Рішення

від 19.10.2020 по справі 918/826/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/826/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Модена "

до відповідача Відділу освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району

про стягнення 463 550,80 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Приватне підприємство "Модена" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Відділу освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району про стягнення 463 550,80 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15.04.2020 між Приватним підприємством "Модена" (позивач) та Відділом освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району (відповідач) укладено договір на виконання робіт № 2020 (договір), за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов`язався виконати капітальний ремонт будівлі будинку культури на вул. І. Франка, 1-В, с. Олександрія Рівненського району Рівненської області. Роботи на об`єкті будівництва прийнято відповідачем, про що складений акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2020 на загальну суму 463 550,80 грн. Відповідач не розрахувався з позивачем за виконані будівельні роботи, відтак за ним рахується борг у розмірі 463 550,80 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 509, 526, 625 ЦК України та ст. 173, 193 ГК України тощо.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, отже, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 31.08.2020.

31.08.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Андрійчук О., про що складена довідка.

Ухвалою суду від 10.09.2020 розгляд справи призначено на 28.09.2020.

28.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи відкладено на 19.10.2020.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

15.04.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на виконання робіт № 2020 (договір), відповідно до п. 1. якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконати капітальний ремонт будівлі будинку культури по вул. І. Франка, 1-В, с. Олександрія Рівненського району Рівненської області (заміна перекриття та даху будівлі) відповідно до проведеного коригування проектно - кошторисної документації на "Капітальний ремонт будівлі будинку культури по вул. І. Франка, 1-В, с. Олександрія Рівненського району Рівненської області (заміна перекриття та даху будівлі) (коригування).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до завершення своїх обов`язків, але не пізніше 31.12.2020 (п. 9.2. договору).

За умовами п. 3.1. договору виконавець виконує роботи, передбачені у п. 1.1. договору, упродовж 90 робочих днів.

Крім того, виконавець зобов`язаний своїми силами і засобами виконати усі роботи в обсязі і у строки, передбачені договором і здати роботи замовнику у стані, що відповідає встановленим нормам, виконати роботи якісно (п. 4.1.1., 4.1.2. договору).

У розділі 6 договору передбачено, що виконавець повинен гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом одного року з моменту підписання акту приймання - передачі виконаних робіт. Виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах і виявлені в гарантійні строки.

Згідно з п. 2.1. договору вартість всіх доручених виконавцю за цим договором робіт становить 463 550,40 грн, у тому числі ПДВ - 77 258,40 грн.

Як установлено судом із матеріалів справи, позивач виконав підрядні роботи на суму 463 550,80 грн, про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020, підписаний обома сторонами, виконані будівельні роботи прийняті замовником без зауважень.

Відповідно до п. 2. 2. договору розрахунок між сторонами за виконані роботи проводиться з моменту поступлення коштів на рахунок замовника на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт, який є невід`ємною частиною цього договору.

Форма оплати: безготівковий розрахунок. Замовником зобов`язання беруться відповідно до кошторисних призначень (п. 2.3., 2.4. договору).

За п. 4.2.1., 4.2.2. договору замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи якісно згідно з договором, оплатити виконавцю роботу, передбачену п. 1.1. договору, в розмірах і у строки, встановлені договором.

Проте відповідач виконану позивачем роботу не оплатив, внаслідок чого за ним рахується борг у розмірі 463 550,80 грн.

24.06.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 24/06 з вимогою про сплату боргу в сумі 463 550,80 грн, однак відповідач жодним чином не відреагував, оплати вартості виконаних робіт не здійснив.

Умовами п. 7.2. договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляду у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із несвоєчасною оплатою робіт за договором підряду, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Приписами ч. 1-3 ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у ч.1 цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Частиною 1 ст. 318 ГК України унормовано, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами (ст. 843 ЦК України).

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та у розмірі, встановлених договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено, що позивач на виконання умов договору підряду виконав роботи на суму 463 550,80 грн, що стверджується відповідними актами та довідками. Докази того, що відповідач оплатив виконану роботу, в матеріалах справи відсутні. Отже, за відповідачем рахується заборгованість на суму 463 550,80 грн.

Щодо оплати виконаних робіт з моменту надходження коштів на рахунок відповідача, то згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах "Кечко проти України", "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", Бакалов проти України Європейський Суд зауважив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд також зазначає, що позивач є суб`єктом господарювання, метою діяльності якого, як учасника господарських відносин, є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку, як це передбачено ч. 2 ст. 3 ГК України.

За таких обставин позовна вимог про стягнення 463 550,80 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 6 954,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, то судовий збір у розмірі 6 953,26 грн покладається на відповідача.

Приписами п. 1 ч. 1, ч. 2, 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Модена" до Відділу освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району про стягнення 463 550,80 грн задоволити.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 66, ідентифікаційний код 43334316) на користь Приватного підприємства "Модена" (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 210, ідентифікаційний код 31541926) 463 550,80 грн основного боргу.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 66, ідентифікаційний код 43334316) на користь Приватного підприємства "Модена" (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 210, ідентифікаційний код 31541926) 6 953,26 грн судового збору.

Позивач: Приватне підприємство "Модена" (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 210, ідентифікаційний код 31541926).

Відповідач: Відділ освіти, культури, молоді і спорту та охорони здоров`я Олександрійської сільської ради Рівненського району (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 66, ідентифікаційний код 43334316).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 19.10.2020.

Суддя О.Андрійчук