Рішення

від 12.10.2020 по справі 906/391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/391/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Головчук В.А., ордер серія АВ №1003028 від 17.06.2020 (приймав

участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що забезпечує Господарський суд Вінницької області)

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн"

(Румунія)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Королева Ізабель" (м.Олевськ,

Житомирська область)

про стягнення 5310,00 євро, що еквівалентно 157378,84 грн.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Королева Ізабель" про стягнення заборгованості в сумі 5310,00 євро, що еквівалентно 157378,84грн, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.05.2020.

Підготовче засідання ухвалою від 27.05.2020 відкладено на 17.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.08.2020, а ухвалою від 26.08.2020 відкладено підготовче засідання на 14.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020.

09.10.2020 від представника позивача на адресу господарського суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат від 08.10.2020 з доданими документами та доказами надіслання іншій стороні.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяв та просив їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 12.10.2020 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №1000231972459 (а.с.181).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Королева Ізабель" (продавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" (покупець/позивач) було укладено контракт №24-09/2018 (далі - контракт) (а.с.52-56).

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 контракту, продавець зобов`язується передати у власність покупця вугілля деревне листяних порід іменоване надалі "товар", а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 контракту, товар при завантаженні упаковується в поліетиленові мішки. Права за розпорядженням товаром належать продавцю, товар не внесено в заставу, не арештовано, він не є предметом позовів третіх осіб і не існує інших обмежень для торгівлі.

Пунктом 2.1 контракту сторони погодили, що ціна за одну тонну товару становить 295,00 євро.

Відповідно до пункту 2.4 контракту, найменування товару, кількість, ціна і умови поставки визначаються в інвойсі, який є невід`ємною частиною даного договору.

За змістом пункту 3.2 контракту, поставка товару здійснюється на умовах 100% оплати вартості партії товару, при замитненні згідно інвойсу.

Поставка товару покупцеві здійснюється автомобільним транспортом (на умовах FCA), партіями відповідно до вантажопідйомності транспорту і правил перевезень (4.1 контракту).

Згідно з пунктом 4.2 контракту, навантаження товару на транспорт здійснює продавець. При відвантаженні товару продавець зобов`язаний дотримуватися всіх норм, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 4.5 контракту, датою відвантаження і передачі товару покупцю вважається дата оформлення всіх необхідних для відправки документів.

За умовами пункту 4.6 контракту, продавець зобов`язаний протягом 24 годин після відвантаження товару передати, електронною поштою копії супровідних документів і повідомити наступну інформацію: інвойс в євро, сертифікат якості, міжнародну товаротранспортну накладну (CMR), експортну митну декларацію.

Згідно п.4.7 контракту, продавець зобов`язується надати додаткові документи на товар за наявності відповідної вимоги законодавства Європейського Союзу.

Відповідно до пункту 5.2 контракту, результати приймання відображаються в акті здачі-приймання.

Пунктом 5.3 контракту, у разі виявлення невідповідності поставленого товару вимогам за якістю покупець має право, протягом 3-х днів пред`явити продавцю відповідну претензію.

Даний контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 24 вересня 2019 року включно з можливим продовженням за взаємною згодою сторін (п. 6.1 контракту). За умовами пункту 6.2 контракту, всі положення цього контракту після закінчення терміну його дії будуть застосовуватися до тих пір, поки не будуть остаточно врегульовані матеріальні і фінансові претензії сторін.

Договір підписаний представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом №24-09/2018 від 24.09.2018, просить стягнути з відповідача 5310,00 євро боргу, який фактично є поверненням суми попередньої оплати.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту №24-09/2018 від 24.09.2018, відповідачем було виставлено позивачу рахунок (інвойс) №24 від 16.05.2019 на оплату товару: деревне вугілля з твердих порід деревини; кількістю - 18.000тон; ціна за одиницю в євро 295,00євро; разом становить - 5310,00 євро (а.с.74).

На підставі рахунку (інвойсу) №24 від 16.05.2019 позивачем 20.05.2019 здійснено попередню оплату на суму 5310,00 євро, що підтверджується банківськими виписками (а.с.75-78).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було завантажено товар, оформлено міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) від 20.05.2019 та експортну митну декларацію UA101170/2019/002056 від 21.05.2019, в яких містяться наступні дані: відправник - ТОВ "Королева Ізабель", одержувач - SC SALT STAR CORPORATION SLR, вантаж - деревне вугілля з твердих порід, в кількості 18,000 т., 1560 поліетиленових мішків, загальною вартістю 5310 євро, умови поставки - FCA м.Олевськ, митний орган в`їзду - Чернівецька митниця ДФС, передбачувані митні органи (країни транзиту) - S/C/ Focus Royal S.R.L. Com.Darmanesti.Jud.Suceava, Romania (а.с.169-170).

Однак, відповідачу було відмовлено у ввезені на територію Румунії товару у зв`язку перевищенням максимально допустимого рівня радіації CS137, що підтверджується повідомленням про відмову на в`їзд на кордоні №189/1057 від 23.05.2019 (а.с.59-60).

У зв`язку з неотриманням позивачем товару, позивач направляв на адресу відповідача листа №1С від 18.11.2019, в якому просив в семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги вирішити питання щодо: повернення ТОВ "Салт Стар Корпорейшн" коштів у сумі 5310,00 євро, отриманих згідно контракту №24-09/2018 від 24.09.2018 та інвойсу №24 від 16.05.2019 до вказаного контракту; реімпорту вугілля дерев`янистого листяних порід, вагою 18 тон, за ціною 295 євро за тону, на загальну суму 5310 євро, яке поставлялось згідно контракту №24-09/2018 від 24.09.2018 та інвойсу від 16.05.2019 до вказаного договору (а.с.62-63, докази надіслання та вручення - а.с.64-69). Проте, відповідач відповіді на зазначений лист позивача не надав, розрахунки з позивачем не провів.

За ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця поставити товар (п.1 ч.1 ст.664 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.693 ЦК України попередньою оплатою визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

При цьому, ч.2 ст.693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Тобто, у даному випадку, позивачем було обрано такий варіант правової поведінки боржника, як повернення суми попередньої оплати у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо передачі товару, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що строк поставки товару в контракті чітко не визначений.

Разом з тим, суд оцінює в сукупності наступні умови контракту та фактичні обставини справи:

- в п.1.1 контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця вугілля деревне листяних порід іменоване надалі "товар";

- в п.2.4 контракту передбачено, що найменування товару, кількість, ціна і умови поставки визначаються в інвойсі, який є невід`ємною частиною даного договору;

- за п.3.2 контракту, поставка товару здійснюється на умовах 100% оплати вартості партії товару при замитненні, згідно інвойсу;

- рахунок (інвойс) №24 виставлено ТОВ "Королева Ізабель" 16.05.2019 на оплату ТОВ "Салт Стар Корпорейшн" за деревне вугілля в кількості 18 тон загальною вартістю 5310,00 євро (а.с.74);

- платіжні банківські документи від 20.05.2019 про сплату ТОВ "Салт Стар Корпорейшн" ТОВ "Королева Ізабель" 5310 євро згідно інвойсу №24 від 16.05.2019 (а.с.132-133).

Таким чином, перелічені вище умови договору щодо здійснення оплати товару при поставці продавцем та дії сторін по виставленню рахунку та його оплаті дають суду підстави вважати умови контракту №24-09/2018 від 24.09.2018 як такі, що в сукупності за наявності узгодженої кількості, ціни передбачають здійснення на підставі виставленого продавцем інвойсу попередньої оплати (100% вартості партії товару) позивачем.

Частинами 1 та 2 статті 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Жодних повідомлень про те, що ТОВ "Королева Ізабель" не зможе виконати обов`язок по поставці товару, із зазначенням причини такого невиконання, позивачу не було направлено.

Згідно із ч.ч.3,4 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином, у зв`язку з виконанням позивачем свого обов`язку по здійсненню попередньої оплати, у відповідності до ч.4 ст.538 ЦК України відповідач зобов`язаний виконати зустрічне зобов`язання щодо поставки оплаченого товару, яке обумовлене розділом 4 контракту.

Відповідно до п.4.5 контракту, датою відвантаження і передачі товару покупцеві вважається дата оформлення всіх необхідних для відправки документів.

В п.4.6 контракту зазначено, що продавець зобов`язаний протягом 24 годин після відвантаження товару передати, електронною поштою копії супровідних документів і повідомити наступну інформацію: інвойс в євро, сертифікат якості, міжнародну товаротранспортну накладну (CMR), експортну митну декларацію.

Відповідно до пункту 5.2 контракту, результати приймання відображаються в акті здачі-приймання.

Позивач посилається на те, що відповідач оплачений товар йому не поставив, товаросупроводжуючі документи на вантаж позивачу не надав, про їх оформлення позивача не повідомляв, акт здачі-приймання сторонами підписано не було. Вказує, що міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) від 20.05.2019 та експортну митну декларацію UA101170/2019/002056 від 21.05.2019 позивач отримав від перевізника; від відповідача жодних документів отримано не було.

Матеріали справи містять міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) від 20.05.2019 та експортну митну декларацію UA101170/2019/002056 від 21.05.2019, з яких вбачається, зокрема, що датою відправки товару є 21.05.2019, а датою доставки - 30.05.2019 (а.с.169-170).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу 5310 євро (100% вартості товару) попередньої оплати за товар 20.05.2019. Водночас, відповідачем не поставлено позивачу товар в строк до 30.05.2019, а також не виконано відповідачем вимогу позивача №1С від 18.11.2019 (а.с.62-69) щодо реімпорту вугілля дерев`янистого листяних порід та не повернуто отримані кошти в сумі 5310 євро. При цьому, судом враховується, що контракт діє до 24 вересня 2019 року включно з можливим продовженням за взаємною згодою сторін (п.6.1 контракту). Разом з тим, поставку товару і в строк до 24.09.2019 відповідачем здійснено не було, як і не здійснено її станом на зараз. В матеріалах справи відсутні як докази погодження продовження дії контракту так і докази того, що відповідач має намір виконати взяті на себе зобов`язання за контрактом щодо поставки товару. Водночас, дії позивача щодо направлення відповідачу листа від 18.11.2019 з вимогою про повернення коштів та реімпортом товару свідчать про те, що позивач фактично відмовитися від продовження договірних відносин з відповідачем.

За таких обставин, у даному випадку наявні підстави для застосування приписів ч.2 ст.693 ЦК України та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Королева Ізабель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" 5310 євро сплаченої суми попередньої оплати за непоставлений на виконання контракту №24-09/2018 від 24.09.2018 товар.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5310,00 євро, що еквівалентно 157378,84грн, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку - 12.04.2020 боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Що стосується витрат на надання правової допомоги у розмірі 16195,54грн та витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в сумі 6496,15грн, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги №1003028 від 18.02.2020 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №629 від 26.01.2019, видане Головчуку В.А. (а.с.167-168).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом встановлено, що 20.09.2019 між Адвокатським бюро "Віталія Головчука" (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокатське бюро зобов`язується і надати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.п.1.1. договору) (а.с.190-193).

За умовами пункту 2.2.4 договору, права Адвокатського бюро представляти інтереси клієнта у судах, підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, з повноваженнями наданими чинним законодавством, без будь яких обмежень.

Відповідно до пункту 4.1 договору, гонорар є формою винагороди Адвокатського бюро за надання правової допомоги клієнту та складає 1400 (одна тисяча чотириста) євро.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що після підписання договору клієнт сплачує Адвокатському бюро аванс у розмірі 700 (сімсот) євро.

12.11.2019 між Адвокатським бюро "Віталія Головчука" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" укладено додаткову угоду №1ССК до договору від 20.09.2019 про надання правової допомоги, в якій сторони узгодили, що гонорар за представництво Адвокатським бюро інтересів клієнта у Господарському суді Житомирської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Королева Ізабель" про стягнення заборгованості за договором поставки, та підготовкою до розгляду зазначеної справи, обчислюється у погодинній оплаті та складає 40 (сорок) відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину роботи Адвокатського бюро (а.с.194).

Договір та додаткова угода до нього підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками.

На виконання вимог даного договору адвокатським бюро було надано позивачу розрахунок витрат на професійну правничу (правову) допомогу від 06.10.2020 та Акт №1ССК виконаних робіт (наданих послуг) від 06.10.2020 на суму 16195,54грн (а.с.195-199).

За актом №1ССК виконаних робіт (наданих послуг) від 06.10.2020 ТОВ "Салт Стар Корпорейшн" та Адвокатське бюро "Віталія Головчука" погодили, що вартість послуг включаючи правову допомогу у 2019-2020 роках становить 16195,54грн, витрати пов`язані з направленням відповідачу копій процесуальних документів складають 217,24грн (а.с.195-197).

У даному акті виконаних робіт від 06.10.2020 вказано, що клієнт претензій до Адвокатського бюро щодо виконання доручення передбаченого в п.1 договору немає.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Отже, керуючись приписами ст.129 ГПК України, враховуючи, що позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази оплати послуг прийнятих згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 06.10.2020 по наданню правової допомоги в Господарському суді Житомирської області, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, погоджена сторонами, узгоджена з предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом таких послуг.

Щодо витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду в розмірі 6496,15грн, судом враховується таке.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду), покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем для звернення з даним позовом необхідно було здійснити переклад письмових доказів, зокрема, установчого акту ТОВ "Салт Стар Корпорейшн" вартістю 728 румунських лей, свідоцтва про реєстрацію ТОВ "Салт Стар Корпорейшн" вартістю 47,60 румунських лей та листа з пункту прикордонної поліції від 16.06.2020 вартістю 39,20 румунських лей, що підтверджується рахунками-фактурами №07-2020 від 24.01.2020, №59-2020 від 09.04.2020, №104-2020 від 22.07.2020 (а.с.205-207).

При цьому, позивачем додатково було понесено витрати на легалізацію вищевказаних документів шляхом їх нотаріального посвідчення, що підтверджується нотаріально посвідченими документами, які підтверджують здійснення перекладу дипломованим перекладачем з румунської на російську мову документів та сплату гонорару за його посвідчення нотаріусом в сумах 35,70, 35,70 та 30 румунських лей відповідно (а.с.208-213).

При цьому, судом враховується, що станом на 06.10.2020 курс 1 румунського лея до гривні за офіційним курсом Національного банку України становив 6,8532грн.

Таким чином, загальна сума витрат позивача, пов`язаних з вчиненням перекладу та легалізації доказів по даній справі становить 916,20 румунських лей (728+47,60+39,20+35,70 +35,70 + 30), що еквівалентно 6278,91грн.

Судом також враховується, що позивачем було понесено витрати на поштові відправлення відповідачу під час судового процесу в загальному розмірі 217,24грн, що підтверджується копіями поштових накладних та фіскальних чеків (а.с.214-224).

Факт понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16195,54грн та інших судових витрати, пов`язаних з розглядом справи в сумі 6496,15грн підтверджується банківською випискою від 31.10.2019 (а.с.200).

Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду не подав, клопотань про зменшення розміру таких витрат не заявив.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 22691,69грн, з яких: 16195,54грн витрат на оплату послуг адвоката та 6496,15грн витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Королева Ізабель" (Україна, 11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул.Гагаріна, буд.19; ідентифікаційний код 42316893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салт Стар Корпорейшн" (Румунія, Адміністративний округ Ільфов, Комуна Жилава, шосе Джурджулуй, буд.33А; ідентифікаційний код 30581819):

- 5310,00 євро, що еквівалентно 157378,84грн, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку - 12.04.2020,

- 2360,68грн витрат по сплаті судового збору,

- 16195,54грн витрат на оплату послуг адвоката,

- 6496,15грн витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.10.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - представнику позивача - адвокату Головчуку В.А. ( АДРЕСА_1 ) (рек. з пов.),

3 - відповідачу (рек. з пов.).