Рішення від 16.10.2020 по справі 910/5778/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2020Справа № 910/5778/20

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ БІОМАСС"

вул. Липки, буд. 2, с. Озерна, Білоцерківський район, Київська обл., 09128

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" вул. Ломоносова, буд. 75А, оф. 129, м. Київ, 03189

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"

про розірвання договору та стягнення 55 800,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВУ БІОМАСС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія (відповідач) про розірвання договору та стягнення 55800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов укладеного сторонами Договору від 30.10.2017 №10/02-03/01 на виконання проектних робіт відповідач не виконав роботи у встановлений Договором строк, в зв`язку з чим позивач, посилаючись на допущення відповідачем істотного порушення умов Договору, просить суд розірвати укладений сторонами договір та стягнути суму попередньої оплати в розмірі 55 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 відкрито провадження у справі №910/5778/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

19.05.2020 відповідачем подано до суду відзив, в котрому відповідач щодо задоволення позову заперечував, вказуючи, що відповідачем були виконані обумовлені Договором роботи на 95%, направлено позивачу акт приймання-передавання виконаних робіт від 12.08.2019, відповідач зазначає, що був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання за Договором повністю, оскільки позивачем не було надано необхідних документів для виконання робіт.

28.05.2020 позивачем подано відповідь на відзив.

09.06.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення проти відповіді на відзив.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Водночас, суддя Лиськов М.О. перебував у щорічній відпустці з 03.08.2020 по 28.08.2020. Проте, з 07.09.2020 головуючий у справі суддя Лиськов М.О. перебував на лікарняному, отже рішення у справі ухвалюється суддею після виходу з лікарняного.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

30 жовтня 2017 року між ТОВ АВУ БІОМАСС як замовником, з однієї сторони та ТОВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ МЕТРОПОЛІЯ як виконавцем, з другої сторони, було укладено Договір на виконання проектних робіт № 10/02-03/03 (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, виконавець зобов`язався виконати роботи щодо проектування схеми видачі потужності електростанції на біомасі 10 МВт поблизу с. Озерна Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до п. 1.3. Договору технічні, економічні та інші вимоги до проведення робіт визначаються Специфікацією робіт (Додаток 1) та Технічним завданням на виконання техніко- економічного обґрунтування схеми видачі потужності сонячної електростанції (СЕС) потужністю 10 МВт (Додаток 2), які є невід`ємними частинами Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено: 2 етап виконання робіт 186 000,00 грн, 3 етап виконання робіт - 123 000,00 грн, разом вартість робіт складає 370 800,00 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору після закінчення виконання робіт за кожним етапом виконавець передає замовнику результати робіт та підписаний у 2 (двох) примірниках відповідний Акт приймання- передавання робіт за етапом.

Згідно з п.4.2. Договору замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання Акту приймання- передавання робіт за етапом повинен надіслати виконавцю підписаний Акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт. Прийняття може бути відмовлено та / або заявлено замовником у письмовій формі лише у виправданих випадках. У разі надання мотивованої відмови, протягом 10 (десяти) робочих днів Сторонами укладається двосторонній Акт виявлених порушень вимог цього Договору та/або інших порушень, в тому числі порушень норм чинного законодавства України, з переліком необхідних додаткових робіт, доопрацювань, інших заходів та термінів їх виконання. Замовник не має права використовувати передані йому результати робіт до їх прийняття та повної оплати за кожним етапом.

У відповідності до п.4.3. Договору у разі непідписання або неповернення Акту приймання-передавання робіт за етапом у строк, зазначений в п.4.2 цього Договору, та ненадання мотивованої відмови, Акт приймання-передавання робіт за етапом вважається підписаним та підлягає оплаті замовником згідно умов п. 2.1 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи результатом виконання робіт було підготовка та погодження технічного завдання на розробку ТЕО схеми видачі потужності СЕС; отримання вихідних даних в ПрАТ "Київобленерго" та ДП "НЕК "Укренерго", узгодження розрахункової моделі на виконання ТЕО; розробка та оформлення ТЕО схеми видачі потужності СЕС; погодження ТЕО схеми видачі потужності в ПрАТ "Київобленерго"; погодження ТЕО схеми видачі потужності в ДП "НЕК Укренерго".

Згідно п. 3.1. Договору якщо Замовник надає всю необхідну інформацію своєчасно, як у письмовій так і в усній формі, Виконавець зобов`язаний негайно розпочати заплановану роботу. Якщо Замовник не виконує свої обов`язки щодо надання всієї необхідної інформації та/або виконує несвоєчасно, Виконавець зобов`язаний письмово повідомити Замовника про цей факт з зазначенням розумних строків для цього Замовника.

Згідно п. 3.5. Договору у випадку невиконання або несвоєчасного виконання Замовником пп. 3.1-3.2 цього Договору Виконавець не несе відповідальності за своєчасне та повне виконання робіт.

Виконавцем було направлено замовнику листом від 12.08.2019 №01/03-01/212 акт приймання-передавання виконаних робіт за Договором, який підписано замовником не було.

У вказаному акті вказано, що роботи були виконані в розмірі 95% від загальної вартості Договору згідно Специфікації робіт. Загальна вартість виконаних робіт складає 293550 грн. 00 коп., окрім того ПДВ 20 %- 58 710 грн. 00 коп., разом з ПДВ 20% - 352 260 грн. Сплачений аванс складає 55 800 з ПДВ. До сплати підлягає 296 460,00 грн з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно- кошторисної документації.

Згідно ч.1. ст.853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Позивачем не надано доказів того, що на виконання умов п.4.3. Договору та вимог ч.1 ст. 853 ЦК України, ним було заявлено вмотивовану відмову від прийняття робіт, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що роботи за вищевказаними актами були виконані позивачем та прийняті відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, виконавцем було направлено замовнику листом від 12.08.2019 №01/03-01/212 акт приймання-передавання виконаних робіт за Договором, роботи за яким вважаються прийнятими у відповідності до умов п.4.3. Договору.

Таким чином, відповідачем не було допущено порушення умов Договору, а відтак позивачем не доведено наявність підстав для розірвання договору підряду та стягнення попередньої оплати.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Лиськов