Рішення

від 12.10.2020 по справі 916/1313/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1313/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1313/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЧУРІНА+"

про стягнення 150 178,48 грн., -

за участю представників :

від позивача: Хекало О.О., ордер серія АА №1027603 від 06.05.2020р.

від відповідача: Апальков В.В., ордер серія ОД №420086 від 10.08.2020р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЧУРІНА+" заборгованості у сумі 150 178,48 грн., з яких: 144 000 грн. - сума основного боргу, 2 625,43 грн. - інфляційні втрати, 3 553,05 грн. - 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат становить 22 352,68 грн., з яких 2 252,68 грн. - судовий збір та 20 100 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Окрім того, позивач у позові просить суд зазначити в рішенні про нарахування трьох процентів річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1710/2018 від 17.10.2018р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару.

14.05.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (явка учасників справи у судове засідання не є обов`язковою).

15.06.2020р. за вх. № 15261/20 господарським судом Одеської області одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" про розподіл судових витрат, в якій позивач просить суд прийняти докази про понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 144 грн. та вирішити питання про судові витрати з врахуванням понесених витрат позивача на професійну правову допомогу, а також тих витрат, що будуть понесені при задоволені позову у сумі 7 508,92 грн. (гонорар успіху).

У поясненнях за вх.№15859/20 від 19.06.2020р. позивач просить суд зазначити в судовому рішенні в резолютивні частині наступну формулу щодо нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення ((СОБ х 3%) : КДР) х КДП = сума трьох процентів річних, де: СОБ сума основного боргу, простроченого ТОВ "МІЧУРІНА+"; КДП - кількість днів прострочення сплати ТОВ "МІЧУРІНА+" суми основного боргу за період починаючи з 06.05.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються три проценти річних, і стягнути отриману суму проценті із тов. "МІЧУРІНА+" (ідентифікаційний код 38522124) на користь ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" (ідентифікаційний код 37033728).

У відзиві на позов за вх. № 25700/20 від 28.09.2020р. відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, з посиланням при цьому на те, що відповідно до п. 2.1. Договору поставки № 1710/2018 від 17.10.2018р. в загальну вартість товару входить науковий супровід по застосуванню товару в умовах покупця. Оскільки науковий супровід по застосуванню товару було включено сторонами саме до складу загальної вартості товару, а такий науковий супровід позивач взагалі не здійснив, правові підстави для стягнення із відповідача повної суми вартості товару та, відповідно, нарахованих на неї інфляційних витрат та відсотків, - відсутні. Жодні розрахунки для здійснення часткової оплати вартості товару позивачем також не надані, а тому, на думку відповідача відсутні необхідні умови і для часткового задоволення позову.

Крім того, відповідач зазначає, що предметом Договору поставки від 17.10.2018р. № 1710/2018 був визначений сторонами виключно як мікродобриво Аватар-2 (п. 1.1 договору). Жодні посилання на технічні умови, які б визначали точні характеристики та хімічний склад такого товару, у договорі відсутні. Інші складені сторонами документи, зі змісту яких сторонами узгоджувалась би умова про предмет договору, позивачем до суду також не надані. У наданих позивачем документах визначено лише те, що цей товар відносишся до мінеральних добрив. На думку відповідача, така, наведена у договорі, інформація про предмет договору не дозволяє точно ідентифікувати товар, що підлягає поставці за договором. Відповідач вважає, що враховуючи, що предмет договору Господарський кодекс України визначає як істотні умову, без узгодження і визначення сторонами якої господарський договір не може вважатися укладеним, договір поставки, на який позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог не може вважатися таким, що укладений та породжує юридичні наслідки, зокрема, зобов`язання відповідача із оплати. За таких обставин, правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, а саме - належно укладений господарський договір - відсутні, а тому відсутні і правові підстави для задоволення позову.

Також у відзиві по позов, відповідач зазначає, що згідно Договору поставки, товар постачається на умовах DDP- склад Покупця згідно Інкотермс 2010 (п. 4.1 договору). Згідно п. 5.1 цього Договору, пунктом поставки також визначений склад Покупця, у якому, згідно п. 9.1 цього Договору, повинна здійснюватися передача товару.

Отже, ціна за товар була визначена сторонами саме із цих базисних умов поставки, тобто, виходячи з того, що товар буде поставлений продавцем (позивачем) саме на склад покупця (відповідача).

Натомість, згідно наданих позивачем до суду документів, товар на склад покупця продавцем (позивачем) поставлений не був. Згідно видаткової накладної, товар був переданий за адресою: вул. Васильківська 34/2, м. Боярка, Київська область. Акт приймання-передачі товару складений у м. Києві . Жодних складських приміщень за цією адресою покупець (відповідач) не має.

Згідно товарно-транспортної накладної, товар нібито постачався компанією Нова пошта . Однак, жодних відміток про прийняття цим перевізником товару до перевезення цянакладна не містить.

Відповідач зазначає, що враховуючи, що позивачем не надано документів, які підтверджують належне виконання ним узгоджених сторонами базисних умов постачання DDP - склад Покупця згідно Інкотермс 2010, виходячи із яких була розрахована ціна товару, у позивача відсутні підстави вимагати сплату ціни товару у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 12.10.2020р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

17.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЧУРІНА+" (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №1710/2018, згідно з яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю мікродобриво Аватар-2 (Товар), перелік якого та терміни поставки наводяться у Додатках до договору, які є невід`ємною складовою частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна та загальна вартість товару вказується у Додатках до договору, які є невід`ємною складовою частиною даного Договору. В загальну вартість товару входять також видатки по упаковці Товару, маркуванню, передпродажній підготовці, а також науковий супровід по застосуванню Товару в умовах Покупця.

Згідно п. 3.1. Договору порядок розрахунків наводиться у Додатках до Договору, які є невід`ємною складовою частиною даного Договору.

Відповідно до п. 9.3. Договору факт передачі Товару Покупцю підтверджується Актом Приймання-передачі Товару.

Згідно п. 12.1. Договору цей Договір вступає в силу після підписання Сторонами, та діє до 31 грудня 2019 року.

Відповідно до п. 2.1. Додатку № 3 від 12.04.2019р. до Договору № 1710/2018 від 17.10.2018р. загальна вартість товару згідно Додатку № 3 від 12.04.2019р. до Договору № 1710/2018 від 17.10.2018р. становить: 144 000 грн. в т.ч. ПДВ 20% 24 000 грн.

Згідно п. 3.1. Додатку № 3 від 12.04.2019р. до Договору № 1710/2018 від 17.10.2018р. порядок оплати: Покупець зобов`язується провести передоплату у розмірі 20 % згідно виставленого рахунку, а решта 80 % оплатити за отриманий товар до 01.08.2019р.

Відповідно до п. 4.1. Додатку № 3 від 12.04.2019р. до Договору № 1710/2018 від 17.10.2018р. термін поставки товару: Товар поставляється відповідно потребам Покупця на протязі 5 (п`яти) днів з моменту отримання усної чи письмової заявки.

Згідно п. 4.2. Додатку № 3 від 12.04.2019р. до Договору № 1710/2018 від 17.10.2018р. Продавець надає Покупцеві наступні документи: на кожну відвантажену партію - рахунок-фактура, видаткова накладна, акт прийому-передачі Товару, товарно-транспортна накладна, сертифікат виробника.

На виконання Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 144 000 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 12.04.2019р. № 38, актом приймання-передачі продукції за договором № 1710/2018 від 17.10.2018р.

Поставка товару відповідачу здійснювалась автотранспортом, перевезення та передача від перевізника здійснювалась за товарно-транспортною накладною №1204 від 12.04.2019р.

По зазначеній операції поставки на всю суму товару була складена податкова накладна № 51 від 12.04.2019р.

Рахунок-фактура №41 від 12.04.2019р. був наданий покупцю разом з товаром, передача якого відбулась 12.04.2019р. Таким чином, відповідач мав оплатити 20% вартості товару, що становить 28 800 грн. 12.04.2019р., а 80% вартості товару, що становить 115 200 грн. в строк до 01.08.2019р.

Поставлений позивачем товар відповідачем не оплачений, його заборгованість перед позивачем становить 144 000 грн.

27.12.2019р. позивач звернувся до відповідача з листом за №27/12-2019 від 27.12.2019 щодо сплати заборгованості за поставлений товар.

Крім іншого, позивачем було направлено акт звірки розрахунків станом на 27.12.2019 з пропозицією його оформлення.

Даний лист був направлений цінним листом з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який відповідач отримав 02.01.2020р.

Однак, зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 17.10.2018р. № 1710/2018 у позивача виникло зобов`язання поставити відповідачу товар, а у відповідача виникло зобов`язання прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать надані позивачем докази, а саме: видаткова накладна №38 від 12.04.2019р., акт приймання-передачі продукції від 12.04.2019р. за договором №1710/2018 від 17.10.2018р., товарно-транспортна накладна №1204 від 12.04.209р., позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 144 000 грн.

Окрім того, позивачем оформлено податкову накладну №51 від 12.04.2019р. та складено рахунок - фактуру від 12.04.2019р. №41.

В свою чергу відповідачем поставлений позивачем товар прийнято без жодних зауважень щодо його кількості, якості та ціни.

Також зауважень не висловлено відповідачем і в подальшому, після звернення позивача з листом щодо сплати заборгованості за поставлений товар від 27.12.2019р. №27/12-2019р. Водночас оплату поставленого позивачем товару відповідачем не здійснено, як строки, що встановлені договором, так і в подальшому.

Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано послуг з наукового супроводу щодо застосування товару, вартість яких включено до загальної ціни товару, господарським судом до уваги не приймається, оскільки, такі посилання відповідача не підтверджені відповідними доказами. В свою чергу, докази, які надані позивачем свідчать про прийняття відповідачем поставленого позивачем товару без жодних зауважень. Зустрічних вимог про стягнення з позивача боргу за послуги, які не ненадані відповідачу, останнім до суду заявлено також не було.

Посилання відповідача на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору як предмет і тому договір поставки не можна вважати укладеним, господарський суд до уваги також не приймає, оскільки цей договір виконаний сторонами в частині поставлення позивачем і прийняття відповідачем відповідного товару - мікродобрива Аватар-2 .

Посилання відповідач на неналежне виконання позивачем умов договору щодо поставки товару відповідачу на умовах DDP- склад Покупця згідно Інкотермс 2010 також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки спростовуються товарно-транспортною накладною №1204 від 12.04.2019р., яка в графі прийняв місить підпис відповідальної особи ТОВ Мічуріна+ , засвідчений печаткою цього товариства, та в графі пункт розвантаження якої зазначено: м. Кодима, від. №1.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Перевіривши розрахунок 3% річних, згідно з яким розмір 3% річних становить 3 553,05 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції, згідно з яким розмір індексу інфляції становить 2 625,43 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" у позовній заяві, судові витрати останнього складаються із:

- судового збору в розмірі 2 252,68 грн., який сплачено за подання до суду позовної заяви, згідно платіжного доручення № 258 від 05.05.2020р.;

- витрат на правову допомогу у розмірі 20 100 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 2, 3, 4 ст.126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В підтвердження розміру понесених судових витрат позивачем до суду надані:

1) договір про надання правової допомоги №20-7 від 04.05.2020р., який укладений між ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" (Клієнт) і адвокатом Хекало Олегом Олексійовичем (Адвокат), та згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору Адвокат на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта у судах України під час здійснення цивільного та/або господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з наданням Адвокату усіх процесуальних прав та обов`язків Клієнта як учасника, сторони судового процесу та третьої особи, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 3.1.3 Договору Клієнт зобов`язався відшкодувати витрати, понесені Адвокатом під час виконання зобов`язань згідно даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору Клієнт зобов`язується приймати належним чином надану правову допомогу Адвоката та оплачувати її у розмірі та строки, встановлені в даному Договорі.

Згідно п. 4.1. Договору розмір гонорару за надану згідно цього Договору правову допомогу визначається Сторонами в додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата послуг Адвоката здійснюється на підставі підписаних Сторонами протоколів про розмір гонорару. Додатково, Клієнту можуть надаватись рахунки на оплату. За результатом наданих послуг Сторони підписують акт приймання наданих послуг.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 20-7 від 04.05.2020р. Сторони визначили наступні ставки гонорару, а саме:

Складання позовної заяви 2100грн. Складання відзиву на позов, відповіді на відзив 1300грн. Участь у судовому розгляді справи 1500грн. /засідання Складання апеляційної скарги 3900грн. Участь в апеляційному розгляді справи 2600грн. Складання касаційної скарги 5200грн. Участь у касаційному розгляді справи 3900грн. Гонорар за прийняття рішення на користь Клієнта 5%суми позову Погодинна ставка 1300грн./година Абонентське обслуговування юридичної особи 13200грн./місяць Включення витрат на правову допомогу до судових витрат 1300грн. Супровід виконання рішення суду/виконавчого провадження 1500грн.

Згідно п. 2 Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги винагорода (гонорар) за послуги збільшується на додаткові витрати, понесені Адвокатом у зв`язку з наданням Послуг.

Відповідно до п. 2.2. Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги витрати Адвоката на транспорт у відрядженнях погоджуються окремо.

2) ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1027603 від 06.05.2020р., виданий адвокатом Хекало О.О. на підставі договору про надання правової допомоги №20-7 від 04.05.2020р.

3) протокол про розмір гонорару № 1 від 04.05.2020р. та акт приймання наданих послуг № 1 від 07.05.2020р., згідно з якими адвокатом здійснено оформлення та подачу позовної заяви до ТОВ "МІЧУРІНА+" щодо стягнення боргу - сума без ПДВ 2 100 грн.

4) рахунок № 20-7/1 від 07.05.2020р., який складений Адвокатом Хекало О.О. на оплату наданих послуг згідно договору № 20-7 від 04.05.2020р. в сумі 2 100 грн. та платіжне доручення № 260 від 08.05.32020р., яке свідчить про оплату позивачем виставленого 07.05.2020р. рахунку № 20-7/1.

7) протокол про розмір гонорару № 2 від 11.06.2020р. та акт приймання наданих послуг № 1 від 15.06.2020р., згідно з якими адвокатом здійснено участь 15.06.2020р. в судовому засіданні по справі № 916/1313/20 в Господарському суді Одеської області щодо стягнення боргу з ТОВ "МІЧУРІНА+" - сума без ПДВ 5 044 грн.

5) рахунок № 20-7/2 від 11.06.2020р., який складений Адвокатом Хекало О.О. на оплату наданих послуг згідно договору № 20-7 від 04.05.2020р. в сумі 5 044 грн. та платіжне доручення № 303 від 12.06.32020р., яке свідчить про оплату позивачем виставленого 11.06.2020р. рахунку № 20-7/2.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі 14 652,92 грн., в т.ч. із врахуванням гонорару успіху в розмірі 7508,92 грн.

При цьому, при вирішення питання щодо стягнення з відповідача гонорару успіху, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховуються висновки, які містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, ст. 236-238, ст. 240-241, ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЧУРІНА+" (66031, Одеська область, Кодимський район, с. Писарівка, вул. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 38522124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" (03150, м.Київ, вул. Казимира Малевича, 84, код ЄДРПОУ 37033728) заборгованості у сумі 150 178,48 грн., з яких: 144 000 (сто сорок чотири тисячі) грн. - сума основного боргу, 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п`ять) грн. 43 коп. - інфляційні втрати, 3 553 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят три) грн. 05 коп. - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 2 252 (дві тисячі двісті п`ятдесят дві) грн. 68 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 652 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 92 коп.

3. Нараховувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" (03150, м.Київ, вул. Казимира Малевича, 84, код ЄДРПОУ 37033728) на суму боргу у розмірі 144 000 грн. 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України до моменту виконання рішення суду.

4. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою:

((СОБ х 3%) : КДР) х КДП = сума трьох процентів річних, де: СОБ сума основного боргу, простроченого ТОВ "МІЧУРІНА+"; КДП - кількість днів прострочення сплати ТОВ "МІЧУРІНА+" суми основного боргу за період починаючи з 06.05.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються три проценти річних, і стягнути отриману суму проценті із тов. "МІЧУРІНА+" (ідентифікаційний код 38522124) на користь ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АВАТАР" (ідентифікаційний код 37033728).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець