Рішення

від 08.10.2020 по справі 906/462/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/462/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарбузюк О.В. - дов. від 29.04.2020

від відповідача: Алєксєєв О.В. - ордер серія ЖТ № 088251 від 13.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватної ремонтно-будівельної фірма "Комунальник"

до Комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня"

про стягнення 328 506,19 грн та визнання дій незаконними

Приватна ремонтно-будівельна фірма "Комунальник" звернулась до господарського суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" про стягнення 328 506,19 грн, з яких 320 189,99 грн вартість будівельних робіт, 5 544,22 пеня та 2 771,98 грн відсоток за користування чужими коштами. Також заявлена вимога про визнання дій Комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" щодо розірвання в односторонньому порядку за ч. 2 ст. 849 ЦК України договору підряду № 71 від 20.06.2018 незаконними.

Ухвалою суду від 08.05.2020 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

14.05.2020 від Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" до суду надійшла заява від 14.05.2020 про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 08.05.2020.

Ухвалою суду від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 906/462/20 за правилами загального позовного провадження.

12.06.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_1 від 11.06.2020.

10.08.2020 до суду від відповідача надійшов відзив.

18.08.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2020 суд постановив закрити підготовче провадження у справі №906/462/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 08.10.2020 з повідомленням учасників справи в судове засідання.

У судовому засіданні 08.10.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 08.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 між Малинським міськрайонним територіальним медичним об`єднанням ( правонаступник - Комунальне некомерційне підприємство "Малинська міська лікарня") (далі - замовник та/або відповідач) та Приватною ремонтно-будівельною фірмою "Комунальник" (надалі - підрядник та/або позивач) укладено договір підряду №71 (далі - Договір).

За умовами договору (п.1.1) підрядник зобов`язується за завданням замовника і на свій ризик виконати відповідно до проектно - кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи по об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Реконструкція частини будівлі Малинського МРТМО для відділення невідкладної (екстреної) допомоги в м. Малині Житомирської області (ДК 021-2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), а замовник зобов`язується прийняти від підрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені умовами договору.

Пунктом 2.1 сторони передбачили, що підрядник виконує роботи по першій черзі будівництва протягом 30 календарних днів з дати отримання замовником дозволу на будівництво будівельних робіт. Роботи другої та третьої черг будівництва виконуються підрядником в межах строків, передбачених проектно - кошторисною документацією. Загальний строк виконання робіт не повинен перевищувати 165 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування робіт термін виконання продовжується на час такої затримки.

Згідно графіку виконання етапів робіт по об`єкту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Реконструкція частини будівлі Малинського МРТМО для відділення невідкладної (екстреної) допомоги в м. Малині Житомирської області (ДК 021-2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт): відділення невідкладної (екстреної ) допомоги - I черга виконується 01.11.2018 -12.08.2019, відділення невідкладної (екстреної ) допомоги - II черга виконується з 12.08.2018 - 20.11.2019, відділення невідкладної (екстреної ) допомоги - III черга виконується з 01.07.2019-12.12.2019. (а.с. 32)

Загальна договірна ціна робіт по об`єкту, що доручається підряднику по цьому договору складає 3 974 134,00 грн. Додаткові угоди укладаються у випадку поетапного виділення фінансування з бюджету на протязі кількох років для коригування вартості Договору (п.п. 5.1,5.2 Договору).

Пунктом 9.2 Договору № 71 встановлено зобов`язання відповідача перерахувати на рахунок позивача авансовий платіж в розмірі 30% ціни першої черги будівництва, що складає 78 290,52 гри, на протязі 5-ти банківських днів з дати находження бюджетних коштів.

Підпунктом 3 пункту 10.2 договору передбачено, що замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим.

Відповідно до п. 13.1 встановлено, що договір в частині кожної черги будівництва набуває чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше надходження на рахунок замовника бюджетних призначень та діє до 31.12.2018.

У зв`язку з поетапним виділенням фінансування для виконання робіт по об`єкту та враховуючи затверджений обсяг фінансування замовника на 2018 сторонам були підписані додаткові угоди до договору підряду якими вносились зміни до договору в частині зазначення вартості договору, а саме 20.06.2018 додаткова угода № 1, 26.12.2018 додаткова угода № 2, 22.02.2019 додаткова угода №4, 20.11.2019 додаткова угода №5.

Додатковою угодою № 3 від 31.12.2018 дію договору продовжено до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

20.06.2018 між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі проектної документації. (а.с. 31)

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем проводилися будівельні роботи.

30.10.2019 року позивачем було отримано претензію № 145 від 23.10.2019 р. (далі - Претензія № 145) від відповідача, в якій він вказує на виявлені під час обстеження виконаних робіт по першій черзі недоліки та просить усунути їх протягом п`яти робочих днів з дати одержання претензії № 145, а саме: не замінено однокамерний склопакет на двокамерний триплекс у зовнішньому металопластиковому дверному блоці; не відновлено електропроводку до зовнішнього світильника на ганку; не виведені з приміщення аптеки шлейфи пожежної сигналізації; відгалужувальні коробки для прихованої електропроводки не винесено на обшивку стін; не проведено заміну замків на защіпки, в дверних МДФ блоках санвузлів та защіпок на замки в інших дверях приміщень аптеки; не надано виконавчу документацію на виконані роботи.

Згідно п. 5.1. договору № 71 позивач зобов`язаний провести будівельні роботи відповідно до черг.

Як вказує позивач, будівельні роботи по виведення з приміщень аптеки шлейфів пожежної сигналізації, які зазначені відповідачем як недолік, відносяться до другої черги будівництва. Разом з тим, позивачем вже були виконані деякі роботи по об`єкту, які відносяться до II черги.

Відповідно ч. 1 статті 852 Цивільного Кодексу України №435-lV від 16.01.2003 (далі - ЦК України) якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

20.11.2019 р. відповідачу було направлено відповідь № 311 від 20.11.2019 р. на претензію № 145 від 23.10.2019, в якій позивач повідомляє які недоліки вже були усунені (винесення відгалужувальної коробки для прихованої електропроводки на обшивку стін; здійснено заміну замків на защіпках в дверних МДФ блоках санвузлів та защіпок на замках в інших дверях приміщення аптеки), а які недоліки будуть усунені найближчим часом ( роботи по заміні однокамерного склопакету - на двокамерний триплекс в зовнішньому металопластиковому дверному блоці та надана відповідна документація).

Також позивач зазначає, що в подальшому ним були виправлені недоліки будівництва, які вказані відповідачем в претензії № 145 в повному обсязі.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що станом на 08.04.2020 підрядником було виконано роботи по І-й та ІІ-й черзі будівництва на суму 899 523,32 грн, з яких - 260 968,43 грн по І-й черзі оплачено повністю у грудні 2018 року та оплачено 638 554,89 грн по ІІ-й черзі.

Позивачем було отримано повідомлення № 252 від 12.11.2019 про розірвання договору №71, в якому відповідач повідомляє про розірвання договору в односторонньому порядку з 20.11.2019 р. на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

При цьому в повідомленні замовник зазначає, що І черга виконання робіт не була здана в експлуатацію, а роботи по усуненню недоліків не проведені.

Позивач не погоджується з даними діями замовника, у зв`язку з чим просить суд визнати дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку за ч. 2 ст. 849 ЦК України договору підряду №71 від 20.06.2018 не законними.

При цьому позивач зазначає, що відповідач в претензії № 145 не підіймав питання про розірвання договору № 71 та строків виконання зобов`язань підрядником, а звернувся з вимогу про усунення недоліків, які виникли під час виконання робіт по І черзі будівництва. Також, не весь перелік недоліків, зазначених відповідачем в претензії № 145, відповідає дійсним обставинам, адже деякі роботи відносились до другої черги виконання робіт, а не були недоліками.

Крім того, в спростування посилання відповідача, як на підставу розірвання договору № 71 те, що станом на 12.11.2019 р. І черга виконання робіт не була здана в експлуатацію, позивач вказує, що в договорі № 71 не передбачено спеціального порядку оформлення по передачі кожної черги будівництва від позивача (підрядника) відповідачу (замовнику). Відповідно до підпункту 6. п. 10.2 договору № 71 позивач зобов`язаний після виконання робіт надати замовнику для підписання акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, а відповідач в свою чергу зобов`язаний прийняти та оплатити роботи, відповідно до п. 1.1. Договору № 71. Позивачем були виконані усі роботи по І черзі та вона була придатна для використання за цільовим призначенням станом на листопад 2019 року.

Також, позивач зазначає, що між сторонами 20.11.2019 була підписана додаткова угода №5 до договору підряду №71 від 20.06.2018, відповідно до якої сторони погодили вартість договору підряду № 71 - 968 382,27 грн та зазначили, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє 31.12.2019.

Як вбачається з позовної заяви, загальна сума фактично виконаних робіт позивачем складає 1 219 713,31 грн, з них на суму 320 189,99 грн виконаних робіт неоплачені відповідачем, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 р. та актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року. Відповідачем загалом було оплачено роботи на суму 899 523,32 грн у 2018 та 2019 році.

Одночасно з виконанням робіт по І черзі будівництва, позивачем виконувались роботи й по II черзі будівництва, так як більшість робіт по І та ІІ черзі є неподільними та мають виконуватись в комплексі. Факт виконання робіт по І та II черзі позивач підтверджує Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року.

Також позивач вказує на те, що відповідачем було порушено п. 9.2 Договору № 71 по сплаті авансового платежу, що призвело до зміни строків виконання будівельних робіт. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування робіт, термін виконання продовжується на час такої затримки. Крім того, відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо строків виконання зобов`язань протягом усього часу дії договірних відносин.

Ураховуючи викладене, позивач також просить суд стягнути з відповідача 320 189,99 грн вартість виконаних робіт відповідно до акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019, а також просить стягнути 2 771,98 грн відсоток за користування чужими коштами в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу та 5 544,22 грн пені.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Згідно ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті 849 цього Кодексу).

Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/205/19.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми (постанова Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).

Відмова відповідача (замовника) від договору підряду здійснена в порядку частини 2 статті 849 ЦК України, за змістом якої, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Однак доказів доведеності підрядником порушень умов договору, а саме виконання роботи настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим з боку відповідача суду не надано.

Також в матеріалах справи наявна підписана сторонами додаткова угода № 5 до договору від 20.11.2019, що спростовує факт розірвання договору з 20.11.2019.

Заперечення відповідача щодо підписання вказаної додаткової угоди, а саме: 20.11.2019, нічим не підтверджено та не спростовано факт її укладання.

Проте вимога позивача про визнання дій відповідача щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку незаконними задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Господарський суд зауважує, що задоволення судом позовних вимог Приватного ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" про визнання дій Комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" щодо розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 71 незаконними не матиме наслідком поновлення прав Приватного ремонтно-будівельної фірми "Комунальник". Господарський суд зазначає, що констатація факту як правомірності, так і неправомірності дій відповідача щодо повідомлення позивача про розірвання договору підряду не може визнаватись судом у якості ефективного способу захисту порушеного права.

Підсумовуючи вище наведене, враховуючи обрання позивачем способу захисту, який не може визнаватись ефективним, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у частині визнання дій Комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" щодо розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 71 незаконними.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 320 189,99 грн вартості виконаних будівельних робіт суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.3 договору замовник здійснює розрахунки за виконані роботи з підрядником протягом 30 календарних днів по факту виконання робіт на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт ( форма № КБ - 3) та на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України при наявності бюджетних призначень. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за договором здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно п. 9.4 договору акти виконаних робіт готує підрядник і, разом з представником замовника та відповідальним за технічний нагляд, протягом 3 днів звіряє акти з фактично наданими виконаними роботами. Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку.

В підпункті 4 пункту 10.2 договору вказано, що замовник зобов`язаний протягом 3-х робочих днів підписати та надіслати підряднику надані останнім для підписання акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт або надіслати йому обґрунтовану відмову у їх підписанні.

Підрядником були підготовлені акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №44 від 21.02.2020 про сплату витрат за виконані будівельні роботи у розмірі 320 198,99 грн.

Разом з претензією № 44 відповідачу було направлено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 р. та акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, які були отримані ним 25.02.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідач отримані акт та довідку не підписав та не повернув позивачу, своїх заперечень щодо обсягів робіт та якості, відображених в них, не висловив. Надіславши відповідь № 535 від 25.03.2020 р. на претензію № 44 від 21.02.2020 р., відповідач свою відмову мотивував тим, що договір підряду № 71 був розірваний на підставі ч. 2 статті 849 ЦК України з 20.11.2019 р. та з моменту розірвання договору усі зобов`язання сторін припиняються. Також відповідач відмовився оплатити та прийняти роботи у зв`язку з тим, що "роботи не могли проводитись та фактично не проводились в грудні 2019 р. на об`єкті".

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Умовами договору підряду також передбачений обов`язок замовника протягом 3 робочих днів підписати на надіслати підряднику наданні останнім для підписання акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт або надіслати обґрунтовану відмову від їх підписання (підпункт 4 п. 10.2 договору).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, обґрунтованої відмови від підписання отриманого від підрядника акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2019 з боку замовника не надано.

Також, заперечень чи спростувань з приводу заявленої вартості виконаних будівельних робіт відповідач суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 320 189,99 грн боргу за виконані будівельні роботи є законною, обґрунтованою наведеними вище правовими нормами, не спростованою наявними у справі письмовими доказами, відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 5 544,22 грн пеню за період з 27.03.2020 по 30.04.2020.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 11.2 Договору № 71 передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення. Крім сплати пені винна сторона компенсує іншій стороні збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 9.3. договору № 71 відповідач здійснює розрахунки за виконані роботи з позивачем протягом 30 календарних днів на підставі "Актів приймання виконаних підрядних робіт" та "Довідки про вартість виконаних робіт".

Так як відповідачем було отримано Претензію № 44 від 21.02.2020 р. разом із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати за грудень 2019 р. та актом № 4 приймання виконаних робіт за грудень 2019 року 25.02.2020 р.,що підтверджується поштовим повідомленням про вручення листа, строк виконання зобов`язання складає 30 днів з моменту отримання "Актів приймання виконаних підрядних робіт" та "Довідки про вартість виконаних робіт" та обчислюється з 25.02.2020 р. Тобто останнім днем виконання грошового зобов`язання є 26.03.2020, тому обчислення строків нарахування штрафних санкцій починається з 27.03.2020 р.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає його арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 771,98 грн відсоток за користування чужими коштами у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за період з 27.03.2020 по 30.04.2020.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 1214 Цивільного кодексу України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч.1 ст.536 ЦК України).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору підряду № 71 від 20.06.2018.

Договором підряду № 71 від 20.06.2018 не було узгоджено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи те, що в договорі підряду не було обумовлено нарахування і сплату процентів за користування чужими грошовими коштами згідно із ст.536 ЦК України, правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч.1 ст.1048 ЦК України, а тому підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків відсутні.

Ураховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 2 771,98 грн нарахованих відсотків за користування чужими коштами.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення 320 189,99 грн вартості виконаних робіт, 5 544,22 грн пені та відмови в частині визнання дій відповідача щодо розірвання договору підряду №71 незаконними та стягнення 2 771,98 грн відсотків за користування чужими коштами.

Витрати по сплату судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" Малинської міської ради (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Бондарик, 17, код ЄДРПОУ 01991783) на користь Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" ( 10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Миколи Лисенка, 3, код ЄДРПОУ 20425612) - 320 189,99 грн заборгованості, 5 544,22 грн пені, 4 886,01 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.10.20

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)