Рішення

від 13.10.2020 по справі 902/808/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2020 р. Cправа № 902/808/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Стафійчук І.С

Представники сторін в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства "АДЕПТ-КОМПЛЕКТ" (вул. Першотравнева, 56, к. 16, смт. Доброслав, Лиманський р-н, Одеська обл., 67500)

до : Приватного підприємства "ТЕНЗОР" (вул. Максимовича, 21, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 225 764,80 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області 14.08.2020 надійшов позов Приватного підприємства "АДЕПТ-КОМПЛЕКТ" до Приватного підприємства "ТЕНЗОР" про стягнення 225764,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору підряду № 15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 в частині виконання відповідачем оплачених робіт.

Ухвалою суду від 17.08.2020 відкрито провадження у справі №902/808/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 17.09.2020.

16.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від15.09.2020 (вх. № 01-34/8185/20 від 16.09.2020) представника позивача про розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 17.09.2020 розгляд справи відкладено на 13.10.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

12.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 09.10.2020 позивача, в якому зазначено що на теперішній час відповідач не вжив жодних заходів, щодо погашення заборгованості, позивач підтримує позов в повному обсязі, додаткових пояснень не має та просить розглядати справу за його відсутності за наявними матеріалами.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується клопотанням від 09.10.2020 про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач правом участі в судовому засіданні свого представника не скористався, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та в установленому законом порядку, конверти з ухвалами суду повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою вибув .

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи . Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах . Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.10.2020 судом долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.01.2019 між Приватним підприємством Адепт-Комплект (позивач, в договорі Замовник) та Приватним підприємством Тензор (відповідач, в договорі Виконавець) укладено Договір підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується на замовлення Замовника виконати своїми силами, матеріалами, обладнанням, механізмами будівельно-монтажні роботи відповідно до п. 1.2 цього Договору, що є його невідємною частиною, на об`єкті Замовника: Нове будівництво зерноперевантажувального комплексу Андріївський, що розташований на території Махаринецької сільської ради Козятинського району Вінницької області , та передати виконані роботи Замовнику за Актом про прийняття виконаних робіт по Договору, а Замовник в свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно умов цього Договору.

Комплекс робіт включає: будівництво адміністративно-побутового корпусу (п. 1.2. Договору).

Склад, обсяги, об`єм, види визначаються Договірною ціною з локальним кошторисом відповідно до розділу 2 цього Договору (Додаток №1 до Договору). Номенклатура, тип, виробники матеріалів та обладнання зазначаються у специфікаціях і експлікаціях до цього Договору (Додаток №4 до Договору). Будь-які зміни до складу, обсягів, об`єму, виду, ціни та строків виконання робіт, ціни матеріалів і обладнання, а також умов фінансування, погоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод та внесенням змін до додатків до Договору. Виконавець зобов`язується повністю виконати Роботи по даному Договору і передати їх Замовнику (п. 1.3. - 1.5. Договору).

Загальна вартість договору становить 3900000,00 грн (п. 2.1. Договору).

Комплекс робіт з будівництва адміністративного-побутового корпусу у повному обсязі складається з 4-х етапів. Передоплата виконується Замовником поетапно в обсязі вартості матеріалів, необхідних для кожного етапу: згідно з графіком фінансування робіт (Додаток № 3 до Договору) (п. 2.2. та 2.3.).

Договір вступаєв силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019 р., але є чинним до виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором. Строки виконання етапів робіт згідно Графіку виконання робіт (додаток №2 до Договору). Дата завершення повного обсягу робіт - 10.08.2019. Датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення Замовнику для прийняття та підписання Акту виконаних робіт. У випадку наявності у Замовника об`єктивних зауважень, щодо якості виконання робіт Виконавцем датою закінчення робіт буде вважатись дата усунення зауважень Замовника щодо наявних недоліків (п.3.1 та п. 3.2. Договору).

Виконання робіт або етапів робіт може бути закінчено достроково. Замовник може. Якщо буде потреба, на умовах та в порядку зазначених в договорі, прийняти рішення щодо уповільнення. Зупинці виконання робіт (будівництві об`єкта) із обов`язковим внесенням змін в Договорі та його додатках про строки виконання робіт згідно Договору (п. 3.4.- 3.5. Договору).

Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи Акти виконаних робіт, і подає їх в строк до 25 числа щомісячно для погодження Замовнику у 2-х примірниках. Замовник протягом 5-ти робочих днів після фактичного огляду результатів виконаних робіт та отримання 2-х екземплярів Актів виконаних робіт зобов`язаний або підписати такі Акти, або надати в письмовій формі аргументовану відмову в їх прийнятті, зазначивши причину відмови в прийнятті робіт та дій необхідних для усунення таких причин. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дня підписання Актів виконаних робіт Замовником, за пропорційним вирахуванням фактичної суми сплаченої Замовником Виконавцю авансового платежу згідно з п. 2.3. Договору (п.4.1. Договору).

Договір може бути розірвано Замовником в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення Підряднику, якщо підрядник із власної вини прострочив виконання етапів робіт за Графіком виконання робіт (Додаток №2) більш ніж на 15 календарних днів (п. 12.6 Договору).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що ним за період з 16.01.2019 по 31.05.2019 було сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 1150000,00 грн, тоді як відповідачем були виконані роботи за Договором підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 на загальну суму 924235,20 грн. Оскільки позивач в односторонньому порядку відмовився від Договору підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 (у зв`язку залишенням відповідачем будівельного майданчика та не завершенням відповідачем робіт), відповідач зобов`язаний повернути позивачу частину невикористаного авансу, що становить 225764,80 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою укладений між сторонами Договір підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У ст. 854 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 3.2 Договору підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 строки виконання етапів робіт згідно Графіку виконання робіт (додаток №2 до Договору). Дата завершення повного обсягу робіт - 10.08.2019.

У п. 2.2. та 2.3 Договору зазначено, що комплекс робіт з будівництва адміністративного-побутового корпусу у повному обсязі складається з 4-х етапів. Передоплата виконується Замовником поетапно в обсязі вартості матеріалів, необхідних для кожного етапу: згідно з графіком фінансування робіт (Додаток № 3 до Договору).

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу попередню оплату у розмірі 1150000,00 грн, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень №4854 від 16.01.2019 на суму 400000,00 грн; № 2423 від 07.03.2019 на суму 500000,00 грн; № 5566 від 26.04.2019 на суму 100000,00 грн; №5595 від 08.05.2019 на суму 100000,00 грн та №5655 від 21.05.2019 на суму 50000,00 грн (а.с.17-21).

Між сторонами 31.05.2019 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати відповідно до яких відповідач виконав а позивач прийняв будівельні роботи по Договору підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 на суму 924235, 20 грн (а.с. 22-31).

Як зазначив позивач в позовній заяві, персонал відповідача після підписання 31.05.2019 Акта без попередження залишив будівельний майданчик.

Вказані обставини не заперечувались відповідачем під час розгляду справи (зокрема, відзиву на позовну заяву відповідачем не подано).

06.02.2020 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №15 про сплату заборгованості та два примірники Акту звірки взаємних розрахунків для підписання, але лист 25.02.2020 був повернутий поштою.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 4 ст. 651 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7.5. Договору Замовник має право відмовитисьвід договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши виконавцю виконану частину робіт.

Як зазначено у п. 12.6. Договору Договір може бути розірвано Замовником в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення Підряднику, якщо підрядник із власної вини прострочив виконання етапів робіт за Графіком виконання робіт (Додаток №2) більш ніж на 15 календарних днів.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу повідомлення (вих. №228 від 21.05.2020) про розірвання з 01.06.2020 Договору підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 та вимогу про повернення грошових коштів в сумі 225764,80 грн. Данне повідомлення та вимога 10.06.2020 було повернуто відправнику у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення (а.с. 35-36).

Суд зазначає, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з довідки АТ Укрпошта про повернення поштового відправлення позивачу (відправнику), вона оформлена 10.06.2020, з огляду на що повідомлення позивача про розірвання договору вих. №228 від 21.05.2020 вважається врученим відповідачу 10.06.2020.

Суд зазначає, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз положень статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідні правові наслідки такої відмови.

Так, у випадку відмови замовника від договору на підставі частини другої вказаної статті, у зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт, замовник має право на відшкодування збитків.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується саме повернення грошових коштів (попередньої оплати за договором підряду), у зв`язку з відмовою замовника від договору підряду, для правильного вирішення спору у справі пов`язаного з односторонньою відмовою замовника від договору підряду, необхідно достовірно з`ясовувати обставини, щодо підстав такої відмови, та з урахуванням положень статті 849 Цивільного кодексу України, застосувати певні правові наслідки.

При цьому, при застосуванні положень вказаної статті слід також враховувати, що законність відмови замовника від договору підряду на підставі частин другої, третьої цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може виправдовуватись безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті.

Як встановлено судом, відповідач зобов`язаний був виконати роботи за Договором підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 у строк до 10.08.2019.

Однак, у встановлений строк відповідачем не у повному обсязі були виконані роботи за вказаним договором, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

З огляду на те, що умовами договору підряду передбачено право позивача відмовитись від Договору підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення Підряднику, якщо підрядник із власної вини прострочив виконання етапів робіт за Графіком виконання робіт (Додаток №2) більш ніж на 15 календарних днів, суд вважає правомірною відмову позивача від договору, яка оформлена повідомленням про розірвання договору №228 від 21.05.2020.

У разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/1085/19 та у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/1084/18.

Зважаючи на те, що позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 1150000,00 грн, тоді як відповідачем виконані роботи на суму 924235,20 грн, беручи до уваги розірвання в односторонньому порядку Договору підряду №15/01/19 на виконання будівельно-монтажних робіт від 15.01.2019 та звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення частини невикористаної передплати , суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача.

Доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 225764,80 грн станом на дату розгляду справи у суді, відповідачем не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості відповідача у сумі 225764,80 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТЕНЗОР" (вул. Максимовича, 21, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13309578) на користь Приватного підприємства "АДЕПТ-КОМПЛЕКТ" (вул. Першотравнева, 56, к. 16, смт. Доброслав, Лиманський р-н, Одеська обл., 67500, код ЄДРПОУ 33316835) 225764,80 грн. - боргу та 3386,47 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Першотравнева, 56, к. 16, смт. Доброслав, Лиманський р-н, Одеська обл., 67500);

3 - відповідачу (вул. Максимовича, 21, м. Вінниця, 21036).