ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року Справа № 913/428/20
Провадження №19/913/428/20
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРТРАНС" (вул. Б. Ліщини, 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про стягнення 40 336 грн 25 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: Жиленко Х.О., представник за довіреністю № 461 від 30.04.2020;
від відповідача: представник не прибув.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРТРАНС" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 40 336 грн 25 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с.84-88).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №П/Т-19869/НЮ від 21.06.2019 щодо своєчасної поставки товару. Внаслідок чого, позивачем на підставі п.7.2 договору нарахована пеня.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.08.2020 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.09.2020.
Ухвалою суду від 21.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.10.2020.
21.09.2020 від відповідача через систему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що директор знаходиться у щорічній черговій відпустці до 20.09.2020.
Суд розглянув та відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження щодо неможливості представляти його інтереси повноважним представником. Також не надано доказів перебування директора в щорічній черговій відпустці до 20.09.2020.
05.10.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 02.10.2020.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 20.08.2020 відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду від 20.08.2020 отримана відповідачем 27.08.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102252893660.
Отже останній строк для подачі відзиву на позовну заяву - 11.09.2020.
Відзив на позовну заяву подано відповідачем 05.10.2020, про що свідчить відмітка канцелярії суду.
Ураховуючи наведене, суд не приймає до розгляду відзив на позовну заяву б/н від 02.10.2020.
Представник відповідача в судове засідання 05.10.2020 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач своєчасно відзив на позовну заяву не надав. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.
21.06.2019 між Акціонерним товариством "Укранська залізниця" в особі регіональної філії Південна залізниця АТ Укрзалізниця (покупець) та ТОВ "ІНКАРТРАНС" (постачальник) укладено договір №П/Т-19869/НЮ, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язався до 30.11.2019 поставити і передати в зумовлені строки у власність покупця вугілля, найменування, марка, кількість та показники якості якого зазначаються в специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов цього договору.
Виробник (виробники) товару: ТОВ ЗФ Богучарська (п.1.2 договору).
Загальна сума договору складає 1 753 750 грн 00 коп., з урахуванням ПДВ 0% - 00 грн 00 коп. (п.3.5 договору).
Розрахунки за кожну прийняту партію Товару здійснюються Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% грошових коштів протягом 30 банківських днів з моменту підписання уповноваженими Сторонами акту приймання-передачі Товару, але не раніше реєстрації податкової накладної (п.4.1 договору).
Постачальник забезпечує поставку товару до 30.11.2019. Невід`ємною умовою поставки товару має бути тільки письмове повідомлення покупця постачальнику на відвантаження товару в асортименті, кількості та терміну постачання (п.5.1 договору).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що постачальник здійснює поставку Товару партіями в асортименті, вказаному у Специфікації №1 (Додаток №1) до цього договору та не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання у будь-який спосіб (листом, факсом, електронною поштою, тощо) повідомлення Покупця (зазначеного у п.5.1), яке є підтвердженням готовності Покупця до прийому Товару та здійснення оплати згідно з п.4.1 цього Договору.
Умовами договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором (п.6.3.1 Договору).
Пунктом 6.2.3 Договору передбачено право Покупця достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, повідомивши про це Постачальника у строк 5 діб.
За несвоєчасну поставку Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п.7.2 договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині оплати до повного виконання (п.10.1 договору).
Між сторонами підписано специфікацію №1 на поставку вугілля ДГ, 13-100. ДСТУ 7146:2010, ДСТУ 3472-2015 у кількості 575 тонн на суму 1 753 750 грн 00 коп. без ПДВ.
На виконання вимог п.5.2 договору, 01.07.2019 позивачем на адресу відповідача направлено відповідне письмове повідомлення від 01.07.2019 №НЗЕ-12/202 на поставку 575 тонн вугілля на суму 1 753 750 грн 00 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви описом вкладення у цінний лист від 01.07.2019, накладною від 01.07.2020 та фіскальним чеком Укрпошти від 01.07.2019 №6105242444734.
Відповідно до роздруківки з онлайн-сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти зазначений лист отриманий відповідачем 04.07.2019.
Отже ураховуючи положення п.5.2 договору, відповідач повинен був поставити товар у строк до 19.07.2020.
07.08.2018 позивач направив на адресу відповідача лист №НЗТ-10/62 про розірвання договору від 21.06.2019 №П/Т-19869/НЮ. Договір вважається розірваним з 12.08.2019.
30.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію №НЮ-3/358 про сплату пені в розмірі 40 336 грн 25 коп., нарахованої на підставі п.7.2 договору.
Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав, заборгованість не сплатив.
Зазначене стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.
Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за період з 20.07.2019 по 11.08.2019 в сумі 40 336 грн 25 коп., судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню судом повністю.
Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.123, 129, 130, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРТРАНС" про стягнення 40 336 грн 25 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРТРАНС" (вул. Б. Ліщини, 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 34580135) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40081216) пеню в розмірі 40 336 грн 25 коп., судовий збір у сумі 2 102 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.10.2020.
Суддя Т.В. Косенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 20.10.2020 |
Номер документу | 92255741 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Косенко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні