Рішення

від 19.10.2020 по справі 904/4384/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4384/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро" Софіївський район, смт. Софіївка

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" Дніпровський район, с. Старі Кодаки

про стягнення суми заборгованості в розмірі 118000грн., пені в розмірі 15307грн.90коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія Агро" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" з позовом про стягнення суми заборгованості в розмірі 118000грн., пені в розмірі 15307грн.90коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з поставки технічного обладнання на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2017, рахунок на оплату №11 від 09.08.2017, платіжні доручення №1 від 10.08.2017 на суму 97000грн., №10 від 21.08.2017 на суму 21000грн.

Позивач зазначає, що на виконання положень пункту 3.2 договору купівлі-продажу від 09.08.2017 здійснив часткову оплату на підставі виставленого рахунку №11 від 09.08.2017 платіжними дорученнями №1 від 10.08.2017, №10 від 21.08.2017 відповідачу було перераховано грошові кошти в розмірі 118000грн.

В свою чергу, згідно пункту 2.1 договору купівлі-продажу від 09.08.2017 відповідач мав передати обладнання (гранулятор макухи в кількості 1шт., жаровня ЖТ-2 в кількості 1шт., шнекові транспортери в кількості 6шт.) протягом 10 днів з моменту оплати, тобто до 21.08.2017.

Позивач вказує, що згідно з пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 09.08.2017 покупець здійснює оплату проданого товару на умовах часткової оплати згідно рахунку. Позивач виконав умови договору про часткову оплату товару згідно рахунку, але відповідач у порушення пункту 2.1 договору купівлі-продажу від 09.08.2017 не передав товар покупцю.

Оскільки відповідач не поставив обладнання та не повернув гроші, позивач наполягає на поверненні сплачених коштів в розмірі 118000грн.

На підставі пункту 5.1 договору купівлі-продажу від 09.08.2017 за порушення строків поставки позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 15307грн.90коп. за період з 15.09.2017 по 02.03.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ухвалою запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020, направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 направлена відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом..

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 4 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Предметом доказування у цій справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу від 09.08.2017, в частині повної та своєчасної поставки товару.

09.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія Агро" (далі - покупець) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" (далі - продавець) укладений договір купівлі - продажу (далі - договір).

За умовами вказаного договору продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору продавець повинен повністю передати товару покупцю протягом 10 днів з моменту оплати.

Згідно пункту 3.1 договору загальна вартість товару, що продається за цим договором, становить: гранулятор макухи - 30000грн., жаровня ЖТ-2 - 32000грн., шнекові транспортери - 90000грн.

Покупець здійснює оплату проданого товару на умовах часткової оплати згідно рахунку (пункт 3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що за порушення термінів передачі товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов`язань щодо поставки.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього. Докази визнання договору недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №11 від 09.09.2017 на суму 97000грн. Як вбачається зі змісту вказаного рахунку він виставлений на виконання договору купівлі - продажу від 09.08.2017. Також у рахунку вказано, що здійснюється часткова оплата обладнання.

Позивач відповідно до платіжних доручень №1 від 10.08.2017 та №10 від 21.08.2017 перерахував відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 118000грн. В призначенні платежу вказано, що здійснюється часткова обладнання за договором купівлі - продажу від 09.08.2017.

З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія Агро" належним чином виконало свої зобов`язання, визначені пунктом 3.2 договору, в частині часткової оплати товару згідно рахунку.

Рахунок на оплату №11 від 09.09.2017, виставлений відповідачем, був сплачений позивачем у повному обсязі.

З огляду на положення пункту 2.1 договору, відповідач був зобов`язаний передати позивачу товар в строк до 20.08.2017 (включно). Відповідач не передав позивачу товару у строк, визначений договором.

Докази передачі Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" товару за договором купівлі - продажу від 09.08.2017 в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач не поставив обладнання та не повернув гроші, позивач наполягає на поверненні сплачених коштів в розмірі 118000грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 118000грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі пункту 5.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.09.2017 по 02.03.2018 в розмірі 15307грн.90коп.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що порушення строків поставки товару відбулось 21.08.2017, шестимісячний строк, визначений положеннями частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, складає з 21.08.2017 по 21.02.2018.

З огляду на те, що позивач почав розрахунок пені з 15.09.2017, належний період нарахування складає з 15.09.2017 по 21.02.2018.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 15.09.2017 по 21.02.2018 у розмірі 14321грн.64коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 986грн.26коп. слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2086грн.45коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро" до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" про стягнення суми заборгованості в розмірі 118000грн., пені в розмірі 15307грн.90коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" (ідентифікаційний код: 24996323; місцезнаходження: 52072, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Старі Кодаки, пров. Комсомольський, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Агро" (ідентифікаційний код: 41489983; місцезнаходження: 53100, Дніпропетровська обл., Софіївський р-н, селище міського типу Софіївка, вул. Незалежності, буд 87) суму заборгованості в розмірі 118000грн., пеню в розмірі 14321грн.64коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2086грн.45коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 986грн.26коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.10.2020.

Суддя Р.Г. Новікова