Рішення

від 13.10.2020 по справі 902/798/14(902/690/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/798/14(902/690/20)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Матущак О.В.,

арбітражного керуючого (розпорядника майна) Гладія О.В. - Пономарьов В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича - торгова компанія "Рисан" (площа Рекунова, буд. 2, смт. Гостомель, м. Ірпінь, Київська область, 08290)

про стягнення 7 707,05 грн.

в межах справи № 902/798/14

за заявою: Компанії "Nemiroff Holding Limited" (01050, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13-А)

до: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

13.07.2020 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №01-34/05-07 від 07.07.2020 Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (далі по тексту - ДП "УГК "Nemiroff") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича - торгова компанія "Рисан" (далі по тексту - ТОВ "ВТК "Рисан") про стягнення 7 707,05 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч умовам договорів на виробництво склотари № 5 від 31.05.2013 та № 7 від 31.01.2014, укладених між сторонами не виконав договірних зобов"язань, внаслідок чого після здійснення зарахування однорідних вимог у ТОВ "ВТК "Рисан" виникла перед ДП "УГК "Nemiroff" заборгованість за дерев"яні піддони у розмірі 7707,05 грн, що безпосередньо підтверджено відповідачем у листі № 01/02/2018 від 01.02.2018 та заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зважаюче на те, що відповідач у добровільному порядку не погасив існуючу заборгованість перед позивачем, арбітражний керуючий (ліквідатор) Гладій О.В. з метою захисту порушених прав позивача звернувся з вказаним позовом до суду для стягнення боргу в судовому порядку.

16.09.2020 на електронну адресу суду, а 21.09.2020 через засоби поштового зв"язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 15/09 від 15.09.2020, в якому ТОВ "ВТК "Рисан" заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, вказавши про те, що в ході виконання взятих на себе за договорами зобов"язань сторонами було здійснено зарахування однорідних зустрічних вимог, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вартості поставлених дерев"яних піддонів склала 7 707,05 грн.

Як зазначає відповідач, поставка дерев"яних піддонів відбулась 28.02.2014, що підтверджується видатковою накладною № 228015 від 28.02.2014 та товарно - транспортною накладною № 228015 від 28.02.2014, а тому строк виконання грошового зобов"язання з оплати вартості поставлених піддонів становить до 11.03.2014.

Тому, на переконання відповідача строк позовної давності минув 12.03.2017, а позивач звернувся з відповідним позовом до суду лише в липні 2020. Відтак, за його твердженням у задоволенні позову слід відмовити, у зв"язку зі спливом строку позовної давності.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано заяву № 15/09-1 від 15.09.2020 про застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду від 20.07.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/798/14 (902/690/20), визначено, що спір підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 17.09.2020.

17.09.2020 суд своєю ухвалою відклав розгляд справи по суті на 13.10.2020.

У відповіді на відзив № 01-32/01-10 від 01.10.2020, яка надійшла до суду 05.10.2020 ліквідатор звернувся до суду з проханням не застосовувати строк позовної давності до позовних вимог, визнати причини пропуску строку позовної давності поважними. При цьому, зауваживши, що пропущення строків позовної давності пов"язане з протизаконними діями в період 2011-2013 років, які вчинялися проти підприємства та негативно вплинули на виробничу, торгівельну та статутну діяльність ДП "УГК "Nemiroff". В результаті вищенаведених дій, загарбниками було вилучено первинні та зведенні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансові звітності, договори та інші документи, що висвітлюють діяльність підприємства та взаємовідносини з контрагентами, виведено з ладу сервер, на якому в електронному вигляді зберігалась відповідна інформація про діяльність підприємства, у зв`язку з чим не має фактичної можливості доступу до інформації, неможливе її зчитування і відновлення.

13.10.2020 в судове засідання з"явився представник арбітражного керуючого (розпорядника майна) Гладія О.В., який підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, що в межах наданих йому повноважень вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також його повторну неявку в судове засідання, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності останнього та за наявними у справі письмовими доказами.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані позивачем в обгрунтування позовних вимог, відзив на позовну та додані до нього докази встановив наступні обставини.

Між ДП "УГК "Nemiroff" (замовник) та ТОВ "ВТК "Рисан" (виконавець) були укладені договори на виробництво склотари № 5 від 31.05.2013 та № 7 від 31.01.2014.

Згідно з п. 1.1. укладених договорів, виконавець зобов`язався на замовлення замовника виготовити, поставити та передати у власність, а замовник відповідно замовити, прийняти від виконавця й оплатити скляну пляшку з безбарвного прозорого скла, яка виготовлена у відповідності до дизайнів, технічних характеристик та вимог, які, зокрема, містяться в патентах України на промислові знаки, єдиним власником яких є замовник, в асортименті, що зазначається у відповідних додатках до цих договорів, які є їх невід`ємною частиною.

Пунктами 3.1. - 3.3. договорів передбачено, що оплата продукції здійснюється за цінами, вказаними в додатках / специфікаціях до договору, відповідно до графіку оплат, погодженого сторонами. Оплата здійснюється за виготовлену продукцію, яка відповідає всім вимогам договору та чинного законодавства України, але в будь-якому випадку лише після отримання замовником від виконавця відповідного рахунку.

Оплата дерев`яних піддонів, на яких поставляється продукція, проводиться одночасно з оплатою продукції. Вартість одного дерев`яного піддону розміром 1200*800 складає 55,00 грн, ПДВ - 11,00 грн, разом з ПДВ - 66,00 грн.

Оплата по даним договорам проводиться в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця, вказаний в ст. 17 цього договору.

Відповідно до положень п.7.2. договору: дерев`яні піддони не є зворотною тарою. Виконавець зобов`язується викупити у замовника дерев`яні піддони, які раніше були оплачені та придбані замовником у виконавця та на яких транспортується продукція за даним договором, по ціні 66,00 грн з ПДВ, протягом строку, визначеному в п. 7.3 даного договору.

Як передбачено п. 7.3 договору, виконавець проводить оплату за дерев`яні піддони шляхом перерахування відповідної суми на рахунок замовника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання їх виконавцем, або, за вимогою замовника, шляхом зарахування належної до сплати суми в рахунок заборгованості замовника за поставлену продукцію.

Згідно з п. 16.6. договорів, дані договори вступають в дію з 01.06.2013 та з 01.02.2014 включно та залишаються чинними до повного виконання сторонами взятих на себе відповідно до даних договорів зобов`язань.

Як встановлено судом ліквідатор здійснивши аналіз бухгалтерського обліку позивача та оцінку його господарської діяльності з"ясував, що у ТОВ ВТК "Рисан" внаслідок порушення зобов`язань за вказаними вище договорами, наявна заборгованість перед ДП "УГК "Nemiroff" у розмірі 350 922,00 грн.

У зв`язку з встановленою сумою дебіторської заборгованості, 15.01.2018 ДП "УГК "Nemiroff" направлено на адресу ТОВ "ВТК "Рисан" претензію №69-1101/18 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 350 922,00 грн.

У відповідь на претензію листом №01/02/2018 від 01.02.2018 ТОВ "ВТК "Рисан" повідомило, що 08.08.2014 на адресу позивача було направлено цінний лист з описом, до якого додано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій, зокрема, відповідач зазначив наступне: ТОВ "ВТК "Рисан" зобов`язане станом на 01.06.2014 сплатити на користь ДП "УГК "Nemiroff" за дерев`яні піддони по договору на виробництво склотари №5 від 31.05.2013 року - 314 490,00 грн та по договору на виробництво склотари №7 від 31.01.2014 року - 36 432,00 грн.

Сума разом за договорами згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 становить 350 922,00 грн.

Також відповідач зазначив, що станом на 01.06.2014 заборгованість ДП "УГК "Nemiroff" перед ТОВ "ВТК "Рисан" за поставлену пляшку скляну та піддони по договору на виробництво склотари №6 від 25.12.2013 становить 242 542,02 грн, заборгованість по договору на виробництво склотари №7 від 31.01.2014 року - 100 672,93 грн.

Сума разом за договорами згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 становить 343 214,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог наступним чином:

- зі сторони ТОВ "ВТК "Рисан" зараховано 343 214,95 грн - заборгованість за дерев`яні піддони;

- зі сторони ДП "УГК "Nemiroff" зараховано 343 214,95 грн - заборгованість за отриману скляну пляшку та дерев`яні піддони.

Таким чином, судом встановлено, що після здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість ТОВ "ВТК "Рисан" перед ДП "УГК "Nemiroff" за дерев`яні піддони складає 7707,05 грн, що безпосередньо підтверджено та визнано відповідачем у листі №01/02/2018 від 01.02.2018, заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог та відзиві на позовну заяву.

З"ясувавши вищевикладені обставини, суд дійшов наступних правових висновків.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зокрема, заявою № 15/09-1 від 15.09.2020 ТОВ "ВТК "Рисан" звернулося до суду з проханням застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності та відмовити з наведених підстав у задоволення позову.

Як з"ясовано судом, в п. 7.3. договору сторони передбачили, що виконавець проводить оплату за дерев`яні піддони шляхом перерахування відповідної суми на рахунок замовника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх отримання виконавцем або, за вимогою замовника, шляхом зарахування належної до сплати суми в рахунок заборгованості замовника за поставлену продукцію.

Поставка дерев`яних піддонів відбулась 28.02.2014, що підтверджується видатковою накладною № 228015 та товарно-транспортною накладною № 228015 від 28.02.2014. Строк виконання грошового зобов`язання з оплати вартості поставлених піддонів згідно умов договору становить до 11.03.2014.

З викладеного вище вбачається, що у випадку відсутності платежу в зазначений строк, з наступного дня позивачу стало відомо про порушення його права, в зв`язку з чим починається відлік трьохрічного строку права на звернення до суду з вимогою про захист порушеного права та захисту своїх інтересів.

Таким чином, строк позовної давності сплинув 12.03.2017. Проте, позивач звернувся з позовом лише в липні 2020 року. Належних і достатніх доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності для звернення із позовом до суду ліквідатором не надано.

За таких обставин, у зв"язку із спливом строків позовної давності у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим, у позовній заяві ліквідатор позивача зазначає про те, що на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою позивач очікує понести додаткові витрати на правову допомогу, у зв"язку із розглядом справи у розмірі 60000,00 грн.

Тому, просить суд стягнути відповідну суму витрат з відповідача.

Суд, дійшов висновку про відмову в стягнення з відповідача 60000,00 грн. - витрат, пов"язаних з професійною правничою допомогою з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Беручи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено, слід відмовити й у стягненні з відповідача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та покласти відповідні судові витрати на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача. Таким чином, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на позивача.

Частинами 1, 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код 30805594) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича - торгова компанія "Рисан" (площа Рекунова, буд. 2, смт. Гостомель, м. Ірпінь, Київська область, 08290, код 34357830) про стягнення 7 707,05 грн відмовити.

2. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича - торгова компанія "Рисан" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код ЄДРПОУ 30805594) в доход Державного бюджету України 2 102,00 грн. - судового збору.

4. Видати наказ.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копію рішення суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук.прим.:

1 - до справи;

2 - Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31);

3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича - торгова компанія "Рисан" (площа Рекунова, буд. 2, смт. Гостомель, м. Ірпінь, Київська область, 08290);

4 - арбітражний керуючий (ліквідатор) Гладій О.В. (м. Дніпро, а/с 189, 49000).