ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" жовтня 2020 р. Справа № 924/954/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. за участю секретаря судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"", м.Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "ПКК-Фарм", м.Хмельницький
про стягнення 3 230,00 грн., з яких 1995,68 грн. основної заборгованості, 154,64 грн. інфляційних втрат, 102,76 грн. 3% річних та 976,92 грн. пені
Представники сторін: не з"явились
Суть:
До господарського суду Хмельницької області 18.08.2020р. надійшла позовна заява АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"", м.Хмельницький до ТОВ "ПКК-Фарм", м.Хмельницький, про стягнення 3 230,00 грн., з яких 1995,68 грн. основної заборгованості, 154,64 грн. інфляційних втрат, 102,76 грн. 3% річних та 976,92 грн. пені.
Ухвалою суду від 03.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду 07.10.2020р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом, який отримав його представник, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 27.08.2020р., причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
03.12.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКК-Фарм", м.Хмельницький (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м.Хмельницький (виконавець), правонаступником якого згідно п. 1.2.1 Статуту АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є позивач, було укладено договір №32FHm18844-18 сезонного технічного обслуговування газових мереж та приладів (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що на умовах даного договору виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання за адресою: смт. Теофіполь, вул.Кооперативна, 11, а замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх.
Роботи з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання включають наступні роботи: проведення сезонного технічного обслуговування газових приладів та перевірка на щільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском приладовим методом або мильною емульсією; перевірку роботи електромагнітного клапана та газового сигналізатора; оформлення супровідної технічної документації; пуск газу; пусконалагоджувальні роботи обладнання (п. 1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт по договору складає 3 495,68 грн.
Замовник сплачує 100% вартості робіт, вказаної у п. 2.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 2.2 договору).
У відповідності до п. 3.1 договору виконавець зобов`язується розпочати виконання робіт протягом десяти робочих днів після підписання сторонами даного договору та за умови отримання від замовника передоплати в порядку, передбаченому пунктом 2.2 договору.
Виконавець зобов`язується виконати роботи до 31 грудня 2018 року за винятком випадків, передбачених п. 3.2 даного договору про продовження строку виконання робіт виконавцем (п. 3.3 договору).
Пунктом 3.4 договору визначено, що після виконання робіт виконавець надає замовнику для підписання акт приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний протягом 3 робочих днів з моменту одержання від виконавця такого акту підписати його і повернути виконавцю. У разі неповернення замовником у вказаний строк підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт та/або ненадання письмових зауважень, роботи вважаються прийнятими замовником та такими, що підлягають оплаті.
Згідно п. 4.2.4 договору замовник зобов`язується своєчасно розрахуватись з виконавцем за роботи.
У відповідності до п. 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати замовником робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п. 8.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
До матеріалів справи долучено акт № ХМ000018508 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2018 року, підписаний представниками сторін 28.12.2018 та скріплений відтисками їх печаток. Згідно вказаного акту ПАТ "Хмельницькгаз" виконало роботи на загальну суму 3 495,68 грн.
Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за грудень 2018 року - серпень 2020 року, який підписаний лише АТ "Хмельницькгаз", відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 1500,00 грн., зокрема: 26.12.2018 - 1 000,00 грн.; 22.01.2019 - 500,00 грн. Заборгованість становить 1 995,68 грн.
Позивач звертався до відповідача з листом щодо погашення заборгованості в сумі 1 995,68 грн.
Однак, відповідач заборгованості не сплатив, в зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Також позивач нарахував на підставі п. 5.2 договору пеню за період з 11.12.2018р. по 10.08.2020р. в розмірі 976,92 грн. та згідно ч. 2 ст.625 ЦК України 102,76 грн. 3% річних за період з 11.12.2018р. по 10.08.2020р. та 154,64 грн. інфляційних втрат за грудень 2018 року - червень 2020 року.
Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКК-Фарм", м.Хмельницький (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м.Хмельницький (виконавець), правонаступником якого згідно п. 1.2.1 Статуту АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є позивач, було укладено договір №32FHm18844-18 сезонного технічного обслуговування газових мереж та приладів, за умовами п.1.1 якого позивач зобов`язувався за завданням відповідача виконати роботи з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання за адресою: смт Теофіполь, вул.Кооперативна, 11, а відповідач зобов`язувався прийняти зазначені роботи та оплатити їх. Перелік робіт з сезонного технічного обслуговування систем газопостачання визначений у п. 1.2 договору і включає наступні роботи: проведення сезонного технічного обслуговування газових приладів та перевірка нащільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском приладовим методом або мильною емульсією; перевірку роботи електромагнітного клапана та газового сигналізатора; оформлення супровідної технічної документації; пуск газу; пусконалагоджувальні роботи обладнання.
Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
У відповідності до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт по договору складає 3 495,68 грн.
Замовник сплачує 100% вартості робіт, вказаної у п. 2.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 2.2 договору).
Зважаючи на вищевказані норми Цивільного кодексу України та положення договору, враховуючи дату укладення договору - 03.12.2018, відповідач зобов`язувався оплатити позивачу вартість робіт в розмірі 3 495,68 грн.
При цьому суд враховує, що умовами договору строк оплати робіт жодним чином не пов`язаний із їх фактичним виконанням та датою підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Тому доводи відповідача з приводу фактичного невиконання позивачем вказаних у акті робіт не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору у даній справі.
Суд встановив, що відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 1500,00 грн., зокрема: 26.12.2018 - 1 000,00 грн.; 22.01.2019 - 500,00 грн., що не заперечується сторонами у справі. Вартість неоплачених робіт становить 1 995,68 грн.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.
Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості, яка є предметом спору. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 1 995,68 грн. боргу заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
В зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу на підставі п. 5.2 договору пеню за період з 11.12.2018р. по 10.08.2020р. в розмірі 976,92 грн.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до п. 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати замовником робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
При здійсненні нарахування пені позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
З урахуванням вищевказаного, суд провів перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду і встановив, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 393,15 грн., за період з 11.12.2018р. по 11.06.2019р. У стягненні 583,77 грн. пені слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю.
Також, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 102,76 грн. 3% річних за період з 11.12.2018р. по 10.08.2020р. та 154,64 грн. інфляційних втрат за грудень 2018 року - червень 2020 року.
Суд, перевіривши правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у вище вказаних сумах, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 995,68 грн. основної заборгованості, 154,64 грн. інфляційних втрат, 102,76 грн. 3% річних та 393,15 грн. пені. У стягненні 583,77 грн. пені слід відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКК-Фарм" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 80, код 38481806) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код 05395598) 1 995,68 грн. (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 68 коп.) заборгованості, 393,15 грн. (триста дев`яносто три гривні 15 коп.) пені, 102,76 грн. (сто дві гривні 76 коп.) 3% річних, 154,64 грн. (сто п"ятдесят чотири гривні 64 коп.) інфляційних втрат та 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 583,77 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 3 прим. (реком. з повід):
1- до справи
2- позивачу - АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"" 29019, м. Хмельницький, проспект Миру, 41;
3 - відповідачу -ТОВ "ПКК-Фарм" 29000, м.Хмельницький, проспект Миру, 80.
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 1 6.10.2020р.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92252357 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Вибодовський О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні