Рішення

від 16.10.2020 по справі 918/198/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/198/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Демократична, 32) в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м. Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 13986712), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Рокитнівська районна державна адміністрація (34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт Рокитне, вул. Незалежності 13, код ЄДРПОУ 04057741) до Фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про повернення водного об`єкта та земельної ділянки під водним об`єктом

за участю представників учасників справи:

- від прокуратури Рівненської області: Прищепа Олена Миколаївна (посвідчення № 049104 від 22.01.2018 року);

- від позивача: Любчик Іван Ігорович;

- від відповідача: Поліщук Тетяна Сергіївна;

- від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 16.10.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP6B2WKO1145375.

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 року Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Рокитнівська районна державна адміністрація звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича у якому просить, посилаючись на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 31, 33, 34 Закону України "Про оренду землі":

- зобов`язати відповідача повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 774, 76 га, кадастровий номер 5625086800:04:001:0002, яка розташована на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району шляхом підписання акту прийому-передачі;

- зобов`язати відповідача повернути Рівненській обласній державній адміністрації водний об`єкт (ставок), який розташований на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури посилається на те, що між Рокитнівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем на строк до 01.09.2019 року було укладено договори:

- 21.06.2010 року укладено договір оренди землі № б/н;

- 27.07.2010 року - укладено договір оренди водного об`єкта № 04/10.

Оскільки дія договорів припинена у зв`язку з закінченням строків, на які їх було укладено, а орендар не повернув орендодавцеві земельну ділянку і водний об`єкт та продовжує ними користуватися, заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Рокитнівська районна державна адміністрація звернувся до Господарського суду Рівненської області з даним позовом до фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича про їх повернення за актом прийому-передачі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 02.03.2020 року справу № 918/198/20 розподілено судді Заголдній Я.В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2020 року позовну заяву заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації залишено без руху, встановлено заступнику керівника Сарненської місцевої прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду доказів направлення позовної заяви з усіма доданими до неї документами іншим учасникам справи, а саме описів вкладення у цінний лист (з переліком конкретних додатків).

13.03.2020 року від заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури надійшов лист, до якого долучено документи на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2020 року, а саме - описи вкладення у цінні листи.

Господарський суд, оглянувши вказані документи, встановив, що недоліки позовної заяви заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича про повернення водного об`єкта та земельної ділянки під водним об`єктом усунуто.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/198/20 для її розгляду за правилами загального позовного провадження, зупинено провадження у справі № 918/198/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

06.04.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури П. Толочика надійшло клопотання № 36-430 вих-20 від 02.04.2020 року про поновлення провадження у справі № 918/198/20.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.04.2020 року відмовлено заступнику керівника Сарненської місцевої прокуратури П. Толочику у задоволенні клопотання № 36-430 вих-20 від 02.04.2020 року про поновлення провадження у справі № 918/198/20.

05.06.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від першого заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Баглєя Я. надійшло клопотання № 36/6-932вих-20 від 03.06.2020 року про поновлення провадження у справі № 918/198/20.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.06.2020 року відмовлено першому заступнику керівника Сарненської місцевої прокуратури Баглєю Я. у задоволенні клопотання № 36/6-932вих-20 від 03.06.2020 року про поновлення провадження у справі № 918/198/20.

30.07.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури П. Толочика надійшло клопотання № 36/6-1169вих-20 від 28.07.2020 року про поновлення провадження у справі № 918/198/20 у зв`язку із закінченням касаційного перегляду справи № 912/2385/18.

Разом з тим, заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури копію процесуального документу, прийнятого за результатами розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, суду не надано.

07.08.2020 року судом встановлено, що у відповідності до інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), яка міститься на офіційному веб-порталі судової влади України, наявний повний текст постанови по справі № 912/2385/18, згідно з якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року у справі № 912/2385/18 скасовано, справу № 912/2385/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення цієї справи, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі № 918/198/20.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.08.2020 року поновлено провадження у справі № 918/198/20, підготовче засідання призначено на 26.08.2020 року,, запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, запропоновано відповідачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

21.08.2020 року від представника відповідача надійшли:

- клопотання про відкладення розгляду справи внаслідок неможливості забезпечити явку у судове засідання представника відповідача;

- відзив на позовну заяву № б/н від 21.08.2020 року, у якому адвокат Поліщук Т.С. просить суд залишити позов без розгляду. При цьому адвокат відповідача зазначає, що у заступника керівника прокуратури відсутні законні підстави для представництва інтересів держави, заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури не вказано причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду та не надано жодного доказу про неналежне здійснення своїх функцій Рівненської обласною державною адміністрацією.

26.08.2020 року на офіційну електронну адресу Господарського суду Рівненської області від заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури П.Толочик надійшла відповідь на відзив № 36/6-1348вих-20 від 26.08.2020 року, у якій прокурор обгрунтовує повноваження прокуратури на звернення з даним позовом.

26.08.2020 року судом встановлено, що позивач, відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог не забезпечили явку уповноважених представників.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.08.2020 року відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 29.09.2020 року.

26.08.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури П.Толочика надійшов оригінал відповіді на відзив у паперовому вигляді.

28.09.2020 року від керівника Сарненської місцевої прокуратури Є. Давидова надійшло клопотання № 36/6-1485вих-20 від 23.09.2020 року про долучення до матеріалів справи доказів того, що відповідачем не вживалися заходи щодо погашення заборгованості по орендній платі з моменту пред`явлення позову по 23.09.2020 року.

У судовому засіданні 29.09.2020 року судом встановлено, що третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Рокитнівська районна державна адміністрація явку уповноваженого представника не забезпечила, причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.09.2020 року відмовлено у задоволенні вимоги представника Фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича про залишення позовної заяви без розгляду, викладеній у відзиві на позовну заяву, закрито підготовче провадження у справі № 918/198/20, призначено справу № 918/198/20 до судового розгляду по суті на 16.10.2020 року.

16.10.2020 року прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2020 року заперечила проти позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи учасників справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття «інтереси держави» , відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є повернення Рівненській обласній державній адміністрації земельної ділянки та водного об`єкту.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням водним об`єктом та земельними ділянками державної власності без достатніх на те підстав, становлять «суспільний» , «публічний» інтерес, а невжиття Рівненською обласною державної адміністрацією заходів щодо повернення водного об`єкта та земельних ділянок порушують права останньої, як власника.

«Суспільним» , «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення водного об`єкта та земельної ділянки Рівненській обласній державній адміністрації є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю та водні ресурси Українського народу.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч. ч. 3, 4, 8 даної статті, у власність або користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться, відповідно до ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18.

28.01.2020 року Сарненська місцева прокуратура звернулася до голови Рокитнівської районної державної адміністрації з листом № 36/6-169вих-20, у якому просила з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст.. 23 Закону України Про прокуратуру , надати інформацію про те, чи повернуто ОСОБА_1 земельну ділянку площею 774,7601 га з долученням належним чином завірених копій підтверджуючих документів (зокрема, акту-прийому передачі тощо), а також надати інформацію щодо наявності заборгованості з орендної плати за вищевказану земельну ділянку. Окрім того, у разі неповернення землі вказати причини та вжиті заходи щодо її повернення.

На лист № 36/6-169вих-20 від 28.01.2020 року Рокитнівська районна державна адміністрація відповіла листом № 449/02-23/20 від 31.01.2020 року, що розпорядником земель є Рівненська обласна державна адміністрація, а тому для повного інформування з даного питання необхідно звертатися саме до Рівненської обласної державної адміністрації.

28.01.2020 року Сарненська місцева прокуратура звернулася до Рівненської обласної державної адміністрації із листом № 36/6-173вих-20 у якому просила з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст.. 23 Закону України Про прокуратуру , надати інформацію про те, чи повернуто ОСОБА_1 земельну ділянку площею 774,7601 га, у разі неповернення землі вказати причини та вжиті заходи щодо її повернення.

На лист № 36/6-173вих-20 від 28.01.2020 року Рівненська обласна державна адміністрація відповіла листом № 1831-20 від 07.02.2020 року, у якому повідомила, що Рівненською обласною державною адміністрацією листом № вих.-6572/0/01-31/19 від 23.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено щодо припинення договорів оренди та необхідність повернення об`єктів оренди, а також повідомила, що відповідно до інформації департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації згідно із пунктом 7 статті 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статей 31, 33 Закону України Про оренду землі , статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України розроблено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації Про припинення дії договорів оренди землі та водних об`єктів , який знаходиться на стадії погодження.

Як вбачається із акту обстеження земельної ділянки, складеним комісією Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області 24.02.2020 року, ОСОБА_1 користується земельною ділянкою загальною площею 774,76 га без відповідних правовстановлюючих документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або право оренди земельної ділянки, відповідні правовстановлюючі документи на оренду водного об`єкту та технологічних споруд (шлюзів) відсутні.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Враховуючи той факт, що порушення законодавства триває з вересня 2019 року пасивна позиція Рівненської обласної державної адміністрації щодо незвернення до суду із відповідним позовом про повернення земельної ділянки та водного об`єкта на думку прокурора свідчить про його бездіяльність.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відтак, суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Судом встановлено, що у березні 2010 року складено акт перенесення меж земельної ділянки в натурі на (місцевість) приватному підприємцю Жовклому Володимиру Миколайовичу, що передається в оренду строком до 01.09.2019 року (на період дії договору зберігання з правом користування (нерухоме державне майно) для рибогосподарських потреб за рахунок земель запасу водного фонду на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (том 1, а.с. 29).

Також, судом встановлено, що у квітні 2010 року розпорядженням голови Рокитнівської районної державної адміністрації № 97 Про передачу земельної ділянки в оренду , за результатами розгляду клопотання фізичної особи-підприємця Жовклого Володимира Миколайовича про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду та протокол від 31.03.2010 року № 3 засідання районної комісії по встановленню розміру орендної плати на землю та відповідно до ст. ст. 17, 93, 124, 126 Земельного кодексу України, ст.. 56 Закону України Про землеустрій , ст. 21 Закону України Про оренду землі , вирішено, зокрема, передати земельну ділянку в оренду фізичній особі-підприємцю Жовклому Володимиру Миколайовичу терміном до 01.09.2019 року (на період дії договору зберігання з правом користування гідротехнічними спорудами, укладеного з державним підприємством Укрриба від 01.09.2009 № 18/09) для рибогосподарських потреб площею 774,76 га, за рахунок земель запасу водного фонду за межами настелених пунктів Старосільської сільської ради, відповідно до додатку; фізичній особі-підприємцю Жовклому Володимиру Миколайовичу в установленому законодавством порядку у двомісячний термін укласти договір оренди землі (том 1, а.с. 28).

21.06.2020 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем, як орендарем укладено договір оренди землі (далі - Договір-1), за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району (том 1, а.с.24-26).

Пунктом 2 Договору-1 передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 774,76 гектарів, у тому числі землі водного фонду, з них - 22, 16 га -ліси та інші лісо вкриті площі, 33,40 га - під гідротехнічними спорудами, 6,20 га - землі промисловості, 429, 70 га - під низинними болотами, 283,30 га - під ставками, на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 07.04.2010 року № 97.

Згідно з п. 3 Договору-1 на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди рибницьких ставів відповідно до переліку договору зберігання з правом користування № 18/09 від 01.09.2009 року, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Як вбачається із п. 4 Договору-1 - земельна ділянка передається в оренду разом із об`єктами нерухомого майна - гідротехнічними спорудами рибницьких ставів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 року становить 2 779 913 грн 00 коп. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 року (із врахуванням коефіцієнта індексації за 2007-1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059) становить 3 486 364,24 грн (п. 5 Договору-1).

У відповідності до п. 8 Договору-1 - договір укладено до 1 вересня 2019 року.

Сторони погодили та зафіксували у п. 21 Договору-1, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено, що Договір-1 є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Договір-1 зареєстрований 23.06.2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041059700001.

21.06.2020 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією та підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем підписано акт № б/н прийому передачі земельної ділянки до Договору-1.

29.03.2017 року до Договору-1 укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п. 2 розділу Об`єкт оренди доповнено словами та цифрами: Кадастровий номер земельної ділянки - 562508680004:001:0002 (том 1, а.с. 27), внесено зміни щодо нормативно-грошової оцінки, порядку внесення та розміру орендної плати, зміни умов договору і припинення його дії.

27.07.2010 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем, як орендарем укладено договір оренди водного об`єкта № 04/10 (далі - Договір-2), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди до 01.09.2019 року водний об`єкт (ставок) на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району для риборозведення, згідно договору оренди земель водного фонду від 23.06.2010 року № 041059700001 на підставі розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації № 80 від 29.03.2010 року. (том.1, а.с.64-65).

Пунктом п. 5.4. Договору-2 передбачено, що водний об`єкт, який орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Відповідно до п. 5.5 Договору-2, при поверненні об`єкту оренди сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі водного об`єкта, що орендується протягом 5 робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. В цей строк Орендар зобов`язаний підготувати об`єкт оренди та передати його Орендодавцю.

Відповідно до пунктів 5.6 та 5.7 Договору-2, при поверненні об`єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін. Об`єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно з п. 3.2.11 Договору-2, орендар зобов`язується після закінчення терміну дії договору оренди повернути орендодавцеві орендований водний об`єкт в стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду.

У відповідності до п. 7.1. Договору-2 цей договір діє з 27.07.2010 року до 01.09.2019 року.

27.07.2010 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією та підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем підписано акт № б/н прийому передачі водних об`єктів оренди до Договору-2.

Судом встановлено, що Договір-2 є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Договір-2 зареєстровано у Рокитнівській райдержадміністрації 27.07.2010 року.

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем-орендарем вимоги п. 21 Договору-1 та вимоги п. п. 5.5, 5.6, 5.7 Договору-2, в частині повернення об`єктів оренди орендодавцю згідно акту здачі-приймання, не виконано.

У судовому засіданні 16.10.2020 року представник фізичної особи-підприємця Жовклого Володимира Миколайовича надала пояснення щодо заперечень проти позовних вимог та зазначила, що відповідач досі користується об`єктами оренди та здійснює господарську діяльність з риборозведення. Будь-яких дій щодо поновлення договорів оренди водного об`єкту та земельних ділянок, а також щодо повернення об`єктів оренди Рівненській обласній державній адміністрації не вживав.

Згідно з листом Департаменту екології природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації № 3672/05/1-05/19 від 16.12.2019 року (том 1, а.с. 45), після закінчення строку договорів оренди фізична особа-підприємець Жовклий Володимир Миколайович із проханням про їх поновлення у відповідності до ст.. 33 Закону України Про оренду землі не звертався.

У зв`язку з закінченням терміну дії Договорів-1 та -2, листом Рівненської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 року № вих.-6572/0/01-31/19 повідомлено орендаря про заперечення проти поновлення договорів та припинення їх дії.

Виходячи з викладеного, водний об`єкт та земельна ділянка за кадастровим номером 5625086800:04:001:0002 досі перебувають у користуванні відповідача, в той час, коли Договори оренди 1 та 2 закінчили свою дію 01.09.2019 року, що суперечить вимогам земельного та водного законодавства, а також умовам договорів оренди.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 3 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпоряджання водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Главою 7 (ст. 29-32) Водного кодексу України унормовано економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

З вказаних норм права слідує, що використання ставків для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватись тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із земельною ділянкою водного фонду.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Обов`язковою умовою здійснення рибогосподарської діяльності є наявність діючого договору оренди водного об`єкту та земельної ділянки.

Статтею 69 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4, 8 цієї статті, у власність або користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

У даному випадку розпорядником земель водного фонду державної форми власності є Рівненська обласна державна адміністрація.

Згідно з ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться.

Відповідно до вимог ст. 80 Земельного кодексу України, одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Згідно з частиною 2 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до положень частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та частини 2 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами частини 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент закінчення строку договору), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, згідно із частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Даний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року (провадження № 6-219цс14 та № 6-10цс15) та від 18.03.2015 року (провадження № 6-3цс15 і № 6-4цс15).

Такий висновок відповідає вимогам абзаців 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зі змісту яких вбачається, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття органом виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної власності.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Даний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №709/433/17.

Відтак, суд дійшов висновку, що приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але це може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець Жовклий Володимир Миколайович до Рівненської обласної державної адміністрації з листами - повідомленнями про намір поновити договори оренди 1- та -2 не звертався, додаткові угоди про їх поновлення не скеровував.

Як встановлено судом, Рівненською обласною державною адміністрацією листом від 23.09.2019 року № вих.-6572/0/01-31/19 повідомлено орендаря про заперечення проти поновлення договорів та припинення їх дії.

Таким чином, Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про те, що строк дії Договорів-1 та -2 припинився 01.09.2019 року та поновлення вказаних договорів не відбулось.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» встановлені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі: у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення орендарем Рівненській обласній державній адміністрації водного об`єкту та земельної ділянки.

Крім того, в судовому засіданні 16.10.2020 року представником відповідача заявлено про подальше користування відповідач об`єктами оренди та невжиття жодних дій задля їх повернення орендодавцю.

Згідно з приписами статей 316-319, 321 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та не може бути обмежений у здійсненні права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 ст. 353 цього Кодексу.

Як встановлено судом, Договори-1 та -2 припинили свою дію у зв`язку із закінченням їх строку з 01.09.2019 року. Отже, відповідно до приписів ст. 34 Закону України «Про оренду землі» , саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок щодо повернення спірних об`єктів, та відповідно, у позивача виникло відповідне право вимоги.

В силу закону орендодавець має право вимагати повернення об`єкта оренди за актом в будь-який час після припинення дії договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним, та враховуючи, що спеціальним законом передбачено обов`язковість отримання правовстановлюючих документів на право користування землею та водним об`єктом, однак відповідачем у встановленому законодавством порядку не оформлено (не зареєстровано) право користування, факт використання ним самим підтверджено, а тому суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути за актом приймання-передачі державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації водний об`єкт (ставок) та земельну ділянку загальною площею 774, 76 га, кадастровий номер 5625086800:04:001:0002.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України» , від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відтак, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що у позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Рокитнівська районна державна адміністрація до фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича про повернення водного об`єкта та земельної ділянки під водним об`єктом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інші документи, які містяться у матеріалах справи та які стосуються погашення/непогашення відповідачем заборгованості із орендної плати за Договорами-1 та -2, зокрема документи, долучені до клопотання керівника Сарненської місцевої прокуратури Є.Давидова № 36/6-1485вих-20 від 23.09.2020 року, а також протокол № 3 від 31.03.2010 року (том 1, а.с. 31), розрахунок розміру орендної плати (том 1, а.с. 32), лист № 1783/9/17-00-51-07 від 22.11.2019 року (том 1, а.с 36), лист № 36/6-218вих-20 від 04.02.2020 року (том 1, а.с 46), лист № 1830-20 від 07.02.2020 року (том 1, а.с. 48) господарський суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор долучив до позовної заяви платіжне доручення № 247 від 24.02.2020 року, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 204 грн 00 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, на підставі статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації (33028, м. Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 13986712) земельну ділянку водного фонду загальною площею 774,76 га, кадастровий номер 5625086800:04:001:0002, яка розташована на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

3. Зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації (33028, м. Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 13986712) водний об`єкт (ставок), який розташований на території Старосільської сільської ради Рокитнівського району шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

4. Стягнути з фізичної-особи підприємця Жовклого Володимира Миколайовича АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. на користь прокуратури Рівненської області (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк отримувач - Державна казначейська служба України, код класифікації видатків бюджету - 2800).

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.