Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/5921/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/5921/20

За позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії

Львівська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю НПО Укрізолятор

про стягнення 981.375,92 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Бучковський С.В., адвокат за довіреністю № 6752 від 09.07.2020

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

29.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю НПО Укрізолятор про стягнення 981.375,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № Л/Е-19557/НЮ від 04.11.2019, відповідно до умов якого відповідач був зобов`язаний до 07.11.2019 приступити до виконання робіт, строк виконання робіт становить 1 місяць. Умовами договору визначено, що ціна договору становить 4.787.199,60 грн та те, що датою завершення робіт вважається дата їх прийняття позивачем та підписання акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт та витрати. У зв`язку з тим, що станом на 21.04.2020 відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором не виконано, передбачені акти та довідки не підписано, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 981.375,92 грн нарахованих штрафних санкцій, з яких 646.271,95 грн пені та 335.103,97 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/5921/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.05.2020 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 18.05.2020 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

05.06.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти задоволенні позовних вимог заперечує посилаючись на те, що не підписання актів виконаних робіт та довідок зі сторони позивача не означає, що роботи відповідачем не виконано. На виконання п. 6.2. договору акти від 23.12.2019 № 1 (форми КБ-2в) та довідки (форми КБ-3) від 23.12.2019 з розрахунковими та іншими документами були передані начальнику підрозділу Служба електропостачання , проте останній з невідомих нам причин відмовився їх підписувати та при цьому жодних зауважень до виконаних робіт не висловив. Вказане підтверджується відсутністю в матеріалах справи надісланих на адресу підрядника письмових зауважень щодо виконаних підрядником робіт. Також вказані документи відповідачем були надіслані позивачу. Згідно вказаних документів вбачається фактичне виконання робіт на загальну суму 2.168.460,88 грн. За відсутності заявлених у відповідності до ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України заперечень щодо виконаних робіт вони вважаються виконаними. Відповідач зазначає, що позивачем не було передано відповідачу проектну документацію, у зв`язку з чим виконання робіт не могло бути розпочате відповідачем, а тому застосування до підрядника штрафних санкцій є безпідставним. Зазначає, що через спалах коронавірусу COVID-19 компанією - нерезидентом, що є постачальником автомат-вимикачів 110кВ, які необхідні для виконання робіт за договором № Л/Е-19557/НЮ від 04.11.2019, зупинено виробництво та не було поставлено відповідачу, що свідчить про настання форс-мажорної обставини. Відповідач очікує видачі ТПП сертифікату, який підтвердить настання вказаних форс-мажорних обставин за які відповідач не відповідає, а тому не може нести відповідальність. Окрім цього відповідач зазначає, що за адресою здійснення господарської діяльності відповідача 20.12.2019 та 26.12.2019 було проведено обшук та вилучено ряд документи, а також накладено арешт на майно та документи, що значною мірою позначилось на можливостях відповідача здійснити виконання робіт на залишкову суму вартості робіт - 2.618.738,72 грн. Вважає, що розрахунок штрафних санкцій неправомірно здійснений виходячи із повної ціни договору, тоді як відповідачем виконані роботи на суму 2.168.460,88 грн за актами щодо яких позивачем не висловлено зауважень. Також вважає, що не слід нараховувати штрафні санкції на залишкову суму невиконаних робіт - 2.618.738,72 грн, у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин. Зазначає, що справедливим було б зменшення штрафних санкцій до розміру завданих позивачу збитків, які підтверджено документально. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та у разі наявності підстав для стягнення штрафних санкцій просить зменшити їх розмір до розміру завданих позивачу збитків.

05.06.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, про призначення будівельно-технічної експертизи.

05.06.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи № 910/5921/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 справу № 910/5921/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 16.07.2020.

16.06.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що метою договору є виконання реконструкції тягової підстанції Тухля, а не поставка трансформаторів та розмикачів. До того ж умовами договору передбачено використання підрядником власних матеріальних ресурсів та устаткування. Між сторонами не було укладено жодних договорів поставок обладнання. Всупереч п. 10.1.1 договору відповідач не виконав визначені договором роботи у встановлений термін у відповідності до проектно-кошторисної документації. Вказані відповідачем акти та довідки надійшли на адресу позивача 03.06.2020. Згідно довідки відповідачем виконано роботи на суму 2.168.460,88 грн, в той час чк мав виконати на суму 4.787.199,60 грн. Отже надіслані акти підтверджують виконання неповного обсягу робіт. Етапність виконання робіт умовами договору не передбачена, а отже роботи приймаються при повному їх виконані на загальну вартість 4.787.199,60 грн. Зазначає, що надіслані акти на суму 2.168.460,88 грн не можуть бути підписані позивачем, оскільки не відповідають обсягу виконаних робіт, передбачених договором та проектно-кошторисною документацією. Жодних додаткових угод про зменшення обсягу робіт сторонами не укладалось. Вважає, що виконана частина робіт на суму 2.168.460,88 грн спростовує невиконання позивачем обов`язку передати проектну документацію, адже відсутність такої документації унеможливила б початок виконання робіт. При цьому відповідач не заявляв претензій позивачу про ненадання проектної документації, що підтверджується відсутністю відповідного листування. Стосовно форс-мажорних обставин зазначає, що такі обставини є визнаними набагато пізніше аніж мали бути виконані роботи за договором. Щодо проведеного обшуку зазначає, що надіслані відповідачем акти підписані ним же 23.12.2019, тобто після вилучення документів. Розрахунки штрафних санкцій здійснений виходячи від вартості договору, як це визначено пунктом 11.2 договору. Просить позовну заяву задовольнити повністю.

14.07.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи після закінчення карантину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5921/20 від 16.07.2020, підготовче засідання відкладено на 03.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/5921/20 на 30 (тридцять) днів.

03.08.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

03.08.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, про призначення будівельно-технічної експертизи.

18.08.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5921/20 від 26.08.2020 в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

В підготовчому засіданні 03.09.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи відмовив в його задоволенні оскільки в даному випадку з`ясування об`єму та вартості виконаних робіт не може підтвердити або спростувати наявність прострочення з виконання цих робіт.

В підготовчому засіданні 03.09.2020.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.09.2020.

21.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника відповідача.

В судовому засіданні 22.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.10.2020.

12.10.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника відповідача.

Суд розглянувши в судовому засіданні 13.10.2020 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання.

Суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем обставини не є поважними, а отже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні 13.10.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 13.10.2020 не з`явився.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 13.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.12.2019 між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НПО Укрізолятор (далі - підрядник, відповідач) укладено договір № Л/Е-19557/НЮ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати у встановлений строк роботи по об`єкту: Реконструкція торгової підстанції Тухля Львівська обл., Сколівський р-н, с. Тухля, вул. Сковороди, 18 , код (ДК021:2015-45310000-3 - Елетромонтажні роботи), код (ДК 021:2105-45310000-3 - Електромонтажні роботи), а замовник зобов`язаний після підписання акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи і оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором роботи своєчасно повністю не виконав, в зв`язку з чим має сплатити пеню в розмірі 646.271,95 грн та штраф в розмірі 335.103,97 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 15.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання двома сторонам та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань сторонами, але не пізніше 20.01.2020.

Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість договору визначається договірною ціною і становить 4.787.199,60 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 4.1 договору строк виконання робіт по об`єкту становить 1 (один) місяць. Підрядник повинен приступити до виконання робіт на об`єкті не пізніше 07.11.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З огляду на викладене та умови договору відповідач мав виконати роботи по об`єкту у строк до 07.12.2019 включно.

Пунктом 4.2 договору визначено, що датою завершення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Згідно з п. 1.4 договору місце виконання робіт по об`єкту: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Тухля.

Відповідно до п. 6.2 договору виконані роботи приймаються замовником на підставі належним чином складених підрядником акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які підписуються уповноваженими представниками замовника та підрядника (від замовника - начальник підрозділу Служба електропостачання , заступник начальника підрозділу Служба електропостачання , від підрядника - директор ТОВ НПО Укрізолятор ). Підрядник здійснює поставку устаткування (обладнання) одночасно з його монтажем. Накладні на устаткування (обладнання) подаються замовнику разом з актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Згідно з п. 6.3 договору якщо при прийнятті виконаних робіт замовником виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки, він має заявити про них підряднику.

За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків - негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідачем подано наступні документи, які з боку позивача не підписані та в яких відсутня відмітка про відмову від їх підписання замовником:

1) Акт № 1 від 23.12.2019 (форми КБ-2в) вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2019р. за найменуванням та адресою об`єкта будівництва - Реконструкції тягової підстанції Тухля Львівська обл., Соколівський р-н, с. Тухля, вул. Сковороди, 18 на загальну суму 2.052.000,00 грн,;

2) Розрахунок загальновиробничих витрат до акту № 1 (форми КБ-2в) на Реконструкція тягової підстанції Тухля за найменуванням та адресою об`єкта будівництва - Реконструкції тягової підстанції Тухля Львівська обл., Соколівський р-н, с. Тухля, вул. Сковороди, 18;

3) Довідка (форми КБ-3) від 23.12.2019 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019р. за найменуванням та адресою об`єкта будівництва - Реконструкції тягової підстанції Тухля Львівська обл., Соколівський р-н, с. Тухля, вул. Сковороди, 18;

4) Акт № 1 від 23.12.2019 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019р. за найменуванням та адресою об`єкта будівництва - Реконструкції тягової підстанції Тухля Львівська обл., Соколівський р-н, с. Тухля, вул. Сковороди, 18 на загальну суму 116.460,88 грн;

5) Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на електромонтажні роботи за найменуванням та адресою об`єкта будівництва Реконструкції тягової підстанції Тухля Львівська обл., Соколівський р-н, с. Тухля, вул. Сковороди, 18;

6) Підсумкова відомість ресурсів об`єкта: Реконструкція тягової підстанції Тухля (витрати по факту) за грудень 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що вказані документи 01.06.2020 було надіслано відповідачем на адресу Регіональної філії Львівська залізниця та отмриані останнім 03.06.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 01.06.2020 за № 0105473026500 та роздруківкою з офіційного сайту в мережі Інтернет за трек-кодом № 0105473026500.

Документального підтвердження що складені відповідачем акти (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3) було вручено або надіслано відповідачу раніше позивачем не подано.

Слід відзначити, що позивачем не заперечується факт часткового виконання відповідачем робіт за договором; позивач вказує на те, що роботи не виконано у повному обсязі у визначений договором строк, що є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 10.1.1 договору підрядник зобов`язаний виконати визначені договором роботи у встановлений термін у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації.

Проте матеріали справи свідчать, що відповідач роботи за договором у повному обсязі у визначений строк не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання у повному обсязі не виконав, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 11.2 договору передбачено, що за невиконання, не роз починання а порушення строків виконання робіт, визначених п. 4.1 договору підрядник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення, а за порушення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 646.271,95 грн пені (на суму договору 4.787.199,60 грн за період з 08.12.2019 по 21.04.2020) та 335.103,97 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що у зв`язку з частковим виконанням робіт по об`єкту штрафні санкції мають бути нараховані на суму невиконаних робіт, оскільки умовами п. 11.2 договору сторони погодили нарахування штрафних санкцій виходячи із вартості договору, а не вартості невиконаних робіт.

Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, викликаних епідемією COVID-19, як на підставу звільнення від застосування штрафних санкцій не приймаються судом до уваги, оскільки за умовами п. 14.2 договору наявність відповідних обставин повинно бути підтверджено довідкою регіональної Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу, документального підтвердження наявності якої відповідачем на момент вирішення спору у справі не подано.

Стосовно посилань відповідача на те, що затримка у виконані робіт відбулась з вини позивача який не передав обумовлену договором проектну документацію слід зазначити наступне

Відповідно до п. 6.1 договору підрядник зобов`язаний до початку виконання робіт перевірити проектну документацію, її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам, підрядник повідомляє про це замовника.

Згідно з п. 9.1 договору організація виконання робіт підрядником повинна відповідати проектно-кошторисній документації, склад і зміст якої визначається нормативними документами.

З огляду на те, що відповідач все ж таки приступив до виконання робіт та виконав їх частково спростовують посилання відповідача про неотримання ним проектної документації. Більш того, відповідачем не подано жодного звернення до позивача з приводу не надання позивачем необхідної проектної документації.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача про проведення у нього 20.12.2019 та 26.12.2019 обшуків та вилучення документів, оскільки дана обставина не могла бути підставою затримки виконання робіт, які мали бути виконані відповідачем у строк до 08.12.2020.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд відзначає наступне

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

У клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначає про необхідність їх зменшення до документально підтвердженого понесення позивачем розміру збитків.

Проте, сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру штрафу.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НПО Укрізолятор (03115, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 30-А, код ЄДРПОУ 40069932) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Львівська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) 646.271 (шістсот сорок шість тисяч двісті сімдесят одна) грн 95 коп. пені, 335.103 (триста тридцять п`ять тисяч сто три) грн 97 коп. штрафу, 14.720 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.10.2020.

СуддяВ.В. Сівакова