Рішення

від 19.10.2020 по справі 904/4513/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4513/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "НАДІЯ", с. Степове, Широківський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання у сумі 339 584,78 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "НАДІЯ" про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання за договорами № 875 від 16.10.2018 та № 431 від 15.04.2020 у сумі 339 584,78 грн., яка складається з суми основного боргу - 318 616,97 грн., пені - 15 272,07 грн., 3% річних - 2 665,36 грн., інфляційних втрат - 3 030,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договорів про надання послуг з централізованого водопостачання № 875 від 16.10.2018 та № 431 від 15.04.2020, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач відзив на позов не надав, про наявність справи у суду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на поштовому повідомленні № 5373300049060, правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договорів про надання послуг з централізованого водопостачання, встановлення факту надання послуг, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати послуг та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2018 між Комунальним підприємством "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (виконавець - позивач) та Комунальним підприємством НАДІЯ (споживач - відповідач) укладено договір №875 про надання послуг з централізованого водопостачання (договір -1).

Відповідно до п. 1.1. договору-1, виробник зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачанню, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Загальний обсяг послуг з централізованого водопостачання орієнтовно складає 36 500 куб.м/рік (п. 1.2. договору-1).

Договірний обсяг централізованого водопостачання може бути змінений (збільшений або зменшений) за письмовою заявкою споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виробника та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо виробник має технічну можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору-1).

Пунктом 2.1. договору-1 встановлено, що тарифи на централізоване водопостачання (без ПДВ): з централізованого водопостачання - 2,22 грн. за 1 куб.м.

Відповідно до п. 2.2. договору-1 у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови комунального органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

Згідно п. 3.1. договору-1 розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься споживачем згідно виставленого виробником рахунку по мірі фінансування.

Оплата виставлених виробником рахунків здійснюється споживачем протягом 3 календарних днів з моменту його (рахунку) пред`явлення (п. 3.2. договору-1).

Споживач зобов`язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виробником (п. 4.2. договору-1).

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за виставленими рахунками - шляхом сплати пені (п. 5.1. договору-1).

Пунктом 5.2. договору -1 встановлено, що у разі прострочення виконання зобов`язання, визначеного п.п. 3.1., 3.2. договору на вимогу виробника споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 5.3. договору-1 за несвоєчасну оплату виставлених виробником рахунків у термін, встановлений п.п. 3.1, 3.2. цього договору, споживач зобов`язаний сплатити виробникові пеню в розмірі 0,1 відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2018, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність переукладення (п.п. 8.1. 8.2. договору-1).

26.03.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 875 від 16.10.2018, відповідно до якої п. 8.1. договору викладено в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг водопостачання до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.

15.04.2020 між Комунальним підприємством "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (виконавець - позивач) та Комунальним підприємством НАДІЯ (споживач - відповідач) укладено договір №8431 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (договір -2).

Відповідно до п. 1.1. договору-2, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 1.2. договору-2 встановлено, що орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 69 120 куб.м/рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 куб.м/рік.

Згідно із п. 1.3. договору-2 договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявою споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо виконавець має технічну можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 283 від 04.02.2020 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП КРИВБАСВОДОКАНАЛ тарифи становлять з 05.02.2020 року: на централізоване водопостачання - 5,03 грн. за 1 куб.м (без ПДВ) (п. 2.1 договору-2).

У відповідності до п. 2.2. договору -2 у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

Пунктом 3.1. договору-2 встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься споживачем згідно виставленого виконавцем рахунку по мірі фінансування.

Оплата виставлених виконавцем рахунків здійснюється споживачем протягом 3 календарних днів з моменту його (рахунку) пред`явлення (п. 3.2. договору-2).

Споживач зобов`язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем (п. 5.2. договору-2).

Пунктом 6.2. договору -2 встановлено, що у разі прострочення виконання зобов`язань, визначених розділом ІІІ цього договору, на вимогу виконавця споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У відповідності до п. 6.3. договору-2 за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.2. договору, споживач зобов`язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Цей договір набирає чинності з 01.03.2020 і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості (п. 9.1. договору).

Як зазначає позивач, він виконуючи свої обов`язки, передбачені зазначеними договорами, надав послуги з централізованого водопостачання за період з листопада 2019 року по червень 2020 року на загальну суму 339 636,14 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання, які складалися щомісячно та підписувалися представниками позивача та відповідача без заперечень (а.с. 29, 33, 37, 40, 42, 47, 49, 50).

За надані послуги у період з листопада 2019 по червень 2020 року позивачем виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання на загальну суму 339 936,14 грн. (а.с.28,32,38,39,41,4348,51).

Рахунки на оплату за надані послуги отримані відповідачем, що підтверджується його підписом та відтиском печатки на реєстрах-повідомленнях (а.с. 55,56).

Відповідач, надані позивачем в даному періоді послуги оплатив частково на суму 21 319,17 грн., що підтверджується випискою з реєстру платежів (а.с. 30-31).

У зв`язку з частковою оплатою наданих послуг у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 318 616,97 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 318 616,97 грн. також підтверджується Актом звірки розрахунків від 16.07.2020 (а.с. 54).

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи, відповідачем позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростовані, суму боргу не сплачено.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 318 616,97 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 272,07 грн. та 3 % - 2 665,36 грн. та інфляційні втрати - 3 030,38 грн. за період з 26.01.2020 по 20.07.2020.

Згідно п. 5.3. договору-1 за несвоєчасну оплату виставлених виробником рахунків у термін, встановлений п.п. 3.1, 3.2. цього договору, споживач зобов`язаний сплатити виробникові пеню в розмірі 0,1 відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

У відповідності до п. 6.3. договору-2 за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.2. договору, споживач зобов`язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунки, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню за період з 26.01.2020 по 20.07.2020 становить 15 272,07 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних, що підлягають стягненню за період з 26.01.2020 по 20.07.2020 становлять 2 665,36 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з лютого 2020 року по червень 2020 року становлять 3 030,38 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 318 616,97 грн., пені - 15 272,07 грн., 3%річних - 2 665,36 грн. та інфляційних втрат - 3 030,38 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Комунального підприємства "НАДІЯ" про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання у сумі 339 584,78 грн. - задовольнити .

Стягнути з Комунального підприємства "НАДІЯ" (53733, Дніпропетровська область, Широківський район, с. Степове, вул. Центральна, б. 12, код ЄДРПОУ 31188019) на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а, код ЄДРПОУ 03341316) суму основного боргу у розмірі 318 616,97 грн ., пеню - 15 272,07 грн ., 3% річних - 2 665,36 грн ., інфляційні втрати - 3 030,38 грн ., та витрати по сплаті судового збору - 5 093,77 грн ., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.10.2020

Суддя Н.Г. Назаренко