Рішення

від 19.10.2020 по справі 910/12089/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2020Справа № 910/12089/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чернявської Юлії Володимирівни, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транш Капітал , м. Київ

про стягнення 95 420,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Чернявська Юлія Володимирівна (далі - ФОП Чернявська Ю.В./позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транш Капітал (далі - ТзОВ Транш Капітал /відповідач) про стягнення 95 420,00 грн, у тому числі: 80 000,00 грн - основного боргу, 13 020,00 грн - пені, 1 260,00 грн - інфляційних втрат та 1 140,00 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на бухгалтерське обслуговування господарської діяльності суб`єкта підприємництва в Україні №12 від 02.01.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.08.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 між ФОП Чернявською Ю.В. (далі - виконавець) та ТзОВ Транш Капітал (далі - замовник) укладено договір на бухгалтерське обслуговування господарської діяльності суб`єкта підприємництва в Україні № 12, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере за себе зобов`язання по наданню послуг щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської діяльності замовника.

Пунктом 2.11. договору встановлено, що за результатами кожного календарного місяця замовник приймає результати послуг виконавця, про що складається акт здачі-приймання послуг. Датою фактичного надання послуг виконавцем і їх прийняття замовником є дата підписання акту здачі-приймання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання акту зобов`язаний направити виконавцю оригінал підписаного акту здачі-приймання послуг чи мотивовану відмову від нього.

Згідно п. 4.1. договору щомісячна вартість послуг виконавця, вказаних у п. 1.1. цього договору, складає 20 000,00 грн без ПДВ.

У відповідності до п. 4.3. договору щомісячна вартість послуг виконавця оплачується замовником у порядку передоплати не пізніше 5-го числа поточного місяця.

В п. 5.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі 0,1% за кожний день прострочення оплати.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє по 31.12.2020 (п. 8.1. договору).

Так, у період з січня по квітень 2020 року включно позивачем надано послуги на загальну суму 80 000,00 грн, що підтверджується підписними сторонами актами наданих послуг: № 12-01 від 31.01.2020, № 12-02 від 28.02.2020, № 12-03 від 31.03.2020, № 12-04 від 30.04.2020. Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався.

Отже, на час розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за надані послуги в розмірі 80 000,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Крім того, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих послуг, позивач нараховує на суму боргу пеню в розмірі 13 020,00 грн, інфляційні втрати в сумі 1 260,00 грн та 3% річних в розмірі 1 140,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини про надання позивачем відповідачу послуг з бухгалтерського обслуговування.

Так, у період з січня по квітень 2020 року включно позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 80 000,00 грн, проте відповідач за ці послуги не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ Транш Капітал виникла заборгованість в цій сумі, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження зворотного.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати отриманих послуг, а також будь-яких доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено положення договору та ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог ФОП Чернявської Ю.В. про стягнення з ТзОВ Транш Капітал заборгованості за надані послуги в розмірі 80 000,00 грн.

Крім того, ураховуючи прострочення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 020,00 грн пені, інфляційні збитки в сумі 1 260,00 грн та 3% річних в розмірі 1 140,00 грн, нарахованих по кожному акту наданих послуг.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Як передбачено п. 5.4. договору у випадку несвоєчасної оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі 0,1% за кожний день прострочення оплати.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за період з 06.03.2020 по 12.08.2020 і встановив, що нарахування обчислені вірно та відповідають вимогам законодавства та договору.

Разом з тим, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що в останньому допущено арифметичну помилку. Так, за розрахунком суду обґрунтованими сумами до стягнення є 1 140,00 грн - 3% річних та 959,45 грн - інфляційних втрат.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ФОП Чернявської Ю.В.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Чернявської Юлії Володимирівни задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транш Капітал (03127, місто Київ, вулиця Полковника Потєхіна, будинок 12, офіс 14; ідентифікаційний код 41812530) на користь Фізичної особи-підприємця Чернявської Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп., пеню в сумі 13 020 (тринадцять тисяч двадцять) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 45 коп., 3% річних в сумі 1 140 (одну тисячу сто сорок) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 2 095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн 38 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук