Постанова

від 13.10.2020 по справі 1/102"б"

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Справа № 1/102"Б"

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича та Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" (повний текст складено 10 вересня 2020 року, суддя Костриця О.О.)

за заявою Державної податкової інспекції у Малинському районі

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Сервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сервіс" частково задоволено заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14 травня 2020 року за №656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн. Присуджено до стягнення: з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул.Пушкінська, буд.32/8, ідентифікаційний код 22048622) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича - 26533,01 грн.; з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (11601, Житомирська обл., м.Малин, площа Соборна, 10, ідентифікаційний код 37082199) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича - 18402,43 грн.; з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича - 19147,22 грн .; з Малинського орендного підприємства "Тепломережа" (11600, Житомирська обл., м.Малин, вул.Василя Стуса, буд.23; ідентифікаційний код 05539040) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича - 37984,10 грн.; з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" (11601, Житомирська обл., м.Малин, вул.Українських повстанців, буд.25; ідентифікаційний код 20421519) на користь арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича - 4903,18 грн. Закрито провадження в частині вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства (11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Українських Повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 03343864). У задоволенні решти вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. відмовлено.

Вказана ухвала мотивована тим, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 13 лютого 2020 року затверджено арбітражному керуючому Мельнику В.О. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "Сервіс" за період з 15 жовтня 2009 року по 04 червня 2018 року на суму 309 788,00 грн; затверджено арбітражному керуючому Мельнику В.О. витрати, понесені ним під час проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Сервіс" у розмірі 639,64 грн. Арбітражним керуючим Мельником О.В. у розрахунку розміру грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню з кредиторів, невірно визначено відсоткову частку кожного кредитора у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Сервіс", та розмір коштів, що підлягають стягненню. За таких обставин, керуючись принципом пропорційності грошових вимог кредиторів, судом самостійно здійснено розрахунок та визначено суми коштів, які підлягають стягненню з кожного кредитора.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, арбітражний керуючий Мельник В.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б".

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що із затвердженої судом 13 лютого 2020 року 310327,64 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та витрат на оплату послуг арбітражного керуючого місцевим судом було пропорційно стягнуто всього 106969,94 грн. В додатку до апеляційної скарги надано розрахунок сум, належних до стягнення з кожного кредитора в пропорційному співвідношенні до суми кредиторської заборгованості, вказаної в ухвалі господарського суду Житомирської області від 03 вересня 2020 року. Скаржник звертає увагу, що в ухвалі господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року згадуються кредиторські вимоги ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний завод "Малекс" 471505,16 грн, Регіонального відділення ФДМ по Житомирській області до боржника на суму 887904,17 грн. збитків, а в рішенні вони відсутні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" та призначено дату судового засідання на 13 жовтня 2020 року.

Крім того, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б", Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження, замінити кредитора по справі Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на правонаступника Акціонерне товариство "Житомиробленерго", скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" в частині стягнення з АТ "Житомиробленерго" на користь арбітражного керуючого Мельника В.О. 26533,01 грн. та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14 травня 2020 року за №656 в частині стягнення з АТ "Житомиробленерго" 26533,01 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи є твердження арбітражного керуючого Мельника О.В. щодо відсутності нерухомого майна у боржника. Крім того, зауважує, що боржника визнано банкрутом та впроваджено ліквідаційну процедуру, однак абзац 1 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає здійснення авансування заявником (кредитором або боржником) коштів для сплати основної винагороди арбітражного керуючого на даній стадії справи про банкрутство (ліквідаційна процедура), а тому в ліквідаційній процедурі основна винагорода (оплата послуг) арбітражного керуючого Мельника В.О. повинна бути сплачена за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абзац 2 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Житомиробленерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б", прийнято апеляційну скаргу АТ "Житомиробленерго" до спільного розгляду з апеляційною скаргою арбітражного керуючого Мельника В.О.

12 жовтня 2020 року від арбітражного керуючого Мельника В.О. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Заявник зазначає, що вимоги апеляційної скарги від 08 вересня 2020 року по справі №1/102"Б" залишаються незмінними.

12 жовтня 2020 року від арбітражного керуючого Ігнатіва Олекса Любомировича надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Стосовно клопотання АТ "Житомиробленерго", яке викладене у апеляційній скарзі щодо заміни кредитора по справі Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на правонаступника Акціонерне товариство "Житомиробленерго" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Стаття 83 цього ж Кодексу, яка має назву "Організаційно-правові форми юридичних осіб", визначає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Отже, з точки зору зазначеної норми закону, усі товариства належать до однієї організаційно-правової форми юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов`язковою складовою найменування акціонерного товариства.

В абзаці 3 частини другої статті 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

З аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Згідно із пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

У пунктах 50 і 53 постанови від 24 квітня 2019 року у справі № 914/3587/14 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Таким чином, зміна найменування (типу) товариства з публічного акціонерного на акціонерне не є правонаступництво суб`єкта господарювання як юридичної особи шляхом її реорганізації, з огляду на що зазначені обставини не можуть бути підставою для висновку про те, що такий суб`єкт є відмінним від відповідної юридичної особи. Відтак, колегія суддів змінює найменування кредитора Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Акціонерне товариство "Житомиробленерго".

Представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №1/102"Б" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сервіс" (далі - ВАТ "Сервіс", боржник, банкрут).

19 травня 2020 року до господарського суду Житомирської області надійшла заява арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14 травня 2020 року № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн /т. 14, а.с. 240-245/.

Обґрунтовуючи дану заяву, арбітражним керуючим Мельником В.О. зазначено, що ухвалою господарського суду від 13 лютого 2020 року йому затверджено основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ВАТ "Сервіс" за період з 15 жовтня 2009 року по 04 червня 2018 року на суму 309 788,00 грн та витрати, понесені під час проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Сервіс", у розмірі 639,64 грн. Разом з тим, основну грошову винагороду та витрати арбітражному керуючому Мельнику В.О. не сплачено.

За викладених обставин, ураховуючи відсутність у боржника будь-яких активів, арбітражним керуючим Мельником В.О. заявлено вимогу про стягнення з кредиторів боржника 310 327,64 грн (а не загальну суму затвердженої судом грошової винагороди та витрат 310 427,64 грн), а саме: з Головного управління ДФС у Житомирській області - 52092,00 грн, з управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 54152,00 грн, з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 75069,00 грн; з Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства - 3333,00 грн; з Малинського орендного підприємства "Тепломережа" - 111 874,00 грн; з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" - 13806,00 грн /т. 14 а.с. 240-245/.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14 травня 2020 року за №656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310327,64 грн та матеріали справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про її часткове задоволення з чим погоджується колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Житомирської області від 19 червня 2003 року визнано банкрутом ВАТ "Сервіс", відкрито його ліквідаційну процедуру /т. 2, а.с. 91-92/.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2009 року, зокрема, призначено ліквідатором ВАТ "Сервіс" арбітражного керуючого Мельника В.О. /т.4, а.с. 150/.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05 червня 2018 року, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Мельника В.О. від виконання обов`язків ліквідатора ВАТ "Сервіс" /т. 9, а.с. 137-138/.

Отже, арбітражний керуючий Мельник В.О. виконував повноваження ліквідатора ВАТ "Сервіс" з 15 жовтня 2009 року по 05 червня 2018 року.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

За приписами пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За викладених обставин, розгляд заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14 травня 2020 року за №656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310327,64 грн здійснюється у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10 серпня 1956 року, Конвенції Міжнародної організації №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05 жовтня 2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №912/1783/16 та від 04 жовтня 2018 року у справі №916/1503/17.

Колегія суддів звертає увагу кредиторів, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 13 лютого 2020 року затверджено арбітражному керуючому Мельнику В.О. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "Сервіс" за період з 15 жовтня 2009 року по 04 червня 2018 року на суму 309 788,00 грн; затверджено арбітражному керуючому Мельнику В.О. витрати, понесені ним під час проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Сервіс" у розмірі 639,64 грн /т. 14, а.с. 108-110/.

Ця ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі №918/454/18.

За умови чинності ухвали Господарського суду Житомирської області від 13 лютого 2020 року, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи.

Судами встановлено, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, про що неодноразово зазначено ліквідатором банкрута Ігнатівим О.Л. у поданих до суду проміжних звітах.

За викладених обставин, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що оплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, чим спростовуються доводи апеляційної скарги АТ "Житомиробленерго".

Згідно з частиною 4 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами грошової винагороди та витрат ліквідатора, за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У Постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 08 травня 2003 року визнано включені розпорядником майна до реєстру вимог грошові вимоги кредиторів, а саме:

- Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний завод "Малекс" на суму 471380,16 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на суму 178 557,45 грн боргу, 1296,48 грн державного мита та 109,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- Малинської міжрайонної державної податкової інспекції на суму 120 139,00 грн боргу;

- Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на суму 67950,18 грн боргу;

- Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства на суму 7867,52 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- Малинського орендного підприємства "Тепломережа" на суму 268 070,11 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу;

- зобов`язано розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" на суму 33099,01 грн боргу, 85,00 грн витрат по сплаті держмита та 40,00 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу /т. 2, а.с. 77/.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26 жовтня 2004 року визнано грошові вимоги кредитора Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі до боржника на суму 61869,56 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17 листопада 2005 року визнано додаткові грошові вимоги кредитора Малинської МДПІ до банкрута на суму 4720, 06 грн /т. 3, а.с. 31-32/.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 18 лютого 2011 року визнано вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області до боржника на суму 887904,17 грн збитків /т. 5, а.с. 150/.

Ухвалою місцевого господарського суду від 23 червня 2011 року змінено найменування кредитора Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622); замінено кредитора - ДПІ у Малинському районі її правонаступником - Малинською МДПІ (11601, Житомирська область, м. Малин, площа соборна, буд. 10, ідентифікаційний код 37082199) /т. 6, а.с. 48-49/.

Ухвалою господарського суду від 08 серпня 2012 року замінено кредитора - Малинську МДПІ її правонаступником - Малинською об`єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби (11601, Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, 10, код ЄДРПОУ 37082199) /т. 7, а.с. 23/.

Ухвалою господарського суду від 06 вересня 2016 року визнано грошові вимоги Малинського міського центру зайнятості у розмірі 1597,66 грн, які включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів /т. 8, а.с. 250-251/.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2019 замінено кредитора у справі Малинський міський центр зайнятості (ідентифікаційний код 20417080) на його правонаступника - Житомирський обласний центр зайнятості (ідентифікаційний код 03491398) /т. 11, а.с. 97-98/.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30 січня 2020 року встановлено обставини припинення Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області у зв`язку з приєднанням до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області; замінено кредитора у справі - Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, буд.16/1, ідентифікаційний код 37909216) на правонаступника - головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) /т. 13, а.с. 191-192/.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань окремі кредитори боржника, а саме: Відкрите акціонерне товариство "Малекс", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства, Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Житомирської області Державної податкової служби - припинено, а Малинське орендне підприємство "Тепломережа" перебуває в процесі припинення, а отже не є ліквідованим (припиненим).

Разом з тим, відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

За змістом наведених положень Кодексу України з процедур банкрутства реєстр вимог кредиторів виконує дві функції:

1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів;

2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків.

Обов`язок ведення реєстру вимог кредиторів покладено на арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) (абзац 3 частини 3 статті 44, абзац 18 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Внесення змін до реєстру вимог кредиторів можливо лише на підставі норм процесуального закону (ГПК України), за результатами апеляційного/касаційного провадження або за нововиявленими обставинами.

Також, Наказом Міністерства юстиції України від 17 серпня 2020 року № 2778/5 затверджено Вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Вимоги).

Абзацом 2 пункту 1 розділу 3 Вимог передбачено, що підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу 3 Вимог записи про кредиторів вносяться в хронологічній послідовності за датою отримання ухвал господарського суду, а також постанов судів апеляційної та касаційної інстанції за наслідком перегляду судових рішень про результати розгляду грошових вимог кредиторів.

Отже, визначені Кодексом України з процедур банкрутства та Вимогами обмеження на внесення змін до реєстру вимог кредиторів, слід розглядати в контексті мети його затвердження та цілей визначених Кодексом України з процедур банкрутства, з дотриманням принципу, за яким не можна витлумачити одну норму Кодексу таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень або ж створить конфлікт між нормами.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено прийняття судом за наслідками вирішення процедурних (процесуальних) питань ухвали як судового акту. При цьому Кодексом не визначено повний перелік таких питань.

Факт державної реєстрації припинення юридичних осіб - кредиторів за обставин відсутності ухвал про їх виключення з реєстру вимог кредиторів не може свідчити про наявність у суду підстав для неврахування вимог даних кредиторів при визначенні загальної суми кредиторських вимог.

Аналогічно не впливає на визначення загальної суми кредиторських вимог факт погашення вимог кредиторів за обставин відсутності ухвал про виключення кредиторів з реєстру вимог кредиторів.

Крім того, слід зазначити, що неврахування при визначенні загального розміру кредиторських вимог кредиторів, які припинено, чи вимоги яких погашено, зумовить понесення у подальшому іншими юридичними особами, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів, додаткових витрат на оплату грошової винагороди та витрат арбітражних керуючих.

З урахуванням викладеного та усіх ухвал місцевого господарського суду у межах справи №1/102"Б" загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог до боржника, які мають бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника, становить 2105060,36 грн, а саме:

- Відкрите акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний завод "Малекс" (11600, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55; ідентифікаційний код 00235789) - 471505,16 грн (22,39 %);

- Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622) - 179962,93 грн (8,55 %);

- Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби (11601, Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, 10, ідентифікаційний код 37082199) - 124859,06 грн (5,93 %);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) - 129819,74 грн (6,17 %);

- Житомирський обласний центр зайнятості (10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Київська, буд. 83; ідентифікаційний код 03491398) - 1597,66 грн (0,08%);

- Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Українських Повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 03343864) - 7992,52 грн (0,38%);

- Малинське орендне підприємство "Тепломережа" (11600, Житомирська обл., місто Малин, вул. Василя Стуса, буд. 23; ідентифікаційний код 05539040) - 268195,11 грн (12,74 %);

- Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" (11601, Житомирська обл., місто Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25; ідентифікаційний код 20421519) - 33224,01 грн (1,58 %);

- Регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 20; ідентифікаційний код 13578893) - 887904,17 грн (42,18 %).

Перевіривши заяву арбітражного керуючого Мельником О.В. колегією суддів встановлено, що у розрахунку розміру грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню з кредиторів, невірно визначено відсоткову частку кожного кредитора у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Сервіс", та розмір коштів, що підлягають стягненню.

За таких обставин, місцевий суд правомірно, керуючись принципом пропорційності, самостійно здійснив розрахунок та визначив суми коштів, які підлягають стягненню з кожного кредитора не виходячи за межі вимог заяви арбітражного керуючого.

Колегією суддів перевірено здійснений місцевим судом розрахунок розміру грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню на користь арбітражного керуючого Мельника В.О. з визначених ним у заяві кредиторів, та встановлено, що він є арифметично вірним та відповідає обставинам справи. Відтак, стягненню з визначених арбітражним керуючим кредиторів підлягають наступні суми:

- Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 26533,01 грн (310327,64 грн х 8,55%);

- Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби - 18402,43 грн (310327,64 грн х 5,93%);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 19147,22 грн (310327,64 х 6,17%);

- Малинське орендне підприємство "Тепломережа" - 37984,10 грн (310327,64 грн х 12,24%);

- Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" - 4903,18 грн (310327,64 грн х 1,58%).

Приймаючи рішення про стягнення коштів з, серед інших, Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, судами враховується наступне.

Одним із кредиторів боржника є Малинська об`єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Житомирської області Державної податкової служби припинено 29 серпня 2013 року у зв`язку з реорганізацією, що свідчить про наявність у неї правонаступника.

Відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Однак, заява про заміну Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступниками кредитора у даній справі до суду не подавалася. Враховуючи імперативні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які зазначались вище, у судів відсутнє право самостійно здійснити заміну кредитора у справі правонаступником без заяв вищезазначених осіб.

Крім того, частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною 2 статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Відсутність вказаного вище передавального акту також унеможливлює здійснення перевірки факту можливого правонаступництва Головного управління ДФС у Житомирській області щодо прав та обов`язків Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та здійснення заміни кредитора самостійно.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність можливості стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області як можливого правонаступника Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Мельника В.О..

За вказаних обставин, можливим є стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Мельника В.О. з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби як кредитора у справі.

Враховуючи наявність у Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступника зобов`язання кредитора щодо оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у межах справи про банкрутство не є припиненим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника, що згідно з частинами 1, 2 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Щодо вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства, слід зазначити наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 січня 2015 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що державну реєстрацію припинення юридичної особи - Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства здійснено після завершення ліквідаційної процедури у межах справи про банкрутство, що унеможливлює наявність правонаступника, провадження в частині вимог арбітражного керуючого Мельника В.О. до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства правомірно закрито судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, господарський суд Житомирської області прийшов до правильно висновку про часткове задоволення заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. від 14 травня 2020 року за № 656 про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат на загальну суму 310 327,64 грн. та стягнення на користь арбітражного керуючого Мельника В.О. з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 26533,01 грн; з Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби - 18402,43 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 19147,22 грн; з Малинського орендного підприємства "Тепломережа" - 37984,10 грн; з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" - 4903,18 грн.

Колегія суддів звертає увагу апелянта - арбітражного керуючого Мельника О.В., що господарським судом Житомирської області в ухвалі від 08 вересня 2020 року у даній справі було розглянуто заяву про пропорційне стягнення оплати послуг ліквідатора в межах вимог (кредиторів) зазначених заявником у заяві №656 від 14 травня 2020 року /т.14, а.с.240-245/.

Арбітражний керуючий Мельник В.О. у апеляційній скарзі вийшов за межі заявлених ним вимог до господарського суду Житомирської області у заяві №656 від 14 травня 2020 року про стягнення оплати послуг ліквідатора. Однак, апелянт не позбавлений права звернутися до місцевого господарського суду з вимогою про стягнення оплати послуг арбітражного керуючого з кредиторів, які не були зазначені у заяві №656 від 14 травня 2020 року.

Таким чином, доводи апелянтів, викладені у апеляційних скаргах, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича та Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 08 вересня 2020 року у справі №1/102"Б" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №1/102"Б" повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "19" жовтня 2020 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.