Рішення

від 13.10.2020 по справі 925/1101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1101/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕГА УКРАЇНА", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА

РАЙОННА АПТЕКА №30", м. Золотоноша, Черкаська область

про стягнення 5 467,02 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕГА УКРАЇНА" (вул. Шевченка, 17, м. Дніпро, 49044, ідентифікаційний код 38199399) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА

РАЙОННА АПТЕКА №30" (вул. Шевченка, 52А, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний код 38575951) про стягнення заборгованості за договором поставки №ЧРК/2013/42 від 13 листопада 2013 року в розмірі 5 467 гривень 02 копійки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки.

Ухвалою від 28 серпня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; призначив справу до судового розгляду по суті на 13 жовтня 2020 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду справи, а також те, що справу вирішено розглядати без виклику сторін, відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує вступну та резолютивну частини рішення без проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

13 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕГА УКРАЇНА" (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА

РАЙОННА АПТЕКА №30" (далі відповідач) був укладений договір поставки №ЧРК/2013/42 (далі - Договір, а.с. 9-10).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін.

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.2. Договору позивач зобов`язувався поставляти у власність Відповідача товари медичного призначення, а Відповідач зобов`язувався прийняти ці товари та своєчасно сплатити за них.

Відповідно до п.4.4. Договору відповідач мав сплачувати за поставлений товар на умовах відстрочки платежу через кожні 30 календарних днів з моменту поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам.

Відповідно до п.4.4.1. Договору сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізацію.

Відповідно до п.4.5 Договору сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його поставки, покупець зобов`язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований Товар протягом семи календарних днів з моменту пред 'явлення такої вимоги.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь якому до повного виконання сторонами зобов`язань. Також сторони домовились, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору , не повідомить другу сторону , про припинення його умов(розірвання), Договір вважається автоматично пролонгований на наступний рік на тих же умовах. (пункт 6.1. Договору).

Позивачем відповідно до умов Договору окремими партіями був поставлений відповідачу товар непродовольчого (медичного) призначення на загальну суму 5 974,88 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії до позову додаються):

- №ВУТЦ84883 від 4 грудня 2019 року на суму 4 442,64 грн. (а.с. 12);

- №ВУТЦ5653 від 21 січня 2020 року на суму 1 532,24 грн. (а.с. 11).

Позивач в позовній заяві зазначає, що товар відповідач отримав, однак оплатив лише частково.

30 червня 2020 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 5 467,02 грн (а.с.13).

Керуючись п.4.5. Договору, Позивач направив Відповідачу вимогу про оплату/повернення товару (а.с.14). Відповідач отримав вищевказану вимогу 09.07.2020 року, що підтверджується його особистим підписом на вимозі. Позивач в позовній заяві стверджує, що після отримання вимоги, Відповідач оплату чи повернення товару не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача, становить 5467 гривень 02 копійки.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до таких висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли з моменту укладення договору поставки. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав в повному обсязі та належним чином, відповідачу відповідно до умов Договору окремими партіями були поставлені товари непродовольчого (медичного) призначення на загальну суму 5 974,88 грн., останній отримав його, що підтверджується видатковими накладними:

- №ВУТЦ84883 від 4 грудня 2019 року на суму 4 442,64 грн. (а.с. 12);

- №ВУТЦ5653 від 21 січня 2020 року на суму 1 532,24 грн. (а.с. 11).

Накладні містять відомості про їх номер та дату складання, сторони господарських операцій, у тому числі відомості про уповноважену особу покупця, найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість відпущеного товару. Накладні скріплені зі сторони продавця підписом особи, яка уповноважена на передачу товару, зі сторони покупця - підписом особи, яка уповноважена на отримання матеріальних цінностей від покупця.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання зі сплати отриманого товару, однак, відповідач отриманий товар оплатив лише частково, чим порушив грошові зобов`язання відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.5. Договору відповідач не повернув на вимогу позивача товар, відповідач тим самим підтвердив його повну реалізацію і зобов`язаний був розрахуватися за товар в повному обсязі до 16.07.2020 (отримання вимоги 09.07.2020, 7 діб на виконання вимоги).

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар повністю у встановлені строки, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 5467 грн 02 коп.

Також, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена позивачем за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА

РАЙОННА АПТЕКА №30" (вул. Шевченка, 52А, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний код 38575951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕГА УКРАЇНА" (вул. Шевченка, 17, м. Дніпро, 49044, ідентифікаційний код 38199399) - 5467 грн 02 коп. боргу та 2102 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 19 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз