Господарський суд донецької області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.10.2020р. Справа №905/281/20
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест (01011, м.Київ, вул.Панаса Мирного, 11, код ЄДРПОУ 39728356)
про стягнення неустойки (пені) за договором підряду в сумі 17950,19 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
СУТЬ СПРАВИ:
Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м.Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест , м.Лиман про стягнення неустойки (пені) за договором підряду №128 від 13.03.2019р. в сумі 17950,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем робіт у встановлений договором підряду №128 від 13.03.2019р. строк, що стало підставою для нарахування неустойки в сумі 17950,19 грн за правилами п.17.3 укладеного сторонами правочину.
Ухвалою суду від 11.02.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/281/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі ухвали суду від 14.02.2020р. провадження у справі №905/281/20 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвалою суду від 03.08.2020р. поновлено провадження у справі №905/281/20.
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №905/281/20 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи наступні обставини.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали від 11.02.2020р. про відкриття провадження у справі, від 14.02.2020р. про зупинення провадження у справі, від 03.08.2020р. про поновлення провадження у справі були скеровані судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, наявну у матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84406, Донецька область, м.Лиман, провул.Базарний, 8.
Вказані ухвали були повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду з позначками не вручено: інші причини .
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, господарським судом здійснено запит на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого слідує, що 10.07.2020р. відбулась зміна місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест (запис №12721070009000881), станом на дату здійснення судом запиту до реєстру (10.09.2020р.) відповідач зареєстрований за адресою: 01011, м.Київ, вул.Панаса Мирного, 11.
У зв`язку з наведеними обставини, усі процесуальні документи по справі №905/281/20 були направлені рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на вказану адресу відповідача та повернуті відділенням поштового зв`язку із відміткою організація не знаходиться .
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.
Відтак, вищенаведене свідчить про відмову відповідача отримати копії процесуальних документів за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу відповідних ухвал суду згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест , які наявні у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи №905/281/20.
У цьому випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з відповідними процесуальними документами у справі №905/281/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з цим, відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За приписами п.1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч.2 наведеної норми закону, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Враховуючи, що справа №905/281/20 була прийнята до провадження з додержанням правил підсудності, вона підлягає розгляду господарським судом Донецької області.
Водночас, Указом Президента України №87/2020 від 13.03.2020р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постановою №211 від 11.03.2020р. Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами та доповненнями) встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.
Водночас, постановою №392 від 20.05.2020р. Уряду Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів (з урахуванням змін та доповнень) установлено з 22 травня 2020р. до 31 липня 2020р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м.Севастополя (регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою №211 від 11.03.2020р. Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .
В той же час, постановою Уряду №641 від 22.07.2020р. Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин продовжено до 31.10.2020р.
Окрім того, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020р., внесено, зокрема, зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, у відповідності до п.4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції вищевказаного Закону, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17.07.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-ІХ від 18.06.2020р.
Відповідно до вказаного закону пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
У п.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020р. встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Як вказувалось, відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких пояснень по суті спору не надав, з клопотанням про продовження строку на подання відповідної заяви по суті спору до суду не звертався.
Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений нормами процесуального законодавства України та судом відзиву на позов суду не представив, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
Досліджуючи підстави звернення прокурора з цим позовом, суд зазначає про наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Положеннями ч.ч.3, 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.
Прокурор виконує субсидіарну роль та замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави . Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що невиконання відповідачем власних договірних зобов`язань спричинило настання негативних наслідків для позивача, які полягають у несвоєчасному використанні бюджетних коштів, що, в свою чергу, унеможливлює фінансування сфери освіти, призводить до неможливості достатнього фінансування з боку держави пріоритетних напрямків економічного, соціального та культурного життя суспільства.
У контексті правовідносин у цій справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, але також у захисті інтересів органів місцевого самоврядування, компетенція яких не має загальнодержавного характеру, але направлена на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до відання цих органів.
Всупереч покладеним на позивача обов`язкам останнім не вжито заходів щодо стягнення суми штрафних санкцій за невиконання умов договору підряду у примусовому порядку та не подано відповідний позов до суду, що, в свою чергу, призвело до порушення ефективного захисту інтересів держави в умовах прострочення виконання підрядником зобов`язань за договором.
Порушення інтересів держави полягає, насамперед, в тому, що відповідачем не виконано умови договору №128 від 13.03.2019р., що тягне за собою порушення інтересів територіальної громади м.Лиман, а саме неможливість користування комунальним майном у належному стані та відсутність надходження стягнутих в судовому порядку штрафних санкцій за цим правочном у міський бюджет.
Таким чином, нездійснення захисту у розглядуваному випадку виявляється в пасивній поведінці позивача, якому було відомо про порушення державних інтересів. Враховуючи також наявність необхідних повноважень на здійснення захисту інтересів держави, але відсутність дій з боку позивача зумовило самостійне подання прокурором такого позову.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним правочином та несплата штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань є загрозою порушення економічних інтересів держави, чим завдається шкода інтересам територіальної громади міста Лимана.
Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Як свідчать матеріали справи, 16.12.2019р. прокурор звернувся до позивача із листом №40/1-3223вих-19 із проханням щодо надання інформації стосовно виконання відповідачем умов договору підряду №128 від 13.03.2019р.
У відповідь на зазначене вище звернення прокурора позивач повідомив начальника Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури, що станом на дату складання листа-відповіді роботи за договором підряду №128 від 13.03.2019р. не виконано, причини виконання невідомі, позову до суду не подано (лист №01/1247 від 16.12.2019р.).
15.01.2020р. керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області повідомив позивача про те, що порушення відповідачем умов виконання робіт за вказаним вище договором підряду та невжиття управлінням у зв`язку з цим заходів для усунення такого порушення є підставою для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (повідомлення №40/1-3371-вих-19від 15.01.2020р.).
З огляду на наведене підстави для представництва прокурором інтересів держави підтверджені, звернення прокурора в інтересах держави до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України).
В силу норм ст.324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.
Як свідчать матеріали справи, 13.03.2019р. за результатами відкритих торгів на закупівлю робіт за державні кошти між Управлінням освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест (підрядник) був підписаний договір підряду №128, за змістом розділу 3 якого, підрядник бере на себе обов`язки виконання робіт: розробити робочий проект: Капітальний ремонт з використанням заходів термомодернізації будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №4 у м.Лимані. Коригування , згідно з вимогами технічного завдання замовника, та проходження експертизи робочого проекту, з наданням замовнику разом з проектом позитивного експертного висновку, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити результати таких робіт. Підрядник виконує роботи згідно технічного завдання на проектування (додаток №1), яке є невід`ємною частиною цього договору. Обсяг робіт з проектування визначається на підставі технічного завдання на проектування (додаток №1) та кошторису (додаток №2), який є невід`ємною частиною цього договору.
Сума цього договору складає 198000 грн, в тому числі, ПДВ 20% - 33000 грн (п.4.2 укладеного замовником та підрядником правочину).
Даний договір діє до 31.12.2019р. (п.5.2 договору №128 від 13.03.2019р.).
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
Як зазначає замовник, Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест встановлений договором обов`язок щодо виконання підрядних робіт обумовлених договором №128 від 13.03.2019р. у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого керівником Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 17950,19 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до розділу 5 договору №128 від 13.03.2019р. (в редакції додаткової угоди №2 від 01.07.2019р.) підрядник починає виконання робіт з моменту укладання даного договору і закінчує виконання робіт до 30.08.2019р. з правом дострокового виконання.
Здавання-приймання виконаних підрядних робіт оформляється актом виконаних робіт, підписаним двома сторонами, які надаються підрядником замовнику (п.15.1 укладеного сторонами правочину).
Як вказує прокурор, відповідний акт за результатами виконання підрядних робіт, а саме розробки робочого проекту: Капітальний ремонт з використанням заходів термомодернізації будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №4 у м.Лимані. Коригування підрядником не складався, відповідні роботи Управлінням освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради не приймались.
Крім того, 30.08.2019р. замовник звертався до підрядника із листом №05/01-12/1024, у якому повідомляв про сплив строку на виконання робіт за договором №128 від 13.03.2019р. та вказував, що станом на 30.08.2019р. останньому не надавався проект від підрядника, що зумовлює звернення Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради до суду із вимогою про стягнення штрафних санкцій; разом з цим, у листі замовника викладено вимогу щодо підписання підрядником угоди про розірвання цього правочину.
В матеріалах справи наявна також претензія №01/1224 від 11.12.2019р. Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради до підрядника, у якій зазначено, що роботи за договором підряду №128 від 13.03.2019р. не виконано, незважаючи на те, що сторони неодноразово врегульовували питання щодо продовження строків виконання робіт додатковими угодам до цього правочину.
З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 11.02.2020р. відповідача було зобов`язано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт невиконання робіт у встановлений договором №128 від 13.03.2019р. строк, не представлено.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.86 вказаного кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що сторонами погоджено строк виконання підрядних робіт за договором №128 від 13.03.2019р. до 30.08.2019р., з огляду на те, що матеріали справи не містять належних доказів підписання сторонами акту виконаних робіт (п.15.1), господарський суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест є таким, що не виконало прийняті на себе за договором №128 від 13.03.2019р. зобов`язання у встановлений строк.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом з ч.2 ст.217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 вказаного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).
За невчасне або неякісне здійснення підрядником своїх зобов`язань за договором він сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми робіт виконаних неякісно або за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків за договором (п.17.3 договору №128 від 13.03.2019р.).
Відтак, з огляду на те, що відповідач підрядні роботи обумовлені договором №128 від 13.03.2019р. належним чином не виконав, прокурор здійснив нарахування пені за період з 31.08.2019р. по 11.12.2019р. у розмірі 17950,19 грн.
Здійснений прокурором розрахунок пені є арифметично вірним.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест про стягнення неустойки (пені) за договором підряду №128 від 13.03.2019р. в сумі 17950,19 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2102 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Прокуратури Донецької області як платника згідно з платіжним дорученням №31 від 17.01.2020р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест (01011, м.Київ, вул.Панаса Мирного, 11, код ЄДРПОУ 39728356) на користь Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (84406, Донецька область, м.Лиман, вул.Незалежності, 15, код ЄДРПОУ 41832960) неустойку (пеню) за договором підряду №128 від 13.03.2019р. в сумі 17950,19 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс жилбудінвест (01011, м.Київ, вул.Панаса Мирного, 11, код ЄДРПОУ 39728356) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6, код ЄДРПОУ 25707002; р/р UA918201720343180002000016251, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172) судовий збір в сумі 2102 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 06.10.2020р.
Повний текст рішення складено 12.10.2020р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О.Паляниця
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2020 |
Оприлюднено | 20.10.2020 |
Номер документу | 92255144 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Паляниця Юлія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні