Постанова

від 13.10.2020 по справі 911/1722/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. Справа№ 911/1722/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представника заявника - Бандуристого Р.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско інтернешнл Україна"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 27.07.2020 (повна ухвала підписана 31.07.2020, суддя Лутак Т.В.)

у справі №911/1722/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско інтернешнл Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" (код 34201037)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско інтернешнл Україна" (далі - ТОВ "Поско інтернешнл Україна", заявник, ініціюючий кредитор) звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Долинський комбікормовий завод", боржник) у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість не інакше як через застосування судових процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі №911/1722/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско інтернешнл Україна" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод"; залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско інтернешнл Україна" про призначення у даній справі розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Астахова Р.М.; залишено без розгляду заяви арбітражних керуючих Кірячок І.О., Дашка І.В., Кіцула С.Б., Астахова Р.М. про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ініціюючий кредитор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2020 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1722/20; розгляд справи призначено на 13.10.2020.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2020 ТОВ "Поско інтернешнл Україна" звернулося до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Долинський комбікормовий завод", оскільки останній неспроможний виконати зобов`язання з повернення зерна із відповідального зберігання згідно договору № 7 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 20.06.2018, що укладений між ТОВ "Поско Деу Україна" (після зміни найменування - ТОВ "Поско інтернешнл Україна") та боржником, або відшкодувати його вартість в сумі 18744181,35 грн.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2020 на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника у зв`язку з тим, що вимоги ініціюючого кредитора носять спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення, заявлені вимоги є предметом цивільного спору, пред`явленого заявником до боржника у межах кримінального провадження, тобто не свідчать про наявність грошових зобов`язань у боржника перед заявником, строк виконання яких настав, та не підлягають розгляду на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, незалежно від того, якими документами вони підтверджуються, оскільки докази надані заявником підлягають оцінці у позовному провадженні або в попередньому засіданні суду, коли формується пасив боржника.

З заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство вбачається, що ініціюючий кредитор обґрунтовує свої вимоги до боржника з посиланням на невиконання зобов`язання по поверненню з відповідального зберігання товару, що виникло на підставі договору № 7 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 20.06.2018.

За умовами договору від 20.06.2018 заявник як Поклажодавець передає сільськогосподарські культури врожаю 2017-2018 року (зерно), а боржник як Зерновий склад приймає на відповідальне зберігання у знеособленому виді у передбаченому законодавством України порядку та на умовах цього договору. Зерновий склад також надає Поклажодавцю послуги з метою недопущення псування та втрати якості зерна, у тому числі, але не обмежуючись, наданням у разі необхідності послуг з очистки та сушки зерна. Право власності на зерно до Зернового складу не переходить. Склад не має права розпоряджатися зерном або його частиною (розділ 1 договору).

Розділом 4 договору від 20.06.2018 передбачено обов`язки сторін.

Так, Зерновий склад зобов`язався прийняти від Поклажодавця на зберігання зерно, надати послуги із зберігання зерна (п. 4.1.1). В погоджених об`ємах, в обумовлені строки і на умовах, встановлених цим договором, після оплати поклажодавцем послуг, пов`язаних із зберіганням зерна, проводить передачу зерна поклажодавцю з його відвантаженням у наданий автомобільний або залізничний транспорт, або переоформлює на особовий рахунок іншого поклажодавця (4.1.2). Видає зерно на вимогу поклажодавця, здійснює відвантаження зерна в надані поклажодавцем транспортні засоби (залізничні вагони чи автотранспорт) (п. 4.1.4).

За умовами п. 4.2.1, 4.2.5, 4.2.6 договору від 20.06.2018 поклажодавець зобов`язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надані додаткові послуги, пов`язані із зберіганням зерна. Не менш як за 10 днів до отримання переданого на зберігання зерна поклажодавець зобов`язаний погодити строки, спосіб, асортимент та об`єми отримуваного зерна. В погоджені із зерновим складом строки зобов`язаний надати транспортні засоби для відвантаження зерна, що підлягає поверненню.

Розділом 6 договору від 20.06.2018 визначено відповідальність сторін.

Відповідно до п. 6. 3 договору від 20.06.2018 у разі пошкодження, зниження якості зерна (або його частини), якщо таке сталося в результаті порушення зерновим складом правил зберігання, зерновий склад відшкодовує поклажодавцеві збитки в розмірі суми, на яку знизилась його вартість. Вартість зерна для цілей цього договору визначається виходячи з ринкової ціни згідно даних Української аграрної біржі на дату пред`явлення рекламацій.

У пункті 6.9 договору від 20.06.2018 в редакції додаткової угоди № 2 від 10.01.2019, сторони узгодили порядок відшкодування витрат у зв`язку з подачею несправних вагонів та їх простоєм.

Як зазначає заявник, у період з 01.06.2018 по 13.11.2018 він передав на зберігання боржнику зерно у кількості 6643,54 тони. Боржник повернув зерно кредитору не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 31.12.2018 на зберіганні залишається зерно в кількості 3903,69 тон вартістю 18744181,35 грн.

Листом № 32 від 04.03.2019 боржник повідомив ініціюючого кредитора про необхідність прибрати три порожні вагони з під`їзної колії підприємства в зв`язку з виходом з ладу лінії відвантаження.

Таким чином, боржник припинив відвантаження зерна на користь ініціюючого кредитора.

Листом № 40 від 06.03.2019 боржник надіслав ініціюючому кредитору акт звірки, у якому підтвердив перебування на зберіганні зерна станом на 31.12.2018 в загальній кількості 3903,690 т.

Листами-вимогами від 07.03.2019 та від 15.03.2019 ініціюючий кредитор просив оплатити витрати по простою вагонів в сумі 183246,60 грн та в сумі 304060,30 грн відповідно.

Листом № 475 від 15.03.2019 та листом № 480 від 19.03.2019 ініціюючий кредитор вимагав від боржника терміново повідомити про строки відновлення навантаження та надати графік для узгодження зі всіма заінтересованими сторонами.

Листом № 492 від 03.04.2019 ініціюючий кредитор вимагав терміново відновити завантаження вагонів: пшениці 2-го класу в кількості 2472,140 т, пшениці 6-го класу в кількості 1097,800 т.

Згідно листування сторін в електронній (цифровій) формі, ініціюючий кредитор вимагав зарахувати витрати по простою вагонів в рахунок оплати послуг зберігання за договором від 20.06.2018, а боржник погоджувався оплатити вказані витрати.

Листами від 22.08.2019 та від 29.08.2019 боржник повідомив ініціюючого кредитора про готовність навантаження одного вагону пшениці 2-го класу.

Разом з тим, за фактом привласнення службовими особами ТОВ "Долинський комбікормовий завод" зерна, що належать іншим особам СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування об`єднаних кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України.

22.08.2019 в межах кримінального провадження проведено обшук, за результатами якого було виявлено відсутність зерна на складі.

Як вбачається з ухвали Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2019 у справі № 11-сс/4809/431/19 (кримінальне провадження № 12019120000000104) ініціюючий кредитор визнаний потерпілим та є цивільним позивачем у кримінальному провадженні про стягнення шкоди в розмірі 18744181,35 грн, що виникла із договору складського зберігання № 7 від 20.06.2018.

Таким чином, заявник, посилаючись на порушення боржником зобов`язання щодо забезпечення схоронності переданого на зберігання зерна, вважає, що боржник на підставі ст.ст. 950, 951 Цивільного кодексу України, ст. 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна" зобов`язаний відшкодувати збитки у розмірі неповерненого зерна, вартість якого становить 18744181,35 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

За визначеннями статті 1 КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Частиною 3 статті 39 КУзПБ встановлено, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору зберігання, за якими боржник зобов`язався надати послуги із зберігання та інші послуги, а ініціюючий кредитор зобов`язався оплатити такі послуги.

При цьому, як на підставу для відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор посилається на завдання йому матеріальних збитків у вигляді втраченого майна (зерна, переданого на зберігання) зі сторони боржника. Разом з тим, для застосування до винної особи господарсько-правової/цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що повинні бути доведені та оцінені у позовному провадженні.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника носять спірний характер та не свідчать про наявність грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що ініціюючий кредитор є потерпілим та цивільним позивачем у кримінальному провадженні із позовними вимогами про стягнення майнової шкоди в розмірі, якому заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника станом на час проведення підготовчого засідання (тобто між сторонами існує спір про право), то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, позаяк вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, яке ще не вирішено у порядку позовного провадження (у кримінальному провадженні).

Доводи апеляційної скарги наведених вище обставин справи не спростовують, у зв`язку з чим відхиляються апеляційним судом.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 27.07.2020 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско інтернешнл Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2020 у справі № 911/1722/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.10.2020.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко