Рішення

від 15.10.2020 по справі 916/1693/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2020 року Справа № 916/1693/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О. за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/1693/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТАБ", с. Римачі, Любомльського району, Волинської області

про стягнення 34 982,80 грн.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 було передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я" (вх. №ГСОО 1747/20 від 11.06.2020р.) і додані до неї документи за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Ухвала обгрунтована тим, що було змінено місцезнаходження відповідача; місцезнаходженням відповідача є: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Миру, буд. 22, офіс 7.

17.08.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я", в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таблетка А" (код ЄДРПОУ 40388290) заборгованість у сумі 34 982,80 грн, з яких 24 001,20 грн заборгованості згідно з договором, 9 831,59 грн пені, 1 150,01 грн процентів річних, а також судові витрати у сумі 17 102 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я" обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 14.04.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Як встановив Господарський суд Волинської області, 29.05.2020 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів: змінено повне найменування, скорочене найменування, місцезнаходження та інші зміни ТзОВ "Таблетка А".

За кодом 40388290 в ЄДРПОУ станом на 25.08.2020 значиться ТзОВ "АГРО ТАБ", місцезнаходження: 44350, Волинська обл., Любомльський район, с. Римачі, вул. Миру, буд.22, офіс 7.

Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма цієї особи.

Організаційно-правова форма ТзОВ "Таблетка А" не змінилась.

В ухвалі від 25.08.2020 Господарський суд Волинської області зазначив, що він враховує факт зміни найменування ТзОВ Таблетка А на ТзОВ "АГРО ТАБ" та зазначає нове найменування відповідача.

Ухвалою від 25.08.2020 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначити на 16.09.2020, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 15.09.2020 року.

01.09.2020 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить справу розглядати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Представники сторін в судове засідання 16.09.2020 не з`явилися.

Факт належного повідомлення позивача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038888247.

Ухвалу суду від 25.08.2020 було надіслано сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зокрема, відповідачу за адресою місцезнаходження відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 44350, Волинська обл., Любомльський район, с. Римачі, вул. Миру, буд.22, офіс 7.

Проте, ухвала суду від 25.08.2020 повернулась з поштовою відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою .

З метою забезпечення відповідачу права на захист шляхом належного представництва інтересів у суді розгляд справи було відкладено на 15.10.2020.

В судове засідання 15.10.2020 представники сторін не з`явилися.

15.10.2020 представник позивача надіслав суду заяву б/н від 13.10.2020, в якій просить справу розглядати за відсутності представника позивача, зазначає про те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить вирішити питання про розподіл судових витрат та витрат на послуги адвоката.

Ухвала суду від 16.09.2020 надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 44350, Волинська обл., Любомльський район, с. Римачі, вул. Миру, буд.22, офіс 7, повернулась з поштовою відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.

Разом з цим, відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до судових рішень", цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 2, 3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Ухвалу суду від 16.09.2020 було надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, вчасне отримання ухвали суду та ознайомлення з нею залежить виключно від волевиявлення самих учасників справи, тобто має суб`єктивний характер.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання 15.10.2020 не визнавалась обов`язковою, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, судом 15.10.2020 було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

14.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таблетка А" як покупцем було укладено договір поставки № б/н, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується регулярно, протягом строку дії договору і у відповідності до заявок покупця, постачати покупцю продукцію на умовах ексклюзиву, за вільними відпускними цінами в кількості, асортименті та в строки, узгоджені сторонами за договором.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриманий товар в строки, визначені цим договором.

За умовами п. 2.4 договору передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох екземплярах представниками обох сторін, які мають відповідні повноваження.

Відповідно до п. 2.5 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної. З моменту підписання накладних уповноваженими представниками сторін до покупця переходить право власності на товар, а також ризик випадкової втрати.

Пунктом 2.9 договору в редакції протоколу розбіжностей передбачено, що покупець має право повернути товар постачальнику, якщо кінцевий термін його придатності складає не менше як 3 місяці.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. сума договору складається із суми вартості партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору.

Покупець здійснює оплату товару на умовах: реалізація товару з оплатою та звітом про продаж до 10 числа кожного місяця. Оплата здійснюється у національній валюті України у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника.

Умовами п. 4.5 договору сторони визначили, що для зручності розрахунків сторони проводять щомісячно до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, звірку взаєморозрахунків. Відомості акту звірки взаєморозрахунків являються підставою для здійснення остаточних розрахунків за договором.

Відповідно до положень п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання.

Позивач до позовної заяви додав копії видаткових накладних №2702 від 02.05.2018, №2790 від 08.05.2018, №2938 від 15.05.2018, №2983 від 17.05.2018, №3161 від 01.06.2018, №3309 від 08.06.2018, №3359 від 12.062018, №3365 від 12.06.2018, №3366 від 12.06.2018, №3410 від 13.06.2018, №3412 від 13.06.2018, №3413 від 13.06.2018, №3414 від 13.06.2018, №3434 від 14.06.2018, № 3436 від 14.06.2018, №3437 від 14.06.2018, №3442 від 15.06.2018, №3443 від 15.06.2018, №3444 від 15.06.2018, №3445 від 15.06.2018, №3446 від 15.06.2018, №3464 від 15.06.2018, №3465 від 15.06.2018, №3466 від 15.06.2018, №3562 від 21.06.2018, №3564 від 21.06.2018, №3565 від 21.06.2018, №3571 від 21.06.2018, №3945 від 13.07.2018, №4157 від 26.07.2018, №4197 від 30.07.2018, №4198 від 30.07.2018, №4207 від 01.08.2018, №4208 від 01.08.2018, №4209 від 01.08.2018, №4211 від 01.08.2018, №4212 від 01.08.2018, №4213 від 01.08.2018, №4218 від 01.08.2018, №4220 від 01.08.2018, №4424 від 09.08.2018, №7097 від 20.12.2018, згідно з якими на виконання умов договору поставки №б/н від 14.04.2016 позивач за період травень - грудень 2018 передав відповідачу товар на загальну суму 30 842,01 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково оплатив товар, частково повернув.

31.12.2017 між сторонами у справі було підписано акт звірки взаємних розрахунків за грудень 2017, згідно з яким заборгованість відповідача становила 61 292,06 грн. (а.с. 43).

30.06.2018 між сторонами у справі було підписано акт звірки взаємних розрахунків за травень-червень 2018, згідно з яким заборгованість відповідача становила 97 528,74 грн. (а.с. 38).

30.04.2019 між сторонами у справі було підписано акт звірки взаємних розрахунків за квітень 2019, згідно з яким заборгованість відповідача становила 35 372,56 грн. (а.с. 39).

04.06.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №2-4/6/2019 від 04.06.2019 про оплату 37 187,56 грн. (з врахуванням штрафних санкцій). Проте, відповідач відповіді не надав, заборгованість не перерахував.

З тексту позовної заяви вбачається, що відповідач повертав товар і після підписання акту звірки від 30.04.2019 та звернення позивача із претензією.

У позовній заяві, яка була надіслана до суду 10.06.2020, позивач зазначає, що заборгованість відповідача, враховуючи повернення товару, становить 24 001,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар, враховуючи вартість повернутого товару, на час розгляду справи становить 24 001,20 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 24 001,20 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами укладеного між сторонами у справі договору покупець здійснює оплату товару на умовах: реалізація товару з оплатою та звітом про продаж до 10 числа кожного місяця.

Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з умовами договору №б/н від 14.04.2016 дає підстави для висновку про те, що нереалізація товару з моменту його прийняття покупцем та невчинення покупцем (відповідачем) дій щодо повернення товару постачальникові, тягне за собою обов`язок покупця оплатити товар (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі № 911/4620/15, у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 905/1776/17).

За таких обставин, коли відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що товар на суму 24 001,20 грн. не реалізований і не подав доказів про його повернення, вимога позивача про стягнення з відповідача 24 001,20 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, визначеного договором поставки №б/н від 14.04.2016, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 9 831,59 грн. пені за період з 11.05.2019 по 09.06.2020, 1 150,01 грн. процентів річних за період з 11.05.2019 по 21.02.2020.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2. договору в редакції протоколу розбіжностей у випадку несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання, а також відсотки за користування чужими грошовими котами в розмірі 3% річних.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач зобов?язання щодо своєчасної оплати отриманого товару у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Таким чином, позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності не підлягають задоволенню у зв`язку із спливом цього строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову (частина 4 статті 267 ЦК України).

На вимоги про стягнення пені поширюється спеціальна позовна давність тривалістю в один рік (п.1 ч.ст.258 ЦК України).

У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву до суду позивач надіслав 10.06.2020.

Враховуючи приписи п.1 ч.ст.258 ЦК України та дату, коли позивач надіслав позовну заяву до суду - 10.06.2020, пеня за період з 11.05.2019 по 09.06.2019, нарахована позивачем поза межами строку позовної давності.

Проте, позовна давність до вимоги про стягнення пені судом не застосовується, оскільки відповідач не заявив клопотання про застосування позовної давності.

Разом з цим, із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що пеню обчислено від суми заборгованості в розмірі 35 372,56 грн. за період з 11.05.2019 по 09.06.2020, не враховуючи вартості повернутого товару та за період більше як за шість місяців, що суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи повернення відповідачем товару впродовж періоду, за який позивач нараховує пеню, до стягнення з відповідача підлягає пеня, виходячи з розрахунку:

- за період з 11.05.2019 по 16.05.2019 на суму 35 029,79 грн.

35 029,79х 2х17,5%/365 х 6 = 201,54 грн.;

- за період з 17.05.2019 по 05.06.2019 на суму 34 990,89 грн.

34 990,89х 2х17,5%/365 х 20 = 671,06 грн.;

- за період з 06.06.2019 по 09.06.2019 на суму 34 490,15 грн.

34 490,15х 2х17,5%/365 х 4 = 132,29 грн.;

- за 10.06.2019 на суму 34 330,38 грн.

34 330,38х 2х17,5%/365 х 1 = 33 грн.;

- за 11.06.2019 на суму 31 668,37 грн.

31 668,37х 2х17,5%/365 х 1 = 30,37 грн.;

- за 12.06.2019 на суму 31 168,86 грн.

31 168,86х 2х17,5%/365 х 1 = 29,89 грн.;

- за період з 13.06.2019 по 17.06.2019 на суму 30 574,53 грн.

30 574,53х 2х17,5%/365 х 5 = 146,60 грн.;

- за період з 18.06.2019 по 19.06.2019 на суму 30 268,73 грн.

30 268,73х 2х17,5%/365 х 2 = 58,05 грн.;

- за період з 20.06.2019 по 24.06.2019 на суму 29 492,13 грн.

29 492,13х 2х17,5%/365 х 5 = 141,40 грн.;

- за 25.06.2019 на суму 29 385,13 грн.

29 385,13х 2х17,5%/365 х 1 = 28,18 грн.;

- за період з 26.06.2019 по 01.07.2019 на суму 28 872,05 грн.

28 872,05х 2х17,5%/365 х 6 = 166,11 грн.;

- за 02.07.2019 на суму 28 599,67 грн.

28 599,67х 2х17,5%/365 х 1 = 27,42 грн.;

- за період з 03.07.2019 по 08.07.2019 на суму 26 909,07 грн.

26 909,07х 2х17,5%/365 х 6 = 154,82 грн.;

- за 09.07.2019 на суму 26 138,41 грн.

26 138,41х 2х17,5%/365 х 1 = 25,06 грн.;

- за період з 10.07.2019 по 01.08.2019 на суму 24 684,64 грн.

24 684,64х 2х17,5%/365 х 9 = 213,03 грн.;

24 684,64х 2х17%/365 х 14 = 321,91 грн.;

- за період з 02.08.2019 по 04.08.2019 на суму 24 043,57 грн.

24 043,57х 2х17%/365 х 3 = 67,19 грн.;

- за період з 05.08.2019 по 11.11.2019 на суму 24 010,07 грн.

24 010,07х 2х17 %/365 х 32 = 715,70 грн.;

24 010,07х 2х16,5 %/365 х 49 = 1063,68 грн.;

24 010,07х 2х15,5 %/365 х 18 = 367,06 грн.

Відтак, є правові підстави для стягнення з відповідача 4 594,36 грн. пені за період з 11.05.2019 по 11.11.2019.

В позові про стягнення 5 237,23 грн. (9831,59-4594,36=5 237,23) пені слід відмовити як нарахованої безпідставно.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми процентів річних, суд встановив, що позивач нарахував проценти річних також не враховуючи повернення відповідачем товару впродовж періоду, за який нараховано проценти річних.

Враховуючи повернення відповідачем товару впродовж періоду, за який позивач нараховує проценти річних, до стягнення з відповідача підлягають проценти річних, виходячи з розрахунку:

- за період з 11.05.2019 по 16.05.2019 на суму 35 029,79 грн.

35 029,79х 3%/365 х 6 = 17,27 грн.;

- за період з 17.05.2019 по 05.06.2019 на суму 34 990,89 грн.

34 990,89х 3%/365 х 20 = 57,52 грн.;

- за період з 06.06.2019 по 09.06.2019 на суму 34 490,15 грн.

34 490,15х 3%/365 х 4 = 11,34 грн.;

- за 10.06.2019 на суму 34 330,38 грн.

34 330,38х 3%/365 х 1 = 2,82 грн.;

- за 11.06.2019 на суму 31 668,37 грн.

31 668,37х 3%/365 х 1 = 2,60 грн.;

- за 12.06.2019 на суму 31 168,86 грн.

31 168,86х 3%/365 х 1 = 2,56 грн.;

- за період з 13.06.2019 по 17.06.2019 на суму 30 574,53 грн.

30 574,53х 3%/365 х 5 = 12,56 грн.;

- за період з 18.06.2019 по 19.06.2019 на суму 30 268,73 грн.

30 268,73х 3%/365 х 2 = 4,98 грн.;

- за період з 20.06.2019 по 24.06.2019 на суму 29 492,13 грн.

29 492,13х 3%/365 х 5 = 12,12 грн.;

- за 25.06.2019 на суму 29 385,13 грн.

29 385,13х 3%/365 х 1 = 2,42 грн.;

- за період з 26.06.2019 по 01.07.2019 на суму 28 872,05 грн.

28 872,05х 3%/365 х 6 = 14,24 грн.;

- за 02.07.2019 на суму 28 599,67 грн.

28 599,67х 3%/365 х 1 = 2,35 грн.;

- за період з 03.07.2019 по 08.07.2019 на суму 26 909,07 грн.

26 909,07х 3%/365 х 6 = 13,27 грн.;

- за 09.07.2019 на суму 26 138,41 грн.

26 138,41х 3%/365 х 1 = 2,15 грн.;

- за період з 10.07.2019 по 01.08.2019 на суму 24 684,64 грн.

24 684,64х 3%/365 х 23 = 46,66 грн.;

- за період з 02.08.2019 по 04.08.2019 на суму 24 043,57 грн.

24 043,57х 3%/365 х 3 = 5,93 грн.;

- за період з 05.08.2019 по 21.02.2020 на суму 24 010,07 грн.

24 010,07х 3 %/365 х 201 = 396,66 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача у зв?язку із порушенням строку виконання зобов?язання з оплати вартості переданого товару підлягає 607,45 грн. процентів річних за період з 11.05.2019 по 21.02.2020.

В позові про стягнення 542,56 грн. (1150,01-607,45=542,56) процентів річних слід відмовити як нарахованих безпідставно.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач просив і у позовній заяві, в якій заявляв про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок на послуги адвоката становить 15 000 грн.

13.10.2020 позивач подав суду заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додав копію акту наданих послуг від 06.10.2020, копію договору про надання правової допомоги №01/02/2020 від 01.02.2020. Акт наданих послуг від 06.10.2020 містить опис наданих послуг.

В матеріалах справи міститься ордер серії ОД №544216 від 09.06.2020.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідного клопотання відповідачем не було подано. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: на відповідача - 12 522 грн. (83,48%) у зв`язку із задоволенням позову, на позивача - 2 478 грн. (16,52 %) у зв`язку із відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 256, 258, 261, 267, 526, 599, 610, 611, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТАБ" (44350, Волинська обл., Любомльський район, с. Римачі, вул. Миру, буд.22, офіс 7, код ЄДРПОУ 40388290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров`я" (65017, м. Одеса, вул. Цегельнозаводська, буд. 2, корп. А, кв. 53; код ЄДРПОУ 36502127) 24 001 грн. 20 коп. заборгованості, 4 594 грн. 36 коп. пені, 607 грн. 45 коп. процентів річних, 1 754 грн. 75 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, 12 522 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В позові про стягнення 5 237 грн. 23 коп. пені, 542 грн. 56 коп. процентів річних, 2 478 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 19.10.2020.

Суддя І. О. Якушева