Рішення

від 19.10.2020 по справі 160/11647/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 160/11647/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕХ ГРУПП" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

23.09.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (в редакції від 28.09.2020 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕХ ГРУПП" (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2, разом - відповідачі), в якій позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2020 року № 45395 про відповідність ТОВ "АГРОМЕХ ГРУПП" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "АГРОМЕХ ГРУПП" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

В обґрунтування позову вказано, що вищевказане рішення є протиправним та перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє в ЄРПН, позивача автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами. Позивач вважає, що наявні усі підстави для задоволення позову у обраний ним спосіб захисту.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/11647/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 24.09.2020 р.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання, призначене на 19.10.2020 р. о 10:50 год.

28.09.2020 р. до суду надійшов адміністративний позов у новій редакції, де відповідачем 2 було додано ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Одночасно позивачем було заявлено клопотання про залучення ГУ ДПС у Дніпропетровській області співвідповідачем по справі.

Ухвалою суду від 29.09.2020 р. судом прийнято уточнену позовну заяву та задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача по справі, до участі у справі залучено ГУ ДПС у Дніпропетровській області в якості співвідповідача. Розгляд справи розпочато спочатку, судове засідання призначено на 19.10.2020 р. о 10:50 год.

13.10.2020 р. до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМЕХ ГРУПП , оскільки Рішення про включення ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП до переліку ризикових приймалося ГУ ДПС у Кіровоградській області, таким чином ГУ ДПС у Дніпропетровській області не є належним відповідачем в зазначеній частині позовних вимог. Щодо позовної вимоги про виключення ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП з переліку ризикових платників податків відповідач 2 вказує, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП до переліку ризикових, на думку відповідача 2, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП , є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. За таких обставин, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні вимог позову у повному обсязі.

13.10.2020 р. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача 2, згідно якого підтримує свою правову позицію та наполягає на задоволенні вимог позову.

16.10.2020 р. до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ГУ ПС у Кіровоградській області заперечує проти вимог позову та зазначає, що 15 липня 2020 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було зібрано Комісію і проведено засідання з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (протокол № 149 від 15.07.2020 року). Одним з питань, яке було розглянуто на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було питання щодо включення до переліку ризикових платників ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП . В результаті проведеного аналізу було встановлено, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області є суб`єкт господарювання, що здійснює вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. По результатах аналізу діяльності зазначеного підприємства встановлено, що платником 14.07.2020 сформовано податковий ліміт за рахунок придбання пшениці у кількості 5 тис. тон та ячменя у кількості 5 тис. тон на загальну суму ПДВ - 7,9 млн.грн. Разом з тим, згідно інформації інформаційно- аналітичних баз даних ДПС України по ланцюгу придбання зазначеного товару відсутнє джерело походження зазначеної продукції. Таким чином, за результатами аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП , податкового кредиту та податкових зобов`язань підприємства встановлені факти маніпулювання звітністю, підміна товарних позицій, недостатній трудовий ресурс для здійснення фінансово - господарської діяльності, ймовірне використання зазначеного підприємства у якості інструменту формування схемного податкового кредиту суб`єктам господарювання реального сектору економіки, та сприянні в несплаті податків до бюджету України. У зв`язку із чим, 15 липня 2020 року було прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №45395, відповідно до якого Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області з урахуванням отриманим інформації та копій відповідних документів було прийняте рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку - пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач 1 вказує, що підприємством не було спростовано податкової інформації жодним поданим документом. За таких обставин, відповідач 1 вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

У судове засідання 19.10.2020 р. позивач не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без часті його представника.

Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 (зі змінами та доповненнями) та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті та можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕХ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 41078864) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 12.01.2017 р., номер запису: 10701020000066773. Взято на облік територіальним органом ДПС України 12.01.2017 р. та є платником податку на додану вартість з 01.08.2019 р.

Видами діяльності ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП , що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

15.07.2020 р. Комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність ТОВ "АГРОМЕХ ГРУПП" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку № 45395 з підстав наявності податкової інформації.

Досліджуючи вказане рішення на предмет його відповідності закону суд виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями п.61.1. ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 01.02.2020р. набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, є форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій прямо передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Вищезазначене свідчить, що рішення контролюючого органу прийняті після 01.02.2020 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято 04.02.2020 року, тобто після набрання чинності Порядку №1165, а тому підлягає оскарженню в судовому порядку.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Системний аналіз норм вищевказаного Порядку свідчить, що якщо підставою для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.

Матеріалами справи підтверджено, що Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Кіровоградській області не дотримано вимоги, які містяться у самій формі оскаржуваного рішення, зокрема, відсутні відмітки у полях (розділах), які підлягають обов`язковому заповненню.

Так, зокрема, не визначена обставина, з якою пов`язане прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості - чи то у зв`язку з виявленням обставин/отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, чи то з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях.

З наданого відповідачем 1 протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань Єдиному реєстрі податкових накладних (згідно вимог Постанови КМУ від 11.12.2019 р. №1165) №149 від 15.07.2020 р. по результатах аналізу діяльності ТОВ АРГОМЕХ ГРУПП (41078864) встановлено, що платником 14.07.2020 сформовано податковий ліміт за рахунок придбання пшениці у кількості 5 тис. тон та ячменя у кількості 5 тис. тон на загальну суму ПДВ - 7,9 млн.грн. Разом з тим, згідно інформації інформаційно- аналітичних баз даних ДПС України по ланцюгу придбання зазначеного товару відсутнє джерело походження зазначеної продукції. Таким чином, за результатами аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП , податкового кредиту та податкових зобов`язань підприємства встановлені факти маніпулювання звітністю, підміна товарних позицій, недостатній трудовий ресурс для здійснення фінансово - господарської діяльності, ймовірне використання зазначеного підприємства у якості інструменту формування схемного податкового кредиту суб`єктам господарювання реального сектору економіки, та сприянні в несплаті податків до бюджету України.

Згідно з п.п.14.1.171 п.14.1 ст. 14 ПК України поняття податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно до ст.16 Закону України Про інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Зазначення контролюючим органом в рішенні наявна податкова інформація не дає можливості ідентифікувати відомості та дані, які стали відомі податковому органу у процесі провадження поточної діяльності та під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. З даного посилання неможливо ідентифікувати, про поставку яких саме товарів йде мова, який період контролюючий орган застосував для встановлення такої невідповідності.

Необхідно зазначити, що висновок щодо наявна податкова інформація зроблено на підставі інформації, наявної в інформаційно-аналітичних базах, та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Питання дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин між підприємствами можуть бути встановлені лише під час проведення документальних перевірок відповідно до п.п.75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Відомості щодо таких перевірок відсутні.

Моніторинг не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За таких обставин, відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в рішенні про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а зазначати податкову інформацію по конкретній господарській операції та джерела її отримання, яка ґрунтується на документальному підтвердженні, що свідчить про ризиковість платника податків.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було внесено до переліку ризикових платників податків, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість свідчить, що оскаржуване рішення є формальним.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 року по справі № 826/4475/16.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18, в постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18 (адміністративне провадження №К/9901/8517/19).

Суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19).

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних суттєво впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Також, порушення платником податків термінів реєстрації податкової накладеної є підставою для притягнення такого платника до відповідальності відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України.

За поясненнями позивача, оскаржуване рішення перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє в ЄРПН автоматично зупиняються.

Проти даної обставини відповідачами жодних спростувань не наведено.

Також, відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N 11(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами ч. З ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Станом на поточну дату, ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а отже саме у ГУ ДПС у Дніпропетровській області наявні повноваження щодо виключення позивача з реєстру платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

На переконання суду, у даному випадку, позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладених в Постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи спір по суті суд враховує правові позиції, які викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011року Рисовський проти України , в п. 70 якого суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо встановлення судового контролю суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в .адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Крім того, згідно рішень Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що під час судового розгляду справи повністю спростовані висновки відповідачів про наявність у позивача ознак ризиковості. У зв`язку із чим, з метою ефективного захисту порушених справ особа, яка звернулася до суду, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України солідарно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕХ ГРУПП" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2020 року № 45395 про відповідність ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП критеріям ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ АГРОМЕХ ГРУПП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

Зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕХ ГРУПП" судові витати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2102,00 грн. солідарно:

за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області в сумі 1051,00 грн.

за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 1051,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова