2017 (кінцевий строк виконання, здачі робіт згідно графіка до 08.05.2017);

- роботи за актом виконаних робіт № 11 позивачу передано лише 17.07.2017 (кінцевий строк виконання, здачі робіт згідно графіка до 18.05.2017);

- роботи за актом виконаних робіт № 12 позивачу передано лише 09.08.2017 (кінцевий строк виконання, здачі робіт згідно графіка до 15.05.2017);

- роботи за актом виконаних робіт № 13 позивачу передано лише 09.08.2017 (кінцевий строк виконання, здачі робіт згідно графіка до 28.05.2017).

Крім того, згідно встановленого умовами Договору порядку розробки, здавання-приймання закінчених робіт виконавець по закінченню робіт передає замовнику проектно-кошторисну документацію, супровідний лист з переліком документації, яка передається та акт приймання-передачі документації (п. 6.11 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України штрафні санкції застосовуються, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Розділом 8 Договору передбачена відповідальність виконавця за порушення умов Договору. Зокрема, згідно з п. 8.3 Договору, у випадку порушення виконавцем строку, передбаченого п. 3.2 Договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано (за видами робіт згідно календарного графіку виконання робіт). Усі спори, що виникають з приводу виконання Договору, врегульовуються шляхом двосторонніх переговорів між сторонами (п. 11.2 Договору).

З метою врегулювання спору 14.04.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 1 з вимогою сплатити на користь замовника пеню за прострочення виконання зобов`язань за Договором, проте відповіді на претензію відповідач не надав.

За розрахунком позивача загальна сума пені, нарахованої на підставі п. 8.3 Договору, становить 14919,59 грн.

Проте, суд не погоджується із нарахуванням вищевказаної суми пені, оскільки за приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, про що сторонами також зазначено у п. 8.3 Договору.

Отже, перерахувавши суму пені за допомогою онлайн системи "Ліга-Закон", суд встановив, що її розмір становить 11937,44 грн.

Отже, пеня в сумі 2982,15 грн є необґрунтовано нарахованою.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 11937,44 грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 2982,15 грн пені суд відмовляє у задоволенні позовних вимог як необґрунтовано нарахованих.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Будярмарок" (61082, м. Харків, пр. Московський, буд. 144; код ЄДРПОУ: 32484822) на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (02093, м.Київ, вул. Бориспільська, буд. 40-А; код ЄДРПОУ: 14323014) - грошові кошти в сумі 11937,44 грн; витрати зі сплати судового збору в сумі 1681,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2982,15 грн пені у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "15" жовтня 2020 р.

СуддяН.М. Кухар