Постанова

від 16.10.2020 по справі 820/5110/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 820/5110/13-а

адміністративне провадження № К/9901/41511/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства Завод Фрунзе до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року (суддя Бадюков Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (судді: Перцова Т.С. (головуючий), Жигилій С.П., Дюкарєва С.В.) у справі № 820/5110/13-а.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство Завод імені Фрунзе (далі - позивач, ПАТ Завод Фрунзе ) звернулось до суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Харківське управління ОВПП ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000124100 від 17.06.2013, № 00001341 від 17.06.2013, № 0000144100 від 17.06.2013.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 № 0000124100, № 00001341, № 0000144100 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000124100 від 17.06.2013 про збільшення Публічному акціонерному товариству Завод імені Фрунзе суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 186 753,50 грн, в тому числі 154 089,00 грн за основним платежем та 32 664,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000134100 від 17.06.2013 про зменшення Публічному акціонерному товариству Завод імені Фрунзе від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13 364,00 грн за основним платежем. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000144100 від 17.06.2013 про збільшення Публічному акціонерному товариству Завод імені Фрунзе суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 216 624, 25 грн, в тому числі 152 773, 00 грн за основним платежем та 63 851,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 № 0000124100, № 00001341, № 0000144100, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства та правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківське управління ОВПП ДФС подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ Завод Фрунзе у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ Завод Фрунзе пройшло у встановленому чинним законодавством України процедуру державної реєстрації юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.12.1991, номер запису 1 480 120 0000 011417, перебуває на обліку як платник податків у Харківському управлінні ОВПП ДФС.

В період з 13.05.2013 по 23.05.2013 фахівцями Харківського управління ОВПП ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Завод Фрунзе з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами: ПП Екліпс Буд (код ЄДРПОУ 36441322) у вересні, листопаді 2011 року, лютому 2012 року; ТОВ Спецтрубомонтаж (код ЄДРПОУ 31939034) у березні, квітні 2011 року; ПП ОТГ-Груп (код ЄДРПОУ 37351695) у березні 2011 року; ТОВ Фотомаг Ком ЮЕЙ (код ЄДРПОУ 36640300) у січні 2012 року; ТОВ Інтехмаш (код ЄДРПОУ 37263473) у квітні, травні 2011 року; ТОВ АКПД-Плюс (код ЄДРПОУ 34756876) у листопаді 2011 року; ТОВ Детективна Агенція Хворостян (код ЄДРПОУ 35071824) у червні 2010 року - лютому 2012 року та дотримання вимог податкового законодавства по податку у прибуток за період ІІ-IV квартал 2010 року, 2011 року, І квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2013 № 312/41.0-17/00236010.

У вказаному акті перевірки зафіксовані наступні порушення: п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР, п. 201.4, 201.6, ст. 201, п.п. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, із урахуванням змін та доповнень, завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Екліпс Буд (код ЄДРПОУ 36441342), ТОВ Спецтрубомонтаж (код ЄДРПОУ 31939034), ТОВ Фотомаг Ком ЮЕЙ (код ЄДРПОУ 36640300), ТОВ АКПД-Плюс (код ЄДРПОУ 34756876), ТОВ Детективна Агенція Хворостян (код ЄДРПОУ 35071824) на загальну суму 166 137,00 грн, в т.ч.: червень 2010 року - 6 129,00 грн, липень 2010 року - 3 118,00 грн, серпень 2010 року - 6 166,00 грн, вересень 2010 року - 6 416,00 грн, жовтень 2010 року - 6 120,00 грн, листопад 2010 року - 5 916,00 грн, грудень 2010 року - 6 076,00 грн, січень 2011 року - 5 102,00 грн, березень 2011 року - 12 601,00 грн, квітень 2011 року - 10 665,00 грн, травень 2011 року - 8 441,00 грн, червень 2011 року - 5 731,00 грн, липень 2011 року - 6 003,00 грн, серпень 2011 року - 113,00 грн, вересень 2011 року - 25 004,00 грн, жовтень 2011 року - 5 740,00 грн, листопад 2011 року - 20 659,00 грн, грудень 2011 року - 795,00 грн, січень 2012 року - 11 999,00 грн, лютий 2012 року - 13 364,00 грн; пп. и п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту січня 2012 року на 126,90 грн, по контрагенту ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ (ЄДРПОУ 36640300), яким оформлено податкову накладну з порушенням; п.п. 7.2.3 п.7.2. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР та пп. и п. 201.1 ст. 201, п. 201.4, 201.6 ст. 201, п. 198.3, п.198.4, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 152 773, 00 грн, у т.ч. по періодам: червень 2010 року - 6 129,00 грн, липень 2010 року - 3 118,00 грн, серпень 2010 року - 6 166,00 грн, вересень 2010 року - 6 416,00 грн, жовтень 2010 року - 6 120,00 грн, листопад 2010 року - 5 916,00 грн, грудень 2010 року - 6 076,00 грн, січень 2011 року - 5 102,00 грн, травень 2011 року - 31 707,00 грн, червень 2011 року - 5 731,00 грн, липень 2011 року - 6 003,00 грн, серпень 2011 року - 113,00 грн, жовтень 2011 року - 7 939,00 грн, грудень 2011 року - 44 238,00 грн, січень 2012 року - 11 999,00 грн. завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 13 364,00 грн, за період - лютий 2012 року; п. 5.1, п.п. 5.2.1п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.3.1, 8.3.2 п.8.3, п.п.8.7.1 п.8.7. ст. 8, ст. 3, п. 10.1 ст. 10 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 Про оподаткування прибутку підприємств (із змінами та доповненнями), п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п.134.1, ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138, п.145.1 ст. 145, п. 146.1, п. 146.2, п.146.11 та п.146.12 статті 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 154 089,00 грн, у тому числі: 2 кв. 2010 року у сумі 7 661,00 грн; ІІІ кв. 2010 року в сумі 19 730,50 грн; ІV кв. 2010 року в сумі 22 536,5 грн, І кв. 2011 року в сумі 28 222,0 грн, ІІ-ІV кв. 2011 року в сумі 63 796,00 грн, І кв. 2012 року в сумі 12 143,00 грн.

На підставі зазначених висновків акта перевірки № 312/41.0-17/00236010 від 30.05.2013 контролюючим органом 17.06.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000124100, яким визначено податкове зобов`язання ПАТ Завод Фрунзе з податку на додану вартість на загальну суму 186 753,50 грн, у т.ч. за основним платежем у розмірі 154 089,00 грн та 32 664,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000134100, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року в сумі 13 364,00 грн; № 0000144100, яким визначено податкове зобов`язання ПАТ Завод Фрунзе з податку на прибуток на загальну суму 216 624,25 грн, у т.ч. за основним платежем - 152 773,00 грн та 63 851,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські відносини із ПП Екліпс Буд , ТОВ Спецтрубомонтаж , ТОВ Детективна агенція Хворостян , ПП ОТГ-Груп , ТОВ АКПД ПЛЮС , ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ .

Так, між позивачем та ПП Екліпс Буд було укладено договір підряду № 23/06 від 23.06.2011, згідно якого Підрядник, ПП Екліпс Буд , бере на себе обов`язок виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу алюмінієвих конструкцій з теплого профілю Талісман із склопакетами загальною площею 653 кв.м частини нежитлової будівлі А-1 за адресою: вул. Плеханівська, 57А. Сторонами також підписані додатки до договору №2 3/06 від 23.06.2011, а саме: графік виконання робіт, договірна ціна, локальна відомість № 2-1-1 Форма - 4; договірна ціна на облаштування системи водостоків, підсумкова відомість ресурсів.

На виконання умов зазначеного договору ПП Екліпс Буд були виписані податкові накладні № 1 від 05.09.2011, № 1 від 03.11.2011, № 7 від 15.02.2012, № 26 від 29.02.2012. На підтвердження фактичної сплати позивачем за отримані послуги представниками позивача були надані до матеріалів справи копії платіжних доручень № 6229 від 05.09.2011; № 7350 від 03.11.2011, № 8449 від 15.02.2012; № 11966 від 06.08.2012, № 13320 від 08.08.2012. На підтвердження передачі підряднику будівельних матеріалів позивачем надано копію лімітно-забірної відомості від 30.11.2011 № 1.

Також, між позивачем та ТОВ Спецтрубомонтаж було укладено низку договорів підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт у будинку за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 57-А, а саме: № 22/03 від 23.02.2011, № 23/03 від 23.02.2011, № 09/03 від 09.03.2011, № 03/02 від 03.02.2011. В рамках виконання вищевказаних договорів ТОВ Спецтрубомонтаж були виписані: податкові накладні № 8 від 07.02.2011, № 44 від 09.02.2011, № 116 від 28.04.2011, №187 від 30.04.2011, № 188 від 30.04.2011, № 112 від 31.03.2011, № 113 від 31.03.2011, № 114 від 31.03.2011, № 115 від 31.03.2011, № 132 від 28.04.2011; прибуткові накладні № 22/03-1 від 22.03.2011, № 03/02 від 03.02.2011 на суму 2 060,00 грн, № 03/02 від 03.02.2011 на суму 12 171,23 грн, № 03/02 від 30.03.2011 на суму 8 264,93 грн, № 03/02 від 03.02.2011 на суму 1 320,17 грн, № 03/02 від 03.02.2011 на суму 4 645,75 грн, № 03/02 від 03.02.2011 на суму 10 026,20 грн, № 03/02 від 03.02.2011, № 22/03 від 22.03.2011 на суму 3 416,11 грн, № 23/03 від 22.03.2011 на суму 3 016,90 грн, № 09/03-1 від 30.03.2011 на суму 17 538,23 грн. До матеріалів справи також долучені копії актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в. Виконані ТОВ Спецтрубомонтаж роботи було оплачено в безготівковій формі, згідно копій платіжних доручень № 876 від 07.02.2011 від 07.02.2011, № 970 від 09.02.2011, № 874 від 01.04.2011.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що приміщення за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 57-А належить ПАТ Завод Фрунзе на праві власності та було надане в оренду Департаменту з питань підготовки Євро-2012 з футболу Харківської міської ради на умовах його відповідності технічним характеристикам, необхідним для використання під медіа-центр для роботи журналістів, що викликало необхідність проведення комплексу робіт, які були замовлені у ПП Екліпс Буд , ТОВ Спецтрубомонтаж . Вказані обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Харківській області 03.12.2012, договору про закупівлю послуг за державні кошти від 17.01.2012.

Згідно бухгалтерської довідки № 0152 від 18.09.2013, витрати на реконструкцію та ремонт будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 57-А в податковому обліку з податку на прибуток були віднесені на збільшення балансової вартості основних засобів. Також встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контрагенти позивача ПП Екліпс Буд та ТОВ Спецтрубомонтаж на час існування господарських відносин з позивачем мали ліцензії на здійснення діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ (код ЄДРПОУ 36640300) за січень 2012 року, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ укладено договір №050112 від 05.01.2012, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ ), зобов`язується поставити Покупцю (ПАТ Завод Фрунзе ), інструмент ( Товар ) по номенклатурі, кількості і ціні згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар на умовах договору. На виконання зазначеного договору контрагентом позивача, ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ , згідно Специфікації (додатку № 1) були виписані рахунок-фактура № Сч-0000215 від 10.01.2012 та податкова накладна №248 від 19.01.2012 на фотоапарат Canon, акумулятор, карту пам`яті. На підтвердження факту сплати за отриманий від ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ товар позивачем надано до матеріалів справи копію платіжного доручення № 8732 від 19.01.2012. Факт отримання товару позивачем підтверджується прибутковим ордером №3958 від 07.03.2012 до видаткової накладної №РН-0000403 від 30.01.2012 (01 центральний цех 175), товар отримано через менеджера із ЗЕД ОСОБА_1 , який прийняв товар по довіреності №3525 від 25.01.2012. Згідно з подорожнім листом ПАТ Завод Фрунзе , копію якого надано до матеріалів справи, транспортування товару, отриманого від ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЄЙ , здійснював водій ОСОБА_2 автомобілем марки Славута д/н НОМЕР_1 .

Згідно наказу № 361 від 09.01.2012 про забезпечення технічного відділу засобами цифрової фототехніки, вказані товари були придбані для використання у господарській діяльності, а саме - фотофіксації картерів автомобілів, захист до яких ще не сконструйований. Згідно з наявною в матеріалах справи копією відомості про передачу ТМЦ у виробництво № ЗиФ-45735 від 12.03.2012 придбані ТМЦ передані для використання у технічний відділ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ Завод Фрунзе та ТОВ Детективна агенція Хворостян на здійснення послуг з охорони, монтажу, пусконаладки, технічного обслуговування та ремонту охоронної сигналізації за адресами розташування приміщень, які належать позивачу на праві власності та користування, було укладено наступні договори: № 001/ЗиФ від 01.04.2009; ОТС № 1044 від 14.04.2010; № 1007 від 01.04.2009; ОТС № 1041 від 18.03.2010; № 10-ФП/1А від 30.12.2010; № 10-ФП/3А від 01.05.2011; № 10-ФП/4А від 01.05.2011; № 10-ФП/2А від 30.12.2011; № 10-ФП/2 від 01.08.2010; № 10-ФП/1 від 01.08.2010; № 10-ФП/1А від 01.05.2011; № М/Ю-014 від 18.03.2010; № М/Ю-015 від 22.03.2010; № М/Ю-016 від 12.04.2010; № 09/01/10-ХЗЭТ від 01.01.2010; № 10-ФП/3А від 30.12.2010; № М/Ю-017 від 04.01.2011; № 10-ФП/4А від 30.12.2010; № 10-ФП від 01.01.2010; № 10/04-П від 24.04.2010; № 10-ФП/2а від 30.12.2011; № 10-ФП/1А від 30.12.2010.

За результатами виконання вищезазначених договорів представниками сторін договорів були підписані акти здачі-прийняття робіт за відповідними номерами, копії яких наявні в матеріалах справи, а також на підставі вказаних договорів та актів виконаних робіт контрагентом позивача, були виписані податкові накладні, по яким суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту. На підтвердження реальності придбаних послуг, виконаних робіт позивачем до матеріалів справи надані копії Інструкції про порядок здавання об`єкта під централізовану охорону, зняття об`єкта з охорони та порядок користування тривожною сигналізацією, описи об`єктів, що охороняються, акти вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного огляду, Інструкції по організації охорони об`єктів, протоколи погодження договірної ціни, кошториси, акти дослідження технічного стану об`єктів.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Детективна агенція Хворостян у спірному періоді мало ліцензію МВС України на надання послуг, пов`язаних з охороною державної та іншої власності серії АВ № 343474 строком дії з 13.08.2007 по 13.08.2012. Як вбачається з акта планової перевірки додержання ТОВ Детективна агенція Хворостян ліцензійних умов від 23 квітня 2011 року № 14, реальність здійснення охоронної діяльності вказаним суб`єктом підтверджується. Крім того, позивачем на підтвердження реального здійснення господарської діяльності контрагентом надані штатні розклади та книгу обліку трудових книжок ТОВ Детективна агенція Хворостян , копії форми 1 ДФ щодо кількості робітників ТОВ Детективна агенція Хворостян та звітів контрагента до органів Пенсійного фонду України з доказами їх подання за відповідний період, які спростовують твердження відповідача про недостатність працівників агентства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ Завод Фрунзе та ПП ОТГ-Груп був укладений договір № 1 від 01.02.2011 про надання послуг з перевезення вантажів, згідно з умовами якого у березні 2011 року ПП ОТГ-Груп було надано послуги по перевезенню вантажів на суму 5004,00 грн. Вартість наданих послуг по перевезенню вантажів у березні 2011 року було включено позивачем до складу валових витрат по рядку 04.1 Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 5004,00 грн.

За результатами виконання вищезазначеного договору представниками сторін були підписані акти виконаних робіт на транспортні послуги. ПП ОТГ-Груп на адресу позивача були виписані податкові накладні № 254 від 11.03.2011, № 32 від 02.03.2011, № 505 від 21.03.2011, № 626 від 26.03.2011, № 559 від 23.03.2011, № 538 від 22.03.2011. За проведені роботи ПП ОТГ-Груп було виставлено рахунки б/н від 20.03.2011, № 28/02К/ від 28.02.2011, які були оплачені відповідно до платіжних доручень: № 2169 від 17.03.2011, № 1066 від 06.04.2011, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судами встановлено, що ПАТ Завод Фрунзе має велику кількість складських приміщень та здійснює господарську діяльність у достатньо територіально віддалених один від одного регіонах як України, так і інших країн, а відтак, послуги з перевезення вантажів є виробничою необхідністю та нерозривно пов 'язані з виробничим процесом, а, отже, і з господарською діяльністю позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ Завод Фрунзе та ТОВ АКПД-ПЛЮС було укладено договір підряду від 02.11.2011 за № 02/11 на виконання комплексу робіт з влаштування системи водостоків нежитлової будівлі по вул. Плеханівська, 57-А (Медіа - центр на період проведення Евро-2012 з його подальшою реконструкцією під автосалон з центром обслуговування автомобілів). Пунктом 1.1 договору передбачено, що роботи виконуються згідно ціни з розрахунками (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.6.2 договору протягом двох днів з дня підписання договору Замовник перераховує Підряднику передоплату на роботи в розмірі 5 000,00 грн. ПАТ Завод Фрунзе за роботи в якості попередньої оплати перераховано кошти в сумі 5000,00 грн згідно з платіжним дорученням від 24.11.2011 № 6787. ТОВ АКПД-ПЛЮС на адресу ПАТ Завод Фрунзе виписало податкову накладну № 2405 від 24.11.2011 на загальну суму 5000,00 грн (у т.ч. ПДВ 833,33 грн). Судами встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно бухгалтерської довідки, 24.11.2011 позивачем на адресу ТОВ АКПД-ПЛЮС була здійснена попередня оплата в розмірі 5000,00 грн, яка до валових витрат підприємства не була віднесена, однак, згідно отриманої податкової накладної ПАТ Завод Фрунзе був сформований податковий кредит в розмірі 833,33 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що первинні документи, оформленв в ході господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП Екліпс Буд , ТОВ Спецтрубомонтаж , ПП ОТГ-Груп , ТОВ ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ , ТОВ АКПД-ПЛЮС , ТОВ Детективна Агенція Хворостян оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88), а податкові накладні - згідно з нормами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Щодо посилань відповідача на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.02.2013 №1228/22-710/36441342 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Екліпс-Буд , ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 13.06.2012 № 531/2202/31939034 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Спецтрубомонтаж , ДПІ у Московському районі м. Харкова від 22.08.2012 №311/2220/35071824 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Детективна агенція Хворостян , ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.02.2013 № 842/22-5/37351695 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ОТГ-Груп , ДПІ у Московському районі м. Харкова від 31.05.2012 № 146/22/34756876 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АКПД-ПЛЮС , якими, на думку відповідача, підтверджується відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та вищевказаними його контрагентами, суди попередніх інстанцій зазначили, що зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов`язковий письмовий запит податкового органу. При цьому, судження контролюючого органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або листі про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту є твердження відповідача про відсутність у позивача права на включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та до складу податкового кредиту вартості придбаних товарів та наданих послуг (виконаних робіт) по відносинам із ПП Екліпс Буд , ТОВ Спецтрубомонтаж , ТОВ Детективна агенція Хворостян , ПП ОТГ-Груп , ТОВ АКПД-ПЛЮС , оскільки, на думку відповідача, господарські відносини, що виникли між позивачем та вказаними контрагентами, не мають реального характеру. При цьому, висновок про неможливість придбання товарів (робіт, послуг) у зазначених контрагентів відповідач обґрунтовує виключно посиланням на акти про неможливість проведення зустрічної звірки та довідку про проведення перевірки ПП Екліпс Буд , та без вказівки на вчинення податкових порушень ПАТ Завод Фрунзе . В акті перевірки позивача контролюючий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акти перевірки інших податкових органів, які не є первинними документами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також непідтвердження реальності господарських операцій з його контрагентомами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

10.5. Пункти 198.3, 198.6 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

10.6. Пункти 201.6-201.10 статті 201.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне абочасткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (чинний на момент виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 1.32 статті 1.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

12.2. Пункт 5.1. статті 5.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

12.3. Підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

12.4. Підпункт 5.3.9. пункту 5.3 статті 5.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв`язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов`язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов`язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов`язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

12.5. Пункт 5.11 статті 5.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

13. Закон України Про податок на додану вартість (чинний на момент виникнення спірних правовідносин):

13.1. Пункт 1.7 статті 1.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

13.2. Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

13.3. Підпункти 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не

призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового

кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

14. Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року:

14.1. Пункт 2.1.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

14.2. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

14.3. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

14.4. Пункт 2.16.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

17. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

19. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

20. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

21. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

22. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

24. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

25. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 № 0000124100, № 00001341, № 0000144100, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, така підтверджується наданими позивачем: додатковими угодами, контрактами, податковими накладними, виписками по банківських рахунках, актами прийняття робіт та наданих послуг, актами виконаних робіт (надання послуг), актами прийому-передачі наданих послуг, рахунками на оплату (накладними), технічною документацією та затвердженими технічними вимогами, та іншими належними документами доказами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його за перевіряємий відповідачем період, тоді як позивачем було доведено, що ним було сформовано витрати на підставі належно оформлених первинних документів.

Крім того, колегія суддів щодо висновків та доводів відповідача про неможливість придбання товарів (робіт, послуг) позивачем у вказаних контрагентів, які контролюючий орган обґрунтовує виключно посиланням на акти про неможливість проведення зустрічної звірки та довідку про проведення перевірки ПП Екліпс Буд , та без вказівки на вчинення податкових порушень ПАТ Завод Фрунзе , зазначає, що такі висновки не підтверджені належними доказами. Інформація, що наявна у таких актах, на які посилається контролюючий орган, як на критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимими та достовірними доказами в розумінні процесуального законодавства. Тоді як, судами першої та апеляційної інстанції встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання позивачем придбаного товару (отриманих послуг) у власній господарській діяльності, що підтверджено належно оформленими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

26. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 820/5110/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова