Рішення

від 15.10.2020 по справі 136/357/20

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/357/20

провадження № 2/136/92/20

РІШЕННЯ

іменем України

"15" жовтня 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на майно у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина. Позивач, будучи онукою спадкодавця, отож спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом, спадщину прийняла шляхом своєчасного звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою відповідного змісту, оскільки спадкоємці за заповітом від свого права на спадкування відмовились на її користь, подавши заяви відповідного змісту, утім реалізувати свої спадкові права на житловий будинок із погосподарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що увійшов до складу спадкової маси позивач позбавлена можливості, оскільки об`єкт нерухомості належав до суспільної групи колгоспний двір, а тому з`ясувати яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представилось за можливе, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідачем не було надано до суду, утім сільський голова надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позову, а розгляд справи просив проводити за відсутності їх представника.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 10.03.2020 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач не з`явилась, утім надала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, а тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Із Витягу зі Спадкового реєстру встановлено, що після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №125/2019.

Згідно із інформацією із нотаріальних установ спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась за заповітом вчиненим 26.05.2017, відповідно до якого вона заповіла усе належне їй майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , утім останні відмовились від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 , про що наявні заяви відповідного змісту.

Факт родинних відносин ОСОБА_1 , а саме те, що вона є онукою ОСОБА_2 підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с.8), де її матір`ю зазначено ОСОБА_3 ; рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 07.06.2017, відповідно до якого встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Росоша Липовецького району Вінницької області є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 9).

Із відомостей Росошанської сільської ради Липовецького району від 12.02.2020 за №101, №102, ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 , інших осіб, які постійно проживали з нею не встановлено.

Позивач, будучи спадкоємцем п`ятої черги спадкування, за відсутності спадкоємців попередніх черг, в межах визначеного судом строку спадщину прийняла шляхом подачі заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами вказують на те, що позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла, отож вона їй належить.

Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної установи від 11.02.2020 позивачеві було відмовлено у видачі на її ім`я нотаріального акту на житловий будинок, що є предметом даного спору, оскільки він належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_2 , утім визначити яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представилось за можливе встановити.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121, 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.11.2005 №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно із Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_2 від 20.12.1987 (а.с.13), житловий будинок по АДРЕСА_1 , належить до суспільної групи колгоспний двір, головою якого зазначено ОСОБА_2 .

Із відомостей органу місцевого самоврядування, які відображені у довідці від 12.02.2020 за №102 встановлено, що станом на 15.04.1991 єдиним головою колгоспного двору вищевказаного житлового будинку була ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняла після смерті ОСОБА_2 , до складу якої увійшов житловий будинок, що є предметом даного спору, утім оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку на житловий будинок, що увійшов до складу спадкової маси позбавлена можливості за обставин незалежних від її волі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце проживання: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ - 04329139) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок - „А" (загальною площею - 62,0 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м.); веранду - а ; прибудову - а1 ; терасу - а2 ; ганок; літню кухню - Б ; погріб - п/Б ; навіс - б ; навіс - б1 ; сарай - В ; тамбур - в ; ганок; навіс - в1 ; сарай - Г ; ; погріб - п/Г ; убиральню - г ; сарай - Д ; ворота - №1 ; хвіртку - №2 ; оголожу - №3 , криницю №4 , вигрібну яму №5 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко