Рішення

від 15.10.2020 по справі 906/937/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/937/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюкович В.М. - довіреність №007.1-64-0320 від 02.03.2020;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

до Споживчого товариства "Городницький хлібозавод"

про стягнення 10119,92 грн.

Процесуальні дії у справі.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося з позовом до суду про стягнення з Споживчого товариства "Городницький хлібозавод" 10119,92 грн боргу за виконані роботи на підставі договору №2.01/32А100-720-19 від 25.01.2019.

Ухвалою від 18.08.2020 відкрито провадження у справі №906/937/20, розгляд справи по суті призначено на 29.09.2020.

З огляду на участь судді Давидюка В.К. з 28.09.2020 по 30.09.2020 у підготовці голів та заступників голів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів, яку здійснювала Національна школа суддів України, ухвалою від 25.09.2020 призначено розгляд справи по суті на 15.10.2020 о 12:00.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. За інформацією з офіційного сайту "Укрпошта" - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 1000231999314 (штрихкодовий ідентифікатор), яке суд адресував рекомендованим листом разом з копією ухвали від 25.09.2020 на адресу товариства, вручено 29.09.2020 (а.с. 35-37).

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

25.01.2019 між Споживчим товариством "Городницький хлібозавод" (замовник/ відповідач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (підрядник / позивач) укладено договір на виконання робіт №2.01/32А100-720-19 від 25.01.2019 (а.с.17), за умовами якого підрядник зобов`язується в порядку та умовах, визначених договором, виконати роботи зі зняття з вузла обліку газу на повірку / експертизу та встановлення вузла обліку газу після повірки / експертизи (далі - роботи) на об`єкті замовника - об`єкті компобуту за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. А. Вознюк 2, а замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх (розділ І договору).

За п. 1 розділу ІІ договору, вартість робіт за договором становить 6155,82 грн.

Відповідно до розділу ІІІ договору, замовник перераховує підряднику 100% вартості робіт, вказаної у п.1 розділу ІІ договору, протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання договору. Усі взаєморозрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом внесення коштів на банківський рахунок або в касу підрядника.

Після виконання робіт підрядник надає замовнику для підписання акт приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання підрядником акта, підписати його і повернути підряднику. У разі неповернення у вказаний строк підписаного акта приймання-передачі виконаних робіт та \ або ненадання письмових зауважень, роботи вважаються прийнятими замовником та такими, що підлягають оплаті. При наявності зауважень або виявлення недоліків, сторони складають двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки, причини їх виникнення та вказуються терміни усунення. Підрядник протягом п`яти робочих днів від дня складання акта направляє замовнику обґрунтовану відмову від проведення робіт з усунення недоліків (якщо вони виникли не з вини підрядника) або проводить відповідні роботи. Замовник в будь-якому разі зобов`язаний сплатити фактично виконані роботи підрядником (розділ VI договору).

В матеріалах справи наявний акт виконаних робіт №2 від 25.01.2019 на суму 6155,82 грн, що включає такі послуги: зняття лічильника, встановлення лічильника, автопослуги, паливо на транспорт. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 18).

Як визначено п. 3.8. розділу VII договору, підрядник зобов`язаний оплатити підряднику виконані роботи в порядку, передбаченому договором.

Внаслідок невиконання Споживчим товариством "Городницький хлібозавод" свого обов`язку щодо оплати вартості виконаних робіт, станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість у сумі 6155,82 грн, яку АТ "Житомиргаз" просить стягнути в позовній заяві, а також нарахування, здійснені відповідно до ст. ст. 549, 625 ЦК України.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за виконані роботи за договором №2.01/32А100-720-19 від 25.01.2019.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з Споживчого товариства "Городницький хлібозавод" заборгованості в розмірі 6155,82 грн підлягають задоволенню.

Варто також зазначити, що з моменту укладення договору виконання робіт змінилося найменування підрядника. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 03344071 зареєстровано юридичну особу, назва якої Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", організаційно-правова форма - приватне акціонерне товариство.

За порушення строків виконання зобов`язання за договором, позивач заявив до стягнення 3373,39 грн пені, 276,97 грн 3% річних та 313,74 грн інфляційних.

Відповідно до ст. 610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п.2 розділу VIII договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених п. 1 розділу ІІІ договору, замовник зобов`язується сплатити підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

АТ "Житомиргаз" здійснило нарахування пені на суму 6155,82 грн за період з 31.01.2019 по 31.07.2020.

Беручи до уваги вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, що обумовлено порушенням грошового зобов`язання, не виходячи за межі визначеного періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" №543/96-ВР від 22.11.1996, статтею 3 якого визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010."

Аналогічна правова позиція стосовно розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також висвітлена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

За приписами ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки у договорі відсутні положення щодо нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за договором, яке здійснюється в інший строк, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, тривалість нарахування пені за 548 днів суд відхиляє за безпідставністю.

Отже, суд здійснив перерахунок пені, відповідно до якого пеня становить 1080,73 грн:

6155,82 грн (сума боргу) х 85 днів (з 31.01.2019 по 25.04.2019) х 36% (подвійна ставка НБУ) / 365 днів х 100% = 516,08 грн;

6155,82 грн (сума боргу) х 84 дні (з 26.04.2019 по 18.07.2019) х 35% (подвійна ставка НБУ) / 365 днів х 100% = 495,84 грн;

6155,82 грн (сума боргу) х 12 днів (з 19.07.2019 по 30.07.2019) х 34% (подвійна ставка НБУ) / 365 днів х 100% = 68,81 грн.

В стягненні пені в розмірі 2292,66 грн (3373,39 - 1080,73) необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з поданим розрахунком, 3% річних у сумі 276,97 грн (а.с. 21) нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Інфляційні нарахування на суму боргу також не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Дослідивши порядок нарахування інфляційних (а.с. 20), суд встановив, що розрахунок є арифметично правильними, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 313,74 грн підлягають задоволенню.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку позовні вимоги в частині стягнення 6155,82 грн основного боргу, 1080,73 грн пені, 276,97 грн 3% річних, 313,74 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про здійснення нарахування пені та 3% річних до моменту виконання рішення на підставі ч.10 ст. 238 ГПК України.

Відповідно до абзацу 1 ч.10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Зазначена норма надає право суду нарахувати відсотки або пеню до моменту виконання рішення. Нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за договором здійснюється в строк, визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, яке вже реалізував позивач, звернувшись з позовом до суду. А встановлення нарахувань відсотків є правом, а не обов`язком суду.

Водночас позивач не позбавлений права звернутися в судовому порядку з позовом про нарахування інфляційних та 3% річних на суму боргу за період, неохоплений вказаним рішенням, до фактичного його погашення.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, який підлягає стягненню з Споживчого товариства "Городницький хлібозавод" становить 1625,79 грн (7827,26 (розмір задоволених позовних вимог) х 2102,00 (сплачений судовий збір) / 10119,92 (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Городницький хлібозавод" (11714, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, смт. Городниця, вул. Анастасії Вознюк, 2, ідентифікаційний код 37774767)

на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071):

- 6155,82 грн основного боргу;

- 1080,73 грн пені;

- 276,97 грн 3% річних;

- 313,74 грн інфляційних втрат;

- 1625,79 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 19.10.20

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3 - сторонам (рек.)